Для багатьох лучан автомобіль давно став звичайним засобом пересування, а не розкішшю. В той же час розміщення автівок стало проблемою для міста. Більшість багатоповерхівок Луцька збудовані у радянські часи, коли архітектори не ставилися серйозно до формули «одна сім’я – один автомобіль», не кажучи вже про два і більше автомобілів на сім’ю. І досі державні будівельні норми таку формулу цілком не враховують, а виконати її в реаліях нашого міста на практиці ще важче.
«Сила правди» вирішила розібратися, хто та як збирається вирішувати проблему із браком паркомісць у Луцьку та «хаосом», який часто можна побачити на парковках.
Глобальний вимір
Загалом місця, де лучани можуть легально поставити автомобілі, можна умовно поділити на чотири групи. Перша — парковки біля житлових будинків. У нових житлових комплексах чи з ініціативи ОСББ їх часто обладнують шлагбаумами і певною розміткою. Там де їх немає, люди стихійно паркуються просто в дворах.
Друга — це приватні місця паркування. Вони бувають дуже різні — від парковок різного рівня обладнаності до гаражів чи місця для автомобіля у дворі будинку. З цієї групи найкраще обладнані приватні парковки біля торгових центрів (наприклад, «Промінь», «Епіцентр», «ПортСіті»), де вдалося «навести порядок», запровадити систему обмеження руху та оплати.
Третя — це відведені майданчики для паркування на узбіччях або в «кишенях» на вулицях міста. Побачити такий можна, наприклад, на вулиці Карпенка-Карого біля Завокзального ринку.
Четверта — спеціально обладнані майданчики поза межами проїжджої частини, дороги або тротуару. Першим комунальним майданчиком такого типу мала стати Замкова площа, проте повноцінно запустити його так і не вдалося.
Їх усіх суттєво не вистачає, щоб комфортно розмістити автомобілі лучан, каже менеджер з регіонального розвитку комунального підприємства «АвтоПаркСервіс» Анатолій Носалюк.
«Ще в 2014 році ми проводили дослідження і зрозуміли: на той момент в Луцьку були зареєстровані близько 50 000 автомобілів. Коли ми повідкидали грузові авто і оцінили кількість паркомісць у всіх гаражах, стоянках та парковках, вийшло, що до 22 000 автомобілів просто не мають місця, де стати. І це тільки 2014 рік. На сьогодні ситуація ще складніша через велику кількість вживаних авто з-за кордону», — розповів Носалюк.
За його словами, розвантажити місто можуть лише великі спеціально обладнані парковки за його межами або на його окраїні:
«Як показує закордонний досвід, для того, щоб розвантажити місто, повинна бути перед Луцьком велика стоянка і можливість там же орендувати компактніший транспорт (електросамокат, велосипед тощо) або пересісти на громадський транспорт. Також повинна бути добре продумана логістика руху від заміської парковки в різні точки Луцька».
Нині ж в нових житлових комплексах забудовники намагаються принаймні виконувати передбачену державними будівельними нормамами квоту паркомісць, яка змінюється залежно від року затвердження проекту.
«Одне паркомісце, якщо врахувати передбачені законом площі для в’їздів та виїздів, займає десь 36 м2. Щоб забезпечити 300-квартирний будинок, треба більше, ніж 1 гектар землі. Стоянка має займати вдвічі більше землі, ніж будинок, оскільки зараз багато людей на машинах. Де в Луцьку взяти такі площі? В законодавчому полі визначено, що на 1 квартиру потрібно 0,3 паркомісця, тому на 100-квартирний будинок повністю законно можна відвести 30 паркомісць. І я думаю, що навіть ця норма порушена в багатьох будинках. Більше того, не вимагають, щоб ці паркомісця були безпосередньо в зоні самого об’єкту. Нам пощастило, бо ми на всіх своїх об’єктах на 100% забезпечили людей паркомісцями. Навіть на деяких є більше паркомісць, ніж вимагає закон», — розповідає директор будівельної компанії «Інвестор» Андрій Разумовський.
З 1 жовтня 2019 року дещо збільшили норму паркомісць для проектів нової забудови. Проте і у них далеко не завжди працює формула «одна квартира — один автомобіль».
Будівництво багатоярусних парковок — глобальне рішення, для якого потрібні великі інвестори. Тим часом навіть менші проекти міської влади щодо вирішення проблеми паркомісць поки не дали очікуваного результату.
Комунальні проблеми
Питання облаштування парковок на комунальній землі було на порядку денному Луцької міської ради щонайменше з 2004 року, проте досі влада не сформувала єдиного підходу до вирішення проблеми. Суперечність у тому, чи залучати до цього приватних інвесторів та контролювати їх діяльність, чи працювати через комунальне підприємство «АвтоПаркСервіс».
Станом на жовтень 2019 року у Луцьку є 32 майданчики для паркування, які визначені різними рішеннями Луцької міської ради. Їх розташування та приблизну кількість паркомісць ви можете побачити на карті.
За даними КП «АвтоПаркСервіс», лише один майданчик офіційно ввели в експлуатацію — на вулиці Карпенка-Карого біля Завокзального ринку. Ще кілька комунальних майданчиків готові до роботи, для запуску потрібно лише фінансування відповідно до програми підтримки комунального підприємства. Це майданчик на вул. Градний Узвіз (65 місць), вул. Винниченка (15 місць), вул. Кравчука (ринок Формула – 82 місця), ринок «Шанс» (29 місць), вул. Кривий Вал (27 місць), Привокзальний майдан (53 місця).
На більшості із них паркомати ще не встановлювали. Натомість на Кривому Валу потрібно переобладнати вже встановлені паркомати для того, щоб мати можливість приймати не тільки купюри, а й монети.
«Ми просимо кошти у міськради на оновлення паркоматів, адже ті, які є, вже застаріли. Їх купували в 2016 році і ніхто не думав, що держава з 1,2, 5 гривень буде робити копійки. А ці паркомати тільки на банкноти розраховані. На переоснащення треба до 25 000 грн», — пояснив Анатолій Носалюк.
Загалом нова програма підтримки підприємства на 2020-2022 роки потребує фінансування у 2,4 мільйона гривень. З них 300 тисяч просять виділити на першому етапі, щоб «стабілізувати роботу підприємства».
За словами т.в.о. директора «АвтоПаркСервісу» Аркадія Соломатіна гроші потрібні, щоб підприємство повноцінно запрацювало і могло заробляти на парковках. Поки цього зробити не можуть, адже фактично поки працюють лише на одній парковці на вулиці Карпенка-Карого.
«Нині ці два майданчика — на Кривому Валу та Карпенка-Карого ми не можемо повноцінно назвати мережею паркування. Мережа — це коли в нас є більша кількість паркувальних майданчиків та сучасна система оплати. Це може бути оплата через паркомати, за допомогою смартфона чи інших засобів», — розповів Анатолій Носалюк.
«Щоб це підприємство розкрило свої можливості на повну і приносило до бюджету кошти, потрібні інвестиції і повинна бути сила волі самої міської влади навести порядок із парковками. Ми бачимо, що є парковки, які вже погоджені, із тарифами та планами, як на Кривому Валу. Але якщо говорили, що в травні вона запрацює, то зараз вона повноцінно функціонує. Є питання щодо прийому монет, зараз якісь нюанси з ДФС, але міська влада повинна сприяти тому, що принаймні там, де все погоджено, парковки працювали і приносили гроші до бюджету міста», — вважає депутат Луцької міськради Андрій Білан.
Вже півроку у Луцьку працюють інспектори паркування департаменту муніципальної варти. За даними звіту муніципалів, за цей період винесли 8906 постанов, а загалом до міського бюджету надійшло 1 383 954 гривні. Ключові слова тут — «до міського бюджету», а не на рахунки комунального підприємства «АвтоПаркСервіс».
«Та якби нам хоч щось йшло від тих штрафів, я би сам там стояв!», — жартує т.в.о. директора комунального підприємства Аркадій Соломатін. Саме тому «АвтоПаркСервіс» отримує кошти лише від сплати за паркування. Більше того, коли люди відмовляються платити, підприємство може навіть працювати у збиток.
«Головне, щоб за паркування платили люди, які в нас до цього не звикли. Наприклад, в день ми повинні за парковку на Карпенка-Карого заплатити 236 гривень паркувального збору, якщо паркомат увімкнений. А були випадки, що за той день надходило лише 20 гривень. Тому раніше було важко працювати, коли були тільки 3 інспектори паркування. Вони не встигали контролювати всю територію і виходило так, що ми працювали в збиток. Зараз їх стало більше, вони мають зафіксовані маршрути і охоплюють наші паркувальні майданчики. Також виникали проблеми із поломкою паркоматів. Наприклад, на Карпенка-Карого ламався копюроприйомник», — пояснив труднощі Анатолій Носалюк.
Проте така масова кампанія штрафування також отримала чимало критики. Мовляв, потрібно спочатку створити місце для легального та зручного паркування, а тоді штрафувати.
Засновниця та директорка консалтингової компанії «Probusinesshub» Юлія Євпак орендує офіс в одному із приміщень на вулиці Кривий Вал. За її словами, людям, які працюють в цій частині, дуже складно припаркуватися у центрі легально та зручно, тому варто облаштувати достатню кількість паркомісць перед тим, як їх масово штрафувати.
«Куди приїжджають люди, які в центрі з 9 ранку «намотують круги» і не мають де припаркуватися? Більшість людей тут працюють і більшість із них їдуть звідси о 6 вечора. Думаю, що для вирішення проблеми треба принаймні порахувати, скільки місця потрібно людям. Я готова платити за парковку, щоб розуміти, що мені не потрібно намотувати круги в центрі міста, щоб десь випадково припаркуватися», — пояснила Євпак.
«Не обов’язково заробляти на штрафах. Потрібно заробляти на парковках, а для цього потрібно інвестувати у це», — погоджується Андрій Білан.
За словами депутата, варто розглянути можливість все ж облаштувати парковку замість частини Центрального ринку. Зокрема там є ділянка площею 0,5 гектара, яку орендує підприємець Любомир Пахолко. Частина цієї землі формально відведена під парковку, проте на практиці її використовують для торгівлі. Поки питання перенесення ринку не вирішене, мова про нормальну парковку там не йде.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ: ЩО БУДЕ ІЗ ЦЕНТРАЛЬНИМ РИНКОМ У ЛУЦЬКУ
Ще одна точка, якій шкодить «хаос» із паркуванням — Театральний майдан, який поступово перетворюється на «суцільну парковку». Відчайдушних водіїв іноді навіть не зупиняють боларди. Виправити цю ситуацію мала б прийдешня реконструкція майдану.
А чи справляться приватники?
Є й інша думка, щодо того, хто мав би «наводити порядок». Мовляв, на комунальне підприємство не варто покладати функції з безпосереднього встановлення паркоматів та адміністрування парковок. Натомість місто повинне лише контролювати роботу приватних компаній, які будуть операторами парковок, а також гарантувати безпеку.
Різні думки звучать навіть у Луцькій міськраді.
«КП «АвтоПаркСервіс» в такому вигляді, як воно зараз є, просто не зможе виконувати оцю рутинну роботу у всіх місцях паркування і стоянок. Якщо на весь Луцьк це буде робити одне комунальне підприємство, кількість персоналу і заробітна плата будуть такі, що вони не зможуть себе окупити і треба буде постійно дотувати його із бюджету. Це неправильний підхід», — вважає директор департаменту економічної політики міськради Борис Смаль.
За його словами, всі парковки потрібно інвентаризувати та на кожній забезпечити індивідуальний підхід, наприклад, передбачити зобов’язання обгородити ділянку чи встановити відеонагляд, де це можливо і доцільно.
«Потенційні орендарі ставлять запитання, чи зможемо ми гарантувати безпеку, щоб умовно водій не хамив і не чинив спротиву, коли його змусять платити за стоянку. Тому ми зараз розробляємо деякі зміни в положення про благоустрій, щоб внести туди вимогу до інспекторів муніципальної варти, щоб вони за цим слідкували. Тобто сформувати там групу швидкого реагування, яка може виїхати і заспокоїти неадекватних водіїв на такій парковці», — пояснив Смаль.
Натомість у Анатолія Носалюка є сумніви щодо спроможності приватних компаній ефективно працювати в таких умовах. Зокрема він наводить приклад приватного підприємства «Ельбе УА», яке у 2015 році за результатами конкурсу стало оператором семи майданчиків: на вул. Глушець, 1 (Центральний ринок), вул. Драгоманова від № 7 до № 11 на площі до вул. Данила Галицького, вул. Замкова, 3 (Центральний ринок), вул. Братковського, вул. Галшки Гулевичівни. Наразі жоден із них не працює.
«В 2015 році провели конкурс операторів паркування, бо ми як комунальне підприємство не могли все охопити. Тоді частину парковок віддали «Ельбе УА», більшість із них — у Старому місті. Сьогодні вже 2019 рік, але майданчики не введені в експлуатацію. Вони загалом заплатили 4131 гривню паркувального збору. Тому стоїть питання про розірвання договору. Це питання треба виносити на розгляд конкурсного комітету і вибирати іншого паркувального оператора», — пояснив Носалюк.
Директор «Ельбе УА» Костянтин Пастухов каже, що насправді вони хотіли працювати як оператор парковок у Луцьку ще з 2004 року, проте постійно отримували «палки в колеса».
«Наше підприємство подавало пропозицію щодо облаштування парковок у Луцьку, в міську раду ще в 2004 році. Тоді таку ініціативу сприйняли позитивно і вирішили провести конкурс щодо створення місць паркування. У 2005 році ми перемогли у відкритому конкурсі на обслуговування парковок на вулицях Карпенка-Карого, Кривому Валу, Винниченка, Глушець та в Старому місті. На той час це було 5 основних локацій, де гостро постала проблема хаотичного паркування. Щоб працювати на них, ми розробили відповідні схеми організації дорожнього руху за сучасними стандартами. Проте у міській раді почали чинити перешкоди і не давати нам можливість нормально працювати. За часів Богдана Шиби, у 2008 році виконком прийняв рішення, яким скасували рішення щодо визначення нас оператором. Загалом міська рада це робила, щоб створити комунальне підприємство «АвтоПаркСервіс», — пояснив Пастухов.
Щоб захистити своє право працювати на парковках, представники компанії судилися аж до 2014 року. Тоді Львівський апеляційний адміністративний суд прийняв рішення на користь оператора, але його досі не виконали, каже Пастухов.
«Ми його направили у Луцьку міську раду із проханням виконати рішення суду та надати можливість облаштувати та обслуговувати визначені місця паркування. Хоча весь цей час деякі парковки використовувало КП «АвтоПаркСервіс», яке отримало з бюджету міста кошти для створення комунального підприємства та облаштування місць паркування для громади та гостей міста, з чого брали плату з власників транспортних засобів готівкою, через що були відкриті кримінальні провадження», — стверджує бізнесмен.
За його словами, з 2012 підхід до паркування змінився: тепер приватним операторам не давали землю в оренду, а натомість брали з них плату за кожне місце паркування, яке облаштував та обслуговує оператор за затвердженню схемою руху.
У 2014 році «Ельбе УА» знову звернулася до міськради із пропозицією облаштування парковок.
«Ми ще раз запропонували можливість інвестувати власні кошти для облаштування місць паркування, тільки вже з системою контролю відеореєстрації номера транспортного засобу при в’їзді та виїзді саме для збереження історичної частини старого міста, та впорядкування території Старого ринку, зменшення хаотичного паркування та впорядкування торгівлі з автомобілів. Про що неодноразово міська рада збирала круглі столи та всілякі обговорення та погодження всіх побажань мешканців, підприємців та громадськість. Таку схему погодили всі, бо це давало можливість зменшити та впорядкувати те, що там зараз називають «шанхай», зручно мало б бути для усіх», — переконує Пастухов.
«Ельбе УА» знову перемогла на конкурсі щодо облаштування парковок у Старому місті та на вулиці Сенаторки Левчанівської. У 2016 році вони встановили своє обладнання і зробили тестовий запуск.
«Щодо наших зобов’язань ми все виконали сумлінно. Проте міська влада в особі Григорія Пустовіта (т.в.п. міського голови, — ред.) у 2018 році своїм розпорядженням про зміну схеми організації дорожнього руху, без нашого погодження та попередження створила нам перешкоду щодо виїзду автомобілів із вулиці Кафедральної, нібито у зв’язку із будівництвом, яке вже протягом десяти років стоїть в стадії початку будівництва, чим перекрили вулицю. Натомість виїзд на вулиці Братковського достатньо вузький, там виїхати двом автомобілям, особливо якщо це автобус, дуже складно, тим більше через Старий ринок взагалі неможливо», — переконує Пастухов.
За його словами, також на заваді нормальній роботі парковки став поганий стан доріг:
«Департамент ЖКГ Луцької міськради після обстеження не виконав зобов’язання, передбачене рішенням міської ради 2016 року, за відсутністю виділення коштів з бюджету, не мав можливості провести ремонт і розширення вулиць, щоб дати можливість втілити запропоновану нами схему руху транспорту, яку ми розробили та встановили. Зокрема вулиця Драгоманова, Кафедральна та Площа ринок просто в жахливому стані. Через такі проблеми і порушення парковка в Старому місті фактично не працює. Ми неодноразово письмово зверталися в міську раду, щоб цю ситуацію виправили, проте не було жодної чіткої відповіді коли нам дадуть можливість працювати».
Тепер «Ельбе УА» хоче від міської ради повернення 2,5 мільйона гривень.
«Влітку 2019 року ми звернулися у міську раду у депутатську комісію ЖКГ: якщо вони не хочуть, або не мають бажання, можливо ще якісь інші інтереси, для забезпечення роботи парковки в Старому місті, щоб повернути інвестовані кошти, які ми вклали у її облаштування», — пояснив Костянтин Пастухов.
Загалом він не задоволений тим, що міська рада віддає перевагу комунальному підприємству, а не приватним інвесторам:
«Вони хочуть облаштовувати для нас парковки за кошти платників податків та збирати оплату за паркування для отримання власного прибутку, хоча бізнес може сюди інвестувати власні. Наприклад, на цій сесії вони підтримали програму, яка передбачає виділення 2,4 мільйона гривень на програму підтримки КП «АвтоПаркСервісу».
А чи готові лучани?
Окрім конфліктів міської ради та інвесторів, нормальному паркуванню в місті заважає і культура самих водіїв: як на парковках біля будинків, так і на громадських.
«Є питання до культури паркування частини людей, які не можуть займати саме своє місце чи навіть займають два паркомісця. Мабуть варто було б нашим людям чітко виділяти паркомісце із номером», — вважає Андрій Разумовський.
«На жаль, не всі водії усвідомлюють наслідки порушень паркування та зупинки, а їх аргументи, що «немає де стати» чи «мені треба» не мають ніякої логіки. Шановні водії!!! Зупиняючи своє авто пам’ятайте, що якщо ви порушуєте закон, то відповідно будете нести адміністративну відповідальність у вигляді штрафу», — заявляють на офіційній сторінці департаменту муніципальної варти.
Також із конфліктними водіями стикнулися і у «Ельбе УА», коли робили тестовий запуск парковки у Старому місті. Так, водії виламували боларди та псували термінали для оплати.
«Нам неодноразово виламували боларди, збивали знаки, псували обладнання, був випадок, що паркувальний термінал розбили вщент, надіємось, що це не за підтримки міської влади. Ми неодноразово наголошуємо, що нам потрібно виховати в собі культуру паркування. Іноді навіть бачиш як ставлять одну машину на двох паркувальних місцях. Це говорить про неповагу та відсутність культури», — стверджує Костянтин Пастухов.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
