Волинянка Анастасія Білокурець – вимушена переселенка. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона пішки перейшла кордон з Польщею і нині мешкає у місті Познань. Навіть там дівчина не лишилась осторонь подій і долучилась до проекту «Iron Camp Help». Анастасія допомагає українцям, які постраждали від війни, з протезуванням і реабілітацією.
Про це дівчина розповіла в інтерв’ю Центру журналістських розслідувань «Сила правди».
– Розкажи про себе. Чим ти займалася на Волині?
– Я сама з Луцького району, з селища Рокині. Тут займалась легкою атлетикою серед осіб з інвалідністю, маю вроджений плексит пораження плечового нерва. Спершу займалася в Центрі фізичної культури і спорту «Інваспорт» у тренера Андрія Рожка, а потім перейшла у паратхеквондо до Ярослава та Оксани Мицюк. Брала участь у обласних змаганнях і чемпіонатах України. Також я працювала в магазині спортивних вітамінів.
– Коли вирішила поїхати до Польщі і як це було?
– Після того, як почалась війна, я швидко виїхала. Це було десь 27 лютого. У мене мама жила у Володимирі і я приїхала туди. Саме тоді, в той ранок, влучили у військову частину. У цей час я мала виїжджати, а транспорту ніякого не було, тому довелось переходити кордон пішки. До польського кордону з Володимира я йшла також пішки. Але мені не звикати, в коронавірус я щодня ходила зі свого села до Луцька, а це відстань туди й назад 45 кілометрів. У Польщу я прийшла з одним рюкзаком. Спершу мені допомагали люди з Луцька, які також опинилися за кордоном. Через два тижні я потрапила у програму, по якій давали житло в Лешно.
– Як ти потрапила у програму допомоги українцям, постраждалим від війни?
– У Лешно в мене був друг на візку – хороший, розумний чоловік. Після цієї програми, влітку, я переїхала в Познань, працювала офіціанткою в клубі. Але з другом час від часу бачились. Він, до речі, займається регбі для людей на візках у польському «Інваспорті». У нього був знайомий Кшиштоф, який теж пересувається на візку і має свій спортивний зал «Iron» у Познані. Він розповів йому про мене, що я дуже активна та ініціативна, і попросив, щоб дозволили мені займатися в спортзалі. Мені безкоштовно надали тренера, а також реабілітолога для руки.
На той час вони вже замінили протези двом українським військовослужбовцям. Але, щоб продовжити цю справу, треба було поширювати інформацію. Я написала пост в Instagram. І дотепер допомагаю у всьому, чим можу: шукаю людей, допомагаю з документами, перекладаю, а основна робота залишається за Кшиштофом. Мені також багато допомогли в «Інваспорті». А зараз до нас приїхала перша велика група для реабілітації на 11 людей. Всі вони – волиняни. Плюс ще троє українців доєдналося з Польщі.
– Хто організував цей проект? На яку категорію людей він розрахований? І чи планується його масштабування?
– Першочергово, ми хотіли допомогти людям, які втратили кінцівки. Це люди на візках та з ампутацією ноги. Ми співпрацюємо з компанією «Ottobock», яка вважається однією з найкращих фірм з виготовлення протезів. Фінансування надається «Польською місією медичною», а організовує весь цей проект – Кшиштоф Стерн.
Для цього створена спеціальна місія «Iron Camp Help», де він допомагає і полякам, і українцям, бо ще з початку війни в Україні загорівся цією ідеєю. Весною він допомагав гуманітарною допомогою, а потім взяв першого учасника реабілітації – прикордонника Євгена з Харкова, якому зробив протез. Все що було потрібно, це знайти людей для проекту, а це виявилось проблематично.
Далі вже мені писали люди, зверталися за допомогою, а Євген вже розповсюдив інформацію серед своїх знайомих військових. Спочатку Кшиштоф організовував реабілітацію спільною групою поляків і українців, а зараз вже є і суто українська група.
Ми почали з Волині, бо вона ближче, але в планах поширити цю допомогу по всій Україні. І, якщо все буде добре, то вже на літо Кшиштоф планує реабілітувати людей в самому Києві. До того часу ми зможемо краще визначити, кому точно це потрібно. Бо, наприклад, зараз у нас є люди з травмами хребта, і для них потрібно допомога саме з реабілітацією ходьби.
Є декілька візочників, яких потрібно навчити користуватись візком, а є з ампутацією рук, кому потрібно допомогти з вправами, замінити деталі до протезів. Це ми теж можемо. До речі, двом учасникам проекту Кшиштоф подарував візки на карбоновій основі, бо їхні були виготовлені із тяжкого металу.
– Якими видами спорту можуть займатися учасники в рамках програми, крім реабілітації?
– Щодня до 10:30 проходять тренування. Це або бокс, або інший вид спорту, також додатково масаж, і, безпосередньо, реабілітація. Власник Кшиштоф – паралімпійський спортсмен, займається вейкбордингом (комбінація серфінгу, сноубордингу, скейтбордингу і водних лиж, – авт.) для людей на візках. Також вони роблять кросфіт, бокс на візках.
Це вже не перша така реабілітація, яку організовують поляки для українців. Вже був схожий проект у місті Валч (150 км від Познані, – авт.). Це був такий спортивний центр, як у нас в Сянках (Львівська область, – авт.), туди теж приїжджали на реабілітацію. Окрім самої реабілітації, учасники також грали волейбол, проходили курси з ниряння в акваланзі, займалися боксом, балістичними вправами.
– Реабілітація лише для дорослих?
– Зараз у нас є двоє маленьких клієнтів – дітки. Хоча у нас немає таких спеціалістів, але ми будемо шукати.
– Скільки часу займає програма реабілітації?
– Це все дуже відносно і залежить від багатьох аспектів. Військовий Євген у нас ще з березня. Він втратив ногу відносно нещодавно і нам довелось робити все з нуля: зробити всі заміри, підготувати протез. Згодом потрібно буде навчити правильно ходити на протезі. Є також волинський спортсмен з параканое Андрій, у якого вже стояв протез, і йому потрібна була безпосередньо спортивна стопа. Але він вже вміє ходити на протезі, тому на це пішло менше часу – близько місяця. Також зараз у нас є військові Олександр та Сергій, останньому поставили протез у Німеччині, але він приїхав до нас на реабілітацію, де ми вчили правильно ходити. Обоє втратили кінцівки на сході.
– Як звернутися до вас за допомогою? Де знайти контакти?
– У нас є Instagram-сторінка залу – iron_crew_foundation, або можна зайти безпосередньо на мою сторінку, де є пост в якому розписано всі деталі програми: доїзд, харчування, контакти. Якщо ви хочете стати учасником програми «Iron Camp Help», повідомте про це нас і ми вам обов’язково допоможемо.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» спілкувалася із керівницею Молодіжного центру Волині, яка розповіла як молодь може долучитися до волонтерства та допомоги переселенцям.
