Виборчу кампанію луцького міського голови Ігоря Поліщука у 2020 профінансували функціонери будівельної компанії «Інвестор». Андрій та В’ячеслав Разумовські із колегами під час виборчої кампанії внесли на рахунки Волинської обласної організації партії «За майбутнє» майже 3,5 мільйона гривень. 2,72 мільйона пішли саме на кампанію нинішнього мера Луцька.
Офіційна інформація про спонсорів виборчої кампанії 2020 року міського голови Луцька Ігоря Поліщука з’явилася лише у квітні 2024-го, коли політична партія «За майбутнє» подала до Національного агентства з питань запобігання корупції фінансові звіти за третій та четвертий квартали 2020 року.
Сім спонсорів і 3,6 мільйона в скарбничці
У 2020-ому нинішній міський голова Луцька Ігор Поліщук офіційно витратив на свою виборчу кампанію 2,72 мільйона гривень. Її повністю профінансувала Волинська обласна організація партії «За майбутнє». Тобто її рахунок використали як транзитний. Спершу люди надсилали гроші туди, а звідти скеровували на рахунок виборчого фонду кандидата.
Про те, скільки і на що саме витратили гроші під час кампанії Поліщука, Центр журналістських розслідувань «Сила правди» писав у грудні 2020-го. Проте, де ці гроші взялися у партійного осередку, залишалося невідомим аж до весни 2024-го. Адже спочатку через епідемію Covid-19, а згодом і через повномасштабну війну подання фінансових звітів політичних партій зробили добровільним. Ніхто, звісно ж, не поспішав цього робити.
Наприкінці 2023 року набув чинності закон, який відновив обов’язкове звітування партій. До 26 квітня цього року вони мали подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіти за 2020-2023 роки.
Після того, як Національне агентство з питань запобігання корупції опублікувало звіти Волинської обласної організації політичної партії «За майбутнє», Центр журналістських розслідувань «Сила правди» взявся шукати відповідь на запитання: хто ж насправді інвестував в майбутнього міського голову у 2020-ому?
Останні вибори депутатів місцевих рад та міських голів відбулися 25 жовтня (перший тур) та 15 листопада 2020 року (другий тур). Отож, протягом третього-четвертого кварталів 2020 року на рахунок обласного осередку партії «За майбутнє» надійшло 6,5 мільйона гривень пожертв від фізичних осіб. Майже половина з них – в період між передднем відкриття виборчого фонду кандидата на посаду луцького міського голови Ігоря Поліщука 28 вересня і другим туром виборів.
Офіційно це донати всього від семи людей. До того ж ще майже 222 тисячі гривень у жовтні перекинули в область з центрального офісу партії. Своєю чергою туди у 2020-ому з-поміж жертводавців з різних куточків України гроші заводив волинянин Олександр Лазорко.
Очевидно, що не всіх людей, про яких йтиметься нижче, однозначно можна вважати лише спонсорами кампанії Ігоря Поліщука, але й спонсорами виборчої кампанії партії загалом. Адже усі вони скидалися в, умовно кажучи, спільний гаманець, звідки уже фінансувалася і партійна кампанія до різних рад, і кампанія кандидата на міського голову. Тож чиї саме гроші і куди перераховувалися виділити не можливо. Втім, «Сила правди» співставила дати пожертв на загальний партійний рахунок із датами транзакцій у виборчий фонд Ігоря Поліщука і дійшла висновків, які ви побачите у розділах нижче.
Втікач, голова благодійного фонду Івахіва і відомий адвокат. Хто задонатив до пів мільйона
Почнемо наш рейтинг з тих, хто, ймовірно, інвестував в майбутнього керманича міста найменше. А також проаналізуємо, чим віддячила партія кожному зі спонсорів після виборів.
Колишній депутат Волиньради Михайло Імберовський пожертвував найменше – 2,7 тисячі гривень. Його дружина-підприємиця Оксана Імберовська поклала на рахунок партії в період виборчої кампанії Ігоря Поліщука 15 тисяч гривень.
На виборах Михайло Імберовський балотувався від «За майбутнє» до Волинської обласної ради. Щоправда за результатами голосування тоді в раду не пройшов.
Проте партія в боргу не залишилась. На початку 2021 року Імберовського призначили керівником відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату Волинської обласної ради. На цій посаді він змінив Мирославу Якимчук, яка пішла на підвищення – стала заступницею голови Волинської облдержадміністрації.
Наприкінці 2021-го цей відділ уже під керівництвом Імберовського продав з аукціону колишній обкомівський готель для «віпів» Круча у Луцьку. Майно дісталося товариству з обмеженою відповідальністю «Град Інвест Ріал Істейт», яке пов’язують з нардепом Ігорем Палицею. Конкурентом компанії тоді стало підприємство «Ля Брук», власником якого є волинський забудовник та депутат Луцької міськради від партії «За майбутнє» Андрій Разумовський.
Згодом у 2023 Волиньрада віддала майже гектар землі під «Кручею» на Дубнівській в оренду на 49 років компанії «Град Інвест Ріал Істейт», яка і придбала будівлю на тій ділянці. Щоправда, ціна тимчасового користування землею під колишнім готелем виявилася, м’яко кажучи, занизькою – 1 600 гривень на рік.
Напередодні повномасштабного вторгнення Михайло Імберовський з сім’єю покинув Україну і нині мешкає за кордоном. Навесні 2022-го політик подав заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Голова Волиньради, партійний соратник Імберовського, Григорій Недопад задовольнив її.
Голова благодійного фонду Степана Івахіва «Патріоти Волині», директор товариства з обмеженою відповідальністю «Слово Волині», більш відомого як «12 канал», Павло Самолюк під час виборчої кампанії задонатив обласному осередку партії майже стільки ж як і Імберовські – 16,5 тисяч гривень.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» спробував сконтактувати з обома благодійниками, щоб з’ясувати, кого саме вони підтримували копійкою під час виборів: місцевий осередок партії, чи кандидата на посаду луцького міського голови Ігоря Поліщука. Проте відповіді на поставлені запитання журналісти не отримали. Михайло Імберовський прочитав повідомлення, але так і не відповів. А Павло Самолюк, почувши запитання, зіслався на неможливість продовжити розмову через зайнятість і пообіцяв перетелефонувати. Надалі не тільки не дотримав слова, а й проігнорував всі подальші телефонні дзвінки.
Два внески по 106,4 тисячі протягом аналізованого періоду зробив на рахунок осередку партії «За майбутнє» відомий у Луцьку адвокат Володимир Веремчук. Щоправда, один йому згодом повернули.
У 2017 році він представляв інтереси Ігоря Поліщука у суді, коли депутатка Юлія Вусенко подала позов на рішення Луцької міської ради, відповідно до якого її позбавили повноважень секретарки, а її посаду зайняв саме Поліщук.
– Чому ви вирішили пожертвувати партії такі досить немалі гроші, адже ви не балотувались на виборах? – запитуємо у благодійника.
– По телефону я такі речі не можу казати. Я не бачу з ким говорю. На жаль.
– Давайте зустрінемось з вами.
– Та… не бачу необхідності в цьому.
– Тоді давайте я скину вам у месенджер своє журналістське посвідчення.
– Не бачу необхідності в цьому. Я не хочу коментувати це.
– Чи можна вважати, що це були кошти на виборчу кампанію Ігоря Поліщука?
– Не розумію запитання вашого. Як мінімум моя попередня відповідь аналогічна.
– А чому це така таємниця?
– Це не таємниця. Я не хочу відповідати на ці питання і я маю право на це. До побачення.
Будівельна династія і їхній охоронець. ТОП-спонсори мера
За день до відкриття виборчого фонду кандидата на посаду міського голови Ігоря Поліщука майже півмільйона гривень раптом вирішили задонатити партії бізнес-партнери Разумовські: Вячеслав і Андрій.
А після відкриття співвласник, засновник і керівник близько двох десятків підприємств у сфері будівництва, виготовлення бруківки і торгівлі пальним Андрій Разумовський пожертвував партії «За майбутнє» ще 598 тисяч гривень, таким чином посівши тільки третє місце у рейтингу спонсорів політсили.
Проте у списку політичної партії «За майбутнє» на виборах депутатів Луцької міської ради бізнесмен йшов на вибори третім після двох Ігорів: Палиці і Поліщука. До речі, самі Ігорі офіційно ані на рахунок осередку, ані до виборчого фонду кандидата в мери власних коштів не вносили.
За результатами голосування Разумовський пройшов у Волинську обласну і в Луцьку міську ради, тож мав змогу обирати. Звісно, перевагу віддав місту.
Ходили чутки, що перед місцевими виборами 2020 року керівництво політичної партії «За майбутнє» нібито пообіцяло Разумовському віддячити землею для будівництва житлового комплексу практично в центрі міста – під занедбаним заводом «Електротермометрія». А її там – понад чотири гектари.
Чутки почали підтверджуватись, коли у 2021 році акції «Електротермометрії», яка потопала в боргах, перейшли «потрібним людям». І вони врешті продали майно підприємства та погасили його борги, яких назбиралось близько 10 мільйонів гривень. Джерела в адміністрації заводу стверджують, що покупцем був саме Андрій Разумовський і його будівельна компанія «Інвестор».
Однак у 2024 році підрядником на зведення багатоповерхівок за адресою Ковельська, 40 стала не будівельна компанія Разумовського «Інвестор», а фірма «Текта Домус», яка входить в групу компаній «Континіум» Степана Івахіва. Майно заводу і право оренди землі під ним також розділили підприємства з орбіти нардепа-бізнесмена. Не зрозуміло, яка саме чорна кішка пробігла між політичними соратниками і чи була вона взагалі.
Крім того, після місцевих виборів фірма «Бетон Брук Сервіс», співвласником якої був Андрій Разумовський, отримувала солідні дорожні підряди на окрузі Степана Івахіва у Ковелі. Міський голова міста залізничників Ігор Чайка теж висуванець партії «За майбутнє».
– Чому ви фінансували виборчу кампанію Ігоря Поліщука як кандидата на посаду Луцького міського голови?
– Я фінансував Луцьку міську організацію.
– Мабуть, обласну, бо Луцької міської немає.
– Ну, чи обласну. На партію вносив кошти.
– А потім партія перерахувала ці гроші у виборчий фонд кандидата.
– І? До мене які питання?
– Існував окремий виборчий фонд партії, куди ви могли вносити кошти як кандидати, але ви вносили на партійний рахунок.
– А питання в чому?
– Хотіла зрозуміти ваші мотиви.
– Я балотувався від цієї партії.
– Як так вийшло, що всі фінанси партії під час виборів фактично лягли на ваші плечі і ваших колег?
– Я цього не знаю. Це ви таке стверджуєте.
– Чи були у вас домовленості з кимось з партії чи особисто з Ігорем Поліщуком, що ви профінансуєте цю виборчу кампанію?
– Дивіться, ще раз повторюю. Я балотувався від цієї партії і вносив кошти, з яких закривалися якісь виборчі питання. Вони ж там не залишились, правда?
– До того партія якось існувала без ваших внесків…
– До того я не мав до неї ніякого відношення.
Срібло в рейтингу ймовірних спонсорів кампанії Ігоря Поліщука 2020 року – у лучанина Олега Корчука, який сімома траншами поклав на рахунок обласної організації партії «За майбутнє» майже 900,5 тисяч гривень. Ці пожертви видалися доволі підозрілими, адже жодної інформації про такого бізнесмена чи публічну особу, яка могла б дозволити собі щедрі видатки на вибори, знайти не вдалося.
Втім, з’ясувалося, що і тут все веде до БК «Інвестор». Виявляється, Олег Корчук тоді був начальником охорони «Інвестора» та житлових комплексів компанії.
Про те, що пожертвував партії майже мільйон, чоловік дізнався від журналістів «Сили правди».
– Аналізуємо фінансові звіти і бачимо, що у 2020 році ви досить багато інвестували у партію «За майбутнє», – телефоном запитуємо у Олега Корчука.
– Не пам’ятаю я такого, – відповідає співрозмовник.
– Ну, ви майже мільйон гривень інвестували!
– Де я міг взяти такі гроші?
– Можливо вам їх хтось давав, щоб ви перерахували партії?
– Не пам’ятаю я такого.
– На той час ви ж в «Інвесторі» працювали?
– Так.
– Можливо, вам Андрій чи В’ячеслав Разумовські ці гроші дали?
– Чесно, не пам’ятаю. Я не знаю, що вам сказати.
Ймовірно, Олега Корчука використали, щоб розбавити дует «благодійників» з-під одного даху.
Найбільше – майже 1,78 мільйона гривень – поклав на рахунок партії «За майбутнє» під час місцевих виборів 2020 року нинішній депутат Підгайцівської сільської ради, швагро будівельника Андрія Разумовського В’ячеслав Разумовський.
З 28 вересня по 15 листопада він вносив гроші в загальну касу вісім разів. Востаннє тоді, коли вибори до місцевих рад вже минули і наближався другий тур виборів Луцького міського голови, в якому змагалися самовисуванець Богдан Шиба і Ігор Поліщук з партії «За майбутнє».
Згідно з інформацією аналітичної системи YouControl, станом на початок червня 2024 року В’ячеслав Разумовський є підприємцем, який займається обслуговуванням вантажів і керівником трьох луцьких фірм: «Кульчинського ГВЗ» (має ліцензію на видобуток піску), «Інвест про маркет» (заробляє на операціях з нерухомістю) і житлового комплексу «Струмочок». Він також очолює Луцьку міську федерацію кікбоксингу «Іскра».
Раніше В’ячеслав Разумовський був співвласником «Струмочку» наполовину з Андрієм Разумовським. Нині ж володіє інформаційним агентством «ВСН», обслуговуючою компанією «Комфорт плюс» та 50% акцій «Кульчинського ГВЗ» (решта належить екс депутату Волиньради Сергієві Котюку).
Попри найбільший внесок В’ячеславу Разумовському зарезервували перше місце у виборчому списку до хоч і заможної, проте сільської Підгайцівської громади. Як кандидат зі списку він також робив внески у виборчий фонд. Цікаво, що вони були вдесятеро меншими від тих, які політик задонатив на рахунок партії.
Нині В’ячеслав Разумовський є депутатом Підгайцівської сільської ради. Якщо Андрій Разумовський в Луцькій міській раді працює в унісон з Ігорем Поліщуком, то В’ячеслав в опозиції до чинного голови Підгайцівської громади Юрія Семенюка. Як і решта депутатів місцевих рад Разумовські не отримують зарплати за депутатство.
– Чи пам’ятаєте ви, яку суму пожертвували на партію у 2020 році? – цікавимося у В’ячеслава Разумовського.
– Якщо чесно, не пам’ятаю, – відповідає бізнесмен і депутат.
– Більш як півтора мільйона гривень. Ви жертвували кошти саме в той час, коли тривала виборча кампанія міського голови. Це була підтримка саме його виборчої кампанії?
– Ви ж самі кажете, що пожертву я робив партії «За майбутнє». Якби я хотів підтримувати кампанію мера, я б йому кошти перекидав.
– Справа в тому, що вся кампанія мера фінансувалася за кошти партії.
– Я вносив кошти на партію.
– Який у вас був мотив підтримувати партію? Якісь конкретні витрати треба було закривати?
– Я від цієї партії обирався, і обрався, і зараз є депутатом Підгайцівської сільської ради.
– Але ви як кандидат пожертвували у виборчий фонд лише трохи більше 10 тисяч гривень, а на партію пожертвували таку велику суму.
– Я мав можливість вибирати, куди я вношу кошти. Чи ви вважаєте, що ні?
– Я так не вважаю. Але ви робили внески навіть після виборів до рад, перед другим туром виборів міського голови.
– Це моя партія, від якої я балотувався.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» також поставив обом Разумовським запитання щодо ролі Олега Корчука як одного з найбільших спонсорів виборчої кампанії.
– За Олега я нічого сказати не можу, – каже В’ячеслав Разумовський. – За себе тільки можу сказати. Дані кошти заробив і вони відображаються у моїй декларації. Мав можливість і бажання – вніс. А за Олега Леонідовича ні.
– Справа в тому, що це все ж таки ваш працівник.
– Так, працівник наш, працює в нас, добросовісно.
– Можливо, його персональні дані були використані, щоб внести цю пожертву?
– Якби його дані були використані, він би про це знав. Ці питання не до мене.
Подібну позицію зайняв і Андрій Разумовський. Він апелював до того, що з часу виборчої кампанії минуло надто багато часу і деталі забув.
– Чому ви заводили кошти на рахунок партії через Олега Корчука? – запитуємо Андрія Разумовського.
– А може він вносив ці кошти? – припускає Андрій Разумовський.
– Він охоронець «Інвестора» і каже, що не робив таких внесків і не мав таких грошей.
– Що говорить Корчук я не знаю, а що він вносив теж не пам’ятаю.
– Ви стверджуєте, що ви не давали йому цих коштів?
– Я нічого не стверджую. Дивіться, я не пам’ятаю що взагалі він вносив. Я цього не знаю.
– Це виглядає так наче його дані були використані, щоб приховати основних жертводавців. Адже його внесок загалом майже вдвічі більший ніж ваш. Розумієте?
– Це було чотири роки тому. Я відверто не пам’ятаю.
– Ви ж погоджуєтесь, що дивно виглядає, коли начальник охорони «Інвестора» вносить більшу суму ніж ви?
– Я знаю, що я робив. За Олега я не пам’ятаю. Щоб предметно говорити, треба підняти всі дані. Тільки тоді я зможу щось сказати. Або в Олега запитати.
– Я вже говорила. І він від мене дізнався, що робив такий внесок, а коли почув про суму, то взагалі здивувався, де в нього могли взятись такі гроші.
– Можливо, ви десь помилились.
Отже, власник, партнер і охоронець будівельної компанії «Інвестор» разом перерахували в касу Волинського обласного осередку партії «За майбутнє» під час виборів майже 3,5 мільйона гривень. Значна частина цих коштів була спрямована саме у виборчий фонд кандидата в мери Луцька Ігоря Поліщука, решта ж використана на партійну виборчу кампанію.
Оскільки ця сума перевищує витрати фонду Ігоря Поліщука на політичну агітацію (2,72 мільйона гривень), то з впевненістю можна вважати, що у 2020 році вибори і кандидатові, і частково партії оплатили Разумовські. Ця інвестиція очевидно має повернутися сторицею: задоволеними амбіціями політиків, зростанням якості життя в громаді, або ж зеленим світлом для особистого бізнесу.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» аналізувала надходження і витрати обласних осередків політичних партій «Слуга народу», «Європейська солідарність» і «Батьківщина».
