Безпартійний лучанин 45 років з вищою освітою й на керівній посаді. Це збірний образ кандидата на місцевих виборах до Волинської обласної ради.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував списки кандидатів в депутати від усіх політичних партій до Волинської обласної ради на місцевих виборах 2020 року.
У Волиньраді загалом 64 мандати. Балотується туди 10 політичних партій, які зареєстрували 543 кандидати. Отже, за одне місце в облраді змагаються понад 8 осіб. З них 56% – чоловіки, а 44% – жінки. Раніше «Сила правди» досліджувала, як політичні сили дотримались гендерних квот при формуванні списків до облради.
Як і середньостатистичний кандидат в депутати до Луцькради, понад 91% тих, хто балотується у Волинську обласну раду, здобули вищу освіту. Аж 4%, або 22 особи, закінчили лише загальноосвітню школу. 2,5%, або 14 осіб, мають середню спеціальну освіту, 10 людей – професійно-технічну, один кандидат недовчився у виші і ще один не вказав даних про освіту.
295 кандидатів, або ж 54%, – безпартійні. Тобто левова частка політсил кандидує людей, які не вступали у партію. Найбільше кандидатів з партійними квитками йде від «Сили і честі» – 53, «Свободи» – 50, «Батьківщини» – 42. «Європейська солідарність» веде в облраду 35 партійців, «Наш край» – 25, «Радикальна партія Олега Ляшка» – 17, «За Майбутнє» – 13, Аграрна партія України – 12. Найменше членів в рядах партій «Опозиційна платформа – За життя» і «Слуга народу» – по 2.
Понад 84,5% кандидатів уродженці Волині, в абсолютних цифрах це 462 кандидати. З Рівненської області – 20, Львівської – 18, Івано-Франківської та Тернопільської – по 5, з Донеччини – 4, з Луганщини – 3, по два кандидати – з Закарпатської, Полтавської та Чернівецької областей, по одному – з Одеської, Житомирської, Сумської, Запорізької, Хмельницької та з міста Києва. 7 кандидатів народжені в Росії, 2 – в Казахстані, по одному – в Німеччині, Угорщині та Латвії. Восьмеро кандидатів, які хочуть представляти волинян в найвищому представницькому органі краю, не тільки народилися, а й проживають в інших регіонах. Зокрема, троє – на Львівщині і по одному – в Івано-Франківській, Рівненській, Дніпропетровській, Донецькій областях та в столиці.
Майже п’ята частина всіх кандидатів (19,6%) – уродженці Луцька. 65,02% – інших міст та районів області.
Понад 98% усіх кандидатів (537) мешкають у Волинській області. Майже 45% – це мешканці обласного центру та прилеглих сіл і громад. 38 (6,96%) – ковельчани, 36 (6,59%) вказали у своїх біографіях містом проживання Володимир-Волинський, 23 (4,21%) – Нововолинськ. Решта 35% – мешканці інших районних центрів, громад районів області.
Так, 3,85% кандидатів – із Камінь-Каширського району, по 3,48% – Маневицького та Ківерцівського, 3,3% – Ратнівського, 3,11% – із громад Ковельського району, 2,93% – Горохівського, 2,38% – Любомльського, 2,2% – Турійського, 2,01% – Любешівського, по 1,65% – Рожищенського та Старовижівського, 1,47% – із громад Володимир-Волинського району, 1,28% – Іваничівського та 1,10% – Шацького.
Середній вік кандидата в депутати до Волиньради 45 років. Наймолодшому – 19, а найстаршому – 82. 12 кандидатів – до 25 років, 94 – віком від 26 до 35, 188 – від 36 до 45 років, 145 – від 46 до 55 років, 83 – від 56 до 65 років, 22 – від 66 до 75 років і 2 – старших за 76 років.
На відміну від кандидата до Луцькради суб’єкт передвиборчої гонки до «Волинського парламенту», здебільшого, займає керівну посаду, є директором, або заступником начальника. Таких у списках різних політсил аж 187, або понад 34%. Всього 64 кандидати ведуть власний бізнес, це лишень 11,7%. Аж 62 кандидати (11,3%) – безробітні і 31 (5,7%) – на пенсійному забезпеченні.
Цього разу до Волиньради балотується 16 медиків, 10 нардепів і їхніх помічників. 176 кандидатів (32,2%) вказали в своїх біографічних довідках інші види діяльності та зайнятості.
До слова, середній вік кандидата в депутати Луцької міської ради значно нижчий – 41 рік. Туди балотується більше безробітних, підприємців та самозайнятих осіб, але менше пенсіонерів і людей керівної ланки.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
