Волинські онлай-медіа найчастіше за все посилаються на інші всеукраїнські та регіональні медіа і сторінки у соцмережах. Майже кожна третя новина, або 31% джерел – запозичення з інших ЗМІ, а кожна четверта, або 27%, – джерела з соцмереж і месенджерів.
Такі результати показав моніторинг Інституту масової інформації, що тривав з 12 по 16 вересня.
Загалом проаналізовано 945 новин. У текстах з стрічки новин зафіксовано 1082 джерела інформації.Під аналіз потрапило 5 популярних сайтів Волині: ІА «Волинські новини», «ВолиньPost», «Волинь24», «Район.in.ua» та ІА «Конкурент».
Аналізувались лише новини, не враховувались анонси, статті, інтерв’ю, адже основна мета моніторингу – показати джерела інформації у новинах. Також оцінювалось, чи посилаються волинські ЗМІ на російські сайти і як часто копіюють тексти з пресрелізів.
За даними дослідження, інформація від пресслужб як джерела інформації становила 14% від загальної кількості джерел, офіційних сайтів – 11%. А от власних новин на волинських сайтах мало – лише 5% новин можна було назвати ексклюзивними. З іноземних ЗМІ волинські сайти брали інформацію нечасто – всього 4 %, від посадовців – 3%, з російських медіа – 1%. Крім того, зафіксовано 0,5% новин без джерел, інше – 2%.
Зауважимо, в дослідженні ІМІ в 2020 році була схожа ситуація щодо джерел у волинському інфопросторі. Тоді п’ять волинських сайтів найчастіше брали інформацію із всеукраїнських та регіональних сайтів – цей показник склав 41% джерел. Дещо менше використовували інформацію з офіційних сайтів (17%), пресслужб (17%) і соцмереж (14%). Водночас лише 3% становили власні новини.
Надійне джерело інформації не викликає сумнівів про її правдивість. Коли у новині два джерела – це викликає довіру в читача. Наприклад, на сайті ІА «Волинські новини» у тексті про прогнози розвідки США про подальший відступ Росії є посилання на сайт «Європейська правда» та першоджерело The Washington Post. Це вдалий приклад, коли є посилання на два сайти: один іноземний, інший всеукраїнський.
Журналісти зобов’язані уточнювати в новинах, звідки у них інформація, точно посилаючись на джерело і підтверджуючи це, як мінімум, гіперлінком, коли мова йде про онлайн. Наприклад, на цьому ж сайті у новині «СБУ затримала у Запоріжжі агентку ФСБ з позивним 007» немає уточнення, чи інформація з офіційного сайту служби безпеки чи отримана з прессрелізу, чи передрукована з іншого медіа. У новині просто написали: «Цю жительку тимчасово окупованого Пологівського району Запорізької області завербували російські спецслужби ще на початку повномасштабного вторгнення, інформує СБУ». Цього, з точки зору професійних стандартів, недостатньо.
Деякі медіа «грішили» відсутністю джерел інформації у новинах загалом. Наприклад, у новині «У Володимирі на вулиці у чоловіка знайшли в кишені перероблений пістолет» можна лише здогадуватися, звідки ця інформація, адже в тексті немає посилань ні на пресслужбу чи сайт, або ж інше медіа. Ймовірно, що інформація від правоохоронців, однак про це не написали у тексті. Такий тип новин у моніторингу увійшов в категорію «без джерел», бо у таких текстах немає уточнень звідки взята інформація.
Взагалі новин без джерел на промоніторених сайтах було небагато – всього 0,5%. Без джерел були новини на сайті ІА «Волинські новини», «Волинь24», ІА «Конкурент». У новинах варто вказувати джерела інформації. У журналістських розслідуваннях можна не вказувати джерело інформації, якщо публікація джерела може комусь зашкодити.
Варто зауважити, що інформаційне агентство «Конкурент» посилалось на російське медіа. Щоб прочитати новину з першоджерела, довелося увімкнути VPN, оскільки новини із російських сайтів (заблокованих інтернет-провайдерами) в Україні не відкриваються. Так, у новині «У Кремлі прокоментували відступ росії з Харківщини (відео)» є гіперпосилання на російський сайт «Interfax.ru/russia». У тексті новини йдеться про те, що у Кремлі вдають, що їх не дуже бентежить обурення росіян щодо ганебного розгрому «другої армії світу» на Харківському напрямку. Варто зауважити, що російські сайти, в основному, не є надійним джерелом інформації, адже вони займаються пропагандою. Особливо під час повномасштабної війни на території України.
Ще одна риса джерел на волинських сайтах – не всі журналісти вказують на власну роботу у новинах. Не кожна редакція пише, хто з журналістів написав новину. Щоб ідентифікувати власні новини можна також писати «Як повідомляє кореспондент сайту…», «Про це стало відомо журналісту видання…» . Звісно, краще коли новина підписана іменем журналіста, тоді читачі будуть самі бачити, хто як працює, а не інкогніто. Так було і до війни, коли у новинах деякі сайти не вказували джерела, коли це було потрібно.
Загалом волинські медіа за день випускають чимало новин, однак хотілося б читати більше ексклюзиву з посиланнями на зрозумілі і надійні джерела.
