Органи самоорганізації населення — це можливість для громади об’єднатися для розв’язання власних проблем, яка поки не набула значної популярності на Волині. Проте, один із перших успішних прикладів села Мельники на Шаччині показує значний потенціал такого рішення.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту «Медіаграмотність у регіонах України» дізнався, що таке ОСН і дізнався у засновників одного із них, як це допомагає краще управляти громадою.
Що таке ОСН?
Органи самоорганізації населення на Волині значно менш відома форма організації, ніж, наприклад, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), чи просто громадська організація. А тим часом щодо утворення та діяльності ОСН існує навіть окремий закон. Щоправда, він на сьогодні робить їх започаткування досить складною процедурою.
ОСН можна створити у різних масштабах: від однієї вулиці до цілого міста. В такому випадку він буде називатися вуличний, сільський, селищний, міський комітет. Єдиним винятком є те, що такі комітети не можуть дублювати межі цілої громади.
Рушієм перших спроб їх створення на Волині стала ГО «Волинський Інститут Права», яка вже тривалий час допомагає місцевому самоврядуванню та громадському сектору в області. Серед кількох спроб ініціювати створення ОСН найбільш успішним став приклад сіл Мельники та Гаївка у Шацькій громаді у 2022 році.
«Насправді ОСН дуже складно створити. Процедура створення прописана таким чином, що для прийняття рішення щодо створення треба провести загальні збори. Це має бути 50%+1 мешканець. Наприклад, щоб створити сільський комітет, треба зібрати більше половини мешканців села. Це просто нереально. Складно навіть в одному будинку зібрати стільки людей. Тому в законі передбачена можливість створення через конференцію представників. Але це теж потрібно збиратися вулицями та делегувати своїх представників», — розповідає керівниця «Волинського Інституту Права» Ірина Гайдучик.
На додаток, згідно із передбаченою законом процедурою голосування має бути таємним. На практиці організація таких виборів не поступається за масштабами місцевим виборам депутатів у громаді.
«Для того, щоб обрати комітет, мають проводити таємні вибори. Наприклад, ми спеціально для громади розробляли бюлетені й люди в неділю йшли в будинок культури, як на традиційних виборах, і голосували. Кандидатура була одна. Пропонували кільком людям, але люди не хотіли брати на себе додаткові обов’язки. Перед тим ми їздили по вулицях і розповідали, для чого це створюється, яка взагалі мета діяльності ОСН. І там також визначали, кого люди делегують», — пояснює Ірина Гайдучик.
У Мельниках та Гаївці люди обрали 11 членів сільського комітету, а серед них голову, секретаря і заступника. Таку структуру затвердили, щоб на кожній вулиці комітет мав представника, який буде обізнаний із конкретними проблемами на місцях.
«В нас було кілька зустрічей в селі Мельники. Багато людей спочатку не розуміли мету зборів і думали, що ми будемо обирати старосту. Але на зустрічах ми дійшли до висновку, що від кожної вулиці має бути один представник чи представниця. Вони мали б доносити інформацію до людей, дізнаватися їхню думку. Це не може бути лише один голова. До того ж такі комітети, поки їх не фінансує рада або не знаходять інші джерела фінансування, працюють на безоплатній основі», — розповідає експертка.
Ще однією суттєвою перешкодою для існування ОСН може стати опір місцевої влади, адже їх створення мають затверджувати на сесії відповідної ради. До того ж для організації масових зборів, зустрічей на вулицях, таємного голосування також потрібен адміністративний ресурс, якого самі ініціатори без представників влади часто не мають.
«Рада дає дозвіл на створення ОСН. Зрозуміло, що коли до документів, які подають на створення, питань немає, то немає і підстав відмовити. Проте влада може бачить в них конкурентів. Практика показує, що коли є хороший голова ОСН, з часом він стає депутатом. Люди їх бачать, з ними спілкуються, можуть розказати про свої проблеми», — пояснює Ірина Гайдучик.
Важливо не «вигоріти»
Як приклад можливих труднощів вона наводить історію створення Малоомелянівського квартального комітету у Луцьку в 2013 році. Тоді ініціатива створення комітету виникла через спільну проблему для цього кварталу: регулярні підтоплення та відсутність каналізації.
«Дозвіл на створення дали лише з третього разу. Завжди були якісь причини та відмовки, чому цього робити не будуть. І дали тільки тоді, коли люди прийшли на сесію міської ради. Взагалі там була величезна ініціатива. Вони робили багато зустрічей у своєму районі, запрошували владу. Влада не завжди була позитивно налаштована», — пригадує Ірина Гайдучик.
Вона відзначає, що тенденція створювати ОСН для розв’язання великої проблеми мешканців громади є типовою:
«Із моєї практики, ОСН створюються як реакція на якусь проблему. І далі дуже важливо зберегти мотивацію, щоб працювати далі. У Мельниках це вдалося тому, що люди потребували свого голосу в раді. В інших селах люди можливо не хочуть, бо в них є староста і нібито вже є кому представляти».
Ще один «підводний камінь» створення ОСН — це вміння делегувати обов’язки та не «вигоріти», коли початковий ентузіазм щодо створення комітету втрачений.
«На сьогодні Малоомелянівський квартальний комітет не працює. Один із викликів, які ми потім побачили, в тому, що голова не може делегувати обов’язки людям, які увійшли в склад комітету. Не можна все робити самому. Тим більше коли люди працюють на громадських засадах. Голова дуже багато переймав на себе і в підсумку просто «вигорів», — каже Ірина Гайдучик.
Як працює ОСН села Мельники
Натомість сільський комітет у Мельниках на Шаччині не тільки проіснував вже понад рік, але і домігся вирішення низки проблем громади, а також створення Мельниківського старостинського округу. Його й очолила голова місцевого комітету Руслана Сидорук.
За її словами, раніше села Мельники та Гаївка у Шацькій громаді не мали ні старости, ні депутатів у селищній раді. Натомість тут була лише активна громадська організація «Пісочні береги». Також важливо знати, що ці села належать до типу «курортних», адже поруч з ними велике і популярне серед туристів озеро Пісочне. Тому багато мешканців знають, що таке бізнес, і доволі самодостатні.
Проте вирішальною для існування ОСН стала відсутність представництва. Адже у сусідніх селах Прип’ять та Світязь ідея створення комітету не знайшла достатньої підтримки.
«Ми запропонували кільком громадам працювати над створенням ОСН. Шацька громада була дуже за. В них є село Мельники, найбільше в громаді. Через недосконалість виборчого законодавства в тому селі не було ні депутата, ні старости. Але люди там досить самоорганізовані. Вони знають, як розвивати локальний туризм, працювати з відпочивальниками», — розповідає Ірина Гайдучик.
При цьому утворення та робота ОСН були також спрямовані на краще вирішення конкретних господарських проблем: ремонту дороги і поводження з відходами.
«Була проблема з дорогами. Оскільки в нас не було представника, не було кому донести голові, що в нас є така проблема. Ніхто не хотів їхати говорити про це, бо всі перекладали відповідальність на когось. Під час самого створення ОСН голова громади був зацікавлений у цьому. Обговорення ми проводили не у форматі загальних зборів у будинку культури. Ми виїжджали на кожну вулицю. Під час цього жителі звернули увагу на проблемну дорогу і пояснили проблему голові. Також люди долучилися до вирішення. Всі разом вийшли на толоку розчищати чагарники, а муніципальний центр займався облаштуванням покриття. І так люди побачили, що спільними зусиллями можна добитися результату. Це було таким поштовхом, що ми ідемо у правильному напрямку», — пригадує Руслана Сидорук.
Разом їм вдалося добитися не тільки збереження сільського комітету, але і створення Мельниківського старостинського округу в межах Шацької громади. А Руслана Сидорук поєднує посаду старости та голови ОСН. В цій ролі їй стала в пригоді мережа з 11 членів комітету на кожній вулиці.
«На сьогодні ОСН дуже допомагає тим, що працюють представники на кожній вулиці. Вони мені розповідають, які є проблеми, і разом ми вже стараємося вирішувати. Адже староста один, і часто «один в полі не воїн». А коли є команда, краще вирішувати проблеми», — розповідає вона.
Наприклад, в цьому старостинському окрузі працюють над впровадженням роздільного збору сміття. Необхідність сортувати вже зрозуміли місцеві мешканці, але зробити «свідомішими» туристів, які приїжджають на Шацькі озера, важче.
«Ми продовжуємо впроваджувати роздільний збір сміття. Він діє поки тільки у нашому старостинському окрузі. Ми самі сортуємо і є підприємці, які забирають вторсировину. Маємо мету за ті кошти, які ми виручимо, придбати щось корисне для господарства, наприклад мотокосу. Хочемо показати на прикладі, що зі сміття можна заробити на щось конкретне і важливе. Загалом така ініціатива важлива, бо багато людей досі викидають сміття просто в ліс. А в нас жителі вже звикли до роздільного збору. Щоправда, туристи, які приїжджають, не завжди це розуміють», — відзначає Руслана Сидорук.
Ще один напрямок: організація дозвілля. Місцева громадська організація «Пісочні береги» спільно з владою та ОСН організовують кіноперегляди просто неба для дітей та молоді.
«В нас ОСН — це здебільшого молодь, яка працює і будується тут, а відповідно і хоче змін на краще для своїх дітей. Ми спільно із громадською організацією проводимо багато заходів для дітей, різні спортивні змагання, кіноперегляди. Так, триває війна, але дитинство в них також проходить. Тому краще вони будуть з користю проводити дозвілля, а не тільки сидіти «в телефонах», — розповідає староста.
Нові перспективи?
Популяризатори ідеї створення ОСН покладають надію на законопроєкт №6319 «Про внесення змін до Закону України «Про органи самоорганізації населення» щодо удосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення», який може спростити створення та роботу таких організацій. Серед цілей його прийняття вказують спрощення процедури створення ОСН, точніше визначення їх повноважень та території, усунення неточностей щодо юридичного статусу, порядку створення, строку повноважень тощо.
Все це може допомогти популяризувати ОСН у громадах, а також усунути юридичні труднощі, які можуть завадити їх роботі, або ж дати привід владі не зареєструвати неугодні об’єднання, вважає Ірина Гайдучик.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала, як отримати компенсацію від комунальників, якщо підтопило підвал.
