Судді апеляційного, адміністративного та господарського судів Волинської області за півтора року хотіли відсудити майже 5,5 мільйона гривень, які держава зекономила на їхній зарплаті під час коронавірусної кризи у 2020-му. Служителі Феміди вважають, що ці кошти недоплатили їм протизаконно.
Декому із суддів вдалося добитися виплат ще до повномасштабного вторгнення Росії, а дехто – відмовився від грошей за кілька тижнів після 24-го лютого.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував хто із суддів і як намагався повернути собі урізані під час пандемії коронавірусу зарплати.
Чому судді взялися судитися з державою
Щонайменше 22 суддів апеляційного, адміністративного та господарського судів Волинської оласті впродовж 2020-2021 років подали позови до своїх роботодавців щодо нарахування та виплати суддівської винагороди в обмеженому розмірі. У своїх позовах вони скаржилися, що за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року їм виплатити суддівську винагороду в обмеженому розмірі, що не перевищує 10 мінімальних заробітних плат.
Суть цієї судової тяганини полягала в тому, що саме в той період, коли в Україні запровадили карантин через пандемію Covid-19, з’явилися законодавчі обмеження щодо оплати праці. Зокрема, 18 квітня набув чинності закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
«…установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки», – йдеться в законі.
Це обмеження застосовувалось і при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим категоріям співробітників, оплата праці яких регулюється спеціальними законами. Таким чином, зарплата цих держслужбовців відповідно до цього закону не могла перевищувати 47 230 гривень, оскільки мінімальна зарплата тоді становила 4 723 гривні.
28 серпня 2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційними частину положень згаданого вище закону про внесення змін до бюджету, зокрема й стосовно обмеження розміру суддівської винагороди.
«Обмеження суддівської винагороди є посяганням на гарантії незалежності суддів», – йдеться у рішенні КСУ.
Таке рішення розв’язало руки служителям Феміди і вони вже наприкінці 2020 року масово почали подавати позови із вимогою виплатити суддівську винагороду у повному розмірі.
За законом «Про судоустрій і статус суддів», базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду (до яких відноситься окружний адміністративний та обласний господарський суди) – 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року – тобто 63 060 гривень у 2020 році, а це на 15 830 гривень вище, ніж те обмеження, яке встановили у квітні;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року – тобто 105 100 гривень у 2020 році.
У своїх позовах служителі Феміди вказують, що нарахування і виплата суддівської винагороди визначається виключно Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. І згадують, що змінами до Конституції України у 2016 році законодавець закріпив цю норму. Тобто, внесені зміни до бюджету, які обмежили виплату суддівської винагороди, не могли поширюватися на суддів.
Відтак, суди, які розглядали ці позови, здебільшого задовольняли їх і зобов’язали Державну судову адміністрацію або судові установи виплатити кошти.
«Судді-господарники» хотіли відсудити понад мільйон гривень. Вдалося не всім
На початку 2021 року у Волинському окружному адмінсуді почали розглядати справи за позовами суддів Господарського суду Волинської області. Загалом шестеро суддів скаржилися, що недоотримали 1,4 мільйона гривень за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року.
Всі справи розглядали судді Волинського окружного адміністративного суду Віктор Валюх та Андрій Ксензюк і задовольнили їх на користь колег.
Однією з перших позитивного рішення у березні 2021-го добилася суддя Софія Костюк. Вона позивалася до Господарського суду з вимогою виплатити 238,9 тисяч гривень. Відповідач згодом клопотав аби відстрочити виконання рішення через відсутність коштів, але йому відмовили.
Після Софії Костюк в червні 2021-го впродовж кількох днів позитивні рішення винесли відносно ще 5 суддів: Миколи Шума (268,9 тис. грн), Антоніни Кравчук (332,3 тис. грн), Інни Якушевої (242,4 тис. грн), Андрія Вороняка (138,3 тис. грн) та Оксани Слободян (148,5 тис. грн).
Майже в усіх справах Державна судова адміністрація намагалася оскаржити рішення. Парадоксально, але майже в усіх випадках ці апеляційні скарги були безперспективними. Тому що апелянт мав заплатити судовий збір, але де-факто зробити цього не міг.
«Скаржником надіслано на адресу суду лист про неможливість сплати судового збору у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків», – йдеться в судових документах. Саме з цієї підстави апеляційний суд у Львові залишав скарги ДСА без розгляду.
Та все ж, в одному випадку апеляційний суд у Львові розглянув скаргу Державної судової адміністрації. Це відбулося у справі голови Госпсуду Волині Миколи Шума. У цьому випадку суд зненацька дозволив відтермінувати ДСА сплату судового збору і виніс неочікуване рішення не на користь Миколи Шума.
Як йдеться у матеріалах справи, Господарський суд подав довідку про суддівську винагороду своїх працівників. Згідно з цими відомостями, повна сума зарплати голови за вказаний період становила понад 624 тисячі гривень, а недоплачена сума – майже 269 тисяч. Однак, суд звернув увагу, що документ підписаний позивачем, як головою суду. Делегування повноважень щодо цього питання іншим співробітникам не відбулося. Таким чином, основний доказ у справі виготовлений в умовах конфлікту інтересів. Враховуючи це, Восьмий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію ДСА.
До речі, у тому ж 2020 році, як і багато років до цього, голова Госпсуду Микола Шум декларував свій будинок у Луцьку на понад 300 квадратів як недобуд.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» звернувся до Госпсуду та Державної судової адміністрації, аби з’ясувати скільки служителів Феміди вже отримали виплати за своїми позовами. У Господарському суді повідомили, що їх отримала лише суддя Софія Костюк. А в ДСА не змогли відповісти на питання, бо «запитувана інформація не відображена та не задокументована будь-якими засобами чи на будь-яких носіях».
Адміністративний суд: судилися за 1,4 мільйона, більшість вже й виплатили
На початку 2021 року позови до свого роботодавця подали і дев’ять суддів Волинського окружного адміністративного суду. Ціна питання – майже 1,4 мільйона гривень. Оскільки такі адміністративні справи не могли розглядати у тому ж суді, то їх направили до Рівненського окружного адмінсуду.
Перші позитивні для служителів Феміди рішення почали з’являтися ще в січні 2021-го. Розпочав суддя Андрій Ксензюк, який судився за 132 тисячі гривень.
Далі впродовж березня-листопада 2021-го справи виграли і голова Волинського окружного адмінсуду Олександр Лозовський (146,8 тис. грн), судді Фелікс Волдінер (124,4 тис. грн), Тетяна Димарчук (132 тис. грн), Віктор Мачульський (182,4 тис. грн), Валентин Дмитрук (122,1 тис. грн), Сергій Костюкевич (172,3 тис. грн), Юрій Сорока (139,7 тис. грн), Володимир Ковальчук (205,2 тис. грн).
ДСА та Волинський окружний адмінсуд, як відповідачі, у більшості випадків і не намагалися оскаржити ці рішення.
За словами судді-спікерки Волинського окружного адміністративного суду Оксани Андрусенко, свої виплати вже отримали шестеро суддів.
— В нас було всього 9 позовів, — пояснює суддя-спікер. – Шістьом з дев’яти кошти виплачені, тому що відповідачами у цих справах був наш Волинський окружний адміністративний суд. І ці кошти судом були виплачені на виконання рішень судів. Трьом суддям кошти не виплачені у зв’язку з тим, що в цих справах була відповідачем Державна судова адміністрація і їх виплата залежить від включення програми, є спеціальна програма щодо виконання рішень судів. Тобто, ще не отримали виплат такі судді: Фелікс Волдінер, Сергій Костюкевич та Олександр Лозовський.
Судді апеляційного суду збиралися відсудити 2,7 мільйона, але відмовились від позовів через війну
Судді Волинського апеляційного суду почали свою позовну кампанію із відстоювання зарплати найпізніше – лише на початку 2022 року. Позови до роботодавця подали сім суддів – загалом на майже 2,7 мільйона гривень.
Найбільше постраждав від коронавірусних скорочень суддя Василь Подолюк. У позові він заявив до виплати аж 552,8 тисячі гривень. В інших суми суттєво нижчі: 395 тис. – у Людмили Матвійчук, 391,8 тис. – у Віталія Денісова, 385 тис. – в Олега Клока, 351 тис. – у Світлани Федонюк, 339,6 тис. – в Алли Карпук, 282,6 тис. – в Зоряни Бовчалюк.
Ці справи Волинський окружний адміністративний суд почав розглядати лише за 10 днів до початку повномасштабного вторгнення Росії. Але так і не розглянув.
До честі служителів Феміди, усі вони в той період, коли російські війська намагалися оточити Київ, подали заяви про відмову від позовів. Заяви датовані 14-м березня 2022 року.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» запитав про мотивацію такого рішення у судді-спікера Волинського апеляційного суду Олега Клока.
— За всіх не можу говорити, скажу за себе – це пов’язано виключно зі збройною агресією. Бо це питання не зовсім роботи суду, це приватні питання кожного судді. Цей позов не був колективний, позови були подані індивідуально. Я не можу пояснювати у зв’язку з чим були подані такі заяви – це не колективне рішення.
— Якщо б ситуація змінилася і війна закінчилася – ви подали б такий позов?
— Питання гіпотетичне. Дочекаємось перемоги, а тоді, можливо, повернемось до цього питання.
Нагадаємо, напередодні «Сила правди» розповідала, що судді місцевих волинських судів також відсуджували у держави понад п’ять мільйонів гривень. Також «Сила правди» розповідала, які зарплати мають волинські судді, скільки їм виплатили матеріальної допомоги та скільки вони офіційно відраховують зі своєї зарплати на ЗСУ.
