Війна завдала нам значних освітніх втрат, масштаби яких достеменно визначити важко. Над цим працюють фахівці відповідних служб. Йдеться не лише про зруйновані росіянами школи, університети чи бібліотеки. Не лише про поламані плани освітніх реформ. Головне питання сьогодення – як забезпечити якісну освіту в умовах війни? Педагоги, учні і їхні батьки зустрілися з низкою викликів, які доведеться долати разом.
Яким буде новий навчальний рік, коли він почнеться і які школи на Волині зможуть прийняти дітей, – в інтерв’ю у рамках циклу «В умовах війни» з начальницею управління Державної служби якості освіти в області Ангеліною Корець.
«Сила правди» зустрілася з чиновницею в укритті однієї зі шкіл Луцька. З початку війни під час повітряної тривоги у цьому приміщенні знаходили прихисток мешканці навколишніх багатоповерхівок. Нині тут йде підготовка до нового навчального року. З великими сподіваннями на очне навчання. Нижче – текстова і відеоверсія розмови.
Чи можуть заклади освіти забезпечити якісне і безпечне навчання у своїх стінах, вивчає в тому числі і Державна служба якості освіти. Її створили наприкінці 2017 року. Волинське територіальне управління почало працювати у 2018-ому. Це окрема структура, яка підпорядковується напряму профільному Міністерству.
«Забезпечуємо спільне розуміння якості освіти для успіху Людини і Країни», – пишуть на сайті відомства у розділі «Місія». Як вони це роблять, – запитуємо в пані Ангеліни.
Фахівці Державної служби якості освіти проводять інституційні аудити навчальних закладів, в рамках яких, зокрема, опитують керівників, педагогів, учнів старшої школи і їхніх батьків. Останніх – анонімно.
За підсумками цих аудитів дають рекомендації освітянам, керівникам громад і органам місцевого самоврядування, звертають увагу на те, що вдалося зробити і на те, над чим ще треба працювати. Можуть навіть покарати, якщо підтвердиться інформація за скаргами, або самостійно виявлять порушення прав учасників освітнього процесу.
– Чомусь люди були налаштовані, що ми створені для того, щоб карати і перевіряти, – каже Ангеліна Корець. – Я казала: «Люди, ми не створені для того». В форматі змін, в форматі сучасних освітніх реформ такі підходи неефективні тому що страх паралізує розум і не дає розвиватися. Нам це нецікаво. Ми проектуємо партнерські стосунки. Ми говоримо про те, що ми аналізуємо, ми рекомендуємо, ми подивимось. Ми націлимо як треба, а ви спрацьовуйте. Ми створені для того, щоб розвивалася школа, щоб працювала успішно громада в галузі освіти. І ми створені для того, щоб наші діти прийшли в школу, хотіли б там бути і стали успішно соціалізовані.
Зараз аудити, зважаючи на ситуацію (пандемія коронавірусу, згодом – війна), проводять тільки з ініціативи безпосередньо закладів освіти. Захід триває від 5 до 10 днів. «Це дуже комплексна перевірка», – додає пані Ангеліна.
– У минулому році ми провели 16 аудитів. Була пандемія і це були аудити за ініціативою засновника, або закладу освіти. В цьому році нам вдалося провести два до воєнного часу і вже три аудити закінчити під час війни. І скажу, що це продовження аудитів ми робили знову ж таки з ініціативи як кервника так і засновників. Тобто питали їхнього погодження. І люди хочуть працювати. Ми даємо висновки, даємо рекомендації, як закладу освіти, так і засновнику.
У нас є уже зараз біля 100 незалежних експертів. Частину з них ми уже запросили на аудити. Зовнішні незалежні експерти це педагоги, керівники, заступники керівників, які є спеціалістами вищої категорії і мають досвід не менше 5 років роботи в закладі освіти. Це ті люди, які в нас зареєструвалися і яких ми навчили що і як перевіряти.
Інший напрям нашої діяльності – це нагляд-контроль. Якщо ми бачимо порушення законодавства, ми складаємо акт і визначаємо терміни для усунення цих порушень. Це вже така класична сторона нагляду-контролю.
– Власне давайте перейдемо до результатів перевірок. Мій син пішов в школу в 2018 році. Тоді стартував проєкт «Нова українська школа». Згідно із задумом, школа повинна була перетворитися зі звичайного закладу освіти в осередок розвитку особистості, куди люблять ходити і діти, і батьки. Але… Спочатку пандемія, тепер війна. Вже другий рік навчання відбувається онлайн. Чи аналізували ви результати такої освіти? – запитуємо.
– Я не буду лукавити. Скажу, що безумовно якість освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання має як свої плюси, так і свої мінуси, – вважає Ангеліна Корець. – Коли ми проводили опитування батьків, на жаль, більше 50% сказали, що якість освіти знизилася. Ми бачимо, що мотивація впала під час пандемії, а зараз ще більше. Безперечно дистанційне навчання ніколи не стане пріоритетом. Це просто одна з можливостей надавати освітню послугу в складних умовах. І її теж треба навчитися надавати якісно.
З плюсів – вчителі набагато краще використовують інформаційні технології, набагато краще працюють на різних платформах, створюють свої платформи. Якщо раніше вчителька могла попрацювати з проектором, з екраном, з комп’ютером, то тепер вона мусить це вміти ефективно. Ми були в захваті, яку систему напрацював Горохівський ліцей №1 імені Івана Франка. Вчитель інформатики створив платформу «Смарт-школа», де керівник, його заступник, практичний психолог можуть зайти, подивитися, як проходять заняття. Це власна розробка, якою він ділиться абсолютно безкоштовно. Є заклади, які мають напрацювання в напрямку електронних щоденників, електронних журналів.
Але, на жаль, є педагоги, які просто скидають завдання в вайбер-групи.
– Чи аналізували ви дистанційне навчання у сільських школах?
– Так. Ми аналізували і підключались до онлайн уроків і в містах і в селах. За період воєнного стану близько 400 уроків ми відвідали.
Ми робили це за дорученням уряду і за запитами громад. Востаннє ми робили таке оцінювання за запитом Володимир-Волинської громади. Є школи, які досить ефективні. Наприклад, Зимнівський заклад загальної середньої освіти. Дуже гарно відпрацьована ця система. Є навіть електронні журнали, якими не всі можуть похвалитися навіть в містах. Тут спрацьовують управлінські рішення директора.
Ми розуміємо, що вчитель в стресі, що йому потрібен якийсь потенціал, щоб працювати в таких складних умовах, але… Керівник має відпрацювати ті всі моменти і показати, що ефективність дистанційного навчання у вайбер-групі неможлива. Це крайня міра. Якщо є можливість підключитися, мати роботу на якійсь платформі, вчитель має працювати з інтернет ресурсами, з платформами, компетентнісно подавати матеріал навіть в тому «Зумі». Це все можна відшліфувати і є доволі успішний досвід навіть в маленьких школах.
– Що ви скажете про якість освіти у малокомплектних школах загалом? Здавалося б логічним, що в час дистанційного навчання їх легше укрупнити. З іншого боку – ціна на пальне. Що буде з доїздом?
– Там, де зменшується кількість дітей, згодом зменшується і кількість фахівців, не вкладаються відповідно кошти. Це не питання одного дня, це не питання однієї тієї школи. Це питання того як ефективно спрацює засновник (орган місцевого самоврядування, – авт.) на перспективу. Нам треба разом зробити так, щоб школи були ефективними. Створюючи мережу, засновник має це обговорити. Винести на обговорення як з закладами освіти, так і з членами громади. Особливо це стосується сільських шкіл. Щоб ми побачили, що люди свідомо поорієнтовані на те, щоб дитина отримала більш якісну послугу.
Якщо ми говоримо про те, що треба дитину доправити до тієї школи де ефективність процесу буде більшою, то засновнику треба прорахувати як це зробити. І чи варто витрачати кошти, яких, у зв’язку з останніми подіями, буде мінімум, на перспективу тієї школи, яка не буде надалі працювати. Питання дитиноцентризму в умовах війни не зменшується, а підвищується.
– Це складно. В селі часто кажуть: не буде школи – не буде села.
– Як на мене, це хибна думка. Розвиток села залежить не тільки від закладу освіти. А те, що педагоги іноді цим маніпулюють, так, це є. Якщо педагог хороший, якщо він працює, то він завжди буде мати роботу. І доїхати шкільним автобусом до іншого села разом з дітьми – не проблема. Як би очільники громад не хотіли зберегти якісь заклади, бо «що люди про них скажуть», з часом це все врегулюється. Воєнний стан все врегулює, на жаль.
– ЗНО відмінили з огляду на те, що діти отримали гіршу освіту?
– Його не відмінили. Це питання безпеки і тому цього року прийнято рішення про проведення триєдиного мультимедійного тесту. Тест діти складають один раз, щоб тричі не ходити в школу і лишній раз не ризикувати. ЗНО це хороша практика, яка існує не один рік і від неї не треба відмовлятися. А це зроблено виключно з міркувань безпеки. У нас обстановка спокійніша, а є регіони, де не так безпечно.
За словами Ангеліни Корець, офіційно на Волині зареєструвалося близько 5 тисяч дітей шкільного віку, які прибули сюди як вимушені переселенці. З них майже 2,5 тисячі виявили бажання вступити до наших шкіл, решта продовжить навчання в своїх закладах освіти дистанційно.
Чимало волинян, які виїхали за кордон теж навчатиметься у своїх школах. Справа в тім, що в більшості європейських країн шкільна програма відрізняється від української нижчою інтенсивністю. Тож чимало дітей, пішовши, наприклад, до сьомого класу польської школи, стикнулися з тим, що там подають матеріал, який вони вже пройшли. Пані Ангеліна каже, що Державна служба якості освіти подбала про те, щоб допомогти адаптуватися і цій категорії школярів.
– Ми створили пул інформації на сайті, для дітей, які знаходяться за кордоном. Інформація подається українською і англійською, – розповідає Ангеліна Корець. – Будь-яка країна може подивитися, ознайомитись з системою освіти в Україні, подивитися програмовий матеріал в розрізі кожного класу з кожного предмету, щоб побачити, що дитина тут вивчала. У нас все дійшло до того, що навчання треба відпустити, що дитина має отримати допомогу, підтримку і потрошку, потрошку ввійти в ту систему, з якої її вирвав стрес. Зараз Державна служба якості освіти планує навчання практичних психологів.
– Тобто, ви хочете сказати, що навчальні заклади будуть посилені практичними психологами, чи це навчання для тих, які уже є?
– Питання психолого-педагогічного супроводу – це не питання однієї людини в школі. Це питання керівництва, педагогів. Повністю комплексне. А практичний психолог вже тільки як фахівець десь відслідковує ті тенденції, працює з дітьми, які потребують особливої уваги. Одна людина не може це зробити.
– Але хоча б одна людина є в кожній школі?
– Ні. На жаль, немає. Маленькі школи не мають. Тому ми навчаємо вчителів, даємо інструментарій психолого-педагогічного супроводу саме під час уроку. Це не питання одного дня, це не питання війни, це буде питання і післявоєнного стану, це буде питання, можливо, десятків років. Тому вчителі мають для себе бачити цю систему, знати, відпрацювати, для того, щоб дитина отримала не тільки знання, компетенції, щоб вона адаптувалась, щоб той стрес з часом був знятий і дитина стала успішним громадянином держави.
– Давайте спробуємо спрогнозувати, що буде з нового навчального року. Була така інформація, що запропонували розпочати його з 1-го серпня. Як буде у нас? Чи всі заклади зможуть відкритися, чи в усіх є передумови для того, щоб навчати дітей офлайн під час війни?
– Це питання вивчається, але поки однозначної відповіді немає. Йдуть перевірки. Хто ще не готовий, але може підготуватися, той над цим працює. Максимально, якщо є така можливість, треба буде залучити дітей до школи. Це буде питання керівника, засновника і ми теж будемо це питання вивчати.
– То ми орієнтуємось на 1-ше вересня чи 1-ше серпня?
– Буде приймати рішення засновник спільно з закладами освіти. Залежить від того, як у них школи спрацювали. Дистанційно ми можемо і не спішити, правильно? Чи ми включимось 1-го вересня, чи 1-го серпня, ролі не грає. Але якщо є можливість прийти у заклад освіти і буде готовий заклад освіти, то засновник може спільно з керівником прийняти таке рішення. Зважаючи на те, що опалювальний сезон буде складний, закладам вищої освіти рекомендовано почати навчання з 1-го серпня. Це знову ж таки питання здоров’я і життя студентів.
– Якщо взяти у відсотковому співвідношенні, скільки шкіл станом на зараз готові проводити навчання офлайн?
– Я не буду наводити відсотки, бо ще проводяться роботи. Але я хочу сказати, що максимально, де можна буде, люди це зроблять. За ці три роки люди перестали боятися мене і моїх колег зі служби і почали говорити нам все як є. І керівники і педагоги зацікавлені повернути дітей до шкіл. Я настільки впевнена в нашій перемозі, в наших Збройних силах, що я думаю, що це буде дуже скоро і всі діти повернуться.
Днями стало відомо, що у навчальному році 2022-2023 практикуватимуть також паралельне навчання. МОН рекомендує школам створювати класи, у яких здійснюватиметься онлайн-навчання для дітей чиї батьки не хочуть, щоб дитина навчалася у звичайному режимі.
Окрім режиму навчання зазнає змін і програма. Зокрема, це стосується предметів «Захист України», «Основи здоров’я», «Історія України», «Всесвітня історія», «Основи правознавства», «Географія», «Фізична культура», «Зарубіжна література».
Це інтерв’ю підготовлено ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст інтерв’ю є винятковою відповідальністю ГО «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.