Кандидати у народні депутати в 23 виборчому окрузі на Волині офіційно витратили на виборчу кампанію майже 1,2 мільйона гривень. Із восьми претендентів на мандат хоча б якось виборчу кампанію вели лише п’ятеро. Як і в Луцьку, на маневицькому окрузі перемогу здобув той кандидат, а точніше кандидатка, яка вклала у виборчу кампанію найбільше грошей.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував перебіг виборчої кампанії в окрузі та підрахував на що витрачалися кандидати, аби перемогти.
Центральна виборча комісія оприлюднила остаточні фінансові звіти кандидатів у народні депутати в 23 виборчому окрузі, який охоплює чотири райони Волині: Маневицький, Камінь-Каширський, Ківерцівський та Любешівський.
За законом усі витрати на передвиборчу кампанію кандидати зобов’язані робити зі свого виборчого фонду. Це спеціальний рахунок в банку. Він відкривається після реєстрації кандидата в ЦВК. Поповнювати цей рахунок мають право як сам кандидат, так і інші фізичні та юридичні особи, однак, з певними обмеженнями і правилами. За кілька днів після виборів кандидати зобов’язані звітувати про усі надходження та витрати зі свого рахунку, себто виборчого фонду. Їхні звіти зобов’язане перевірити та надати свої висновки Національне агентство з питань запобігання корупції.
Отож, остаточні фінансові звіти про використання коштів зі своїх виборчих фондів подали сім з восьми маневицьких кандидатів. Не подав документ, зі слів голови окружної виборчої комісії №23 Петра Мандзюка, лише висуванець від партії «Рідне місто», полтавчанин Тарас Бойко. Разом з тим, і передвиборчих активностей з його боку також не зафіксовано.
Хто фінансував маневицьких кандидатів в нардепи
Загалом у виборчі фонди семи маневицьких кандидатів надійшов 1 мільйон 176 тисяч гривень. 61% цих коштів – добровільні внески громадян і лише 39% – власні гроші кандидатів. Маневицькі кандидати – лідери за сумою зібраних добровільних внесків серед волинських виборчих округів.
Двоє кандидатів фінансували свою кампанію лише власними коштами (Юрій Сковорода та Олександр Пирожик). Троє – отримали ще й чималу допомогу від інших людей (Ірина Констанкевич, Максим Приймачук та Дмитро Махортов). Жодної копійки не зібрали та не витратили на вибори, судячи з офіційних фінзвітів, два кандидати: висуванець «Опозиційної платформи – За життя» Іван Оласюк та партії «Разом сила» Ігор Роганов.
Найбільше на свій виборчий рахунок зібрала народна обраниця попереднього скликання Верховної Ради Ірина Констанкевич – майже 612 тисяч гривень. Це більше, ніж всі її опоненти разом взяті. Саме вона й отримала найбільше пожертв від громадян – близько 432 тисяч гривень, себто 70% її виборчого фонду. Вона ж і виграла передвиборчу гонку в цьому окрузі.
Констанкевич підтримали гривнею вісім осіб. Серед них колишній помічник ректора Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки Ігоря Коцана (часів, коли там ще працювала сама Ірина Констанкевич) Олег Соломонюк (70 тисяч гривень), двоє помічників народної депутатки на громадських засадах Микола Васага (36,8 тисяч грн.) та Ігор Климчук (60 тисяч грн.). Останній, до речі, крім того, є підприємцем і керівником благодійного фонду «Серце для України» та постійним спонсором волинського обласного осередку партії «УКРОП». За два роки пожертвував партії 107 тисяч гривень. 130 тисяч гривень пожертвувало у виборчий фонд кандидатки луцьке подружжя Марії та Василя Возняків. Ще 130 тисяч – підприємці з-під Луцька Владислав Серветник та Микола Парасунько, 5 тисяч – мешканка Ківерців Лариса Андрощук.
За дивним збігом обставин, деякі внески до виборчого фонду Констанкевич від різних людей на однакові суми робилися в один день. Наприклад, два внески по 60 тисяч гривень від різних осіб зроблені 3-го липня, ще два внески по 70 тисяч гривень від двох інших осіб зроблені 5-го липня.
Майже вдвічі менше зібрав висуванець від партії «Слуга народу», голова житлово-будівельного кооперативу «Рать» Максим Приймачук – 297,8 тисяч гривень. Із них 210 тисяч гривень пожертвував бізнес-партнер кандидата і директор фірми «ДП Комфортбуд» з Ратного Ігор Данилюк.
Понад 108 тисяч гривень власних коштів перерахував у свій виборчий фонд самовисуванець, юрист і колишній прокурор Дмитро Махортов, ще 76 тисяч гривень він отримав від двох мешканців Полтавщини та Донеччини.
Висуванець партії «Європейська Солідарність», засновник та керівник інформагентства «ВолиньPost» Юрій Сковорода на свою виборчу кампанію виділив 58,6 тисяч гривень, а «свободівець», колишній перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик – майже 24 тисячі.
Витрати кандидатів: 590 тисяч – на рекламу в ЗМІ, 310 тисяч – на листівки і плакати
50% всіх витрат маневицьких кандидатів на виборчу кампанію – це використання засобів масової інформації і політична реклама, ще 26% – друкована агітація у вигляді листівок і плакатів.
Загалом семеро кандидатів витратили на свої виборчі кампанії майже 1,2 мільйона гривень.
Ірина Констанкевич: половина витрат – реклама на «Аверсі»
Найдорожче виборча кампанія обійшлась переможцю виборів, майбутній народній депутатці від 23 округу Ірині Констанкевич – понад 611 тисяч гривень. 82% з них пішли на рекламу в ЗМІ.
Чи не основним медіаресурсом, яким скористалася політикиня, стала телерадіокомпанія «Аверс». Її давно пов’язують із її політичним соратником по партії «УКРОП», новообраним нардепом від Луцька Ігорем Палицею. За виготовлення відеороликів, їх трансляцію і використання ефірного часу з виборчого фонду кандидатки «Аверсу» пішло майже 320 тисяч гривень. І це лишень сюжети та ефіри протягом липня.
Наприклад, це майже півгодинний ефір Ірини Констанкевич, який вийшов 18 липня, маса невеличких сюжетів, як от про відвідування свята в селі Хорлупи, відвідування Маневицької центральної районної лікарні, закриття фестивалю на Любешівщині, будівництво школи у селі Башлики, та інші. Однак, телеканал постійно висвітлював діяльність народної депутатки в позитивному світлі і до початку передвиборчої кампанії.
Ще 30,6 тисяч гривень пішло інформаційному агентству «Волинські новини» та однойменній газеті, яка невдовзі після виборів заявила про закриття.
61,4 тисячі гривень пішло на рекламу в газеті «Волинь». Це зокрема й стаття на першій шпальті газети без належного маркування політичної реклами. Майже 70 тисяч гривень на рекламу розподілилися між районними газетами Камінь-Каширщини, Любешівщини та Маневиччини «Полісся», «Нове життя» та «Нова доба». 18 тисяч гривень за рекламні матеріали отримала агенція «СІД-інформ».
Майже 88 тисяч гривень Ірина Констанкевич заплатила за рекламу на бігбордах, понад 23 тисячі – за виготовлення плакатів і листівок, 3,4 тисячі – оренда комунальних приміщень та 34 тисячі – інші витрати.
Витрачених понад півмільйона гривень не пішли марно: Ірина Констанкевич перемогла із солідним відривом від найближчого опонента із «Слуги народу» у 14 тисяч голосів. Судячи з таких витрат і результатів голосування один голос Ірині Констанкевич обійшовся у 16 гривень.
Максим Приймачук: 59% – друкована агітація і лише 17% – реклама в ЗМІ
Висуванець від партії «Слуга народу» Максим Приймачук на відміну від свого колеги по партії у луцькому виборчому окрузі Сергія Пісачука, проявляв досить пристойну виборчу активність. Кандидат зробив ставку на друковану агітацію і зовнішню рекламу. На це й пішла левова частина його витрат.
Виготовлення і друк агітаційних матеріалів коштував 172 тисячі гривень.
Ще майже 50 тисяч гривень пішло на рекламу в медіа. Майже 35 тисяч гривень – трьом місцевим «районкам», ще майже по 8 тисяч – газеті «Вісник+К» та мережі гіперлокальних сайтів «Rayon.in.ua».
30 тисяч кандидат віддав за рекламу на бігбордах, стільки ж – за поштовий зв’язок. Ще понад 7 тисяч пішло на оренду приміщень.
Результат виборів для Максима Приймачука вийшов дуже пристойний, власне як і для інших висуванців від «Слуги народу» на Волині. Однак розрив із головною опоненткою – 14 тисяч голосів. Очевидно, кандидату так і не вдалося перетворити для виборців 23 округу збірний образ «Слуги народу» в конкретний образ Максима Приймачука.
Судячи з витрат і результатів виборів один голос Приймачуку обійшовся у 12 гривень.
Дмитро Махортов: голос по 82 гривні
Колишній прокурор Дмитро Махортов витратив на виборчу кампанію 184 тисячі гривень. Головна стаття витрат, як і в Максима Приймачука, – виготовлення друкованих матеріалів. На це пішло 106 тисяч.
Ще 38 тисяч коштувала реклама в трьох районних газетах округу і майже 40 тисяч – реклама в газеті «Волинь». На цьому офіційно всі витрати кандидата і завершуються. А результат – повне фіаско: менше 3% голосів. Більше набрав полтавчанин Тарас Бойко, який взагалі ніякої передвиборчої активності не проявляв.
Таким чином один голос Махортову обійшовся у 82 гривні – найдорожче в 23 окрузі.
Юрій Сковорода: реклама в районках і на своєму медіа
Висуванець від «Європейської Солідарності» Юрій Сковорода вклав у свою виборчу кампанію 58 тисяч гривень. Половина грошей пішла на виготовлення друкованих матеріалів, а решта – на рекламу в районних газетах та інформаційному агентстві, засновником та керівником якого він і працює – «ВолиньPost».
В підсумку, Сковорода отримав більше 5% голосів. Однак, свою роль тут, очевидно, більше зіграло ім’я партії, а не кандидата.
Один голос Сковороді обійшовся у 14 гривень.
Олександр Пирожик: непоганий результат з мінімальними фінансами
Колишній перший заступник голови Волинської обласної ради «свободівець» Олександр Пирожик не особливо вкладався у виборчу кампанію. Мабуть, розумів, що у нього немає шансів проти політичного соратника його керівника Ігоря Палиці Ірини Констанкевич з її медійними та фінансовими можливостями. Загалом Пирожик витратив менше 24 тисяч гривень. Як і Сковорода – половину на друк агітпродукції, а решту – на рекламу в районках.
Зважаючи на отриманий результат з таким фінансуванням (більше 5% голосів), «свободівець» міг би скласти досить серйозну конкуренцію двом лідерам виборчої гонки, якби віднісся до виборів трохи серйозніше.
В підсумку – 5,5 гривень за голос.
Тисячі доларів на рекламу у «Facebook» і соціологічне дослідження – що приховали кандидати
«Сила правди» стежила за усією виборчою кампанією у 23 окрузі і проаналізувала, які активності кандидатів не потрапили до їхніх фінансових звітів.
Спільне для багатьох кандидатів – відсутність у фінансових звітах витрат на рекламу у соцмережі «Facebook». Однак, це не лише недопрацювання кандидатів, але й недосконалість виборчого законодавства: у формі фінансового звіту не передбачили такого окремого виду витрат, як реклама в соціальних мережах.
Однак, в звіті двох кандидатів 23 округу – Юрія Сковороди та Ірини Констанкевич – хоч якось вказані видатки на «рекламні послуги у соцмережах». Юрій Сковорода за це заплатив 5000 гривень підприємцю Андрію Токаренку. Однак, це лише чверть від тієї суми, яка насправді пішла на просування сторінки кандидата в «Facebook». Ірина Констанкевич віддала за такі послуги 34 тисячі гривень компанії «Ідейл Діджитал». Решта кандидатів таких витрат не вказала. Таким чином, в 23 окрузі у фінзвіти кандидатів не потрапили щонайменше 2,1 тисячі доларів витрат на «Facebook», себто близько 55 тисяч гривень. Найбільше (1,5 тисячі доларів) оминули фінзвіт Дмитра Махортова.
Ще одна спільна риса для всіх кандидатів: у жодному звіті немає витрат на зарплату чи гонорари працівників їхніх виборчих штабів. Навіть людей, які займаються грошима – розпорядників виборчих фондів.
Не знайшли серед витрат жодного із кандидатів цього округу і витрат на проведення соціологічного дослідження електоральних настроїв виборців 23 округу групою «Рейтинг» на початку липня.
Вперше його результати з’явилися 11 липня на сайті інформагентства «Волинські новини», яке, як зазначалося вище, пов’язують з політичним соратником Ірини Констанкевич Ігорем Палицею. За даними опитування Ірину Констанкевич підтримували 57,9% виборців, серед тих, хто має намір голосувати і визначився з кандидатом. Вже наступного дня інформація про дослідження з’явилася і на офіційному сайті народної депутатки. Однак, в матеріалі не вказано замовника цього дослідження, що є порушенням закону.
Результати цього дослідження так і не з’явилися на сайті самої соціологічної групи «Рейтинг», тож «Сила правди» звернулася з запитаннями до заступника директора «Рейтингу» Любомира Мисіва. Він спочатку засумнівався, що таке дослідження вони проводили і, навіть, припустив що це якась фейкова інформація. Однак, згодом підтвердив, що дослідження справжнє.
– Я вам відразу скажу, що це без нашого дозволу опубліковане дослідження. Ми його проводили. Замовник без нашого дозволу опублікував це у засобах масової інформації, – каже Любомир Мисів.
– А хто замовник? – цікавимось.
– Ми маємо право це не оприлюднювати. Опитування належить замовнику, по правилах вони повинні погоджувати з нами оприлюднення. Якщо вони це зробили, то ми будемо з ними розбиратися, чому вони це зробили і нас не попередили. Бо це неправильно. По нормальному має бути так: ми погоджуємо оприлюднення з замовником, публікуємо на нашому сайті, а він тоді репостить з нашого сайту.
Ми поцікавились, скільки ж коштує таке дослідження.
– В середньому ціна на цих виборах в нашій компанії була від шести умовних одиниць за одну анкету, – розповідає заступник директор соцгрупи «Рейтинг».
– Тобто, якщо тисяча респондентів, анкет, то це…
– Це мінімум шість тисяч доларів, так. Це мінімальна ціна. В інших організаціях ціни могли бути інші.
В оприлюднених на «Волинських новинах» даних вказано, що в рамках дослідження опитано 1200 респондентів. Тож лише за мінімальними розцінками таке дослідження мало б коштувати 7200 доларів США (185 тисяч гривень). Судячи із джерела інформації та результатів дослідження, його оприлюднення, а отже й замовлення, було б вигідно лише одному кандидату – Ірині Констанкевич. Але у її фінансовому звіті немає жодних видатків на це.
– Ні. Такого замовлення ми не робили, – заперечує замовлення соціологічного опитування розпорядник виборчого фонду Ірини Констанкевич, колишній виконавчий директор і заступник голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Орест Маховський.
– А може вам відомо хто його замовляв?
– Ні, не відомо. Я не цікавився цим питанням.
– На вашу думку, хто із кандидатів у 23 окрузі міг собі дозволити замовити таке дослідження?
– Я не буду висловлювати ніякі думки. Я міркую категоріями конкретними, якщо є інформація я можу її надати, якщо її немає, то припущень робити не буду.
Видатків на розповсюдження близько 20 тисяч примірників агітгазет Орест Маховський каже, що не робили. Мовляв, газети роздавали на зустрічах з виборцями та з допомогою «рядів прихильників» депутатки.
У фінансовому звіті висуванця від «Слуги народу» Максима Приймачука не помітно витрат на брендування автомобіля та проведення опитування, результати якого вказані в його агітках.
Кандидат пояснив, що замовляв друк зображення разом з іншими матеріалами, а клеїли на автомобіль власноруч із помічниками. Щодо опитування в агітках, каже, що «ми проводили його самі… громадська організація проводила».
Також Максим Приймачук заперечив на питання чи замовляв у «Рейтингу» соціологічне дослідження.
У фінзвіті юриста Дмитра Махортова немає видатків на розробку його особистого сайту, півтора десятка відеороликів в стилі «Слуги народу», які поширювалися у соціальних мережах, а також обслуговування «гарячої лінії». Кандидат в нардепи зауважив, що сайт він зробив сам, відеоролики зробили «по знайомству» друзі з Києва, а «гаряча лінія» це його особистий номер.
– Я особисто займаюся розробкою. Працюю у «WordPress», взяв шаблон і зробив. Єдине, що доменне ім’я, але я його раніше купив. Це не один сайт, в мене їх біля десяти, – пояснює Дмитро Махортов. – Ролики для мене виконували хлопці. Вони волонтери, тобто друзі. Приїхали, зняли, як подарунок зробили і все. До речі, знімки робилися на мій особистий дрон. Хлопці на «плюсах» працюють. Вони запитали чи можна приїхати допомогти – кажу: «Можна». У вихідний приїхали, коли їм було зручно. Щодо «гарячої лінії» – це мій другий телефон. Він в офісі лишився і секретар відповіла. Це волонтерка, вона в офісі була, бо я на зустрічах. Знайома, інколи я її щось прошу, вона щось допомагає.
Хто обслуговує його сторінку у «Facebook» та займається її просуванням чоловік взагалі не може пояснити. Заперечує, що щось платив за рекламу у соцмережі.
– В мене на сторінці є декілька людей, які постили. Я ж не міг їздити, зустрічатися з людьми і тут же публікувати. В мене є люди, які займалися сторінкою. Я не займався особисто. Я не знаю як та реклама працює, – каже Дмитро Махортов.
– А хто займався сторінкою? Якісь професійні люди?
– Та ні. Не запрошував.
– А хто вів вашу сторінку тоді?
– Та хтось вів. Я з’ясую хто вів, когось просив. Я не є власником сторінки. Вона коли зареєстрована? До того часу в мене не було сторінки. От хтось зареєстрував, з друзів може. Я не пам’ятаю.
Махортов як і інші кандидати заперечує, що замовляв соцдослідження в «Рейтингу».
Координатор Громадянської мережі «ОПОРА» у Волинській області Катерина Шарпата каже, що за порушення порядку подання фінансових звітів законом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідальність за достовірність звітів несе розпорядник виборчого фонду кандидата. Ним може бути як сам кандидат, так і будь-яка інша особа. А перевіряти їх має Національне агентство з питань запобігання корупції.
– У статті 212-21 КУпАП зазначається, що порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог, – тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 6800 гривень штрафу), – розповідає Катерина Шарпата.
Аналіз показав, що нинішні та майбутні політики так і не готові робити всі видатки на виборчу кампанію прозоро і за законом. У 23 окрузі у фінансові звіти кандидатів лиш за приблизними підрахунками не потрапило видатків на близько чверть мільйона гривень. І це лише те, що можна порахувати. Хто дав ці гроші політикам і на яких умовах? Яке походження цих грошей? Ці питання лишаються без відповідей…
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
