У Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки відбувся перший тур виборів ректора. Цього разу, на відміну від волевиявлення 2012 року, вони були сповнені інтриги – одразу сім кандидатів вирішили поборотися за крісло керманича вишу. Як і у великій політиці, не обійшлося без обіцянок та маніпуляцій.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував як минала виборча кампанія на найвищу посаду в найбільшому виші Волині, чого наобіцяли кандидати в ректори та до чого вдалися, аби перемогти.
Перший тур виборів ректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки переможця не виявив: для цього один кандидат мусив здобути підтримку більше 50% виборців. Тож 27 листопада відбудеться другий тур ректорських виборів.
У голосуванні взяли участь 1106 із 1220 виборців (явка склала 90,6%). Лідером першого етапу став проректор із адміністрування та розвитку Анатолій Цьось із 518 голосами. Другий результат у попереднього ректора університету Ігоря Коцана, якого підтримали 328 виборців. Решта кандидатів отримали до 100 голосів.
Еволюція права вибору
Шість годин голосування, більше тисячі бюлетенів і ще майже три години підрахунку голосів. Троє з семи кандидатів на ректорське крісло перебували на виборчій дільниці весь день. За підбиттям підсумків стежили понад 50 осіб, серед яких спостерігачі, виборча комісія та журналісти.
Цьогоріч бажання очолити найбільший виш Волині виявили семеро кандидатів. Окрім вищезгаданих, попереднього ректора та проректора, кандидатами на посаду були декан історичного факультету Анатолій Шваб (98 голосів), завідувачка кафедри міжнародних відносин та регіональних студій Наталія Коцан (58 голосів), доцент кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Тереза Левчук (52 голоси), професор кафедри кримінального права і процесу «Львівської політехніки» Олександр Колб (23 голоси) та доцент кафедри культурології та менеджменту соціо-культорної діяльності Віктор Шостак (11 голосів).
На попередніх виборах, які відбулись ще у 2012 році, Ігор Коцан був єдиним кандидатом. Тоді його підтримали 703 делегати, проти проголосували 64.
Ректорські вибори відбуваються шляхом таємного голосування. Виборцями є всі наукові й педагогічні штатні працівники університету. 15% виборців складають студенти, яких наділяють правом голосу на ще одних таємних виборах – напередодні ректорських.
«Такі собі вибори перед виборами, – говорить студдекан історичного факультету СНУ Катерина Баран. – Оргкомітет виборів визначив, що голосувати мають 185 студентів. Це 1 студент від 43. На кожному факультеті теж була створена виборча комісія на чолі зі студдеканом або головою профбюро, вони реєстрували всіх, хто хотів податись на представників на вибори, попередньо про це повідомляли всім студентам. Далі проводили збори студентів факультету, де проводилось голосування за кожного кандидата в представники», – додає Катерина.
Одна зі студенток, яка також прийшла на дільницю, розповідає, що студенти з кожного факультету мають свої чати у фейсбуці, де звітують про те, що вже проголосували. Відкриває месенджер і показує переписку, яка в цей день складається з поодиноких плюсів і короткого «проголосував/ла».
Викладачі та інші працівники університету під час голосування поводяться по-різному. Одні тиснуть руки кандидатам, які перебувають в залі та бажають «перемоги сильнішому», інші ж навпаки демонструють протест проти ймовірних лідерів виборчої гонки.
До прикладу, викладач факультету філології та журналістики Сергій Хомінський вирішив свого рішення не приховувати. Свій бюлетень він помістив у скляну урну таким чином, щоб спостерігачі та один з кандидатів, які сиділи навпроти скляних скриньок для голосування, мали змогу добре роздивитись, навпроти якого з семи прізвищ викладач вивів жирну позначку. Про це ж пан Сергій сам написав у групі свого факультету в фейсбуці, проте згодом допис видалили.
Ані спроб зірвати голосування, ані особливих порушень не було. Активне обговорення під час підрахунку бюлетенів викликало лише те, що два з них були разом складені вчетверо. Обидва на підтримку Анатолія Цьося. Виборча комісія вирішила не зараховувати жоден з двох голосів і визнала бюлетені недійсними.
Соцопитування, риболовля й ігри зі студентами – як піарились кандидати в ректори
Ректор – це керівник навчального закладу. Фактично, він є таким собі головним менеджером вишу. В його руках зосереджуються фінансові потоки, партнерські угоди, розпорядження матеріально-технічною базою, кадрові рішення та контроль більшості процесів, що відбуваються в установі.
Частину своїх обов’язків ректор може передати заступникам, проте саме він залишається ключовою фігурою в функціонуванні університету. Ця посада зобов’язує до щорічного публічного звітування про виконану роботу на сайті ВНЗ та перед вищим колегіальним органом громадського самоврядування університету. Все це визначає статут освітнього закладу і Закон України «Про вищу освіту». Цей же закон з 2014 року дозволяє обіймати посаду ректора не більше двох каденцій, тобто максимум десять років.
Ігор Коцан безперервно був ректором СНУ імені Лесі Українки 14 років – впродовж двох триваліших каденцій. Попри це, до участі у його третіх виборах Міністерство освіти та науки України Коцана все ж допустило. Оскільки закон, що обмежує дозволену кількість каденцій, прийняли лише у 2014 році, професорові зарахували лише один ректорський термін.
Анатолій Цьось почав викладати в тоді ще Волинському державному університеті імені Лесі Українки з 1989 року. Посаду проректора з наукової роботи у виші він обіймав з 2007-го і з тих пір був першим заступником Коцана.
Саме цим двом кандидатам закидали і те, що вони почали просувати свої кандидатури раніше, ніж можна було – ще до офіційного оприлюднення імен всіх претендентів на посаду. Лист від МОН із затвердженням кандидатів «запізнився» на кілька днів, що додатково скоротило і без того нетривалу (один тиждень) передвиборчу кампанію.
В рамках звітування про виконану за рік роботи ректор і його заступник дійсно мали зустрічі з колективами факультетів, під час яких говорили про свої здобутки, але визначити напевне, чи було це агітацією, складно.
«Були зустрічі з викладачами, були обіцянки привезти нові комп’ютери… Нові посади чинне керівництво словесно роздавало також. Може й призначення якісь були вже. І відбувалось це все ще до того, як стало відомо, хто піде на вибори. Чи має так бути? Як на мене, це звичайна маніпуляція», – говорить одна з викладачок СНУ, яка вирішила не називати свого імені.
Суперечки про маніпуляції розгорілись і навколо опитування, яке на конференції трудового колективу СНУ провела громадська організація «Студентська рада Волині». Захід відбувся 29 жовтня на історичному факультеті СНУ. На вході до актової зали, де проходило дійство, учасники конференції отримували анкети, в яких їм пропонувалось обрати, кого вони підтримали б, якби вибори ректора відбувались в той день. Серед кандидатів були Ігор Коцан, Анатолій Цьось, Наталія Коцан та Анатолій Шваб. Важливо, що імена всіх офіційних кандидатів на посаду тоді ще не були відомі.
За результатами цього опитування, 200 осіб підтримали на той момент чинного ректора Коцана, 37 – Цьося, 7 – Шваба, 13 – Наталію Коцан. Організатори опитування отримали шквал критики і підозри у спробі вплинути на хід майбутніх виборів. Самого ж Ігоря Коцана звинуватили у залученні адміністративних ресурсів для дестабілізації майбутніх конкурентів.
Намагався Ігор Ярославович залучитись і студентською підтримкою. Зокрема, долучився до благодійного вечора настільних ігор вищезгаданої «Студентської Ради Волині», що потім розійшлось волинськими ЗМІ.
З’являлись в медіа і згадки про те, що пана Коцана підтримує знаменитий футболіст Артем Федецький, а також співак і композитор Василь Чепелюк. Свою підтримку висловила й проректорка СНУ з науково-педагогічної і навчальної роботи Світлана Гаврилюк. Цікаво, що першоджерелом всіх цих заяв виступило видання «Твій портал».
Окрім цього, інфопростором активно ширились інтерв’ю Ігоря Коцана про динамічний розвиток університету, вибори та роботу, а також історія про зростання у чужій сім’ї. Матеріал про ректора вийшов і на сайті газети «День».
Активніше ЗМІ писали й про статки, які Коцан не подав у своїй декларації за 2017 рік. І хоча повідомлення про це НАЗК оприлюднило ще 28 жовтня, волинські медіа звернули на це увагу лише через кілька тижнів – напередодні ректорських виборів.
Анатолій Цьось спілкувався з журналістами не так активно. Освітянин розповів, що хоче змінити в університеті, що передрукували різні медіа. Безпосередньо в день тиші у Фейсбуці кандидат на престижну посаду похвалився впійманою рибиною, з чого згодом також зробили новину.
Поділився своїми поглядами на майбутнє університету з журналістами Анатолій Шваб. Розповів декан історичного факультету і про свою викладацьку роботу.
Непогану інформаційну підтримку отримала Тереза Левчук. Публікації про неї з’являлися на Район.in.ua, Район.Рожище, інші медіа писали про брифінг Терези Петрівни, і головні проблеми університету на погляд викладачки.
Решта учасників виборів також не змогли затьмарити Ігоря Коцана за кількістю згадок в медіа. Ексдружина попереднього ректора та одна з кандидаток на цю посаду Наталія Коцан майже не вела агітаційної роботи. На новинних порталах з’являлись лише матеріали про її передвиборчу програму та зустріч з викладацьким колективом.
Олександра Колба і Віктора Шостака волинські ЗМІ увагою обділили. Журналістські матеріали, в яких фігурують ці кандидати на ректорське крісло, стосуються виборів загалом. Жодних інтерв’ю освітяни не давали.
Нове старе ім’я, Лесин культ і підвищення зарплат – що обіцяли претенденти
У своїх передвиборчих програмах амбітна сімка писала про євроінтеграцію, децентралізацію та детінізацію майже всіх процесів на університетському рівні. Практично всі кандидати у разі перемоги пообіцяли збільшити рівень прозорості роботи ректора та посприяти матеріальній винагороді наукової діяльності викладачів.
Переможець першого туру голосування у своїй передвиборчій програмі пообіцяв оновити наглядову раду університету, запровадити електронний документообіг, приділити увагу інклюзії, оздоровленню викладачів і студентів, переглянути умови оплати навчання, створити університетське видавництво та відкрити військову кафедру.
Попередній ректор в свою чергу пообіцяв продовжити курс на євроінтеграцію, запровадити дуальну форму здобуття освіти, зробити факультети незалежнішими, співпрацювати з владою міста, побудувати студентське містечко та науковий парк. Також Ігор Коцан планує у разі перемоги запровадити оплату роботи найуспішніших студдеканів і матеріально заохочувати студентів й викладачів до додаткової наукової діяльності. Як і Цьось, Коцан пообіцяв створити медичний факультет.
Також Анатолій Цьось та Наталія Коцан виступили за повернення старої назви СНУ – Волинський державний університет імені Лесі Українки. Деякі кандидати вирішили підкреслити не лише локальне, а й більше уваги приділити патронесі вишу. Так, Цьось висловив бажання видати повну збірку творів лесі Українки, Тереза Левчук переконана в необхідності створення на базі університету Лесиного театру, а Ігор Коцан готовий взятись за зйомку документального фільму про поетесу.
Наталія Коцан у разі виграшу працювала б над розширенням спектру послуг, які надає університет. Анатолій Шваб почав би роботу над створенням університетського фонду підтримки факультетів. Олександр Колб хотів залучати додаткове фінансування. А Віктор Шостак у своїй програмі писав про ініціювання цілої низки законодавчих змін, що стосуються роботи університетів та відкриття музею СНУ імені Лесі Українки.
Нагадаємо, що за тиждень після першого туру викладачі та студенти обиратимуть ректора знову. Цього разу змагатимуться лише Анатолій Цьось та Ігор Коцан.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
