У селі Підгайці Луцького району чи не кожен метр вулиць та тротуарів викладений асфальтом чи бруківкою. Подекуди бруківкою викладені навіть під’їзди у двори та до будинків. Задоволені цією розкішшю і мешканці, і сільська рада. Адже ремонти сільрада замовляє у місцевих підприємців, уникаючи проведення відкритих торгів. Задоволені такими ремонтами і підприємці, які отримують за це мільйони.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясовував чому сільська рада віддає мільйони за ремонти доріг одним і тим самим людям
Переможці без конкуренції
Виявляється, що більшість закупівель, проведених Підгайцівською сільською радою, об’єднані спільною вартістю – по 199 тисяч гривень. До суми у 200 тисяч, за якої необхідно проводити відкриті торги, сільраді не вистачає всього кілька десятків гривень.
Такі закупівлі – без проведення відкритих торгів – для сільради є вже звичною практикою. Водночас проведення відкритих торгів дає змогу обирати переможця з-поміж щонайменше двох конкурентів на відкритому конкурсі. Тоді як під час допорогової закупівлі замовник обирає виконавця на свій розсуд.
Лише у квітні цього року сільрада в такий безконкурентний спосіб провела майже десять закупівель на ремонт доріг. Переможцями цих закупівель стають підприємці із тієї ж та сусідньої сільради – Солонінка Тимофій Іванович, Штефанеса Євген Георгійович та Штефанеса Георгій Олексійович.
У березні цього року лише впродовж кількох днів Підгайцівська сільрада замовила ремонти вулиць із однаковими сумами. Виконавцями робіт обрали тих самих підприємців. Ці ж підприємці не лише ремонтують дороги, а й ремонтують клуби, електричне освітлення та виконують інші роботи, які замовляє сільрада.
Сільська рада ремонтує дороги за своєрідною схемою: спочатку за допороговою сумою замовляє ремонт дороги, а потім, за такою ж сумою, замовляє ремонт тротуару на цій же дорозі. До прикладу, у вересні 2017-го замовляє поточний ремонт дороги із бруківки по вулиці Зеленій у селі Крупа. А у квітні 2018-го вже замовляє ремонт тротуару по тій самій вулиці Зеленій у селі Крупа. Звісно за сумами до 200 тисяч гривень. На ремонт тротуару укладають договір із Євгеном Штефанесою, а на ремонт дороги – із Тимофієм Солонінкою.
Аналогічний приклад ремонту дороги по провулку Третьому у селі Струмівка: у грудні 2017-го замовляють ремонт на 188 870 гривень, а вже у лютому 2018 знову замовляють ремонт цієї дороги за 110 000 тисяч. Обидва ремонти робили Євген Штефанеса та Тимофій Солонінка.
Та навіть на суми більше 200 тисяч сільрада обирає того самого переможця. Наприклад, капітальний ремонт з’їзду за 263 632 гривень знову робив Євген Штефанеса.
Схоже такі перемоги підприємців-«односельчан» у ремонтних тендерах зовсім не випадкові. За аналітичною інформацією «Prozorro» ці підприємці ділять між собою чи не всі замовлення сільради.
Із кінця минулого року підприємець Євген Штефанеса виграв у таких закупівлях сільради понад 5 мільйонів гривень.
Більше пощастило у цій безтендерній рулетці Тимофію Солонінці – із кінця 2016 року і він уклав із сільрадою контракти вартістю понад 9 мільйонів гривень.
Однак на цьому безтендерні дива Підгайцівської сільської ради не закінчуються – у сільради є ще один улюбленець – Штефанеса Георгій Олексійович. Пан Георгій виграв у сільради тендерів на суму понад 6 мільйонів гривень.
Цікаво, що Євген та Георгій Штефанеси ще й родичі: у 60-річного батька та 26-річного сина збігається адреса реєстрації у селі Піддубці цього ж району.
Чому сільрада укладає договори на ремонти вулиць на безконкурентних закупівлях саме з цими підприємцями? Ми спробували поспілкуватися з ними за номерами, вказаними на «Prozorro». За номером підприємця Євгена Штефанеси відповів голос чоловіка старшого віку і в грубій формі відмовився розмовляти та вимкнув телефон:
– Ви що не знаєте що по телефону нічого не буде. Приїжджайте, – грубо відрізав співрозмовник.
– А куди приїжджати?
– Куди хочете туди і приїжджайте… Перестаньте болтать…Щоб більше мені по телефону не дзвонили… І що «Прозорро» для того відкрили, щоб підприємці вам давали інформацію?!
За номером підприємця Георгія Штефанеси ніхто не відповів. А телефон, вказаний Тимофієм Солонінкою, взагалі не обслуговується.
Сільський голова: «Я дуже добре рахую гроші»
Чому сільська рада замовляє ремонти за допороговими сумами і у місцевих підприємців – запитали у сільського голови Підгайців Юрія Семенюка. Відповідь була стандартна – все навколо робиться, щоб витягнути у сільради гроші, а знайомі підприємці роблять і без грошей.
– Сільська рада провела закупівлі на ремонт доріг за низькими сумами, до 200 тисяч, по 199 тисяч гривень. Чому так?
– Ті всі дебіли роблять все для того, щоб гроші з сільради забрати. По-перше, гранична сума 200 тисяч – то мізер. Якщо робити нам роботу так як вони хочуть – треба робити проект, заплатити гроші за авторський нагляд, за технічний нагляд. От я зараз подав проект на більшу суму, а документів нема. Тому що посилаєш, а вони розумний вигяд роблять. От я роблю тротуар – що там проектувати скажіть? Але все робиться для того, щоб кормити армію дармоїдів і забирати в сільради гроші. Вони ще затягують документи – от ми подали ще в грудні, а документів нема.
– А хіба не можна об’єднати ремонти цих тротуарів та вулиць і провести тендер?
– Не віддавати лишніх грошей нікому – розумієте чи ні? До 200 тисяч. Я от починаю вулицю робити, буває так, що не вистачає. То підприємці роблять по моїм проханням, бо вони не розуміють – як то так, що почали вулицю і не закінчили. Буває, що під кінець року ми робимо за свої гроші. Вже приїжджали податкова, поліція, прокуратура, УЗЕ – кого тільки не було. Подивилися – поїхали. Я дуже добре рахую гроші. От дивіться, щоб робити тендер, має бути щось дешевше. От виграли якісь «іван да настья» дешевше. І що получається? Економії там не буде по тій причині, що ціна матеріалів однакова. Щебінь має ціну скрізь однакову, тому що в кар’єрі ніхто нікому дешевше не віддасть. І все інше так само.
– У вас постійно укладаються договори на ремонти з кількома підприємцями. Це Юрій та Георгій Штефанеса, Тимофій Солонінка.
– Тому що вони роблять наперед. Якщо вам не заплатиш гроші – то ви робити не будете. А ці роблять. Кажу: «Хлопці доробіть, потім заплачу. І вони роблять.»
– Але якби був відкритий конкурс і переможець його виграв, то теж зобов’язаний був би зробити.
– От в мене зараз садок став з тими договорами і щось ніхто не йде.
– А ці підприємці мешкають на території вашої сільради, ваші знайомі?
– Ну вони на місці, в них своя техніка, все є. Треба зробити – зробили. Ніхто дешевше не зробить. Походіть побачите.
– Але якщо проводяться відкриті конкурси то є можливість вибирати.
– Ви мене не хочете чути. Ціна однакова скрізь. Більше там точно немає. Думаєте, що ми не знаємо? От роблять документацію – кажу не дай Бог більше на одну копійку від того як є по Волині. Боронь Боже! А те що вони роблять за свої кошти – це є. Хто так буде робити? Ніхто не буде робити.
– А Євген і Георгій Штефанеси – це батько і син? У них однакова адреса.
– Яка різниця? …Що треба те роблять. Хочете і ви приходьте, будете робити. Тільки, щоб ціна була не більша…
«Сіра схема»
Під час розмови пан Семенюк часто наголошував на безладі, на недосконалому законодавстві. Однак, ще кілька років тому в інтерв’ю він казав, що Україні потрібно запозичити європейські закони. Насправді ж вийшло так, що коли європейський закон у сфері закупівель і вступив у дію, то дотримуватись його у сільській раді не хочуть. Бо «вони на місці, у них своя техніка…».
Таке уникнення відкритих торгів юристи називають «сірою схемою», яку практикують не лише сільради.
– Ситуацій, коли замовники закуповують щось за 198-199 тисяч гривень без тендеру є маса, – пояснює юристка Громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак. – Фактично це не є порушенням, адже обов’язково купувати товари, послуги (наприклад, поточний ремонт) через електронну систему Прозорро лише тоді, коли вартість предмету закупівлі становить 200 тисяч і більше. Однак, це називають так званою «сірою схемою», адже знизивши (а в деяких випадках і завищивши) до 199 999,00 гривень вартість товару, замовник може не проводити відкриті торги та укласти прямий договір з ким захоче.
У вказаних закупівлях сільської ради, на думку юристки, є й інші моменти, на які варто звернути увагу.
– Оскільки у вказаних закупівлях переліку робіт не видно, то виникають сумніви в тому, що насправді договори, про які публікуються звіти, стосуються поточних ремонтів, – пояснює юристка. – Швидше за все, можуть мати місце роботи – капітальний ремонт, які відбуваються з порушенням порядку укладення договорів, а саме – без попереднього виготовлення проектно-кошторисної документації та її експертизи.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
