Більше п’яти років тому у Луцьку зародилося масштабне українсько-білоруське співробітництво у сфері громадського транспорту. Завдяки йому білоруський виробник транспортних засобів «Белкомунмаш» міцно закріпився в Україні. З українського боку амбасадорами цього співробітництва стали на той момент народний депутат України з Волині Сергій Мартиняк та його бізнес-партнер з білоруським громадянством Сергій Горлач. Завдяки цій співпраці білоруський автовиробник відправив до України сотні одиниць громадського транспорту на десятки мільйонів євро.
Це мало продовжуватися й далі, але розв’язана Росією війна внесла свої корективи. Тепер компанія українського екснардепа відмежовується від зв’язків із країною-агресором, а розпочаті контракти на постачання громадського транспорту до українських міст – припинені.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» спробував з’ясувати скільки українських та європейських грошей білоруський режим зумів заробити в Україні завдяки українському політику та проєктам Європейського банку реконструкції та розвитку.
Великий кредит ЄБРР на оновлення громадського транспорту
Після Революції Гідності у 2014 році Україна отримала від Європейського інвестиційного банку серйозні кредити для відбудови України. Перша з таких угод на 200 мільйонів євро підписана наприкінці 2014 року і серед іншого передбачала ремонт та оновлення громадського транспорту. Восени 2016 року між Україною та Європейським інвестиційним банком знову укладена велика фінансова угода в рамках державної програми «Міський громадський транспорт України». Вона передбачала 200 мільйонів євро кредиту впродовж наступних кількох років, ще стільки ж держава мала залучити з інших джерел.
В рамках проєкту передбачалася закупівля нового громадського транспорту, ремонт старого, а також відновлення транспортної інфраструктури та її розбудова. Орієнтовно 278 мільйонів євро мали піти лише на придбання нового транспорту (тролейбуси, трамваї, вагони метро та автобуси).
У квітні 2017 року фінансову угоду ратифікував український парламент. Закупівельні тендери в таких проєктах проходять на великі суми і під пильним оком не лише українських, але й європейських аудиторів. Тому, в них мали шанси на перемогу лише справжні компанії з ім’ям та досвідом. Склалося так, що частина з них відбувалися через українську систему «Prozorro», а частину власними силами проводив кредитор ЄБРР. Напередодні старту цього проєкту на Волині зародилося цікаве партнерство.
(Не)вдалий стартап і рівненський скандал
Перші ознаки і результати співпраці компаній із групи волинської Агропромислової групи «Пан Курчак» із білоруським автовиробником «Белкомунмаш» з’явилися ще в 2016 році. Щоправда, тоді для цього використали маленьку та маловідому компанію «Спільне підприємство «Янікс». Вона до цього працювала переважно в аграрному секторі, потім займалася рекламою, а в 2016-му почала брати участь у державних закупівлях із постачання тролейбусів. «Янікс» стало дилером білоруського автовиробника в Україні.
Спочатку «Янікс» із кількома екземплярами білоруських тролейбусів моделі АКСМ-321 подалося на тендери комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт», потім до КП «Електротранс» Кропивницького, потім до «Електроавтотрансу» Сум, до «Чернігівського тролейбусного управління». Але всі ці тендерні процедури або скасовували через порушення, малу кількість учасників, або ж «Янікс» їх програвало.
Вперше поталанило «Яніксу» з другої спроби у Дніпрі. В серпні 2016-го вони виграли перший і найбільший свій тендер на постачання тринадцяти тролейбусів білоруського виробництва за 58,5 мільйонів гривень – понад два мільйони доларів. Що цікаво, на цей же тендер подався і сам виробник – «Керуюча компанія холдингу «Белкомунмаш», але з пропозицією аж на 1,5 мільйона гривень дорожчою. У наступних пів року цей же сценарій повторився ще тричі. «Янікс» та «Белкомунмаш» беруть участь разом, але виробник пропонує вищі ціни. Двічі на тендері КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» та одного разу для Сум.
Таким чином, лише за 10 місяців луцький дилер білоруського автовиробника реалізував в Україні 24 тролейбуси на майже 106 мільйонів гривень. За оцінками видання «Наші гроші», «Янікс» увійшов у ТОП-10 постачальників громадського транспорту в Україні за 2014-2016 роки. Але на цьому досягнення і завершуються. Під час виконання останнього контракту «Янікс» запізнився із постачанням тролейбусів у Суми на кілька місяців, через що їм виставили понад 327 тисяч гривень пені, яку компанія добровільно не сплатила, тож «Електроавтотранс» її відсудив.
Останній успішний тендер компанії «Пана Курчака» завершився у квітні 2017 року. За місяць до цього рівненська поліція відкрила кримінальне провадження, фігурантом якого стала і компанія «Янікс». Це так звана «справа рівненського дуобуса».
Щоправда, вона не стосувалася тендерів, у яких брав участь безпосередньо «Янікс». А тендеру КП «Рівнеелектроавтотранс» на закупівлю одного тролейбуса, яка відбулася на початку 2016 року. В ньому взяли участь дві інші компанії – український виробник «Торговий дім «Літан» та нікому не відома компанія «Метаюрсервіс». «Літан» хоч і переміг, але відмовився від виконання договору, бо, мовляв, не встигав. Тож договір уклали на дорожчий на цілий мільйон гривень білоруський тролейбус від «Метаюрсервісу».
Виявилося, що тролейбус імпортувало в Україну луцьке «Спільне підприємство «Янікс» із фактурною вартістю 4,9 мільйона гривень. Потім його продали ТОВ «Метаюрсервіс» за 6,2 мільйона гривень, а те на тендер у Рівне прийшло із пропозицією в 7,5 мільйона гривень. Більше того, на момент проведення тендеру, цього тролейбуса в компанії ще й не було. Тож, правоохоронці запідозрили, що фірму використали у статусі «прокладки» для підвищення ціни і таким чином завдали збитків бюджету на 2,6 мільйона гривень. Тим часом місцеві журналісти виявили, що тролейбус у Рівне приїхав не таким вже й і новим – перед тим він встиг поїздити у російських Санкт-Петербурзі та Москві.
Для продовження слідчих дій правоохоронці запланували зробити обшуки і в білоруського автовиробника. Цьому мав би сприяти порядок надання міжнародної допомоги під час кримінальних проваджень. Рівненський суд дозволив провести необхідні слідчі дії наприкінці 2018 року. На тому справа, схоже, й заглохла. Уже впродовж трьох років про неї нічого не чути.
Та і це ще не всі історії, в які встигла вляпатися компанія за тих два роки тролейбусної епопеї. На початку того ж таки 2017 року правоохоронці виявили, що «Янікс» зекономив на податках при імпорті білоруських тролейбусів. Із транспортних засобів, які призначалися для вказаних вище міст, мали сплатити 15% мита. Але в митних деклараціях, які чомусь подали аж до Дніпровської митниці, вказали преференції за Договором про зону вільної торгівлі, в тому числі й з Білоруссю. Проте, суд встановив, що посадовець Дніпровської митниці не розібрався належним чином в цій ситуації і насправді мито мало бути сплачене.
В результаті такого «недопрацювання» бюджет недоотримав 6,5 мільйона гривень – понад півмільйона на кожному тролейбусі! І митника навіть не посадили за це…
Після усіх цих перипетій, сформованого негативного іміджу, з 2017 року про СП «Янікс» уже нічого не чути… Тим не менше, з останніх поданих фінансових звітів, за даними аналітичної системи «YouControl», лише офіційно компанія отримала понад 2,1 мільйона гривень чистого прибутку…
Від виробництва кормів і торгівлі зерном до продажу тролейбусів
Мабуть, зрозумівши, що зіпсовану репутацію «Яніксу» не повернути, в агропромгрупі «Пан Курчак» вирішили спробувати з тролейбусами все спочатку. Для цього у травні 2017-го в Луцьку створили нову компанію – «БКМ-Україна». Нарешті хоча б ім’я стало відповідати духу роботи. Спочатку її записали на, на перший погляд, не пов’язаних із «Паном Курчаком» людей, але згодом цей зв’язок став зрозумілим. Хоча б і тому, що заступником директора «БКМ-Україна» став колишній керівник тролейбусного проєкту в «СП «Янікс», екскерівник Луцького підприємства електротранспорту Іван Грицанчук.
Але перш ніж розпочати про успіхи цієї компанії, треба згадати як її виводили на ринок.
«БКМ-Україна» почала брати участь в тендерах вже через місяць після своєї реєстрації. Це й не дивно, адже люди, які створювали це дітище – ті ж, які рухали і «Янікс». Перший тендер нового дилера білоруського автопрому «БКМ-Україна» на постачання 6 тролейбусів для Рівного минув з одним «опонентом». Це «Белкомунмаш». Тобто, той самий прийом, який використовували і з «Яніксом». Щоправда, пропозиції обох компаній відхилили, а тендер скасували.
Далі «БКМ-Україна» отримав два договори на постачання деталей до білоруських тролейбусів у Черкаси. Але компанії треба було швидко зробити собі ім’я і отримати більш суттєвий досвід, адже ось-ось мали розпочинатися закупівельні процедури в рамках кредитованої ЄБРР програми «Міський громадський транспорт України».
У вересні 2017-го «Рівнеелектроавтотранс» провело новий тендер на придбання 6 тролейбусів. В ньому, окрім «БКМ-Україна» взяли участь ряд інших компаній, в тому числі і інше підприємство «Пана Курчака» СП «Янікс». Лучани торгувалися до останнього, але все-таки програли з різницею у 300 гривень дніпровський компанії «Торговий дім «Літан». Далі були невдалі тендери у Дніпрі, Чернівцях, Хмельницькому.
Врешті-решт в групі «Пан Курчак» вдалися до старих методів. Восени 2017-го на тендери з придбання трамваю в Одесу та 13 тролейбусів в Дніпро знову подали дві пов’язані компанії групи: «БКМ-Україна» та ТОВ «Агротехніка». Участь останніх в закупівлі здивувала навіть експертів з моніторингу тендерів, адже в її діяльності не було навіть натяку на трамваї чи тролейбуси. Основні види діяльності – виробництво кормів, торгівля зерном, утилізація біологічних відходів.
Як пише Dozorro, щоб підтвердити свій досвід у транспортній галузі, «БКМ-Україна» додала до пакету документів договір від 1 липня 2017 року про поставку двох тролейбусів «АКСМ 321». Замовив же транспортні засоби інший учасник одеського тендеру – «Агротехніка».
«Агротехніка» також надала аналогічну довідку тендерному комітетові. В ній значилось, що компанія уклала договір із компанією «Спільне підприємство «Янікс» на поставку тих самих тролейбусів. І ось тут ми маємо поєднання зв’язків всієї цієї групи, яка не соромиться спотворювати конкуренцію на тендерах.
Всі зв’язки усіх трьох компаній так чи інакше виводять на власників і топ-менеджерів групи «Пан Курчак». Засновниками «Агротехніки» на той момент були Сергій Горлач та нардеп Сергій Мартиняк. Щоб делегувати Горлачу повноваження на участь в тендері, в компанії провели загальні збори. Аналогічна процедура відбулась і в «БКМ-Україна». Тут повноваження надали тодішньому директору Романові Спіріну. За даними протоколів, секретарем обох зборів була на той час помічниця на громадських засадах народного депутата Сергія Мартиняка Світлана Наумук.
В результаті цих дій обидва тендери виграло «БКМ-Україна» і завезло в Дніпро 13 білоруських тролейбусів. Стосовно одеського трамваю, то Антимонопольний комітет невдовзі розпочав свою перевірку узгоджених дій компаній. Свій вердикт АМКУ виніс у 2020 році. Антимонопольники зібрали переконливі докази зв’язку і змови між компаніями групи «Пан Курчак» та оштрафували кожну на 68 тисяч гривень.
До того часу поки компанії внесли до зведених відомостей АМКУ (в народі – «чорний список»), вони ще встигли впродовж 2018-2022 років підписати договорів на постачання запасних частин до трамваїв та тролейбусів на понад 5 мільйонів гривень.
Скільки білоруський автовиробник та український дилер заробили на конкурсах ЄБРР
Впродовж 2017-2021 років Європейський банк реконструкції та розвитку надавав кредити для оновлення громадського транспорту не лише в Україні, але й багатьох інших країнах Азії і Європи. В Україні частина державних закупівель в рамках програми «Міський громадський транспорт України» відбувалася в системі «Prozorro». На кредитну частину фінансування Європейський банк реконструкції та розвитку проводив свої тендерні процедури.
Впродовж 2017-2021 років білоруський холдинг «Белкомунмаш» взяв участь у 19 таких конкурсах в шести країнах, а виграв – в 11-ти. З них – 7 щодо постачань в Україну. Ще чотири конкурси – це тролейбуси в Бішкек (Киргизстан, 2,9 млн. євро), Душанбе (Таджикистан, 0,8 млн. євро), Батумі (Грузія, 3,6 млн. євро) та Сараєво (Боснія та Герцеговина, 14 млн. євро). Майже в кожній країні «Белкомунмаш» подавався на тендер із місцевим дилером. В Україні це, як не важко здогадатися, – ТОВ «БКМ-Україна» та ТОВ «Агротехніка».
Разом з «Паном Курчаком» білоруси в Україні виграли контракти на постачання 260 низькопідлогових тролейбусів переважно з автономним ходом за кошти ЄБРР на майже 50 мільйонів євро: 47 тролейбусів до Одеси (понад 8 млн. євро), 29 одиниць до Івано-Франківська (5,5 млн. євро), 8 тролейбусів до Кременчука (2,4 млн. євро), 50 тролейбусів до Житомира (майже 10 млн. євро), 72 тролейбуси до Маріуполя (15,2 млн. євро), 12 тролейбусів для Дніпра (понад 2 млн. євро), 42 тролейбуси для Херсона (7,7 млн. євро).
За даними сайту холдингу «Белкомунмаш», з моменту заснування вони випустили понад 4,5 тисячі одиниць транспорту. Основний ринок збуту – внутрішній. Водночас, Україна входить у ТОП-3 імпортерів їхньої продукції (294 одиниці). Більше закупляли лише Росія (1241) та Молдова (343).
Головний акціонер холдингу «Белкомунмаш» – держава Білорусь (99,45% акцій). На ньому працює більше тисячі людей. У 2017-2021 роках, коли власне й реалізовувалися кредитні проєкти ЄБРР в Україні, доходи ВАТ «Керуюча компанія холдингу «Белкомунмаш» зросли у майже 2,5 рази – з 52 мільйонів рублів у 2017 році до 122 мільйонів рублів у 2021-му (еквівалент 25-58 мільйонів доларів США). В ці суми, звісно, ввійшли не лише доходи від реалізації тролейбусів в Україну, тим не менше, вони становили доволі серйозну частину.
Українські дилери з Агропромислової групи «Пан Курчак» також показали неабиякі фінансові результати. Так, як зазначалося вище, лише ТОВ «СП «Янікс» офіційно у 2016-2017 роках отримало понад 2,1 мільйона гривень чистого прибутку. Доходи ТОВ «БКМ-Україна» за п’ять років злетіли з нуля до 802 мільйонів гривень у 2020 році. Загалом же за цей період компанія офіційно задекларувала 24,5 мільйона гривень чистого прибутку. ТОВ «Агротехніка» в статистику не враховуємо, оскільки визначити частку саме «тролейбусного проєкту» серед усіх отриманих доходів і прибутків, які в основному таки приходять з агросектору, доволі важко.
Хто ж отримав ці гроші? Серед власників усіх трьох перелічених вище компаній – основні бенефіціари групи «Пан Курчак» – народний депутат України у 2012-2019 роках Сергій Мартиняк та його бізнес-партнер з білоруським громадянством Сергій Горлач. Крім того, частка розміром майже 25% у «БКМ-Україна» донедавна належала безпосередньо «Белкомунмашу». Тож, ймовірно, частину прибутку української компанії мав би отримати і він.
Опосередковано частина грошей за тролейбуси так чи інакше їхали і в Росію, оскільки в транспортних засобах є комплектуючі звідти. Це, наприклад, гучномовці, перетворювачі енергії, яких «БКМ-Україна» лише у 2021 році імпортував щонайменше на 36 тисяч доларів США.
Що змінилося після 24 лютого. Фінал білоруської тролейбусної експансії в Україну
Російська навала в Україну 24 лютого перекреслила плани і перспективи аграрно-тролейбусного проєкту в Луцьку. У перші місяці «БКМ-Україна» ще укладало якісь договори на постачання запасних деталей для білоруських тролейбусів, але впродовж кількох місяців компанія де-факто припинила існування.
Через наявність білоруської компанії серед засновників, банки блокували видаткові операції, а замовники транспортних засобів вирішили достроково розривати договори. До того ж, залишалася ймовірність конфіскації активів компанії на користь держави через зв’язок з білорусами. Тим більше, що у червні Рада Європейського союзу запровадила санкції проти Білорусі та її автовиробника «Белкомунмашу».
«Олександр Лукашенко просуває бізнес «Белкомунмашу», гарантує виконання підприємством своїх договірних зобов’язань перед партнерами та використовує свій вплив для підтримки його діяльності. Таким чином «Белкомунмашу» вигідний режим Лукашенка. «Белкомунмаш» звільнив працівників у відповідь на їхній протест проти фальсифікованих результатів президентських виборів у 2020 році, тому несе відповідальність за репресії проти громадянського суспільства та підтримку режиму Лукашенка», – йдеться в документі Ради ЄС.
Ще навесні Європейський банк реконструкції та розвитку, тобто головний спонсор постачання білоруських тролейбусів в Україну, заявив про закриття своїх офісів в Москві та Мінську. ЄБРР не інвестував у нові проєкти в Росії з 2014 року. Після спірних президентських виборів 2020 року він не інвестував і у нові проєкти в Білорусі. Проте, досі у білоруських компаній була можливість вигравати конкурси ЄБРР на реалізацію проєктів в інших країнах. «Белкомунмаш» нею успішно скористався.
Тож восени, за даними «Сили правди», «БКМ-Україна» провела загальні збори засновників, де вирішила позбавити білоруського автовиробника частки (а це ж майже 25%).
«Ми не працюємо. З 24 лютого припинили роботу. Ми зупинили контракти, в тому числі і щодо постачання тролейбусів до Херсона. Виконання цих контрактів зупинив ЄБРР. Інших контрактів не було, а всі попередні уже були виконані», – зазначив у коментарі «Силі правди» директор ТОВ «БКМ-Україна» Микола Романюк.
Керівник підприємства додав, що не спілкується із представниками білоруського заводу з 24 лютого та не знає про їхню думку стосовно війни в Україні.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» звернувся до співвласників Агропромислової групи «Пан Курчак» аби дізнатися чи підтримують зв’язки з автовиробником, скільки заробили на дилерстві БКМ. Проте, Сергій Горлач кинув слухавку та більше не вийшов на зв’язок після перших же питань про тролейбуси.
Значна частина складених «БКМ-Україна» у Луцьку тролейбусів уже повністю або частково знищені. Мережею облетіли фото із Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління, на яких знищені внаслідок війни тролейбуси.
Щонайменше два транспортних засоби до розірвання контракту встигли доставити і до Херсона. Їхня доля наразі не відома.
Схоже, що тепер шлях в Україну білоруському транспорту закритий. Проте, за останні п’ять років сюди заїхало до трьохсот одиниць техніки його виробництва. А це питання ремонту та обслуговування в наступні роки, яке може виявитися непростим завданням без зв’язку із виробником. «Сила правди» стежитиме, як трамвайно-тролейбусні управління вирішуватимуть це питання.
Нагадаємо, нещодавно «Сила правди» писала про те, як державні та комунальні заклади на Волині закупились у фірми з російським капіталом.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR за підтримки МЗС Норвегії. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію IWPR та МЗС Норвегії.
