Протести фермерів на польсько-українському кордоні впливають не лише на економіку України, а й Польщі. Серед його причин не лише український експорт, але й залежність польського агросектору від субсидій з ЄС.
Про це у коментарі Центру журналістських розслідувань «Сила правди» розповіла старша економістка Центру еконмічної стратегії Яна Охріменко.
Економістка вважає, що блокування кордону через збільшення імпорту товарів з України великою мірою є політичною причиною.
«Вільна торгівля між Польщею та Україною дозволяє обом сторонам розбудовувати ланцюжки доданої вартості. У 2021 році на Україну припадало 18,9% польського експорту добрив, тоді як в 2023 – 32,2%. Разом з цим, український імпорт польських продуктів тваринництва (виробництво яких напряму залежить від доступу до порівняно дешевого зерна) збільшився кратно між 2021 та 2022 роками», – зазначила експертка.
За її словами, польське сільське господарство відіграє важливу роль у польській економіці, а тамтешні фермери сильно залежать від фінансування Спільної аграрної політики Євросоюзу.
У 2022 році Польща отримала 3,48 млрд євро з Європейського фонду сільськогосподарських гарантій. Це так званий «перший стовп», спрямований насамперед на підтримку доходів фермерів, та один млрд євро з Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій, будучи таким чином п’ятим найбільшим бенефіціаром САП (Common agricultural policy, або Спільна аграрна політика ЄС).
Яна Охріменко наголошує, що близько 40% доходів сільськогосподарського виробництва в Польщі надходить від прямих виплат та субсидій Спільної аграрної політики ЄС. А рівень продуктивності праці в польському сільському господарстві майже в 3 рази нижчий, ніж в середньому по ЄС. Тому значне фінансування мало відображається на добробуті фермерів.
«Варто розуміти, що політичний цикл Єврокомісії добігає кінця: у червні відбудуться вибори до Європарламенту, а восени сформують новий склад Єврокомісії. Іншими словами, розробка нової аграрної політики ЄС після 2027 року розпочнеться вже у 2024 році», – зауважила вона.
За свою довгу історію Спільна аграрна політика ЄС вже пережила багато змін. Серед останніх змін – Базова схема виплат (BPS) від 2015 року, яка запропонувала більш уніфікований підхід до розрахунку виплат між членами ЄС і нарешті відійшла від складної системи виробничих субсидій. Крім того, BPS запровадила вимоги до сталого виробництва, яких фермери повинні дотримуватися, щоб претендувати на повні виплати.
«Нинішня риторика Брюсселя значною мірою спрямована на етичне та стале сільське господарство. Тому фермери занепокоєні потенційним зростанням виробничих витрат. Для деяких країн-членів (наприклад, Польщі) добробут малих фермерів може значно погіршитися внаслідок збільшення коштів продукції».
Яна Охріменко пояснює, що протести аграріїв також тривають у інших країнах Європи. Особлива напруга спостерігається у країнах, що, подібно до Польщі, найбільш залежні від САП – зокрема, у Франції, Іспанії, Німеччині, та Італії.
«Хоча плани Європейської Комісії скоротити використання пестицидів на 50% до 2030 року (оприлюднені ще в 2022 році) стали одним із формальних приводів до протестів, ситуація набагато складніша. Вище згадана ініціатива стала символом протесту, оскільки являє собою найбільш яскравий приклад амбітної і радикальної політики розробленої верхівкою без урахування думки всіх зацікавлених сторін. Проте, справжні причини набагато складніші», – зазначила вона.
Яна Охріменко каже, що складається враження, що блокування українського кордону – це просто найдоступніша і найгучніша форма протесту.
«Візьміть високий рівень економічної невизначеності, зростання витрат на виробництво та падіння цін на сільськогосподарську продукцію у світі, додайте залежність від САП та неможливість виконати її вимоги у повному обсязі – і ми маємо готовий рецепт розчарування та занепокоєння серед польських фермерів. Однак питання, чому це занепокоєння спрямоване на українську сільськогосподарську продукцію (зокрема, українське зерно, що висипають на землю під час протестів), залишається відкритим».
Яна Охріменко розповіла, що Європейська комісія представила новий проєкт регламенту, що містить положення про автоматичні «запобіжні заходи», Європейська рада та Європейський парламент його підтримали.
Раніше передбачалось, що якщо експорт української продукції (йдеться про птицю, яйця, цукор, мед, овес, кукурудзу, крупи) за півтора року перевищить середній показник за друге півріччя 2021-го року – кінець 2023 року, то тарифні квоти, що передбачені Угодою про асоціацію України та ЄС, повернуться.
«Попередній регламент про лібералізацію торгівлі з Україною не містив чітких інструкцій щодо умов, за яких обмеження на український імпорт може бути поновлено, обмежуюсь положенням про «несприятливий вплив» українських товарів на ринки ЄС. Скоріше за все, новий механізм було запроваджено в якості політичного компромісу, щоб мати рамку для врегулювання суперечок подібних до тієї, що ми спостерігаємо зараз», – підсумовує експертка Яна Охріменко.
Нагадаємо, блокада українсько-польського кордону розпочалася 6 листопада 2023 року. Організатори польських протестів спочатку вимагали повернення до практики видачі дозволів для українських вантажоперевізників і зменшення їх кількості до довоєнного рівня. Згодом до протестів долучилися фермери із вимогою обмеження експорту агропродукції з України до Польщі.
Нещодавно польські фермери оголосили, що планують блокувати український кордон щонайменше до 30 квітня 2024 року. Наразі заблокованим залишається рух на митних пропусках «Рава-Руська – Гребенне» та «Ягодин – Дорогуськ». Регулярно польські фермери блокують по кілька днів й інші пункти пропуску. Наразі немає гарантії, що ці протести не будуть продовжуватися далі. За інформацією українських прикордонників, 16 квітня польські фермери припинили блокувати один пункт пропуску – «Долгобичув – Угринів».
Як раніше пояснював для Центру журналістських розслідувань «Сила правди» польський журналіст Славомір Скомра, у польських фермерів є дві основні вимоги. Перша – це вихід із політики ЄС «Зелена угода». Там йдеться про екологічний план, який ставить перед сільським господарством високі вимоги щодо скорочення викидів CO2. Друге питання – це імпорт товарів з України. Фермери хочуть його затримання, жорсткіших перевірок, покращення контролю на кордоні, пильнування, щоб транзит насправді був транзитом.
Текст створено в рамках проєкту «Сила правди». Метою проекту є боротьба з дезінформацією та фейковими новинами між Польщею та Україною.
Проект співфінансує Польсько-американська фундація свободи в рамках програми «Ми підтримуємо Україну», яку реалізує фундація «Освіта для демократії»
