Імениті гості й акапельні пісні: як минула конференція волинської «Європейської Солідарності»

20-те вересня, 14:40. Місць на парковці біля луцького івент-простору «Passage Interdit» вже не лишилось. За 20 хвилин тут почнеться конференція волинського осередку партії «Європейська Солідарність». За своєю тривалістю захід стане одним з рекордсменів серед аналогічних конференцій – близько шести годин промов, голосувань і кулуарної кави.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» був серед гостей конференції. І тепер розповідаємо про «закадрову» атмосферу з’їзду «ЄС», чим виділилася партія та назвати імена претендентів на депутатські мандати у місцевих радах. Подробиці у нашому репортажі.

Вислухати все, переспівати всіх

Коли підходжу до місця конференції, перед столиком реєстрації вже ціла черга з чинних і потенційних майбутніх депутатів. Зазираю у конференц-зал. Там теж чимало людей, які, розбившись на невеликі групки, неспішно п’ють каву з канапками.

Дівчата, що проводять реєстрацію, одразу ідентифікують мене як журналістку і видають бейджик для преси. Ще хвилин за 15, коли вже всі внесуть свої імена у необхідні списки, а я зверну увагу на пусті стільці з табличкою «ЗМІ», ці ж дівчата розкажуть мені, що запрошення на конференцію розіслали всім місцевим медіа. Проте, мовляв, у жодного не замовляли рекламу, тому й прийшли представниці всього двох видань – «Сили правди» й «ОПОРИ». Ще говорять про незалежну журналістику і питають конкретно про моїх колег. За трохи всіх просять зайняти свої місця і урочиста частина починається.

На відміну від решти партій, конференції яких політики проводили самостійно, ЄС цю місію доручила ведучому. Спочатку він оголошує гостей та учасників конференції, періодично кидає натхненні патріотичні фрази, говорить про «зелену монобільшість», а потім просто випадає з поля зору, коли його роль поступово перебирає на себе виконувачка обов’язків голови волинської «Європейської Солідарності» Юлія Вусенко.

Та до цього ще дійде. Спершу ведучий запрошує нардепку Софію Федину аби та виконала гімн. Всі підводяться, Федина співає. Впродовж конференції вона влаштує мініконцерт і співатиме ще двічі – на початку своєї промови, яку виголошуватиме пізніше, та наприкінці. Далі – хвилина мовчання в пам’ять про загиблих захисників та захисниць.

Право першого слова за Андрієм Парубієм – народним депутатом останніх чотирьох скликань та колишнім спікером Верховної Ради. Парубій називає правлячу президентську партію шарлатанами, обурюється збагаченням олігархів та каже, що в оточенні Зеленського більше людей, які працюють на окупацію, а не на державу. «Європейську Солідарність» натомість називає єдиною політичною силою, здатною протистояти ворогам.

Виступ триває близько 15 хвилин. Я слухаю і пригадую інші збори цієї ж партії, яку провели кількома днями раніше, щоб обрати делегатів на захід 20-го числа. Порівнюю риторику Парубія з тодішнім основним спікером – кандидатом у мери Луцька від «ЄС» Юрієм Моклицею. Той теж говорив про невдоволення чинною владою, але переважно на місцевому полі. Також обидва згадували про «війну» на рівні преси – мовляв, провідні медіа належать олігархам, яким належить влада, тому слід готуватися до провокацій.

В цей час ведучий, схоже, готується представляти наступних спікерів і пошепки активно дискутує про щось з організаторами.

Наступними виступають нардепи різних скликань Ганна Гопко, Володимир В’ятрович, Михайло Бондар, Ігор Лапін та інші. Коли після конференції хочу ще раз переглянути кілька моментів з виступів і заходжу на збережену пряму трансляцію в Фейсбуці, виявляється, що почути можна тільки привітання, гімн та більшу частину промови Парубія. Далі зі звуком трапилась якась невдача і до кінця запису складно розчути бодай слово.

А слів звучить багато. Окрім народних депутатів виступають і ті, що претендують на місця у волинських радах. Першою з них виступає Юлія Вусенко. Говорить, що не пам’ятає, коли востаннє їй було настільки комфортно перед такою великою аудиторією. Те саме повторюють ще кілька політиків, акцентуючи на тому, що тут зібрались виключно «свої» люди. Вона ж і оголошує наступних спікерів. Спершу на екрані транслюють їхні відеозвернення, а тоді вони додають ще по кілька слів.

Другий номер у партійному списку «ЄС» до Волинської обласної ради, колишній начальник департаменту інфраструктури Волинської ОДА Іван Мирка з екрану мовить, що його родина – це велика родина дорожників і що він саме та людина, яка знає кожну дорогу на Волині, а після ролика – продовжує про любов до роботи. Ще в неділю ввечері я слухала все це, сидячи перед самим Миркою, а вже в понеділок Фейсбук весь день активно пропонував мені те ж відеозвернення політика. До речі, півтора року тому «Сила правди» розповідала, що невдовзі після звільнення з посади у Волинській ОДА Іван Мирка почав їздити на новій «Mazda CX-5» 2018 року випуску, зареєстрованій на його матір. Казав, що мама купила, а він ним лише час від часу їздить.

Наприкінці вервечка натхненних промов починає втомлювати. Софія Федина, у свою чергу, починає співати, коли мікрофон передають їй. Далі спікерка називає себе головною розбійницею країни і багато жартує. Розповідає, як переконувала одну жінку голосувати за Порошенка і його команду та в кінці співає знову.

Потім Урочисту частину оголошують закритою, анонсують довге голосування і прийняття рішень. Та перед тим перерва. Всі розходяться у кулуари.

Кава, селфі і виснажливі формальності

Іван Мирка просить всіх вийти на вулицю для спільної світлини. Політики повільно рухаються до виходу. Біля дверей зустрічаюся з Аллою Доманською, потенційною кандидаткою у депутати Луцькради. Жінка запитує, чи не втомилась я ходити на всі конференції. Віджартовуюсь, що вчора на дві мене не допустили, тож я встигла за ними скучити.

Далі ще кілька членів «Європейської Солідарності», з якими я не знайома, запитують, чому мене не допустили на конференцію «Слуги народу». Пояснюю. Говорю про «Опозиційну платформу – За життя», до яких не змогла потрапити також. Очевидно, що моїх співрозмовників більше цікавить перша історія, вона ж сильніше їх і обурює. А на сходах нарешті всі збираються для фото.

Далі хтось лишається спілкуватись на вулиці, а хтось йде всередину, де на столах вже чекають закуски, чай і кава. Нардепи на фоні банеру записують відео для майбутнього сюжету телеканалу «Прямий», який пов’язують з Петром Порошенком і фотографуються з волинськими колегами. Мирка розповідає, як переносив коронавірус, а потім вирішує йти робити селфі. Хтось поруч жартує про нерозлучність політика з телефоном.

Незабаром делегатів просять зареєструватись перед формальною частиною заходу та отримати мандати. Починається найменш захоплива частина політичних конференцій – голосування, де майже всі рішення приймають одноголосно. Головує Юлія Вусенко. Пропонує не зачитувати імена потенційних кандидатів до місцевих рад. Мовляв, всі запрошені мали можливість ознайомитись зі списками напередодні, тож є можливість зекономити час. Присутні погоджуються.

Процедура обов’язкова, але монотонна. За кілька годин інтенсивного підняття мандатів під «За. Проти. Утримались. Одноголосно», нинішні і потенційні майбутні політики втомлюються. Один з найманих працівників волинського осередку розповідає мені про те, як їх підвів фотограф і говорить, що конференцію планують закінчити максимум до десятої вечора. Подумки рахую години, згадуючи, що почалась вона о третій. Юрій Моклиця знімає піджак і краватку. Голосування продовжуються, втома росте.

На момент написання цього тексту, через чотири дні після конференції, отримати затверджені партійні списки потенційних кандидатів від «ЄС» до Луцькради так і не вдається. Схоже, ми їх побачимо уже на сайті Центрвиборчкому. Та про першу десятку, яка балотуватиметься до обласної ради, – розповіли.

Першим номером стала Юлія Вусенко – депутатка Луцької міської ради, виконувачка обов’язків голови волинського осередку партії «Європейська Солідарність», кандидатка юридичних наук. Другий – Іван Мирка, заступник директора ПП «Шлях», член ради волинської «Європейської Солідарності». Третій у списку Артем Запотоцький – депутат Луцької міської ради, учасник Революції Гідності. Четвертою обрали Ористлаву Сидорчук – докторку економічних наук, професорку та громадську діячку. Закриває п’ятірку Павло Цибульський – лікар ультразвукової діагностики КП «Волинська обласна клінічна лікарня».

За ними у списку йде кандидатка політичних наук, старша викладачка кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу факультету міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки, перша заступниця генерального директора однієї з найбільших будівельних компаній регіону – «Луцьксантехмонтаж №536» – Ірина Патлашинська, ексзаступник голови Волинської облдержадміністрації Сергій Кошарук, експерт з державної безпеки Олександр Радчук, ексочільниця Іваничівської районної державної адміністрації Лілія Кревська, підприємець і депутат Луцькради Микола Яручик. Решту імен, вочевидь, вирішили тривати у таємниці від загалу до моменту реєстрації кандидатів територіальними виборчими комісіями.

Марія Смик

Журналістка Центру журналістських розслідувань "Сила правди" (11.2018-08.2021 рр.)