З лютого 2019 по березень 2021 років до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, потрапило 389 волинян.
11 березня Національне агентство з питань запобігання корупції представило оновлений державний реєстр корупціонерів. У ньому наявні дані про 11,8 тисяч осіб, яких з 4-го лютого 2019 року суди визнали винними за рядом корупційних статей Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.
Завдяки оновленому інструменту пошуку в реєстрі Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував інформацію 396 записів про 389 внесених туди волинян станом на 15 березня 2021 року.
В реєстрі корупціонерів представлена інформація про прізвище, ім’я, по-батькові внесеної особи, її місце роботи, посаду та тип порушення, за яке вона туди потрапила. Також вся інформація поділена за формою судочинства: адміністративні правопорушення та кримінальні правопорушення. Крім того, туди вносять осіб, які отримали дисциплінарні стягнення за корупційні порушення, однак на Волині за два роки таких немає.
Проте, якість наповнення реєстру наразі бажає кращого. В процесі аналізу «Сила правди» виявила, що стосовно 133 волинян (34%) не заповнене місце роботи, стосовно 130 осіб немає даних про займану посаду, а в одному випадку і взагалі немає ані імені, ані місця роботи, ані посади людини, однак внесена інформація про порушення.
Що ж до наявної інформації, то левова частина внесених корупціонерів це представники органів місцевого самоврядування різних рівнів – 29% (112 осіб) внесених до реєстру волинян. Найбільше серед них представників сільських та селищних рад (88 осіб, 23% від загальної кількості волинян), яких найчастіше карають за невчасне подання, неподання декларацій про майно та доходи і повідомлень про зміни в майновому стані. Також у реєстрі є по кілька депутатів міських та районних рад та чотири депутати Волинської обласної ради попереднього скликання. Це Володимир Дейна, Володимир Кметь, Олександр Курилюк та Олексій Панасюк.
Близько 2% внесених корупціонерів (8 осіб) це сільські та селищні голови та старости. Наприклад, селищний голова Турійська Олексій Безсмертний, Оконський сільський голова Петро Ярута, Дубищенський сільський голова Анатолій Дорошенко та інші. Ще дві великі групи волинських корупціонерів це представники різних підрозділів поліції (24 особи, 6%) та працівники лісгоспів і лісництв регіону (23 особи, 6%). До бази даних потрапили і по кілька представників Волинської обласної та районних державних адміністрацій, військових комісаріатів та частин, прикордонної служби та навіть державного підприємства «Луцький ремонтний завод “Мотор”».
А от із Волинської митниці та митних постів потрапили лише 4 особи (1%), стільки ж і представників Ковельської виховної колонії та Маневицької виправної колонії. Серед них і начальник відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Маневицької виправної колонії Дмитро Купріянчик, який отримав 20 тисяч штрафу за 350 гривень хабаря.
Якщо ж подивитися на внесених до реєстру волинських корупціонерів в розрізі займаних посад, то окрім найбільших груп депутатів та поліцейських, 22 особи (5,6%) це начальники, директори організацій, їх струтурних підрозділів, відділів, 5,4% (21 особа) – лісничі, головні лісничі та їх помічники, майстри лісу, по 11 осіб (по 2,8%) це інспектори митниці, екоінспекції, прикордонної служби та податкової і головні спеціалісти в органах влади, місцевого самоврядування, ОДА та РДА. Цікаво, що 2,5% (10 осіб) волинських корупціонерів це водії.
За типами порушень, через які всі ці особи потрапили у реєстр, переважають порушення пов’язані із вимогами фінансового контролю. Себто, невчасно подані електронні декларації про майно та доходи, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Таких 51% справ волинських корупціонерів. І лише 44% справ стосуються класичних у розумінні корупції справ про пропозицію і надання хабаря, прийняття такої пропозиції та одержання неправомірної вигоди, пособництво в наданні такої вигоди і зловживання впливом. Ще 1% справ стосувався брехні в електронних деклараціях про майно і доходи чи їхнє умисне неподання.
Чим взагалі загрожує потрапляння до реєстру корупціонерів в Україні? Про це розповів виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик.
«Раніше потрапляння державного службовця туди автоматично було звільненням з посади. Зараз на розсуд суду. Але Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає перелік пов’язаних з корупцією правопорушень. Це глава 13-а КУпАП та вироки корупційних злочинів передбачені Кримінальним кодексом (ст. 43 чи 44 ККУ). Тобто, чи ти взяв хабар, чи невірно заповнив декларацію, – ти потрапляєш до реєстру», – пояснює Сергій Миткалик.
За законодавством, формує та веде реєстр корупціонерів Національне агентство з питань запобігання корупції. Наявність особи в ньому може мати наслідки для учасників державних тендерів. За законом «Про публічні закупівлі» це є однією із підстав для недопуску учасника до тендерної процедури, чи відхилення пропозиції компанії, яка сама потрапила до реєстру корупціонерів, або ж там є її посадова особа, яка уповноважена її представляти.
Крім того, зі слів Сергія Миткалика, на державну службу не може вступити особа, яка піддавалася адміністративному стягненню за правопорушення, пов’язане з корупцією, протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Деякі обмеження для офіційних корупціонерів передбачені й для учасників виборчого процесу. Адже засуджені за корупційні правопорушення з непогашеною чи не знятою судимістю не можуть бути уповноваженими представниками кандидатів на пост Президента України, офіційними спостерігачами, членами окружних чи дільничних виборчих комісій.
