У жовтні популярні онлайн-медіа Волині в новинах мали 99,5% непідписаних фото, натомість світлин із вказаним авторством було лише 0,5%. При цьому власні фотографії склали не більше 3% від усіх фотографій, розміщених в новинах онлайн-медіа.
Такі результати жовтневого моніторингу Інституту масової інформації, що тривав 10-14 жовтня. За цей період проаналізовано 847 новин, в яких було загалом 1283 фото.
Під аналіз потрапило 5 популярних сайтів Волині: ІА «Волинські новини», «ВолиньPost», «Волинь24», «Район.in.ua» та ІА «Конкурент».
У цьому моніторингу досліджувались лише фото у новинах. Аналітику, статті, журналістські розслідування, комерційну джинсу, анонси, колонки авторів, блоги, репортажі до аналізу не входили.
Основна мета моніторингу – показати, скільки було підписаних та непідписаних фото, яка кількість власних та запозичених фото, а також чи був шокуючий контент з позначкою чи без 18+ і чи були невідповідні фотографії до змісту новин.
Проаналізовані онлайн-медіа у моніторинговий період не використовували прийомів на кшталт «Шокуючий контент із ремаркою 18+» та без позначки про те, що інформація для дорослих. Також під час моніторингу не було зафіксовано фото, які б не відповідали змісту новині. Усі проаналізовані новини були з фото.
Що не так з фото до новин
На сайті ІА «Волинські новини» є імітація підписаного фото до новини про ДТП у Луцьку. У кінці тексту є підпис «Фото ілюстративне», однак немає уточнення звідки воно. А от у іншій новині про те, що водій в’їхав у Дубовий гай у районі ЛПЗ є авторка новини та фото позначені логотипом, що можна їх ідентифікувати, як власні.
Також ІА «Волинські новини» має посилання у одному з текстів на Телеграм-канал пропагандистського російського сайту «РИА Новости», на головному фото у новині є логотип звідти. Там йдеться, що після нової ракетної атаки Росія заявила, що «цілі досягнуто», а у Білорусі – перевірка бойової готовності. Все ж, медіа не варто посилатися на російські сайти, які в Україні заборонені та без VPN не відкриєш.
Найбільше непідписаних фото було на сайті ІА «Волинські новини» – 330 фото, на сайті «Район.in.ua» – 267 фото, на сайті «ВолиньPost» – 265 фото, на сайті ІА «Конкурент» – 225 фото, на сайті «Волинь24» – 189 фото.
Проблема в тому, що серед непідписаних фото могли бути й власні фото редакцій, однак це неможливо встановити без вказування авторства. Лише 3% новин на промоніторених сайтах були авторськими.
На сайті «Волинь24» фото вибухів вирішили проілюструвати «слідами», схожими від ракет у небі. Натомість у новині йдеться про роботу ППО на Волині, однак заперечили інформацію про приліт чи роботу ППО у Волинській воєнній адміністрації.
Також на сайті «Район.in.ua» є новина про роботу ППО на Рівненщині із світлиною, підписаною «Фото ілюстративне». Однак немає інформації звідки це фото. Однак на відміну від згадки про новину вище, ППО на Рівненщині справді працювало.
11% фото у новинах на проаналізованих сайтах – це були інші ілюстрації. Наприклад, на сайті Район.in.ua є новина із назвою «У Луцькій громаді забезпечили критичний запас питної води», де є ілюстративне фото крана та склянки води. Проте, попри підпис, що фото ілюстративне, немає інформації, звідки воно.
Також на сайті «Конкурент» є ілюстративне фото без вказування авторства до новини «Україна стежить за тим, що робиться в Білорусі, і до наступу готова, – Наєв».
Відповідальність за крадіжку фото: пояснення юриста
У Кодексі про адмінправопорушення є стаття 51-2 про порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності. Там йдеться про те, що за незаконне використання чужого фото чи привласнення авторства грозить штраф від десяти (170 грн) до двохсот (3400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко розповів, що авторство може бути не вказане не лише тому, що фото крадене, а й в силу бажання автора (п.2 ч. 1 ст. 14 ЗУ Про авторське право й суміжні права). Зокрема, коли автор хоче залишитись анонімним чи підписує свої роботи псевдонімом.
Він пояснив, що штрафи на порушників накладає суд, але робить це він з подання органів Національної поліції. Тобто потерпілий має звернутися до поліції, щоб там склали протокол про адмінправопорушення й направили його до суду. Юрист уточнив, що для цього поліція має встановити особу порушника й документально зафіксувати доказову базу, що технічно є чи не найбільш проблемним елементом у всій цій юридичній процедурі.
За його словами, якщо виникло бажання використати фото, то передусім варто з’ясувати, кому належать майнові авторські права на нього. Це може бути редакція медіа, на сайті якого фото розміщене (тобто автор передав їй ці права), або сам автор (або й ще якась 3-я особа). Закон «Про авторське право та суміжні права» визначає, що саме автор може дозволяти чи забороняти використання свого твору іншими особами (п. “б” ч. 1 ст. 15, що вважається використанням твору – див. ч. 3 ст. 15). Але в той же час Закон передбачає можливість переходу майнових прав автора до ін. суб’єктів, що є поширеною практикою, й у такому разі питати дозволу на використання фото треба буде в належного правоволодільця.
Алгоритм дій такий: з’ясувати в редакції, кому належать майнові права на фото, сконтактувати з цією людиною (якщо це не редакція) і запитати дозволу на використання фото (і запитати на яких умовах).
У новинах на сайтах важливо, щоб всі фото були підписані правильно, адже читач має бачити першоджерело та автора. Якщо автор фото не за анонімність, то його ім’я та прізвище має бути вказане. Це ж стосується і медіа, бо у роботі має бути видно, чия вона.
