127 мільйонів гривень надійшло до державного бюджету від продажу майна волинських лісгоспів. У рамках реформи лісового господарства лісівники передали на приватизацію колишні санаторії, контори, склади, цехи, лісопильні комплекси та обладнання.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив, що саме продавали волинські лісгоспи та хто придбав це майно.
Майнові комплекси, пилорами та об’єкти рекреації – чого позбулися волинські лісівники
З 2022 року стартувала реформа лісового господарства, спрямована на структурні перетворення і функціональні зміни. Структурні перетворення – це ліквідація обласних управлінь та лісгоспів, створення регіональних офісів лісового та мисливського господарства та єдиного державного лісогосподарського підприємства «Ліси України» (створене восени 2022 року).
Одним з кроків реформування стала приватизація майна колишніх лісових господарств, яке, за словами управлінців галузі, не використовувалося або ж використовувалося неефективно. Воно потрапило під програму малої приватизації, яка передбачає продаж об’єктів вартістю до 250 мільйонів гривень.
Відповідно до закону «Про приватизацію державного і комунального майна» органи управління державним майном за результатами аналізу господарської діяльності передають Фонду державного майна пропозиції щодо приватизації певних об’єктів.
За інформацією Фонду державного майна України, Держлісагентство впродовж 2018-2024 років передало на приватизацію 34 об’єкти, які належали волинським лісовим господарствам. Станом на початок вересня 2024 року через аукціони продали 19 з них на загальну суму 127 мільйонів гривень, враховуючи 21,2 мільйона гривень податку на додану вартість.
Отож, волинські лісівники передали на приватизацію майно дев’яти волинських лісових господарств. Здебільшого під продаж потрапили комплекси з переробки деревини (вони включають лісопильні цехи, сушарки, склади, майстерні, контори, гаражі та інші приміщення) та їхнє обладнання: верстати, станки, вентилятори, транспортери та інше. У таких випадках продаж об’єкта проводили за двома лотами: окремо приміщення і обладнання. І, як правило, власником обладнання ставав новий власник нерухомості, який був єдиним претендентом.
Крім того, на приватизацію передали і два об’єкти рекреації: це колишній санаторій у Журавичах Ківерцівського району та профілакторій на озері Добре Камінь-Каширського району.
Також продали у приватні руки і майновий комплекс у Звірові, де знаходиться розкішний готель для VIP-мисливців «Zviriv».
За інформацією, наданою Фондом держмайна, найбільше коштів надійшло до бюджету від продажу майна Ківерцівського лісгоспу – понад 31 мільйон гривень; Володимир-Волинського лісгоспу – 24 мільйони гривень; Камінь-Каширського – 16,3 мільйона гривень. А найменше – від Горохівського лісгоспу – 39,3 тисячі гривень.
Регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській, Закарпатській та Волинській областях продає нерухомість волинських лісгоспів через портал Prozorro. Продажі. Тож «Сила правди» дослідила, хто ж придбав лісівничий спадок.
Кому належать фірми, які купили майно волинських лісгоспів
За майно лісівників торгувались чимало підприємств не лише з Волині, а й із Сумщини, Вінниччини, Івано-Франківщини. За умовами конкурсів переможцем виходить той, хто запропонує найвищу ціну. Втім, в деяких торгах простежується дивна закономірність – переможці з найвищою ціною відмовлялися від свого виграшу, і договір укладали з підприємствами, ціни яких були значно нижчі.
Підприємство «Волма» купило майно аж трьох лісових господарств, Камінь-Каширського, Городоцького та Ковельського, на понад 14 мільйонів гривень. Це цехи, склади та обладнання для переробки деревини. З них найдорожче коштувала пилорама Городоцького лісгоспу – майже 10 мільйонів гривень.
Майно Камінь-Каширського лісгоспу оцінили в 1,7 мільйона гривень – «Волма» була єдиним учасником торгів і придбала його за 1,8 мільйона.
В аукціоні щодо майна Ковельського лісгоспу змагалося аж 6 учасників: ціна фірми «Вест консалтінг компані» була найвищою з самого початку і не змінювалась. Відтак ця компанія перемогла, але згодом відмовилась від виграшу – переможцем стало ТОВ «Волма».
Компанія знаходиться у Ковелі і займається лісозаготівлею, деревообробкою, виробництвом пелетів та теплової енергії. Її засновницею та власницею є ковельчанка Наталія Баглик, а керівником – ковельчанин Олександр Кіндер.
До 2023 року керівником підприємства був Сергій Андросюк, який нині є керівником підприємства «Бренвель», що теж працює у сфері лісозаготівлі і деревообробки.
Обидва підприємства мають спільну адресу у Ковелі на вулиці Грушевського: «Волма» там зареєстрована, а «Бренвель» вказує її як контактну. Також за цією адресою знаходиться і німецька фірма «Palettenfabrik Bassum GMBH». Судячи із митних даних, «Волма» та «Бренвель», експортують деревину для цієї компанії.
Також обидві фірми фігурували у кримінальному провадженні щодо привласнення майна та службового підроблення. Справа стосувалася заниження сортності деревини та її експорту за кордон. Зокрема, слідчі встановили, що посадовці обласного управління лісового та мисливського господарства та державних лісгоспів укладали договори з приватними фірмами, які експортували деревину до Європи за заниженими цінами.
З огляду на таку спільну історію обох фірм можна припустити, що вони мають і «спільних покровителів». Це частково простежується з історії фірми «Бренвель».
Компанія «Бренвель» придбала комплекс з переробки деревини Камінь-Каширського лісгоспу вартістю 6,4 мільйона гривень. Сюди увійшли: цех ДСП, сувенірний цех, цех з переробки деревини, а також сушильна камера, побутове приміщення, навіс та інші приміщення.
В аукціоні змагалися чотири учасники: два з них практично не підвищували свої ціни, ціна компанії «Бренвель» була найвищою вже з першого раунду. Конкурувати з ним, нібито, пробувало ТОВ «Лісекспорт плюс» з Сумщини, втім, суттєво ціну не підвищувало. Тож перемога дісталася «Бренвелю».
Підприємство зареєстроване в Турійську. Його керівником є вже згаданий Сергій Андросюк, а засновницею та власницею – киянка Наталія Козак. Підприємство має давню історію: створене у 2009 у Ковелі, спочатку одним із його засновників та керівником був Олександр Шитіков, згодом фірма перейшла Наталії Козак.
Олександра Шитікова та підприємство «Бренвель» пов’язують з Андрієм Тищенком, який нібито є бізнес-партнером керівника Поліського лісового офісу Олександра Кватирка.
Зокрема, Олександр Шитіков та Андрій Тищенко раніше були серед керівництва ТОВ «ПСБ Волинь». Ця компанія, за версією правоохоронців, свого часу брала участь у фальсифікації документів на деревину у змові з управлінням лісового та мисливського господарства Волині – лісівники продавали фірмі деревину за заниженими цінами, а вона експортувала її за кордон. Це дослідили журналісти Бюро журналістських розслідувань «Детективи».
Також Андрій Тищенко з 2020 року є власником теплогенеруючої компанії «Еско-Волинь», яка зареєстрована у Луцьку на вулиці Ковельській. До 2020 року її власницею була дружина колишнього керівника Держлісагентства Володимира Бондара Світлана Бондар. Тож, схоже, що Андрій Тищенко загалом є близькою людиною посадовців лісової галузі з волинською пропискою.
Підприємство «Волиньліс» придбало майно Маневицького лісового господарства на 12,2 мільйона гривень: лісосклад, цех, сушарка, станки та інше обладнання.
У першому аукціоні конкурувало чотири учасники, один з яких – ТОВ «Балтом Україна». Фірма одразу запропонувала ціну вшестеро вищу від стартової. Впродовж аукціону її не змінювала. В той же час, «Волиньліс» з підприємцем Олександром Борисюком несуттєво змінювали свої пропозиції впродовж раундів. Зрештою, виграло підприємство «Балтом Україна», а потім відмовилось від своєї купівлі і лот дістався «Волиньлісу».
В іншому аукціоні «Волиньліс» був єдиним учасником і придбав обладнання для переробки деревини (понад 50 одиниць), фактично, за стартовою ціною.
Історія компанії-покупця має кілька цікавих деталей. Таку ж назву, «Волиньліс», раніше мало Державне лісогосподарське об’єднання «Волиньліс», керівником якого був тодішній начальник обласного управління лісового господарства Богдан Колісник (підприємство було зареєстроване за адресою обласного управління на проспекті Волі у Луцьку). Восени 2022 року державне підприємство ліквідували, а за кілька тижнів перед цим зареєстрували ТОВ «Волиньліс» на малій батьківщині Колісника – у Івано-Франківську.
Засновником та власником нового «Волиньлісу» є місцевий мешканець Роман Родзоняк, а керівником – Андрій Драгенич. Згідно з даними аналітичної системи YouСontrol, Роман Родзоняк також є керівником та головним бухгалтером у ТОВ «Скорзонера», власником якої є відомі олігархи із фінансово-промислової групи «Приват» Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Також він був керівником фірми «ПБС», яку пов’язують із бізнес-партнером волинського нардепа-олігарха Ігоря Палиці Олександром Шевченком.
До слова, фірма «ПБС» у 2018-2021 роках була частим підрядником на волинських дорогах. Після появи на будівельному ринку місцевого підприємства «Волиньдорбуд» зі зв’язками з народними депутатами Степаном Івахівим та Ігорем Палицею, «ПБС», ділячись із «Волиньдорбудом» технікою та фахівцями, поступово вийшов з Волині.
Виробничо-комерційне підприємство «Волкор» купило нерухомість та обладнання Ківерцівського та Ковельського лісгоспів на 8,5 мільйонів гривень.
У Ківерцівському лісгоспі продавали контору лісокомплексу, піднавіс, котельню, трансформаторну підстанцію та інші об’єкти зі стартовою ціною 1,7 мільйона гривень. В аукціоні торгувалося чотири учасники, з кожним раундом підвищуючи ціну. Пропозиція «Волкору» виявилась найвищою – 7,3 мільйона гривень.
У Ковельському лісгоспі виставили на продаж цехи, склади, котельні та інше майно зі стартовою ціною 294,4 тисячі гривень. За нього торгувалися лише два учасники, але вже за традиційною схемою – переможець з найвищою ціною відмовляється від виграшу. Компанія «Бренвель» під час першого раунду підняла ціну до чотирьох мільйонів гривень, а «Волкор» – запропонував один мільйон. Впродовж трьох раундів цін не змінювали. Переможцем обрали «Бренвель», він відмовився від покупки і вона дісталася «Волкору».
Підприємство «Волкор» знаходиться у Цумані і займається лісопильним та стругальним виробництвом. Його керівником є Павло Андрієвський, а засновником та власником – ковельчанин Сергій Серебряков. Останній у 2020 році балотувався до Ковельської міської ради від партії «Свобода».
Товариство «Три вісімки» придбало майна на 15,5 мільйона гривень у Любомльського лісового господарства.
На першому аукціоні продавали цехи, побутові будівлі, майстерні зі стартовою ціною 5,7 мільйона гривень. Вже згадана компанія «Волкор» з першого раунду запропонувала найвищу ціну – 10 мільйонів гривень і не змінювала її.
У третьому раунді компанія «Три вісімки» запропонувала на тисячу гривень більше від «Волкору» і отримала перемогу.
На другому аукціоні продавали обладнання для обробки деревини цього лісокомплексу з початковою ціною 2,9 мільйона гривень. Переможець попереднього аукціону був єдиним учасником і придбав обладнання за стартовою ціною.
Підприємство «Три вісімки» зареєстроване у 2015 році у Києві з основним видом діяльності – оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Влітку 2023 року компанія змінила адресу. Місцем нової реєстрації став лісокомплекс у Любомлі, який «Три вісімки» придбало на аукціоні. А основним видом діяльності стало лісопильне та стругальне виробництво. Керівником, власником та співзасновником компанії є Станіслав Петренко з Луганщини, а іншим співзасновником – лучанин Тарас Ковальчук.
Підприємство фігурувало у кримінальній справі щодо незаконного переправлення бурштину за кордон. Зокрема, слідчі у суді клопотали про проведення обшуків і вилучення доказів, серед яких і документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Три вісімки».
Втім, фінансовий стан підприємства викликає чимало запитань і зараз. До прикладу, у 2021-2022 роках компанія не вказувала жодних активів, доходів чи прибутків, а вже у 2023 році придбала лісокомплекс за понад 15 мільйонів гривень. На кінець року фірма мала понад три мільйони дебіторської заборгованості та 12,5 мільйонів кредиторської.
Компанія «Вудленд Україна» купила майно Володимир-Волинського лісгоспу за 24 мільйони гривень. Це цехи, склади, котельня, контора, піднавіс зі стартовою ціною трохи більше двох мільйонів гривень.
Охочих придбати таке майно було аж восьмеро, впродовж аукціону вони активно торгувались. Найбільшу вартість запропонувало «Вудленд Україна» і отримало перемогу. До речі, участь в цьому аукціоні брала вже згадана фірма «Бренвель», її ціна була на 2 мільйони нижчою від ціни переможця.
Компанія «Вудленд Україна» входить до промислової групи «Пан Курчак», яку контролює екснардеп Сергій Мартиняк. Компанія зареєстрована у Луцьку на вулиці Ковельській. Її керівником є Євген Бондаренко, а засновницею та власницею – Богдана Кварцяна – племінниця Сергія Мартиняка.
Підприємство має давню історію: воно було створене у 2009 році, спочатку його власниками були Сергій Мартиняк, його бізнес-партнер з Білорусі Сергій Горлач та колишній керівник волинського лісового господарства Богдан Колісник. Згодом Богдан Колісник вийшов із засновників, а у 2022 році із засновників виключили і Сергія Мартиняка та Сергія Горлача – єдиною офіційною власницею стала Богдана Кварцяна.
Раніше «Сила правди» писала, як підприємство «Вудленд Україна» забруднює середовище в житловому мікрорайоні містечка Рожище.
Товариство «Деметра стандарт» придбало майна Ківерцівського лісгоспу (колишнього Звірівського лісомисливського господарства) на 21,6 мільйона гривень. Йдеться про так званий готель для VIP-мисливців «Zviriv». Його приватизацію проводили двома етапами.
Окремим лотом продали майновий комплекс: гараж, контору, господарську будівлю, будинок єгеря за тією ж схемою. Початково це майно оцінили у 5,8 мільйона гривень. В аукціоні змагалися п’ять учасників, один з яких, Євгеній Дмитренко, зразу ж запропонував найвищу ціну – 60 мільйонів гривень. Це більш ніж в десять разів вище від початкової ціни. Зрештою він переміг, а потім відмовився і право переможця перейшло до компанії «Деметра стандарт». За цей комплекс вона заплатила 19,8 мільйона гривень.
На іншому аукціоні продали меблі, котел, бойлер, сигналізацію та інше обладнання. Все оцінили у 1,4 мільйона гривень. Єдиним учасником було підприємство «Деметра стандарт» і придбало все за 1,8 мільйона гривень.
Раніше «Сила правди» писала як підприємство «Деметра стандарт» придбало майновий комплекс лісівників у Звірові за 19,8 мільйона гривень. Як з’ясувалося, тут не обійшлося без криміналу: після реєстрації права власності майно лісокомплексу арештували. Державне бюро розслідувань запідозрило посадовців Фонду держмайна у заниженні вартості об’єктів майнового комплексу «Звірів».
Підприємство «Деметра стандарт» було зареєстроване у 2020 році у Києві, а у травні 2024 року змінило адресу на звірівську. Тоді ж київського засновника Володимира Кузнєцова замінили на лучанина Володимира Басюка. Керівником фірми є лучанка Юлія Повідзьон.
Майно Колківського лісового господарства, що у селі Журавичі, придбала компанія «Трейд компані плюс» за шість мільйонів гривень. Йдеться про майно колишнього профілакторію «Журавка», де колись функціонував санаторій. До переліку проданого майна увійшли: контора, котельня, їдальня, спальний корпус, свердловина та склад.
Початкова ціна комплексу становила 351,3 тисячі гривень. В аукціоні змагалося 11 учасників і знову не обійшлося без «схеми». Найвищу ціну, вісім мільйонів гривень, запропонувала компанія «Карлеоне» з Вінничини, потім відмовилась від перемоги і новим власником стало «Трейд компані плюс».
Компанія-покупець, «Трейд компані плюс», зареєстрована восени 2022 року у Липинах, під Луцьком. У лютому 2024 року її назву змінили на ТОВ «Медичний реабілітаційний центр Журавка», керівником якого є Ігор Стасишин. Він водночас є підприємцем і займається торгівлею машинами та устаткуванням.
Компанія «ДОФ арбо» купила профілакторій на озері Добре, який належав Камінь-Каширському лісгоспу за 7,8 мільйона гривень. Початкова ціна складала 475 тисяч гривень.
Бажаючих придбати комплекс було аж 13, втім активно торгувалися три учасники: ТОВ «Дев’ята резиденція», Микола Букало та ТОВ «ДОФ Арбо». Прикметно, що їхні ціни у третьому раунді мали незначну різницю – 1-2 тисячі гривень.
Компанія «ДОФ Арбо» належить депутату Волинської обласної ради кількох скликань Анатолію Буську та його сину Олександру Буську. Підприємство займається лісопильним та стругальним виробництвом. Раніше Анатолій Бусько зізнався «Силі правди», що куплена нерухомість вийшла надто дорогою і він ще не вирішив що робитиме з нею.
Крім компаній, спадок лісгоспів купували і фізичні особи-підприємці. Мешканець Львівщини Андрій Кольбух придбав комплекс з переробки деревини Колківського лісгоспу за 690 тисяч гривень. Він складається з чотирьох цехів та інших приміщень.
Початково об’єкт оцінили у 75 тисяч гривень – за нього торгувались дев’ять учасників, серед яких вже згадана фірма «Бренвель» та колишній керівник департаменту житлово-комунального господарства Луцькради Юрій Крась. Цінова пропозиція Юрія Крася виявилась на 25 тисяч нижчою за ціну переможця, тож власником майна став Андрій Кольбух.
Підприємиця з Борисполя Оксана Яговець придбала майно Ковельського лісгоспу, що у селі Дубечне, за 7,8 мільйона гривень. Сюди увійшли: лісопильний цех, пилорама, гараж, верстати, станки та інше обладнання.
Стартова ціна об’єкта склала 5,8 мільйона гривень. Оксана Яговець виявилась єдиною учасницею аукціону, тож з нею і уклали договір – за придбане майно вона заплатила 7,8 мільйона гривень, враховуючи ПДВ.
Нова власниця майна зареєструвалася підприємицею лише у травні цього року, а торги відбулися у червні. Основним видом її діяльності є неспеціалізована оптова торгівля. Відразу після аукціону Оксана Яговець зізналася «Силі правди», що ще не вирішила що робитиме з новою покупкою.
Підприємець з Луцька Віктор Москалюк придбав цехи, склади, побутові приміщення та конюшню Ківерцівського лісового господарства за 674,6 тисячі гривень у 2019 році. Він зареєструвався підприємцем восени 2018 року, а вже у лютому 2019-го подав документи на участь в аукціоні і отримав перемогу. У 2022 році він припинив підприємницьку діяльність.
Будинок мисливця Горохівського лісгоспу, що знаходиться у Лобачівці, купив підприємець з Берестечка Сергій Філіпович. Початкова вартість будинку становила 32,4 тисячі гривень. Сергій Філіпович був єдиним учасником торгів і придбав це майно за 32,8 тисячі гривень.
Лісозавод Колківського лісгоспу на понад 500 квадратів придбав підприємець з Горохівщини Владислав Роїк. Стартова ціна цього об’єкта була дуже низькою – 9,2 тисячі гривень, а в результаті торгів зросла більше ніж у 40 разів. Тож переможець має заплатити за нього 400 тисяч гривень. «Сила правди» писала, що цей лісозавод раніше вже двічі намагалися продати, проте безуспішно. Покупець лісозаводу також зізнався, що ще не знає, що буде робити з придбаним приміщенням.
За словами генерального директора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця, офіційною метою приватизації майна лісових господарств було бажання повернути в економіку об’єкти, які неефективно використовуються. Він вважає, що це можливість для регіонів інвестувати, розвивати бізнес та створювати робочі місця.
Втім, реальна ситуація виглядає зовсім інакше. Використання «схем» в аукціонах, кримінальне провадження щодо заниження вартості майна свідчать про те, що око на майно поклали «свої» люди. Як вони будуть інвестувати і «повертати об’єкти в економіку» – покаже час.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала хто збудує кілометри лісових доріг на Поліссі.
