Упродовж 2023–2025 років 18 із 64 депутатів Волинської обласної ради отримали схвалення на відрядження за кордон. Загалом йдеться про понад 50 рішень щодо службових поїздок, левова частина з яких – у Польщу. Найбільше закордонних візитів на рахунку голови облради Григорія Недопада – 24, їхній термін за три роки сумарно склав три місяці. Решта депутатів отримувала право на виїзд з України значно рідше й сукупно на коротший термін.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував це, проаналізувавши 54 копії розпоряджень, які обласна рада надала на запит.
Нагадаємо, після того як на початку 2023 року уряд обмежив виїзд за кордон для народних депутатів, депутатів місцевих рад, суддів, прокурорів і держслужбовців, легальною підставою для перетину кордону залишились службові відрядження. Лише наприкінці літа 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про «нове рішення», яке усунуло бар’єри для депутаток місцевих рад, що працюють на громадських засадах. До того кожна поїздка потребувала офіційного пояснення.
Документи, що потрапили до редакції, містять дати, місця призначення та цілі кожної поїздки, а також підстави для видачі відповідних розпоряджень. Зведені цифри можна переглянути на інфографіці.
Григорій Недопад: відрядження до Вашингтона, Праги і на польські форуми
Голова Волинської обласної ради, представник фракції «За майбутнє» Григорій Недопад серед своїх колег є беззаперечним лідером за кількістю та тривалістю закордонних відряджень. За три роки – з 2023 по 2025 рік – він отримав 24 дозволи-схвалення на виїзд, відповідно до яких сумарно йдеться про 91 календарних дні, тобто три місяці на виконання службових повноважень за кордоном.
Найдовшим відрядженням Недопада стала 10-денна поїздка у Сполучені Штати Америки в лютому 2025 року, де він брав участь в заходах «Українського тижня у Вашингтоні». Примітно, що це вже вдруге політик відвідував цей захід: вперше він літав до американської столиці фактично відразу після обмежень уряду – у січні-лютому 2023 року. Тоді він, зокрема, зустрічався американськими політиками і домовлявся про укладання партнерства між Волинню та кількома штатами. Термін цього візиту становив теж 10 днів.
Крім США, голова облради їздив і до Чехії. На межі вересня-жовтня 2024 року він відряджався у Прагу на «доопрацювання проєктної документації щодо реконструкції комунального підприємства «Волинська обласна клінічна лікарня»». Термін поїздки – п’ять днів, підстава – запрошення Чеського інституту медичних технологій.
Перед візитом до чеської столиці восени 2024-го Григорій Недопад мав 5-денний візит до польського Карпача. Тут він брав участь у 33-му Економічному форумі. Через рік, у вересні 2025-го, політик знову їздив на п’ять днів до Карпача: цього разу вже на 34-й Економічний форум.
Загалом Польща стала головним напрямком для очільника Волиньради за аналізований період: він відвідував такі міста як Люблін, Лодзь, Перемишль, Замость, Щебжешин, Миколайки, Катовіце, Варшава і вже згаданий Карпач. Зокрема він тричі відвідував польську столицю, де, серед іншого, зустрічався з послом України в Польщі Василем Бондарем, тричі брав участь у конгресах органів місцевого самоврядування країн-учасниць Трьох морів у Любліні і тричі був на заходах у Щебжешині, пов’язаних з фондом «Честь допомагати дітям».
Зауважимо, що Недопад їздив до Польщі, як правило, лише з водієм на службовій машині, яку у 2023 році придбали, зокрема, для перевезення делегацій.
У травні 2025 року Недопад знову відвідав Прагу для участі у конференції «Глобальна ініціатива охорони здоров’я для України». Візит тривав чотири дні. А в листопаді того ж року він поїхав до словенських Любляни і Марібора. Відповідно до розпорядження, відрядження тривало чотири дні. Його мета – «обмін досвідом, поглиблення співпраці у сфері регіонального розвитку та ознайомлення з практиками Словенії у впровадженні політики згуртованості».
Згідно з відповіддю Волинської обласної ради на журналістський запит, у 2023–2025 роках Григорію Недопаду з обласного бюджету сукупно компенсували 179,5 тисяч гривень витрат, пов’язаних зі службовими відрядженнями. З них понад 164 тисячі гривень – добові, решта – відшкодування за проживання.
Григорій Пустовіт: відвідини дитячих будинків і єврорегіональне співробітництво в Польщі
На другому місці за тривалістю закордонних відряджень – заступник голови Волинської облради, член фракції «Батьківщина» Григорій Пустовіт. За три роки він отримав схвалення на 12 поїздок, термін яких загалом склав 43 дні.
Відповідно до документів обласної ради, всі візити Пустовіта стосувалися лише Польщі. Йдеться про такі міста як Люблін, Вроцлав, Лодзь, Варшава, Замость, Кросно, Білосток, Катовіце, а також село Пйонтницю-Подуховну. Окрім цього, він відвідував Щебжешин, де разом з Григорієм Недопадом брав участь у відкритті першого будинку для українських дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування.
Найтриваліше відрядження Пустовіта – сім днів – було у травні 2025 року. Це був навчальний візит до Катовіце в рамках програми «Формування інструментів регіональної політики в процесі інтеграції України до ЄС». Запрошував політика фонд «Лідери змін».
Також заслуговують на увагу дві п’ятиденні поїздки депутата – у червні 2023-го і вересні 2025-го. Перша стосувалася Вроцлава, де Григорій Пустовіт брав участь в ювілейних заходах будинку дитини «Wiosna», друга – села Пйонтниця-Подуховна, де відбувалася, зокрема, конференція з цифрової безпеки, котру, окрім Пустовіта, відвідали ще два депутати Волинської облради від фракції «За майбутнє» – Орест Маховський та Володимир Бондар.
Їздив посадовець і на Європейський економічний форум, який відбувся на початку літа 2023 року в Лодзі. Компанію йому тоді склав очільник облради Недопад. Тривало це відрядження 4 дні.
Крім того, частина службових поїздок Григорія Пустовіта стосувалася і транскордонного співробітництва. Мова про заходи в межах програми Євросоюзу «Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027», в яких він брав участь у лютому, червні і грудні 2023 року (Люблін, Замость і Варшава відповідно), а також у квітні 2024-го (Кросно). Термін цих відряджень – по три дні кожне.
Завершальним відрядженням впродовж аналізованого періоду була триденна робоча поїздка Пустовіта до Білостока на форум з питань згуртованості та розвитку ЄС восени 2025 року. Це був не перший його візит у згадане місто: навесні того ж року він їздив сюди на конференцію, що стосувалася лікарень Польщі й Волині. Термін цього відрядження – 4 дні.
Згідно з відповіддю Волинської обласної ради на журналістський запит, у 2023–2025 роках Григорію Пустовіту як посадовій особі з обласного бюджету сукупно компенсували понад 66 тисяч гривень витрат, пов’язаних зі службовими відрядженнями. З них три тисячі – відшкодування за проживання, решта – добові.
Ористлава Сидорчук: підвищення кваліфікації в Польщі і зустріч з українською діаспорою в Естонії
Після урядових обмежень депутатці Ористлаві Сидорчук, яка у Волинській облраді представляє фракцію «Європейська солідарність» і є членкинею постійної комісії з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій, підписали чотири розпорядження для службових поїздок за кордон. Загалом це – 22 календарні дні поза Україною.
Найдовше її відрядження – візит до польського Гданська у березні 2023 року. Документально воно тривало дев’ять днів. Тут у місцевому університеті Сидорчук підвищувала кваліфікацію й обмінювалася досвідом.
Депутатка також двічі їздила на наукові конференції у вже згаданий Гданськ і Спалу, один раз – до Таллінна на заходи з відзначення 25-річчя громадської організації «Союз українок в Естонії».
За кордон Ористлаву Сидорчук запрошували переважно як політикиню і професорку Національного університету «Львівська політехніка».
Юлія Вусенко: обговорення відбудови України в Нідерландах і представлення Волині на сесії Конгресу місцевих влад у Франції
Юлії Вусенко, яка очолює в обласній раді фракцію «Європейська солідарність» і постійну комісію з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій, протягом аналізованого періоду Григорій Недопад двічі підписував розпорядження на поїздки за кордон.
Перший її візит, відповідно до документів, тривав п’ять днів у лютому 2023 року і стосувався нідерландських міст Роттердам та Гаага. Офіційна мета – адвокація національних інтересів, зустрічі з бельгійськими і нідерландськими політиками та налагодження контактів для підтримки відбудови України. Про погодження цього відрядження прохала громадська організація «АНТС», головою правління якої є екснардепка Ганна Гопко.
Друга службова поїздка Вусенко відбулася через місяць після візиту до Нідерландів – у березні 2023-го. Її тривалість, згідно з розпорядженням, – 10 днів. Політикиня відвідувала французький Страсбург, де брала участь в засіданнях Бюро політичних груп та 44-й сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Додамо, що це була одна з найбільш статусних участей серед усіх задокументованих поїздок волинських депутатів впродовж 2023–2025 років.
Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Юлія Вусенко розповіла, що вона «жодного разу не була делегована у відрядження, де були міжнародні представники, як депутатка і голова комісії з міжнародного співробітництва».
«Абсолютно усі мої поїздки – це відрядження через мою громадську діяльність або внаслідок партійної роботи», – говорить вона.
Водночас політикиня пояснює, що формальне оформлення відряджень через облраду було необхідним через обмеження на виїзд.
«Я була змушена звітуватися перед обласною радою, тому що певний час жінки були невиїзними. Тобто я отримувала офіційне відрядження на роботі, далі приходила з ним в облраду, де мені, відповідно, давали лист-розпорядження – і таким чином я виїжджала. Ці поїздки не оплачувалися з бюджету, а були за кошти або сторони, яка запрошувала, або моєї громадської організації», – пояснила Вусенко.
Коментуючи візит до Нідерландів, депутатка розповіла, що поїздка мала прикладний характер і стосувалася вивчення досвіду післявоєнної відбудови.
Політикиня також наголосила, що регулярно бере участь у міжнародних заходах як членкиня української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи.
«Оскільки я входжу до складу делегації Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, то у 23-му році їздила на комітет і на сесію в Страсбург. Це моя безпосередня робота. Я часто буваю за кордоном в такому форматі, бо, як на мене, ми виграємо від партнерств і від особистих зв’язків», – пояснила Юлія Вусенко.
Таким чином, за словами Вусенко, її закордонні поїздки мають системний характер і пов’язані передусім із міжнародною діяльністю поза межами безпосередніх рішень обласної ради.
Юрій Харченко: у Польщі вчився залучати гранти, у Фінляндії – цивільному захисту, а в Литві – розвивати аграрний бізнес
Депутат облради Юрій Харченко від фракції «За майбутнє» мав три закордонні відрядження.
Перша його поїздка, відповідно до службових документів, тривала два дні. У червні 2023 року він відвідував польську Влодаву, щоб обговорити транскордонні проєкти у сфері гуманітарної і фінансової допомоги, охорони здоров’я та інфраструктури.
«Ми стабільно розвиваємо співпрацю з Польщею, оскільки вона має досвід вступу в Євросоюз, яким тепер ділиться з нами: наприклад, як правильно подавати заявки, як залучати гранти Європейського Союзу», – розповів у коментарі «Силі правди» Юрій Харченко.
Другий його візит, який документально тривав п’ять днів, стосувався Литви. У червні 2025 року Харченко разом з нардепом В’ячеславом Рубльовим і депутатами облради Ігорем Лехом і Романом Микитюком «зміцнював двостороннє співробітництво у сфері сільського господарства задля підтримки економіки й українських фермерів». Щоправда у відповіді Волиньради про цей закордонний візит Леха і Микитюка жодної інформації немає. Ймовірно, вони виїжджали на інших підставах.
Третє відрядження Юрія Харченка відбулося восени 2025 року. Його тривалість – сім днів. Він їздив у столицю Фінляндії Гельсінкі для участі у семінарі з питань готовності населення до військових загроз і реагування на надзвичайні ситуації.
«Ми дуже тісно співпрацюємо з фінськими організаціями ще з 22-го року. Також зустрічалися з їхніми парламентарями. Крім того, минулого року з фінськими партнерами ми завезли на фронт, окрім дронів і тепловізорів, близько 40 автомобілів. Їхні інструктори приїжджають і передають нам свій військовий досвід, бо вони готувалися асиметрично воювати з р*сньою відразу після Другої світової війни», – зазначає депутат.
Під час цієї поїздки компанію Харченку склали вже згадані політики – Рубльов і Микитюк. Останньому розпорядження на цю поїздку, схоже, знову не видавали, оскільки про неї у відповіді облради нічого не йдеться.
Олександр Пирожик: формальне відрядження в Молдову
Після урядових обмежень у 2023-році член фракції «Свобода» у Волинській обласній раді Олександр Пирожик, який нині служить у Збройних Силах України, отримав дозвіл на одне закордонне відрядження. Його тривалість – 13 календарних днів. Документально воно найдовше з-поміж тих, які декларувалися серед депутатського корпусу.
У липні 2025 року політика запрошував до Молдови міський голова Ришкан Віктор Богатько.
Офіційна мета – «налагодження партнерства та міжрегіонального співробітництва між Молдовою та Україною, обмін досвідом у сферах регіонального розвитку, місцевого самоврядування, аграрної політики і транспортної взаємодії».
Зауважимо, що 13 днів у молдовському місті – це досить нетиповий термін для заходів, метою яких декларується «обмін досвідом» та «налагодження партнерства».
Сам Олександр Пирожик у коментарі «Силі правди» пояснив, що ця поїздка була зумовлена особистими обставинами, зокрема станом здоров’я його дитини, та показав відпускний квиток з військової частини, в якій проходить службу.
«Як діючий військовослужбовець ЗСУ, я знайшов розуміння в командування бригади. Це була вимушена поїздка. У мене захворіла дитина. Необхідно було пролікувати її в умовах морського лиману. Але для того, щоб проїхати в Бессарабію, а саме – в місто Татарбунари, потрібно було здійснити перетин кордону з Молдовою, оскільки пряме сухопутне сполучення з півднем Одещини знищили російські ракети», – зазначив він.
На уточнення «Сили правди» Пирожик підтвердив, що фактично основною метою відрядження було не відвідування молдовського міста Ришкани, а забезпечення можливості легально перетнути кордон.
«Коли в тебе хвора дитина, доводиться шукати всі можливі шляхи. Дякувати Богу, допомогли друзі з Вінничини, які посприяли в налагодженні контактів із молдовською стороною. Скоригував час поїздки так, аби все розумно поєднати та привести у строгу відповідність із чинним законодавством», – пояснив депутат.
Пирожик наголосив, що розглядає цю поїздку як вимушений крок у складних обставинах, а не як можливість виїзду за кордон із приватною метою.
«Це не була поїздка для розваг чи якогось збагачення… просто – нагальна необхідність», – підсумував він.
Орест Маховський: змагання з оранки в Естонії та обмін досвідом в Польщі
Депутат облради Орест Маховський з фракції «За майбутнє» впродовж аналізованого періоду двічі їздив у відрядження загальною тривалістю 11 днів.
Перше – до естонського Олуствере у вересні 2023 року для участі в міжнародному конкурсі з оранки. Його тривалість – шість днів. Зауважимо, поїздка на аграрне змагання – один із найнестандартніших прикладів відряджень депутатів обласної ради.
У телефонному коментарі для «Сили правди» Маховський зазначив, що в Естонію їздив «вивчати досвід і отримувати рекомендації щодо вдосконалення» Колківського центру професійної освіти.
«Сьогодні завдяки естонській стороні цей заклад, який є одним з лідерів нашої професійної галузі, має хороші перспективи створення центру професійної досконалості. Його фінансування здійснюється саме з обласного рівня, тому ми – обласна рада спільно з військовою адміністрацією – зараз активно працюємо над реалізацією цього проєкту. Це можливо завдяки міжнародним інвестиціям і контактам, які ми налагоджували, зокрема, у Вільянді, Таллінні та інших містах. Це була не приватна поїздка», – розповів він.
Удруге за кордон політик їздив восени 2025 року – у польське село Пйонтниця-Подуховна. Згідно з відповіддю облради, цей візит відбувся в рамках реалізації програми «Так Безпеці» і тривав п’ять днів. Разом з Маховським на заходах були Григорій Пустовіт і Володимир Бондар.
«Там була широка делегація від обласної ради, були й представники комунальних установ. Їздили для підтримки дружніх відносин з Польщею, яка всебічно допомагає нам, в тому числі – в питаннях підтримки Сил безпеки та оборони», – пояснив депутат.
За його словами, польська сторона запрошувала українську делегацію і для того, щоб обмінятися досвідом організації роботи соціальних шкіл, де навчаються діти з особливими потребами, і психоневрологічних інтернатів.
Згідно з відповіддю Волинської обласної ради, Оресту Маховському як посадовій особі з обласного бюджету за згадані дві поїздки компенсували 11 тисяч гривень добових.
«Іспанська трійця»: Сергій Котюк, Іван Смітюх і Тарас Щерблюк
Трьом депутатам – Сергію Котюку з «Батьківщини», Івану Смітюху і Тарас Щерблюку з «Аграрної партії України» – навесні 2023 року погодили 10-денне відрядження до іспанської Валенсії. Усі троє їхали за одним розпорядженням та із однаковим офіційним обґрунтуванням – «з метою належного представництва депутатського корпусу Волинської обласної ради у відкритті Українського культурного центру, бібліотеки «Українська книга», налагодження ефективної комунікації в аграрній, культурній та гуманітарній сферах, залучення інвесторів у підтримку та відбудову Української держави». Запрошення надійшло від президентки міжнародної неурядової організації «Damark ONGD Humanitaria» Люсії Задорожної.
Сам Іван Смітюх під час розмови із «Силою правди» не підтвердив і не спростував свою поїздку до Іспанії. На запитання про відрядження він заявив, що сумнівається у правдивості інформації, наданої журналістам облрадою.
– Де ви бачили, що Смітюх Іван Євдокимович мав відрядження в Іспанію? – запитує депутат.
– Ми надіслали запит в облраду, звідти нам надійшла така відповідь, – відповідаємо.
– І у відповіді є, що Смітюх Іван Євдокимович туди їздив?
– Так. Ви ж один Іван Смітюх у Волинській обласній раді.
– Я сумніваюся, що це правдива інформація.
Водночас на пряме запитання, чи відвідував він Валенсію, Смітюх також не дав чіткої відповіді і заявив, що не має зобов’язань пояснювати журналістам свої поїздки.
– То ви не їздили у Валенсію? – запитуємо.
– Я не заперечую і не підтверджую це. Я просто бачу помилку.
– В чому помилка?
– Це комерційна таємниця, яку не маю права вам озвучувати.
– А як це пов’язано – комерційна таємниця і ваше офіційне відрядження?
– Ну, тому що я вважаю, що це таємниця, куди я їздив. У вас помилка, я її коментувати не буду, бо вона підлягає уточненню. От і все.
– То можете уточнити.
– Я таких зобов’язань перед вами не маю.
– Це ж відкрита інформація, публічна.
– Яка різниця. Я вважаю, що вона закрита, – зазначив Смітюх і кинув слухавку.
Депутат Тарас Щерблюк натомість підтвердив, що був у Валенсії. За його словами, він прибув туди другого квітня, оскільки на кордоні затримався на 12 годин.
Політик розповів, що за кордоном зустрічався із представниками української громади.
«У Валенсії орієнтовно 45 тисяч українських переселенців. Там є дуже сильна громадська організація «Damark», яка займається волонтерством і яка відкрила бібліотеку, де вже є дев’ять тисяч українських книжок. Також вони налагоджують співпрацю з нашими університетами. І зараз з цією організацією Волинська обласна рада підписала меморандум», – розповів Щерблюк.
Він також зазначив, що під час поїздки знайомився з місцевим аграрним досвідом, зокрема з вирощуванням ягід, оскільки сам займається садівництвом.
«Біля Валенсії є насадження ягід, я набирався там досвіду, оскільки ми минулого року заклали 47 гектарів ягідного саду, який вже працює і дає робочі місця. Вони показали, якою технікою працюють, як працюють малі фермерські господарства. Для мене як для аграрія це було дуже цікаво», – сказав депутат.
На запитання, чи не була поїздка пов’язана з приватними інтересами, він відповів, що розглядає це як роботу і для громади.
«З 2023-го року я виїжджав за кордон десь п’ять разів. Я виїжджав як засновник підприємства, яке мені давало дозвіл. По роботі були питання – я їздив…Ми мусимо комунікувати і їздити, бо в цьому наша перспектива. Якщо ми не будемо створювати нові робочі місця, зокрема для військових, і не завозитимемо правильні технології, не працюватимемо на збільшення податків, то гріш нам ціна. Я не працюю тільки для себе, а і для людей», – пояснив Щерблюк.
За словами обранця, ні Іван Смітюх, ні Сергій Котюк разом з ним до Валенсії не їхали і там він їх теж не зустрічав.
«Своїх колег, скажу чесно, там не бачив, ми не пересікалися. Можливо, вони були у перший день», – сказав він.
Водночас у відкритих джерелах підтверджень участі волинських депутатів у культурних заходах в Іспанії, які, зокрема, були вказані як офіційна мета відрядження, знайти не вдалося. Зокрема, у дописі президентки організації «Damark ONGD Humanitaria» Люсії Задорожної про відкриття української бібліотеки ані Смітюх, ані Щерблюк, ані Котюк не згадуються.
З Сергієм Котюком журналістам «Сили правди» зв’язатися не вдалося, щоб отримати його коментар щодо поїздки.
Андрій Бокоч: «Ставлюся позитивно до людей, які можуть «притягнути» для держави щось з-за кордону»
Депутат Андрій Бокоч з фракції «За майбутнє» отримував схвалення Волинської обласної ради на одне закордонне відрядження – у травні 2023 року.
Поїздка стосувалася столиці Литви Вільнюса. Її тривалість, відповідно до розпорядження, – вісім днів. Мета – налагодження партнерства муніципалітетів та інституцій різного типу підпорядкування України та Литви. Підставою стало запрошення заступника голови Сейму Литви Паулюса Саударгаса.
Сам Бокоч у коментарі «Силі правди» зазначив, що фактична тривалість поїздки була меншою, ніж передбачалося розпорядженням.
«Вісім днів був загальний «коридор», а ми були, якщо я не помиляюся, всього п’ять. Ми їздили до наших побратимів, які допомагають нам. Мали зустрічі в Сеймі, з мером Вільнюса, в Клайпеді, Каунасі й інших менших містах», – зазначив він.
Бокоч також висловив загалом позитивне ставлення до закордонних поїздок депутатів під час війни, якщо вони мають практичний результат для країни.
«Я вважаю, що людям, які на належному рівні можуть «притягнути» щось з-за кордону для держави, то чом би їм не їздити. Якщо людина вирішує державницькі питання, то я до цього ставлюся позитивно, якщо ж вона їде відпочивати за кордон – наприклад, в Тайланд чи на Мальдіви, то я до цього ставлюся не просто негативно, а меганегативно», – зауважив Андрій Бокоч.
Юрій Поліщук: єдине відрядження за каденцію – навчання з євроінтеграції в Польщі
Перший заступник голови Волинської облради Юрій Поліщук, який представляє фракцію «Свобода», впродовж 2023–2025 років мав одне відрядження за кордон.
У вересні 2025 року він їздив до Польщі на навчання в рамках програми «Формування інструментів регіональної політики в процесі інтеграції України до ЄС». Компанію депутату склали голова облради Григорій Недопад і голова Луцької райради Тетяна Павлова-Багрійчук.
Запрошував політиків фонд «Лідери змін». Згідно з розпорядженням, термін службової поїздки – сім днів.
«Днів чотири-п’ять ми там були. Це, мабуть, був перший і єдиний мій закордонний візит за ті роки, відколи я працюю на посаді. Навчання було надзвичайно цікавим, бо заняття проводили польські експерти, які свого часу фактично були на чолі євроінтеграційних процесів. Вони розповідали про польський досвід і ділилися думками щодо того, як Україна може інтегруватися в ЄС», – розповів у коментарі «Силі правди» Юрій Поліщук.
За його словами, будь-які закордонні відрядження у воєнний час виправданні, «якщо вони сприяють допомозі Україні».
Згідно з відповіддю Волинської обласної ради, за поїздку до Польщі Юрію Поліщуку як посадовій особі з обласного бюджету компенсували понад п’ять тисяч гривень добових.
Короткострокові відрядження обранців громади
Ще шість депутатів Волинської обласної ради у 2023–2025 роках отримували офіційні розпорядження на закордонні відрядження, тривалість яких документально не перевищувала тижня. Йдеться про Володимира Дибеля, Володимира Бондаря, Віктора Козака, Валентину Магурчак, Світлану Крецу й Романа Микитюка.
Загалом у всіх випадках облрада схвалювала виїзд за кордон на підставі запрошень від іноземних організацій чи органів влади, а всі поїздки стосувалися Польщі.
Зокрема Володимир Дибель з фракції «Сила і честь» двічі отримував погодження – на три дні до Жешува та на два дні до Парчева у квітні та травні 2023 року відповідно. Мета – участь у профільних заходах у сфері охорони здоров’я та місцевого самоврядування.
Подібний формат мають й інші поїздки. Зокрема відрядження Володимира Бондаря з фракції «За майбутнє», якому у вересні 2025 року погодили раніше згаданий п’ятиденний візит до польського села Пйонтниця-Подуховна в межах реалізації програми «Так Безпеці».
Колега-однофракцієць Бондаря Віктор Козак у травні 2023 року отримав право на відрядження до Варшави. Відповідно до розпорядження, його тривалість – чотири дні. Метою поїздки була участь в міжнародній конференції з логістики транспорту, однак, за словами самого депутата, це відрядження стосувалося переговорів про розблокування кордону польськими протестувальниками.
«Окрім того, що я є депутатом і заступником постійної комісії з питань промисловості, транспорту і будівництва, я ще є головою Регіональної ради Волинської і Рівненської області Асоціації автомобільних перевізників України. І в травні 23-го я у складі урядової делегації їздив на переговори з польськими урядовцями і протестувальниками, оскільки тоді була «забастовка» польських перевізників і блокування кордону, який на певний період тоді нам вдалося розблокувати. У 2023 році я декілька разів їздив виключно по цих питаннях», – розповів депутат у коментарі «Силі правди».
Подібно до Козака закордонне відрядження на чотири дні погоджували і представниці фракції «Свобода» Валентині Магурчак. У квітні 2023 року вона могла поїхати в Замость для участі у спортивних змаганнях з радіоорієнтування.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» звертався до депутатки, щоб лише підтвердити її закордонну поїздку, втім у відповідь отримав такі повідомлення (далі – пряма мова Магурчак, без редагування):
«Підозрюю, що Ви намагаєтесь дістати сторінки мого закордонного паспорта? О! Вибачте! Це точно не Ваша компетенція».
«Ви багато що не розумієте… прикро… що саме такі «журналісти» стараються донести якусь думку, сформовану зверху, до людей! Не тим займаєтесь! Не там шукаєте!»
«Я б радила Вам стежити за тими депутатами чи посадовими особами, які обіймають певні посади, та їх оклади-зарплати нараховуються з місцевого, обласного чи державного бюджетів! А я, як ФОП – платник податків, та депутат на громадських засадах просто не вважаю доцільним відповідати Вам ТАК чи НІ щодо Вашого питання про перетин кордону. Також дуже прикро, що у «незалежних» журналістів не постає питання про волонтерську діяльність депутатів різних рад, обласної зокрема. Чому? Вам не цікаво дізнатися хто як допомагає чи допомагав, яку частку свого життя та ресурсів вклав у підтримку ЗСУ?»
«Не забудьте використати мої цитати у своїх «недостаттях»».
Відповідно до розпоряджень голови облради, найменш тривалими були поїздки у представників фракції «За майбутнє» Світлани Крецу та Романа Микитюка – по три дні.
У травні 2023 року Крецу отримала схвалення на відрядження до Любліна на Конгрес місцевого самоврядування країн-учасниць ініціативи Трьох морів.
Натомість Микитюку дали «зелене світло» на поїздку до Польщі в жовтні 2025 року на Форум з питань згуртованості та розвитку ЄС, що відбувся в Білостоці.
***
Аналіз розпоряджень голови Волинської обласної ради показує, що упродовж 2023–2025 років закордонні поїздки депутатів були нерівномірними як за кількістю, так і за тривалістю. Абсолютна більшість відряджень припала на кількох посадовців, передусім керівництво ради, тоді як значна частина депутатського корпусу виїжджала за кордон епізодично.
Географія цих поїздок була доволі передбачуваною – переважно Польща як ключовий партнер прикордонного співробітництва, рідше – інші країни Європи та поодинокі візити за океан. Формальною метою більшості відряджень були конференції, форуми, навчання, участь у міжнародних програмах та «обмін досвідом».
Таким чином, закордонні відрядження депутатів Волинської облради під час війни залишаються інструментом, який може бути як корисним для розвитку міжнародної співпраці, так і формальним механізмом для виїзду у своїх приватних інтересах.
Водночас, судячи зі слів самих депутатів, відсутність розпоряджень на перетин кордону від голови Волинської обласної ради не завжди була перепоною для виїзду з країни. Деякі представники громади виїжджали за межі України для вирішення бізнесових питань використовуючи можливості своїх компаній чи організацій.
Раніше «Сила правди» аналізувала, куди і з якою метою під час війни їздили депутати Луцької міської ради.
