Навесні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії зернових та олійних культур. Мовляв місцеві фермери не зможуть конкурувати в ціні. 15 вересня термін ембарго спливає і в ЄС вже точаться дискусії щодо його продовження і доцільності такого кроку. Тим часом українські аграрії скаржаться, що заборона обвалила ціни на їхню продукцію всередині країни.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» звернувся до волинських аграріїв та відповідальних чиновників, аби дізнатися як заборона вплинула на місцевий агробізнес.
15 квітня 2023 року Польща, а слідом за нею і Угорщина, оголосили про тимчасову повну заборону імпорту українського зерна. А вже за два дні до них приєдналися Словаччина та Болгарія, згодом і Румунія. Причина – європейським фермерам дедалі важче конкурувати з українськими через дешевий імпорт агропродукції. За 2022 рік вони втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
У Європейській комісії одразу засудили такі односторонні рішення. Навіть запропонували фінансову допомогу п’яти країнам-сусідам України в обмін на скасування заборони імпорту. Проте в травні передумали і ратифікували цю заборону. У червні ембарго продовжили до 15 вересня. Зараз сусідні країні просять Єврокомісію пролонгувати його до кінця року.
Що вирощують та виробляють на Волині
На Волині вдосталь вирощують, виробляють і можуть експортувати зернових, насіння ріпаку, цукрового буряку, цукру, овочів і фруктів, яловичини, телятини і свинини, курятини, яєць, молока і молокопродуктів, алкоголю етилового, продуктів бджільництва тощо. Із цього всього до найближчих сусідів нині потрапляють лише ягоди.
На Волині зернових і картоплі виробляють в середньому в п’ять разів більше, ніж можуть спожити мешканці області. Ось і цього року волинські аграрії вже намолотили більше, ніж 943 тисячі тонн зерна.
«Я сподіваюся, що коли збереться все зерно, то буде півтора мільйона тонн, що традиційно вже пару останніх років. Якщо ще років 10 тому це було мрією, то зараз на Волині традиційно збирають до півтора мільйона тонн. Можливо буде і більше. З цього об’єму скільки буде товарного зерна, другого класу і вище я зараз не берусь сказати. Треба, щоб були лабораторні аналізи. Зважаючи на погодні умови, які були, тобто весна, дощі, такий не геть традиційний серпень, що дав можливість зібрати. Якщо говорити про товарність, я думаю, що зерна другого класу буде вдосталь», – ділиться міркуваннями заступниця начальника управління агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації Людмила Петриканин.
На волинських аграріїв ще чекає збір ярих зернових та ріпаку. Озимого намолотили майже 150 тисяч тонн. А зараз в області копають картоплю. Очікують урожай близько 1,2 мільйона тонн. Щоправда, ця культура на експорт не йде, лише до інших регіонів.
Ембарго «обвалило» ціни на сільгосппродукцію
Керівник одного з найбільших господарств на Волині «П’ятидні», що у Володимир-Волинському районі, Валерій Діброва каже, що ріпак зараз продавати не буде, бо не вигідно.
«Щодо ріпаку, то в Німеччині на переробних заводах ріпак на складах ще з 2022 року його вистачає. Наприклад, раніше ми могли в цю пору продавали ріпак по 590 доларів за тонну, а сьогодні за 340 продати не можемо. Тому ріпак будемо тримати мінімум півтора року. Це дозволяє технологія. Будемо фумігувати, провітрювати, просушувати, міняти склади і так далі. Бо його дуже люблять шкідники, особливо, кліщі, з якими важко боротися. Тому поки що притримаємо, там побачимо, чи ціна вирівняється. Чекаємо на врожай в Канаді. Це – найбільший експортер ріпаку. І на їхні ціни всі орієнтуються», – ділиться планами Валерій Діброва.
Також аграрій каже, що ціна на ріпак має бути вигідною для них вже із врахуванням затрат на зберігання. Тому з кожним днем собівартість зростає.
«Пшеницю, можливо, притримаємо трохи менше. Але ціни нема ні на зернові, ні на ріпак. Щодо пшениці, то ціна впала вже до 4-3,5 тисяч за тонну. Тобто, взагалі, смішна ціна. Все вбиває логістика.
Раніше ми відправляли зерно на Одесу, на одеські порти, порти Миколаєва. І все воно йшло в Азію, зокрема, індокитайський регіон. А сьогодні через Польщу в Прибалтику. Тобто, треба перекинути два рази зерно: з широкої колії на вузьку в Польщі й уже в Латвії – навпаки: з вузької на широку колію. Це колосальні затрати», – бідкається Валерій Діброва.
Із тим, що найбільший вплив заборони експорту це зростання ціни, погоджуються і в управлінні агропромислового розвитку Волинської ОДА.
«Треба розуміти, що обмеження стосується лише експорту, але є дозвіл на транзит. Якщо говорити за транзит, то, зважаючи на те, що практично Волинь – вікно в Європу, і що для цього в нас є два сухі порти, то все-таки продукція експортується.
Але заборона експорту в п’ять країн дуже здорожчує логістику. Щодо залізничного транспорту, знову ж таки, та сама Польща практично не готова. Там не мають якихось додаткових колій для простою і таке інше. Автомобільний транспорт це ще дорожче. Бо туди він ще йде з зерном, а назад – порожнім. Крім зернової групи зараз успішно реалізується продукція ягідна, органічна продукція. Зараз, як і всі, чекаємо 15 числа, коли будуть вирішувати зняти заборону на експорт чи ні. Але треба розуміти, що з іншої сторони наші найближчі сусіди нам допомагають у війні, багато наших українських громадян виїхало, втікаючи від цього воєнного лихоліття саме в ці країни, які ввели ембарго», – підтверджує заступниця начальника управління Людмила Петриканин.
Відчули падіння ціни на продукцію і волинські медобори. Серед них немає тих, які експортують мед і продукцію бджільництва. Але ембарго вплинуло навіть на роздрібні ціни.
«В нас не настільки розвинений внутрішній ринок споживання меду, щоб ми могли по нормальних цінах його весь продати. Тому, зазвичай, частину меду наші пасічники здавали на фірми, які займаються експортом. На Волині немає таких великих експортерів меду, які б могли напряму експортувати його за кордон. Тому і проблем немає. Але ми здаємо мед на фірми, які цією справою займаються. Найближчі оптовики в нас тут біля Рівного, в Гощі. А заборона експорту впливає на розвиток бджільництва взагалі, бо коли немає експорту меду, зразу падає ціна. І пасічник на внутрішньому ринку це відчуває. Немає експорту, немає збуту меду, немає ціни на мед, і бджільництво занепадає. Бо йде перевиробництво», – розповідає голова громадської організації «Братство бджолярів Землі Волинської «Ройовий стан», віцепрезидент Спілки пасічників України Володимир Дмитрук.
Волинським бджолярам вийти на закордонні ринки дуже важко. Для цього потрібні значні затрати.
«Малому пасічнику, навіть фермерському господарству, виходити на міжнародні ринки при сучасному законодавстві дуже важко. Це, по-перше, впирається в те, що в нас немає жодної лабораторії, якій би довіряли в Євросоюзі. Тобто, якщо ми зробимо аналіз меду в себе в Україні, завеземо його, наприклад, в Польщу чи Німеччину, то там, по-другому, зроблять аналіз меду, поглиблений. А нашому аналізу не довіряють, знайдуть в ньому там якісь препарати заборонені, і вся ця партія або її утилізовувати треба, а це страшні гроші, або повертати назад, і знову таки людина влітає, вибачте за грубість, на грубі гроші і на головну біль», – каже Дмитрук.
Що далі?
У серпні міністри сільського господарства Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії та Угорщини домовились про підтримку подальшої заборони ЄС на імпорт українського зерна після 15 вересня. Проте, самостійно вони не зможуть обмежувати імпорт, бо в Євросоюзі всі рішення приймаються колегіально – своє слово повинні сказати представники 27 країн. Вже відомо, що 22 з них не підтримують такого рішення. Польща ж взагалі говорить про заборону навіть транзиту українського зерна. А Угорщина закликає повернути мито.
У Єврокомісії розглядають варіант субсидій для України, якими вона зможе скористатися для транспортування свого зерна й інших агротоварів до портів ЄС, а звідти – за межі блоку. Попередньо озвучували суму в 30 євро за кожну тонну. Ці гроші стали б у пригоді, до того моменту, поки не налагодиться логістика.
Водночас, Україна, як член Світової організації торгівлі, має важелі аби скасувати заборону на імпорт в ЄС у вересні. Про це заявив президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачов. Також Київ наполягає на компенсації збитків, завданих Україні обмежувальними заходами.
Волинські аграрії ж налаштовуються на затяжну кризу.
«У нас були нормальні ціни на агропродукцію починаючи з 2017-2018-го років. Тоді в аграріїв були гроші і вони навіть перебирали, яку їм техніку купувати. Зараз і в найближчі роки такого вже не буде. Тенденція – до сильного зниження доходів. Тому нам всім треба затягнути паски і думати, як робити, що робити і скільки робити. І чи підйомна наша діяльність в тому чи іншому регіоні. Ми вже переживали кризи. Але тоді ціна добрив була не така, газу – була не така, на техніку – не така. А сьогодні інші ціни. І я думаю, що ця тенденція в нас не на рік, а, як мінімум, на два-три роки збережеться. Тому треба хазяйнувати дуже обережно, ретельно відноситися до бізнесу, його втримання», – радить Валерій Діброва.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» аналізувала як Волинь відреагувала на світову зернову кризу та що сталося з ділянками, які отримали учасники бойових дій на Волині.