Нова українська школа – нові українські схеми. В Україні продовжується освітня реформа, закупівлі для її реалізації тривають, а бажаючі нажитись на них знаходять способи обійти закони.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» знайшов серед закупівель Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти серйозні невідповідності між цінами. Навчальні ігри для школярів закупили за цінами на сотні, а то й тисячі гривень завищеними від ринкових. Що це: можливість нажитися чи спроба пристосуватись до проблемних моментів у законодавстві?
Що по чому: ринкові розцінки проти сум в угодах ВІППО
Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти створили ще у 1940-му році, відтоді він залишається єдиним центром підвищення кваліфікації вчителів на Волині. Сюди за новими знаннями приїздять вчителі зі всієї області. Тут освітян готують і для реалізації реформи Нової української школи.
Саме для того, щоб повністю укомплектувати навчальний простір для педагогів, інститут провів ряд закупівель, ціни яких нас шокували.
У грудні 2018-го року ВІППО закупив різні навчальні матеріали. Серед них навчальні ігри для НУШ. Як пояснила бухгалтерка інституту Раїса Покалюк, з закуплених іграшок формували так звані мультифункціональні комплекти, які передавали у локальні освітні центри. В цю закупівлю входили набори для танграма, ракетки, ігрові годинники, ігрові фішки, набори кубиків і сотень тощо. Ціна жодного з товарів не відповідає ринковій
Наприклад, один набір фігур для танграма купили за 4 800 грн, проте в магазинах знайти цю розвиваючу гру за такою ціною нам не вдалось. Купити цей товар можна за 300-400 гривень.
Рахувальні брусочки теж обійшлись волинському інституту в 4 800 грн. А їх ринкова ціна так само коливається в залежності від різновиду товару, проте доходить максимум до 1 300 грн. Середньостатистична вартість — 400-600 грн.
Ігрові ракетки з QR-кодами купили по 750 грн за одиницю. Порівняти цю ціну з ринковою не можна, тому що окремо у продажі є лише звичайні ракетки, що не містять кодів для електронного зчитування.
Також інститут придбав ігрові фішки по 170 грн. Ринкова ціна — від 1 до 10 грн за фішку.
Сумнівно виглядає ще одна закупівля інституту. 12 дзеркал придбали за ціною 600 грн за одне. А шість підставок для них обійшлися ще дорожче — 2 470 грн. кожна. Звичайні дзеркала та підставки цілком могли б стільки коштувати, проте ці виявились так само іграшковими.
Ще 136 875 гривень пішло на 750 «маленьких геометричних фігурок»:
31 320 гривень інститут витратив на 180 «карточок доміно», заплативши по 174 грн за кожну таку картку.
Майже у всіх закупівлях ВІППО не вистачає конкретики в описах потрібної продукції. До прикладу, що таке «білі картонні досточки для письма» нам не змогли показати навіть самі методисти інституту, адже правильна назва повинна звучати інакше. В межах цієї ж закупівлі освітній заклад шукав «набір з прозорими аркушами», який виявився трафаретами для ілюстрування будови тіла людини. Придбали його за 2 500 грн.
Тоді ж купили і «картонні досточки з зажимами» по 800 грн, які називаються папками-планшетами і приблизно коштують не більше 300, а подекуди й менше 100 грн.
Так само «робочий стіл» у ще одній закупівлі виявився складовою цілісного інтерактивного комплексу, як і «маніпулятори типу «миша» і «робочі килимки» та, рештою, як і всі вищезгадані товари.
Бухгалтерка Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти пояснила, що всі вищеперераховані предмети було придбано для того, щоб сформувати єдиний комплекс «Multimind». На всій продукції або на її упаковках можна побачити один і той же логотип. Для роботи з пристроєм також закупили спеціальні комплекти посібників для вчителів. За один такий комплект з восьми посібників ВІППО заплатив 4 000 грн.
Щоб розібратись чому інститут «закупився» за такими вражаюче завищеними цінами, ми звернулись до бухгалтерки установи Раїси Покалюк. Однак, нічого конкретного так і не почули. Єдине, чим нас заспокоїли – «ціна не повинна смущати».
– Все йшло окремими предметами, але потім складалося в єдиний пристрій, — пояснила пані Покалюк. — Це не просто іграшка для НУШ, яка може функціонувати сама по собі. Ми взяли шість таких комплектів, все між собою складалося як конструктор. Все передано згідно договорів на тимчасове користування. Тому воно не кожна річ окремо, ціна не повинна смущати, тому що воно йшло комплектом, а не те, що якась одна ракетка, – зазначає співробітниця ВІППО.
Купити те, чого немає – місія здійсненна
«Multimind» — освітній комплекс для школярів віком від п’яти до дев’яти років. Він складається з мультимедійної системи та ряду додаткових елементів, які можна по-різному комбінувати для виконання інтерактивних завдань. Як зазначають виробники, такий пристрій буде корисним на уроках математики, мов, природознавства, образотворчого мистецтва та суспільних наук. А ще такі комплекси було практично неможливо знайти в Україні на початку реформи початкової школи, тим не менш, саме їх буцімто рекомендують купувати вітчизняним освітянам.
На запити про мультимайнди пошукова система видає лише закордонні сайти, де сказано, що пристрій активно продають в різних країнах. Але інформацію бодай про одного українського дистриб’ютора чи оголошення про продаж мультимайндів на українських сайтах знайти неможливо.
В угодах ВІППО немає ані назви фірми-виробника, ані чітких характеристик товарів. Те, що у різних ФОПів вдалось закупити частинами єдиний пристрій, не скидається на вдалий збіг обставин, а швидше на узгоджені дії покупця і продавця.
Ректор Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти Петро Олешко розповів, що всі ці предмети придбали як частини одного пристрою, купити який порадили в Міністерстві освіти і науки.
– Ми звернулись в Міністерство освіти, щоб вони нам порекомендували, як використати виділені гроші. Вони нам порекомендували купити мультимайнди. І там було декілька організацій, які єдині в Україні займались цими мультимайндами. Такий комплект вартує більше 100 тисяч гривень. А оскільки це гроші на поточку (поточні видатки – кошти, які виділяють на поточне утримання тих чи тих установ, — ред.), а поточка до семи тисяч, то тут виходять вже капітальні видатки (гроші, які виділяють на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави, — ред.)… – пояснив ректор. – Ці кошти треба було освоїти, але нам не треба було стільки тих лінійок чи кубиків, а нам потрібно було комплекти купити. Ми звернулись до цієї організації, яку нам запропонували… Вони, значить, розбили ці комплекти на кубики, дошки, дзеркала, коврики і нам продали.
Очільник ВІППО переконує, що «злого умислу» ніхто не мав і що проводити закупівлі саме таким чином доводиться через ділення бюджету на капітальні та поточні видатки. Окрім цього, пан Олешко додає, що в Міносвіти йому порадили не тільки що купити, а й у кого.
– Коли я звернувся у Міністерство освіти і попросив порадити, як використати кошти, мені сказали звернутись до Шевченка Тараса Григоровича, мовляв, можливо він може вам щось запропонувати. А ще я звертався до своїх колег, питав, чи вони у нього щось купували. Сказали, так. Це Луганський, Дніпровський і Чернігівський інститути післядипломної педагогічної освіти. Ці три точно знаю, що закуповували. І була така сама цінова політика, бо я перепитував, — говорить Петро Олешко.
Зі слів ректора виходить, що незважаючи на те, що угоди укладали з різними підприємцями, насправді все купили в одного постачальника, домовленість з яким була ще до проведення торгів.
Підрахувати точну суму, в яку ВІППО обійшовся один такий мультимайнд, не можна, тому що не по всіх закупівлях можна точно визначити, чи входять вони до складу комплексу.
На «Prozorro» вдалось знайти лише одну закупівлю, в рамках якої купили такий пристрій не частинами. Вільнянська школа-інтернат, що у Запорізькій області, придбала комплекс за 586 140 грн, проте тут в комплекті йдуть також меблі, проектор, сканер, інтерактивна дошка та інше обладнання. Постачальником виявилась підприємиця Шекетера Ольга Петрівна, яка постачала окремі частини мультимайнду і ВІППО.
ВІППО уникнув конкурентної закупівлі протизаконно
Проаналізувати такі недешеві закупівлі інституту ми попросили фахівців Центру громадського моніторингу та досліджень. І експерти виявили чимало порушень.
– Закупівлі ВІППО, здійснені впродовж жовтня-грудня 2018 року, мають всі ознаки розподілу предмету закупівлі з метою уникнення проведення відкритих торгів, – вважає експерт з публічних закупівель, голова правління Центру громадського моніторингу та досліджень Мирослав Сімка. — Якщо ж детальніше розглянути закупівлі цього інституту, то бачимо щонайменше 4 закупівлі цього періоду, де замовником невірно визначені предмети закупівель за четвертим знаком національного класифікатора України ДК 021:2015. Ймовірно, це і було зроблено для того, щоб розподілити за окремими предметами закупівель вартість укладених договорів в межах 200 тисяч. Такий розподіл дав замовнику можливість не проводити конкурентну процедуру відкритих торгів, а придбати товари напряму у певних, визначених наперед, осіб. Це порушує Закон України «Про публічні закупівлі», стаття 2 якого визначає, що Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур відкритих торгів. Уникнення відкритих торгів, які робить Замовник, у вказаних закупівлях тягнуть за собою порушення ст. 164 КУПАП і караються штрафом у сумі 11 900 грн для відповідальних осіб Замовника. За цими фактами будемо звертатись до Державної аудиторської служби.
Про те, який же насправді постачальник мультимайндів для ВІППО ховається за рядом підставних фізичних осіб-підприємців і до чого тут Тарас Шевченко, читайте в другій частині журналістського розслідування «Сили правди».
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy