Наближена до директора Поліського лісового офісу Олександра Кватирка людина зводить котеджі на землях держлісфонду. Будівлі розташовані в заказнику «Зубр» поблизу елітного майнового комплексу для мисливців у Звірові. Поліський лісовий офіс разом із підпорядкованим йому лісгоспом не коментує ситуацію. Водночас правоохоронці розслідують самочинне будівництво і захоплення землі.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дізнався, хто і навіщо будує котеджі в найбагатших лісах Волині.
Незрозуміле будівництво у звірівському лісгоспі
У вересні 2024 року до Центру журналістських розслідувань «Сила правди» звернувся голова громадської організації «Захист та справедливість», військовослужбовець з Житомира Олександр Громов. Чоловік розповів, що на території колишнього лісомисливського господарства «Звірівське» хтось будує котеджі. Він запропонував разом навідатися туди й безпосередньо оцінити ситуацію.
Нагадаємо, що влітку 2023 року журналісти «Сили правди» намагалися потрапити на територію колишнього лісгоспу, однак це вдалося не відразу. Тоді в’їзд був загороджений захисним муром і постійно охоронявся, а щоб пройти всередину потрібно було отримати погодження від керівництва Поліського лісового офісу.
За понад рік ситуація фактично не змінилася: для, скажімо, простих людей ворота на подвір’я мисливських угідь зачинені. Незважаючи на те, що земля тут державна, пройтися чи проїхатися нею будь-кому – заборонено. Одначе 13 вересня «Силі правди» таки вдалося вчергове побувати на території «режимного» об’єкту у Звірові. Це відбулося за сприяння Олександра Громова: він того дня перед приїздом представників медіа, авжеж, не без перепон з боку охорони, домігся, аби та відчинила в’їзну браму.
Потрапивши на територію майнового комплексу, де розташований елітний готель для мисливців «Zviriv», непрохані «гості» зафіксували «свіжі» будівельні роботи – два недобудовані котеджі й два бетонні фундаменти різних розмірів.
На думку очільника ГО «Захист та справедливість» Олександра Громова, на території лісомисливського господарства відбувається «незрозуміле будівництво».
«Публічна кадастрова карта показує, що це землі лісового фонду. Не потрібно бути експертом, щоби знати інформацію про те, що на землях лісового фонду не можна здійснювати будівництва. Ну, принаймні, якщо б воно відбувалося, то має бути тимчасова споруда на сваях. А тут, ми бачимо, все залите бетоном, і люди, які це роблять, роблять не для того, щоб бачили чужі очі – для себе, для якогось спільного відпочинку, тому що будиночки мають однакові проекти і територія тут прекрасна», – говорить військовослужбовець.
Через підозри, що на ділянках природоохоронної зони зводять сумнівні будівлі, чоловік викликав поліцію.
«Оволинена» фірма не при справах?
Як вже згадувалося, поруч із ділянками, на яких ведуться будівельні роботи, розташований майновий комплекс, родзинкою якого є готель для мисливців «Звірів». Його на аукціоні в червні 2023 року за майже 20 мільйонів гривень придбало товариство з обмеженою відповідальністю «Деметра Стандарт».
Майже відразу після реєстрації права власності майно лісокомплексу арештували. У серпні того року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Правоохоронці запідозрили, що службові особи Фонду держмайна свідомо допустили заниження вартості об’єктів, які віддали під приватизацію.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, зареєстроване в Києві 2020 року ТОВ «Деметра Стандарт» спочатку здійснювало оптову торгівлю рибою та морепродуктами, проте згодом переорієнтувалося на оптову торгівлю деревиною, будівельними матеріалами й сантехнікою. Цьогоріч компанія «оволинилась»: навесні її столична прописка змінилася на звірівську, керівну посаду обійняла волинянка Юлія Повідзьон (Веремчук), а замість київського засновника Володимира Кузнєцова новим власником став мешканець Луцької громади Володимир Басюк.
У телефонному коментарі «Силі правди» Володимир Кузнєцов розповів, що продати фірму вирішив після того, коли влітку 2023 року проти нього розпочалися суди й нібито медійне цькування.
«Я вам можу це пояснити дуже просто: почалися з невідомих мені причин всі ці журналістські розслідування, травля і судові процеси. Ніхто нічо не розбирався ані в «Деметрі Стандарт», ані в тому, що я взагалі придбав, тому це мені стало взагалі нецікаво. Я зараз працюю в Києві. Займатися розхльобуванням цього всього для мене зараз не на часі, тому мені краще було продати фірму. Зараз до неї я жодного стосунку не маю», – говорить чоловік.
На запитання, чи будував він щось на території майнового комплексу колишнього лісгоспу, бізнесмен відповів так:
«Мені нічого не відомо про будівництво. Я зараз не директор «Деметри Стандарт», тому я коментувати це не можу».
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» зателефонував і до нинішнього власника компанії Володимира Басюка. Чоловік розповідає, що придбати підприємство й елітні апартаменти у Звірові він вирішив начебто після публікацій у медіа і задля розвитку бізнесу в Україні.
«Хочу подякувати «Силі правди», бо я придбав це господарство завдяки вам. Ви поширили інформацію, що воно десь там продається, а я після цього просто вийшов на власників і купив його. Я бізнесмен і хочу вкладати гроші в Україні. Не хочу їх вивозити, як дехто, за кордон там чи ще куди. Я маю багато різних, зокрема соціальних, проєктів в Україні. Мені цікаво, щоб не якісь прокурори чи всякі судді за наші кошти там (на території майнового комплексу, – ред.) влаштовували вечірки. Краще зробити там якийсь гарний проєкт», – зазначає він.
До будівництва котеджів на території Звірівського лісомисливського господарства, – каже бізнесмен, – викуплена ним компанія жодного стосунку не має.
«Я знаю про будівництво. Мої юристи займаються цим. Але «Деметра Стандарт» ніякого відношення не має до цих будівель. Це інші власники. Все, що там поруч будується – це не наша територія. Питайте в сусідів: у Колісника чи Куренди, вони мають знати», – говорить Володимир Басюк.
Один сусід не знає, що під носом будує інший?
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» перевірив інформацію про земельні ділянки на території майнового комплексу колишнього лісгоспу. Виявилося, що одним із «звірівських» сусідів Володимира Басюка є колишній начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, депутат ІІІ і ІV скликань Волиньради Богдан Колісник.
Згідно з даними земельного кадастру України, сім’я колишнього керівника лісівників Волині господарює на земельній ділянці площею чверть гектара у Звірові. На ній розташований будинок, в якому чоловік мешкає вже багато років і який свого часу журналісти називали його «резиденцією».
У телефонному коментарі «Силі правди» Богдан Колісник сказав, що не знає, що діється за парканом його подвір’я, бо «відійшов від справ лісу».
«Мені щось коментувати, ви самі розумієте, – некоректно. І я не буду як колишній начальник коментувати за сьогоднішнє. Я ніколи цього не робив і не люблю робити. Абсолютно нічого не знаю. Навіть якби й хотів, то хто б мені зараз що говорив?! Я пенсіонер, мені 73 роки. Не знаю людей, які користуються ділянками по сусідству… Я вас розумію, питання правильні, але відповідати на них в силу своєї вихованості й порядності, дозвольте, не буду. На своїй ділянці хату, де зараз живу, я будував ще у 83-му році, це державна хата, я її не приватизував, а викупив потім у сільській раді. До мене ніяких питань немає, бо воно не зв’язано з лісовим господарством», – говорить Богдан Колісник.
Будівництво – на очах, документи – на словах
Ще одним сусідом власника фірми «Деметра Стандарт» є син колишнього першого заступника прокурора Волині Василя Куренди, бізнесмен Станіслав Куренда. Саме він, як з’ясувалося, користується землею, на якій «ростуть» нові котеджі.
Згідно з даними публічної кадастрової карти, на двох земельних ділянках, що забудовуються, загальною площею 36 соток чоловік господарює із жовтня 2022 року. Вони, виявляється, є частиною загальнозоологічного заказника місцевого значення «Зубр», на території якого будь-яке будівництво споруд чи надання землі для цього заборонене. Ще однією ділянкою площею 25 соток він почав користуватися у грудні того ж року. Також бізнесмен має дозвіл на проїзд до свого майна дорогою, яка проходить через увесь звірівський комплекс.
Центру журналістських розслідувань «Сила правди» вдалося поспілкуватися зі Станіславом Курендою. На пропозицію безпосередньо зустрітися він погодився напрочуд легко й швидко.
Під час розмови бізнесмен підтвердив, що в нього є сервітут на проїзд і користування трьома земельними ділянками колишнього Звірівського лісгоспу. На них він дійсно має приватні будинки, які, – каже, – наразі ремонтує.
– Я вам поясню, яка ситуація. Цей мій, скажімо так, маленький комплекс складається з трьох житлових будинків. Зараз я здійснюю ремонтні роботи і по документах це – ремонт приватної власності, – пояснює Станіслав Куренда. – Я вам розкажу історію придбання будинків. Один з них свого часу був придбаний моїм хорошим знайомим під дачу, тобто виключно для власного використання. Його звати Худоба Андрій Григорович. Саме він, коли змінив свої плани, запропонував мені його придбати.
Я не був зацікавлений в одному будинку, тому двічі чи тричі відмовлявся від цього проєкту. Але він переговорив із сусідом, з яким, я так розумію, вони спільно купували будинок чи мали якісь спільні справи, і запевнив мене, що з часом можна буде придбати і другий будинок. Я зачекав з власних причин – і придбав два цих будинки. Коли все-таки вирішив зробити ремонти, постало питання того, що було б доцільно з бізнесового погляду придбати і третій.
Людина, про яку згадує Станіслав Куренда, – це екскандидат в депутати Луцької міськради і забудовник, якого звинувачували в розкраданні коштів на будівництві житлового комплексу «Оселя парк», Андрій Худоба.
Згідно з даними YouControl, протягом 2019-2023 років чоловіки були бізнес-партнерами – Худоба керував фірмою «Казкова оселя», яка будувала вказаний ЖК, а Куренда був її співвласником.
У Звірові на 18 сотках землі, власником якої є держава, забудовник «Оселі парк» певний час володів спорудою площею майже 73 квадратних метри. З червня 2020 року постійним користувачем ділянки під цим майном було «Лісомисливське господарство «Звірівське»», а з 2022-го і дотепер – держпідприємство «Ліси України». Наприкінці 2021 року лісове відомство дозволило Андрію Худобі, а згодом Станіславу Куренді господарювати на цій землі, але без можливості її привласнити.
«Сила правди» намагалася сконтактувати із бізнесменом Худобою, щоб довідатися, як звірівське майно опинилося в його власності і звідки в нього була певність, що Станіслав Куренда після купівлі одного звірівського будинку зможе придбати ще два. Врешті, на дзвінки і повідомлення в соцмережах чоловік не відповів.
Ще одна зі споруд, яка руками теперішнього її власника перетворилася на фундамент, стоїть також на ділянці площею у 18 соток. З грудня 2021 року на цій землі господарював і, ймовірно, користувався вказаною нерухомістю Антон Войціховський. Він – неабихто, а співробітник юридичного бюро Сергія Степанюка, друга Станіслава Куренди.
«Силі правди» невідомо, як і в кого син колишнього впливового волинського прокурора придбав звірівський будинок, проте земельна ділянка в його користування потрапила саме після юриста Войціховського.
– Це старі будівлі із 60–70-х років, – говорить Станіслав Куренда. – Ви бачили фундамент, який залитий там, де середній будинок. Він зруйнувався, коли ми почали робити всередині ремонт. У нього впала стіна. Ми змушені були зняти повністю дві стіни і залишити в цих самих межах, на цьому самому фундаменті. Це заборонено?! Я ж маю право його відновити, правильно?! Тобто йде відновлення старих будинків.
– Але ж це природоохоронна територія, – зауважуємо.
– Там не можна мати приватну власність?
– Можна, але на будівництво в заказнику є ж певні обмеження.
– Які? Я не можу зрозуміти, до чого тут взагалі прив’язка до заказника? Це територія сільської ради, яка перебувала в користуванні Держлісагенства чи ДП «Ліси України».
Третя звірівська споруда площею майже 87 квадратних метрів, яка нині стараннями Станіслава Куренди перетворюється в котедж, з 2013 року належала колишньому директору Звірівського мисливського господарства Андрію Шпоруку. Його свого часу звільнили з посади, зокрема, через відчуження на свою користь чверті гектара землі під будинком, який на межі 2013-2014 років перетворився на фундамент з опалубкою. Можна припустити, що ще відтоді на місці колишньої лісгоспівської будівлі хотіли звести нову.
Упродовж 2017-2023 років нерухомість, яка тепер, схоже, існувала лише на папері, оформили на Ольгу Колісник – дружину ексочільника лісівників Волині Богдана Колісника, підлеглим якого свого часу був Андрій Шпорук. За кілька місяців до продажу майна жінка домоглася від Ківерцівського лісгоспу дозволу користуватися землею, на якій воно стояло.
«Ну, хотіли там жити і шо? Будинок старий, його треба було відбудовувати, ремонтувати. До того там ніхто не жив, ну, що ви ще хочете?», – відповіла «Силі правди» в телефонному коментарі Ольга Колісник.
На початку 2023-го новим власником «будинку-привиду» став головний інженер колишнього держпідприємства «Ківерцівське лісове господарство», а також член комісії з його припинення й реорганізації Тарас Барановський. Зрештою, лісівник улітку того ж року вирішив продати нерухомість Станіславу Куренді.
«Була можливість, та й придбав. Потім треба були кошти, та й продав. Коли я його продавав, там стояв будинок з білої цегли і вітальня з дерева начебто була», – говорить головний інженер Ківерцівського лісгоспу.
Цікаво, що на момент купівлі майна в Тараса Барановського Станіслав Куренда вже сім місяців як користувався переоформленою з Ольги Колісник на себе земельною ділянкою.
«Я маю стосунок до бізнесу, який пов’язаний з готелями, – пояснює мету купівлі нерухомості на території лісгоспу звірівський «забудовник». – У мене була така мрія: з часом зробити, так би мовити, мініготель, якщо це буде можливо, куди люди зможуть приїжджати на полювання, там буде гарне господарство, гарна територія, гарний ліс… Трішки я розумію, що таке готельний бізнес, що таке створити для цього певні гарні умови. В майбутньому це – бізнесовий туристичний проєкт.
Не знаю, як це буде розвиватися, тому що коли ми його започаткували, то це (комплекс колишнього Звірівського лісгоспу, – ред.) було державне. Держава тоді ще не прийняла рішення про приватизацію, чи продаж, чи аукціон. Тому поки що без планів взагалі. Тобто будівництво на даний момент призупинене, а далі буде видно. Я вам більше скажу, там близько двох місяців тому був журналіст (йдеться про вже згадуваного активіста Олександра Громова, – ред.). Він звернувся до поліції, яка зараз проводить перевірку. Я думаю, ви отримаєте її результати і будете знати, чи є там порушення»
У жовтні 2024 року голова ГО «Захист та справедливість» Олександр Громов оприлюднив фото відповіді Луцької окружної прокуратури на своє звернення. В ній ідеться про те, що 14 вересня – тобто наступного дня після «екскурсії» знімальної групи «Сили правди», активіста й правоохоронців подвір’ям колишнього лісгоспу – слідчі Луцького районного управління поліції відкрили кримінальне провадження за фактом самочинного будівництва на самовільно захопленій земельній ділянці. Нині триває досудове розслідування.
– Я давав там всі покази і законні документи щодо придбання будинків, і території, і певних сервітутів, – запевняє Станіслав Куренда. – Я діяв абсолютно законно. Я не виліз за межі будівництва. Первинно була інформація про те, що я розширив його, але це не відповідає дійсності. Зараз триває перевірка, і я готовий відповідати, якщо є якісь порушення. Але поясніть мені, в чому ажіотаж навколо цих ділянок і будинків – через те, що це заказник?
– Це природоохоронна зона. На таке потрібні спеціальні дозволи.
– Тобто ви вважаєте, що ось ці 4 колони, які там збудовані, – це незаконне будівництво? Якщо буде заключення, що я робив це незаконно, то я просто знесу ці 4 колони. Вести нове будівництво і отримувати дозволи мені заборонено, тому я не проводжу нового будівництва. Можу вам надати технічний паспорт і всі документи по власності й площі з реєстру, і ви все зможете перевірити.
Попри запевнення Станіслава Куренди поділитися всією технічною інформацією про своє будівництво, «Сила правди», врешті, не отримала від нього жодного документа.
«Я не маю бажання надавати будь-кому документи щодо моєї приватної власності. Тим більше, коли ви гарно оперуєте даними з відкритих реєстрів», – відповів чоловік.
Зауважимо, що на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва повідомлень про початок підготовчих чи будівельних робіт на раніше згадуваних земельних ділянках немає. Простіше кажучи, зведення котеджів, яке син експрокурора називав «ремонтом приватної власності», ймовірно, відбувається без жодних дозволів.
Варто зазначити, що Станіслав Куренда – це невипадкова людина, він – учасник скандальновідомої «вечірки» в лазні воротнівського Лісівничого молодіжного центру восени 2018 року, на якій, зокрема, був присутній тоді ще керівник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, а зараз – директор Поліського лісового офісу ДП «Ліси України» Олександр Кватирко. Бізнесмен каже, що знайомий з посадовцем 15 років.
«Так, він мій товариш. Ми з ним знайомі вже десь точно років 15. Якщо ви бачите і розслідуєте якусь ситуацію, то, сподіваюсь, можливо, ви ще взнаєте і зможете якось показати, що я причетний чи впливаю на Кватирка, чи він на мене. Але я не бачу зв’язку. У нас немає спільних справ і спільних інтересів, крім особистих. Особистих відносин. Я знаю дуже добре його сім’ю, дітей і дружину», – говорить Станіслав Куренда.
А як же зубри?
Згідно з кадастровою картою України, землі колишнього лісомисливського господарства «Звірівське» є частиною держлісфонду. Крім того, дві з трьох земельних ділянок Станіслава Куренди, на яких той нібито ремонтує будинки, входять у заказник «Зубр». Також частиною заказної зони частково є територія майнового комплексу, яким користується друг Станіслава Куренди Володимир Басюк.
«Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території заказника забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник, у тому числі: будь-яке будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, не пов’язаних з охороною території заказника; передача у господарське використання, оренду, надання земельних ділянок під забудову; використання земельних ділянок території заказника не за цільовим призначенням; розробка родовищ корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву, за винятком заходів по обмеженню розповсюдження пожеж», – ідеться в Положенні про загальнозоологічний заказник місцевого значення «Зубр».
Запобігти ймовірним порушенням у заказнику лісівники вирішили в доволі незвичний спосіб, змінивши його межі так, щоб нові господарі не відчували незручностей. Влітку 2023-го, одразу після продажу майнового комплексу у Звірові, на прохання Ківерцівського лісгоспу науковці обґрунтували доцільність вилучити майже 3 тисячі гектарів на півдні заказника, натомість приєднавши майже 4 тисячі гектарів на півночі, нібито через міграцію зубрів.
Провернути цю «лісову авантюру» не вдалося через медійний розголос. У Міндовкіллі не дали зеленого світла, а Волинська облдержадміністрація відкликала з розгляду сесії обласної ради відповідний проєкт рішення і згодом, як повідомив «Силі правди» депутат і голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання ресурсів Волиньради Юрій Ройко, створила робочу групу, щоб довивчити проблему.
«25 червня 2024 року розпорядженням начальника ОВА створена робоча група зі встановлення місць перебування та шляхів переміщення зубра в загальнозоологічному заказнику місцевого значення «Зубр». Я є її співголовою. Ми почали досліджувати і з’ясували, що зубри перебувають у межах заказника, а на тих територіях, які пропонували долучити – навколо сіл Городище і Сильне – ми їх не побачили. Це територія експлуатаційного лісництва колишнього Цуманського лісгоспу із шести лісництв, де на двох, умовно, можна було вести господарську діяльність, а ще чотири – це заповідні лісництва, тобто там за рахунок цих лісництв велася вся планова лісосіка і, на думку вчених, зубри пішли на ці пеньки.
Станом на сьогодні ми стадо виявили, але воно десь з 2015 року втратило більшу частину того генетичного потенціалу, який був на початку, і перебуває на межі деградації. Тобто зараз не про межі заказника треба думати, а про те, як банально того зубра на зиму накормити і зробити йому елементарну вакцинацію», – говорить Юрій Ройко.
Крім того, слідом за намаганнями перекроїти межі заказника «Зубр», минулоріч Ківерцівське лісове господарство відмовилось від частини мисливських угідь у Звірівському, Мощанському, Партизанському та Воротнівському лісництвах і на території селекційно-насіннєвого центру під Луцьком загальною площею понад 10 тисяч гектарів.
Врешті, на початку 2024 року Державне підприємство «Ліси України», Північно-західне міжрегіональне управління лісового і мисливського господарства, а також Поліський лісовий офіс дали добро господарювати на «оптимізованих» угіддях протягом 25 років створеному наприкінці 2023-го мисливському товариству «Відродження» з Луцька. Однак останнє слово було за Волинською облрадою – депутати мали проголосувати за відповідне рішення.
За словами депутата Юрія Ройка, станом на кінець осені 2024 року жодних рішень, пов’язаних з мисливськими угіддями у вищезгаданих лісництвах, Волинська облрада не ухвалювала.
«Ні, такого голосування не було. Я знаю, що є інформація, що вони (Філія «Ківерцівське лісове господарство», – ред.) бажають зараз добровільно відмовитися від цих площ в користь надання мисливському господарству «Відродження». Але рішення про припинення і, відповідно, надання угідь комусь іншому обласною радою не приймали», – зауважує він.
До слова, власником і керівником фірми «Відродження» є луцький підприємець Сергій Тимощук. За дивним збігом обставин він – також учасник гучної вечірки в лазні лісівничого центру. Станіслав Куренда в коментарі Центру журналістських розслідувань «Сила правди» зізнався, що вони з Тимощуком – друзі.
«Тоді у нашого товариша Сергія Тимощука дочка вступила в університет – і він нас запросив у лазню це відсвяткувати і провести там час. Наскільки мені відомо, на той момент можна було оплатити і винайняти цей комплекс. Вибачте, в тому, що зібралися друзі, нічого страшного не бачу. До речі, вже не пам’ятаю, хто був із журналістів, але тоді було дуже неприємно, там був реально зіпсований вечір, бо нас закрили в приміщенні», – поскаржився під час інтерв’ю власник майбутніх котеджів в заказнику «Зубр».
Окрім історії про зміну меж «Зубра» і відмову від угідь в чотирьох лісництвах, чиновники Філії «Ківерцівське лісове господарство» утнули ще одну «витівку» – загородили громадянам доступ до лісу через подвір’я колишнього звірівського лісгоспу. Свої дії аргументували тим, що хочуть розвивати вольєрне господарство, аби забезпечити комфортне життя тваринам. Проте, відповідно до яких документів паркан проклали аж до подвір’я елітних звірівських апартаментів – дізнатися громадськості досі так і не вдалося.
Також незрозумілим залишається і той факт, що ще в недалекому 2020 році керівництво лісової галузі Волині говорило про розвиток міжнародного мисливського туризму на території колишнього Звірівського лісгоспу, проте через два роки по тому чомусь змінило свої плани, віддавши елітний звірівський майновий комплекс під приватизацію.
Зважаючи на нинішній розвиток подій у Звірові, можемо припустити, що пов’язаним із керівництвом Поліського лісового офісу людям вже в недалекому майбутньому, дійсно, може вдатися створити комфортні умови, проте не стільки для збереження і примноження популяції червонокнижних зубрів, скільки для розвитку власного бізнесу на територіях, які потребують посиленого догляду і державного захисту.
Що пильнує лісова охорона і куди дивиться екоінспекція?
Контролювати стан справ на природоохоронних територіях, згідно з Положенням про державну лісову охорону, повинні посадові особи Держлісагентства. Вони можуть безперешкодно обстежувати ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб, перевіряти наявність дозвільних документів щодо використання державних лісів і їх ресурсів, складати протоколи про правопорушення, зокрема, в галузі мисливського господарства та полювання, а також ухвалювати рішення про обмеження або заборону господарської чи іншої діяльності.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» поцікавився у філії «Ківерцівське лісове господарство», чи фіксувала лісова охорона на подвір’ї мисливських угідь у Звірові протягом 2023-2024 років роботи, схожі на зведення, ремонт чи реконструкцію будівель. Замість відповіді на конкретне запитання редакція отримала відписку.
«Змушені повідомити про об’єктивну неможливість задоволення Вашого запиту на інформацію в повному обсязі. При цьому наголошуємо, що така об’єктивна неможливість задоволення, не є відмовою», – йдеться у відповіді.
Водночас «Сила правди» намагалася отримати інформацію щодо того, чи контролюють лісівники стан справ на подвір’ї звірівських мисливських угідь, й від Поліського лісового офісу. Фахівець зі зв’язків з громадськістю та пресою відомства Світлана Думська тривалий час обіцяла відповісти, проте станом на момент публікації розслідування жодних повідомлень від неї так і не надійшло.
За словами депутата міськради і першого заступника начальника Держекоінспекції на Волині Олександра Ткачука, вже близько п’яти років контрольний орган не проводив жодних перевірок на території Звірівського лісгоспу. Каже, що без правоохоронців не можна цього зробити.
«Ми, мабуть, років п’ять там не були. Якщо правоохоронці залучать нашу службу до перевірки, тоді зможу щось побачити й сказати. Це відбувається тільки із залученням правоохоронних органів. Сьогодні діє Постанова Кабміну, і нам заборонено планово чи позапланово перевіряти чи ініціювати перевірки суб’єктів господарювання. Зараз це може бути перевищенням повноважень, але ми готові, плануємо це, якщо дозволять. Хочеться заспокоїти суспільство чи показати, що щось, дійсно, є», – говорить Олександр Ткачук.
У свою чергу в Державній інспекції архітектури та містобудування говорять, що жодних документів, які б стосувалися підготовчих чи будівельних робіт поруч зі звірівським елітним лісокомплексом нікому не надавали.
«Шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату відповіді не виявлено», – йдеться у відповіді ДІАМу на публічний запит «Сили правди».
На думку директора Офісу земельного права Віктора Кобилянського, попри те, що ініціатор будівництва у Звірові називає його ремонтом, на який не потрібно жодних документів, імовірно, йдеться саме про реконструкцію, яка потребує спецдозволів.
«На поточний ремонт – ніяких документів не потрібно, на капітальний ремонт – залежить від того, наскільки він капітальний. На нього, як і на реконструкцію, може бути потрібне оформлення дозвільної документації. Але тут нюанс: якщо поверхів стало більше, але будівництво не розширилося, то в цьому випадку роботи можна проводити без документів на землю і без отримання містобудівних умов та обмежень.
Якщо ж завалилися несучі стіни – це вже юридично не ремонт, а реконструкція. Як мінімум, це реконструкція, як максимум – все ж таки будівництво. Ці питання будуть вирішувати слідчі й експерти. Передбачаю, якщо почати копати історію, в яких межах у Звірові були старі будинки, то ми можемо зіткнутися з тим, що давніх документів вже ніде немає, бо їх, як правило, або ховають, або знищують якраз для того, щоб потім не можна було довести факти порушень», – говорить Віктор Кобилянський.
Експерт припускає, що «звірівський забудовник» у природоохоронній зоні спочатку оформив право власності на майно, щоб згодом задля його обслуговування безпроблемно сформувати земельні ділянки під приватизацію.
«Якщо землі перебувають в користуванні ДП «Ліси України» чи окремого лісового господарства, то приватизація можлива, але, по-перше, має бути згода користувача, щоб у нього забрали стільки-то гектарів чи соток державної землі, по-друге – для цієї згоди простого корупційного механізму недостатньо, тому що для державних підприємств діє ще одне правило: має бути згода на вилучення землі органу управління, якому підпорядковується підприємство-користувач, бо там ставляться до цих питань серйозніше, ніж до встановлення сервітуту. Крім того, треба або дуже нахабно порушувати закон, або мати дуже серйозний вплив, щоб змінити ще й межі об’єкту природозаповідного фонду чи положення про цей заказник», – каже директор Офісу земельного права.
Видається, що зараз посадовці лісової галузі Волині активно розвивають так званий інститут «інвестиційних нянь», про який ще на початку своєї каденції говорив президент Володимир Зеленський і метою якого мала стати посилена державна підтримка бізнесу. Цю ініціативу лісові чиновники, схоже, успішно втілюють лише для підприємців з близького оточення директора Поліського лісового офісу. Завдяки цьому бізнес-проєкт Станіслава Куренди з будівництва туристично привабливого готельного комплексу посеред державного заказника має спрощену систему отримання погоджень і непогану перспективу.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала про те, як Ківерцівський лісгосп відмовився від 10 тисяч гектарів мисливських угідь волинського лісу на користь приватного підприємства, що належить наближеній до головного лісівника області людині.
