Ще декілька місяців тому в Україні активно обговорювали закон про відповідальність за перевезення дітей в авто без спеціальних засобів, як от автокрісел. Ті батьки, у яких автівки не були ними обладнані, змушені були придбати сидіння для малечі. Навіть служби таксі у деяких своїх машинах встановили автокрісла, аби не платити штрафи.
Та поки законодавець в одному напрямі бореться за безпеку дитини і вимагає автокрісел, в іншому – забуває про стандартний захист, як от ремені безпеки. Мова йде про шкільні автобуси. Більше 30-ти таких транспортних засобів на Волині в експлуатації вже понад 10 років, деякі автобуси – більше 25-ти. У багатьох відсутні паски, що здатні захистити під час ДТП, та, зрештою, їх часто немає і в нових автобусах.
Чому та скільки шкільних автобусів на Волині досі не оснащені пасками захисту та хто має за це відповідати — з’ясовував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Про норми і небезпеки
У 2009-му році Держспоживстандарт затвердив документ, у якому прописано, чим мають бути оснащені шкільні автобуси – ДСТУ 7013:2009 «Автобуси спеціалізовані для перевезення дітей. Технічні вимоги». У стандарті прописано, що усі шкільні автобуси мають бути оснащені ременями безпеки для кожного пасажира. А ось і інші норми:
- точно виміряна відстань від підлокітника до подушки сидіння: від 16 до 20 сантиметрів;
- крісла повинні бути різних розмірів для учнів старших і молодших класів;
- автобуси, в яких може сісти більше 22-ох пасажирів, мають бути двохдверними;
- автобуси повинні бути обладнаними додатковими поручнями при вході і в салоні;
- в кожному автобусі треба встановити обмежувачі швидкості до 60 км/год.
Та на відміну від підлокітників та правильного розміру сидінь ремені безпеки у потрібний момент можуть врятувати дитині життя.
У 2019-му році на Волині трапилися дві смертельні аварії за участі шкільних автобусів. Як повідомили в Головному управлінні Нацполіції Волині перша аварія сталася у Маневицькому районі. Водій виїжджав заднім ходом з тимчасового місця стоянки і наїхав на 77-річну жінку. Перехожа загинула. Зараз справа передана до суду.
Друга аварія сталася у Горохівському районі. Шкільний автобус виїжджав на головну дорогу і не надав переваги в русі вантажівці. Внаслідок зіткнення, водій шкільного автобуса загинув на місці. Під час обох ДТП дітей у салоні, на щастя, не було.
За словами директора однієї із автошкіл Луцька Богдана Романюка, змоделювати ситуацію, якби в салоні цих шкільних автобусів були діти, – важко. Але точно ремені безпеки у такий момент не завадили б.
– Безпеки не буває забагато. Вони б змогли запобігти переміщенню дитини по інерції, тобто пасажир би не врізався в сидіння попереду чи в ще якийсь предмет поблизу.
Штрафом у 340 гривень обійшовся ще один водій шкільного автобуса, який скоїв аварію. Подія трапилася у листопаді 2019 року на Любомльщині. Згідно повідомлення поліції, тоді чоловік не вибрав безпечної швидкості та не врахував дорожньої обстановки і в’їхав у паркан і дерево. У цій ситуації знову пощастило, бо дітей в салоні не було.
Нашу увагу привернув сам шкільний автобус в якому перевозять учнів – старий ПАЗ ще з подвійними сидіннями в якому точно не передбачені ремені безпеки.
Якими автобусами перевозять дітей на Волині
На балансі Рожищенського районного відділу освіти — п’ять автобусів. Найстаріший — БАЗ 2215 2004 року випуску, який довозить дітей з навколишніх сіл до школи №3 в райцентрі. Заступник керівника з господарської частини відділу освіти Віталій Кулюк каже, що ремонтувати його доводиться часто, бо постійно ламається.
Водій автобуса Микола ремонтом займається сам. Додає, що на те, аби його відремонтувати капітально потрібно близько півмільйона гривень.
Найближче село, з якого везуть дітей до школи цим автобусом в Рожище – Валер`янівка, це за сім кілометрів. Поки автобус на ремонті, діти цю відстань долають пішки. Крім шкільного транспорту, за цим напрямком не їздить жодна маршрутка. Перевізники відмовились через погану дорогу. Місцеві кажуть, що якщо потрібно терміново в райцентр, то шкільний автобус їх єдиний порятунок.
Місць для сидіння у цьому БАЗі 15, а дітей, яких треба везти з Валер’янівки до школи – 28. І це тільки з одного села. А потім вдруге і втретє треба їхати по учнів з інших сіл, отож одні діти в школу приїжджають за більш як годину до першого уроку, інші – ледь встигають.
У відділі освіти Рожищенської райдержадміністрації не приховують, що ремені безпеки є не у всіх автобусах. У 2004-му році, коли складали автобус ПАЗ, який зараз у користуванні третьої школи міста Рожище, ремені безпеки навіть не були передбачені заводом.
Хоча у деяких автобусах цих років захисні паски таки були. Встановлювали їх у транспортні засоби кращої комплектації, відповідно, ціна одразу зростала на декілька десятків тисяч гривень.
Один із таких кращих, але старих БАЗів їздить у Камінь-Каширському районі. За словами голови Гуто-Боровенської ОТГ Михайла Оліферчука, у їхньому автобусі ремені безпеки є. Але з роками вони зносились і залишились не біля кожного сидіння.
– У нашій громаді є автобус БАЗ А079.20, 2005-го року випуску. Водій каже, що ремені безпеки наявні, але автобус старий, тому вони зношені, тож учні ними не пристібаються. А у кількох сидіннях їх і немає вже, – мовить Михайло Оліферчук.
Ременів безпеки немає не лише у старіших ПАЗах чи ВАЗах, а й у шкільних автобусах «Богдан» випущених до 2008-го року.
На цьому фото — «Богдан» 2008-го року випуску, але це ще не спеціалізований шкільний автобус, тому ремені безпеки є лише три: для водія та двох пасажирів, які сидять біля нього. Цей автобус возить учнів Копачівської ОТГ Рожищенського району. Майстри кажуть, якщо ремені безпеки й були колись, то зносилися і їх довелося зняти.
За даними обласного управління освіти, загалом на Волині є 216 шкільних автобусів, які перевозять 13 362 учнів. З них 88,1% підвозять шкільними автобусами; 7,6% – рейсовими автобусами, згідно з укладеними угодами між перевізниками та засновниками закладів освіти, а 2,7% – транспортними засобами, орендованими за кошти місцевих бюджетів (7 одиниць).
Ми написали запити в громади Волині та відділи освіти райдержадміністрацій, аби дізнатися якого року випуску автобуси, що перевозять дітей. Отож, щонайменше 35 транспортних засобів (16% усіх шкільних автобусів в області) випущені до 2010-го року. Є й кілька машин, які підвозили до школи не лише дітей, а й їхніх батьків, – ці автобуси складали ще у 80-их.
Щороку автопарк шкільних автобусів в області оновлюють (у 2019-му купили 9 нових автобусів на умовах співфінансування), але такими темпами на це знадобиться ще не один рік. А вже цього року вели мову про те, що з вересня припинять фінансувати школи, у яких навчаються менше 30-ти учнів. Про це написала народна депутатка з Волині Ірина Констанкевич.
У разі, якщо таке рішення справді приймуть в уряді цього року чи наступного, то треба не лише замінювати шкільні автобуси, а й купляти більше нових. Як наслідок, старіші моделі, які не відповідають державним стандартам і не мають базового – ременів безпеки – і далі курсуватимуть.
Не всі автобуси відповідають стандартам і сьогодні
Нині найчастіше купують шкільні автобуси трьох виробників – «Богдан Моторс», ПрАТ «Бориспільський автозавод», ТзОВ «Павловський автобус», та не усі ці виробники і досі встановлюють ремені безпеки.
Почнемо із місцевого виробника – ДП «Автоскладальний завод №1 ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс». У 2008-му році на підприємстві стартував випуск спеціалізованих шкільних автобусів А06904 на 21 місце. Це одні із перших автобусів, які обладнані у відповідності до всіх вимог. Згодом з’явився новіший і тепер більш рекламований – А22412. У ньому більше місць – від 29 до 31 і більш сучасний зовнішній вигляд.
9 автобусів для громад Волині – це одна із останніх великих закупівель шкільного транспорту в області. Тендер проводили у червні 2018-го року, тоді перемогла компанія «БАС Мотор» – структурний підрозділ корпорації «Богдан». Автобуси, які уже доправили в ОТГ, – моделі А22412 (на фото).
До слова, саме цей автобус «Богдан моторс» пропонує в останньому оголошеному на Волині тендері із закупівлі шкільного автобуса. Його оголосила Підгайцівська громада 23 січня 2020-го року. Другим учасником аукціону стала фірма «Люмікар». Автобус, який вони запропонували, – Ataman D093S2, і він також, відповідає ДСТУ.
ПрАТ «Бориспільський автозавод» (БАЗ) випускає спеціалізований шкільний автобус А079 «Еталон». Їх в школах України, протягом останніх 10 років з’явилось найбільше, але на Волині їх не так багато. Ці автобуси конструюють згідно стандарту, тобто і ремені безпеки передбачені (ще й двоточкові), і службові двері обладнані пристроєм, що виключає затискання пасажирів або предметів в дверях, і є світлова сигналізація, яка попереджає про перевищення швидкості. Такий автобус є в Поромівській (2010-го року випуску), Луківській (2011-го року випуску), Гіркополонківській громадах (2013-го року випуску) та кількох інших ОТГ.
Існує модифікована версія БАЗ А079 «Еталон», що пристосована для перевезення дітей з проблемами опорно-рухового апарату. Це один із кількох автобусів в Україні обладнаний вантажним пристроєм.
Зараз рідше, але раніше часто купували шкільні автобуси ПАЗ. В Іваничівському та Володимир-Волинському районах підвозить учнів до шкіл модель 32053 (2008 і 2013 р. в. відповідно), а тепер для підвезення школярів найчастіше пропонують модель – 4234. Російська компанія «Павловський автобус» в Україні продає свої транспортні засоби через офіційного дилера групу компаній «АІС». На сайті дистриб’ютора вказано, що ремені безпеки є у цьому модельному ряді автобусів, адже він відповідає ДСТУ, але жодного фото в мережі, аби підтвердити цю інформацію ми не знайшли.
– У документах, що переді мною, всі автобуси, які ми продаємо для шкіл, мають ремені безпеки, але якщо це для вас так принципово, то я зараз піду і сам подивлюсь… В шкільних автобусах, що в нашому гаражі, ременів немає. Майстри кажуть, що в стандартній комплектації вони не передбачені, є в кращій, тій, що дорожча, – розповідає представник групи компаній «АІС» у Львові Дмитро.
– А у вас часто купують шкільні автобуси?
– Вистачає.
– А купують автобуси в кращій комплектації чи у стандартній?
– Всі беруть стандартні. Якщо дуже потрібно, то можна згодом доставити ремені.
Тобто прописано, що ремені безпеки є, але де-факто, виділене лише місце для них, а самі паски не встановлені.
Про контроль
Прес-секретарка патрульної поліції Волині Ольга Бузулук каже, що ще не штрафували пасажирів чи водіїв шкільних автобусів через те, що вони не пристебнуті.
– Справді таких відпрацювань, тобто спеціальних перевірок не було. Але ми їх можемо зупиняти на загальних підставах. Штраф за те, що пасажир чи водій не скористались ременем безпеки – 51 гривня. Але після цієї розмови, думаю, ми зможемо спеціально виїхати і таки перевірити чи пристібаються у такому виді транспорту, – каже Ольга Бузулук.
Власне, чому раніше не зупиняли через таке порушення шкільні автобуси, можна пояснити, каже Ольга Бузулук. Патрульна поліція діє не у всіх містах Волині, а шкільні автобуси найчастіше їздять по селах, або на ділянках доріг, які не патрулюють поліціянти.
Та чи можна штрафувати, якщо ремені безпеки не були передбачені виробником?
Керівник однієї з автошкіл Луцька Богдан Романюк каже, що практично кожного року норми випуску автомобілів змінюються. Головне, аби транспортний засіб був справний, міг пройти техогляд. Додає, що досі є машини без ременів безпеки і їх не можна списати.
– Якщо раніше заводом не були передбачені ремені безпеки, але цей автобус зараз курсує і перевозить дітей, то ми не можемо прийти до його власника і сказати, аби він припинив перевозити учнів, бо це суперечить закону. Усі транспортні засоби, які були завезені в Україну або були коли-небудь продані в Україні, відповідали певним стандартам і вони можуть їздити, поки їм дозволятиме технічний стан.
Наприклад, подушка безпеки, яка є обов’язковою, ще 10 років тому була додатковою опцією комфорту. Але ж люди не можуть викинути старі автомобілі, в яких вона не була передбаченою. Так само із будь-яким автобусом, в тому числі і шкільним.
Якщо говорити про те, потрібен ремінь безпеки чи ні, то однозначно – безпека не буває зайвою. Це ж діти. Більше того, ремені для дітей до 12 років і після 12 років повинні бути різними: розмір більший і менший відносно зросту учнів.
Що говорять у профільних відомствах?
Вже на початку розмови в обласному управлінні освіти запевняють, що вони можуть коментувати тільки ситуацію щодо шкільних автобусів і їх закупівлі на умовах співфінансування за кошти з державного бюджету, які здійснені протягом останніх двох років. А старі автобуси не їхня юрисдикція. За словами працівників управління, за стан автобусів та, власне, й за наявність у них ременів безпеки, відповідають власники (балансоутримувачі), тобто громади та відділи освіти райдержадміністрацій.
На питання, чому шкільні автобуси не обладнані ременями безпеки і що з цим можна вдіяти кажуть, що просто встановити ці паски. Заступниця начальника управління освіти Волинської ОДА Тетяна Соломіна пригадує, що такі випадки уже були.
– Рідко піднімають питання додаткового обладнання, яке можна встановити на ці автобуси, але це абсолютно можливо. У Володимирі-Волинському районі колись автобус переоснащували і під час цих робіт встановлювали ремені. Тобто така практика є.
Натомість у відділі освіти Володимир-Волинського району не пам’ятають, який автобус і коли переоснащували: працівники змінилися, а самі автобуси передали на баланс громад.
Тим часом автобус без ременів безпеки, який знаходиться на балансі Рожищенського відділу освіти і про якого ми розповідали на початку, курсує на маршруті від ремонту і до ремонту. Аби зекономити, на сервіс його не везуть, з усіма поломками розбирається водій. Раз у декілька місяців «злітає» дорога деталь, тож кошти йдуть на неї, а на ремені назбирати не виходить. Один такий пасок разом із встановленням обійдеться в шістсот гривень.
Батьки дітей, яких підвозить до школи в райцентрі старенький БАЗ, потребують бодай такого транспорту. Бо навіть без ременів шкільним автобусом дістатися до навчального закладу значно безпечніше, ніж пішки сільськими дорогами без тротуарів. Тим більше взимку.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
