Вже кілька років у Луцьку функціонує геопортал територіальної громади. На ньому можна було знайти багато різнопланової містобудівної документації. Наприклад, генеральний план, дозвільні документи з будівництва, встановлення тимчасових споруд, зовнішньої реклами та багато інших. Однак, з початком повномасштабного вторгнення Росії багато функцій на сайті перестали працювати, а документи зникли. Зник з публічного доступу і генеральний план Луцька.
Чи виправдане таке обмеження інформації і як воно може посприяти зловживанням з’ясував Центр журналістських розслідувань «Сили правди».
Першу версію геопорталу Луцька запустили ще у 2018 році. У 2021-му його дещо оновили, допрацювали дизайн.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ньому можна було знайти генеральний план Луцька та навколишніх сіл, які доєдналися до територіальної громади у 2020 році, а також різноманітні дозвільні документи у сфері містобудування. Там функціонував адресний реєстр, реєстри будівельних паспортів, детальних планів, містобудівних умов, тимчасових споруд, засобів зовнішньої реклами та інші. Документи зв’язувалися із картою, що дозволяло максимально швидко дізнатися чи законно встановлені рекламні щити, на яких підставах під будинком з’явився черговий кіоск, хто збирається будувати будинок і яким він буде. А головне – чи відповідає все це затвердженій містобудівній документації.
Але з початком великої війни дані перестали публікувати належним чином, карти, як і генеральний план міста, закрили. Відтепер перевірити законність нового будівництва чи реконструкції значно важче.
«Ми діяли відповідно до рекомендацій Мінцифри, що є в проєкті змін до урядової постанови 835, – розповідає начальниця відділу інформаційних технологій Луцької міської ради Наталія Хмель. – У нас є лист від них з рекомендаціями, які саме набори даних не публікувати. В основному це про містобудування, що стосується знаходження об’єктів. Все інше не зазнало особливих змін. Були закриті саме державні реєстри, а те, що стосувалося місцевого самоврядування, зазнало не таких великих змін».
«Інформація про генеральні плани на геопортал постійно додається, проте це все відбувається внутрішньо і не опубліковується для широкого доступу. Як тільки буде вільна Україна, тоді всі функції знову стануть доступні», – каже начальник служби містобудівного кадастру та моніторингу управління містобудування та архітектури Луцькради, яке адмініструє портал, Федір Никитюк.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» поцікавився у чиновників, яка саме інформація з генплану міста, може бути шкідливою для лучан, але корисною для ворога.
«Спеціалізовані дані, те, що стосується різних об’єктів і персональні дані людей, які це все оформляють», – відповіла начальниця відділу інформаційних технологій Луцької міської ради Наталія Хмель.
Столичний експерт з містобудування Георгій Могильний вважає, що доступ до генплану не може бути обмеженим, а все, що чиновники видають за безпекові заходи, навпаки сприятиме зловживанням.
«Підстав закривати генплан немає. Постанова, на яку вони посилаються, не містить нічого, що вказало б на необхідність закриття цієї інформації. Давайте, наприклад, візьмемо ключову схему генплану, яка нам потрібна. А це функціональне призначення території, тобто основна схема, яка визначає, де що можна будувати. Питання наступне – що на цій схемі може бути потрібно ворогу? Хіба що він буде дивитися і сам писати про незаконне будівництво, що буде дестабілізувати ситуацію з корупцією в Україні. Там немає інформації, яка може становити ворожий інтерес, – вважає Георгій Могильний.
– Допоки інформація була в загальному доступі це хоч трохи стримувало схеми, а зараз ситуація неконтрольована. Стає неможливий громадський контроль і контроль ЗМІ за законністю дій. Кількість корупції зростає і на місцевому, і на державному рівні. Йдеться і про забудову, і про землевідведення і тому подібне. Ключове тут те, що необхідно дотримуватись містобудівної документації, а якщо закрити цей доступ, то ви не маєте можливості жодним чином перевіряти, чи не порушується закон».
Георгій Могильний зазначає, що навіть і до війни не вся містобудівна документація публікувалася. Те, що справді може мати цінність для ворога ніколи не було в публічному доступі.
«Справа в тому, що там апріорі є інформація з обмеженим доступом, але вона і раніше була закрита. Тобто там є окремий розділ про заходи цивільного захисту у звичайний період і у воєнний період. Такі розділи ніколи не відкривалися, наприклад, схема водопостачання міста – вона зазвичай входить в перелік обмеженої інформації. Вона і раніше не оприлюднювалась. Тобто більшість інформації, яка там є, була відкритою і нічого не заважало її скачати до вторгнення. Формально взагалі не повинно бути інформації з обмеженим доступом в генпланах і містобудівних документаціях, фактично це дірка в законі».
Ситуація із тотальним закриттям даних під час війни не є унікальною, а поширена по всій країні. Чимало реєстрів і даних закрили на національному рівнію. Наприклад, електронну систему в сфері будівництва, хоч і там, за словами Георгія Могильного, теж немає нічого секретного. В Україні є пряма норма закону, що в електронні системи не вноситься інформація про об’єкти, які становлять держтаємницю, зокрема воєнні.
«Зміни в електронній системі можна відстежувати через Держстат. Він раз на квартал видає статистику, скільки в нас видали дозволів на житло. Якщо до вторгнення у Києві цього не видавалось, бо це все контролювалось, то поступово кількість виданих дозволів досить сильно зросла. Державна інспекція архітектури та містобудування України за рік війни видала приблизно скільки ж дозволів як корумповане ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція України) у 2020 році. Тобто тут щось не те, але ніхто не може перевірити, що саме видавали. Яку секретну інформацію може містити дозвіл на будівництво житла? Він тільки видається, тобто нічого шкідливого там немає.
Коли закрили реєстри, кількість різних порушень зросла значною мірою. Наприклад, як можна контролювати законність землевідведень у місті, якщо у вас немає доступу до містобудівної документації? Шахрайство було і раніше, а зараз пишуть, що все добре. Як, наприклад, органи влади, той же ДІАМ, чи місцевий департамент архітектурно-будівельного контролю буде перевіряти законність видачі дозволу, якщо доступу до містобудівної документації немає? Питань дуже багато», – каже Георгій Могильний.
Що ж до слів чиновників про нібито захист персональних даних шляхом обмеження доступу до документів, то столичний експерт називає це нісенітницею, бо їх публікація і до війни була заборонена.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала, чому сайт Волинської облради погано працює.
