Волинська область у 2019 році отримала понад 46 мільйонів гривень субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток. Більше 92% з цієї суми встигли освоїти, а близько 3,5 мільйонів гривень повернулися в держбюджет. Кошти так званої «депутатської» субвенції, залучення якої найчастіше приписують собі народні депутати-мажоритарники, на Волині пішли переважно на ремонти і реконструкції медичних закладів, ремонти доріг, шкіл та будівництво спортивних майданчиків.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував на що виділили та як використали кошти соцеконому у Волинській області.
Уже традиційно Волинь отримує чи не найменше субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток. 2019 рік не став винятком. Волині вдалося залучити із державного бюджету 46 мільйонів 339 тисяч гривень. Менше грошей дісталось лише Луганській (23,2 млн) та Черкаській областям (42,6 млн). Лідерами по отриманню державної допомоги є Івано-Франківська область (384,2 млн), місто Київ (245,8 млн) та Київська область (195,5).
В Україні вже вісім років діє державна програма, яка допомагає розвиватися регіонам. Протягом останніх трьох років уряд виділив на неї 12,326 мільярда гривень. У 2019 році ділили 2,378 мільярда. За результатами розподілу Волинська область виявилася третя з кінця за розміром отриманих субвенцій.
Виділення урядової субвенції, зазвичай ініціюють в першій половині року. У липні 2019 року відбулися вибори до Верховної Ради України, тож представництво Волині в найвищому законодавчому органі дещо змінилося. Та субвенції на соцекономрозвиток розподілили ще до виборчої кампанії, тож йдеться ще про роботу народних обранців VIII скликання.
Тоді Волинь у Верховній Раді представляли 5 депутатів-мажоритарників: Ігор Гузь (19 виборчий округ, який охоплює Володимир-Волинський, Іваничівський, Любомльський райони, м. Нововолинськ та м. Володимир-Волинський), Сергій Мартиняк (20 виборчий округ, а це Луцький, Рожищенський, Горохівський, Локачинський, Турійський райони), Степан Івахів (21 виборчий округ, йдеться про Ковельський, Ратнівський, Старовижівський, Шацький райони), Ігор Лапін (22 виборчий округ – місто Луцьк) та Ірина Констанкевич (23 виборчий округ, територія Маневицького, Ківерцівського, Камінь-Каширського, Любешівського районів).
Вони подають запити у Кабмін і таким чином залучають гроші на свій округ. Як наслідок, вони не лише допомагають районам та громадам, а й собі, адже завойовують прихильність виборців, а також піаряться на вже виконаній роботі за рахунок держави.
Наприклад, Ігор Гузь найчастіше розповідає про «своє сприяння» в отриманні грошей з урядової програми на своїй офіційній сторінці у Фейсбук. Про роботу Ігоря Лапіна за державні гроші згадують місцеві інтернет-видання. Та якщо Лапіна лише згадують у публікаціях, що стосуються виконання певних робіт, то Степану Івахіву та Ірині Констанкевич присвячують статті, в яких навіть називають програму не урядовою, а депутатською. Якщо від 2014 до 2018 року про свою роботу за субвенції з держбюджету Сергій Мартиняк говорив у своїх інтерв’ю, то у 2019 році він таких заяв у пресі не робив.
У 2019 році найбільше грошей у свій округ вдалося залучити народному обранцю 19 виборчого округу Ігорю Гузю. Йдеться про понад 23 мільйони гривень. Найменше позафракційній депутатці – Ірині Констанкевич – майже 2 з половиною мільйони гривень.
Серед міст, то найбільше грошей отримав обласний центр Волині — 8,7 мільйона гривень, з них 8,1 мільйона — це кошти на реконструкцію приміщень відділення водолікування міського центру первинної медико-санітарної допомоги під реабілітаційний центр. Територія міста Луцька є 22-м виборчим округом, ним опікувався Ігор Лапін. Залучення цих коштів він позиціонує як свою заслугу. На другому та третьому місці – Нововолинськ та Володимир-Волинський, яким в отриманні грошової допомоги сприяв Ігор Гузь.
Щодо районів то в лідерах по державній субвенції Камінь-Каширський район, який обрав своїм депутатом у Верховній раді від 23 виборчого округу Ірину Констанкевич. На потреби цього району перерахували 1,3 мільйона гривень. За ним — Локачинський, інтереси якого в запитах лобіював Сергій Мартиняк — депутат від 20 округу. Йдеться про суму в 1,2 мільйона. Майже стільки ж отримав і Ратнівський район, для якого гроші з бюджету просив депутат від 21 округу Степан Івахів.
Любешівський, Ковельський, Маневицький, Іваничівський, Ківерцівський та Шацький райони не отримали нічого. До уваги не беремо, Володимир-Волинський район, територія якого повністю охоплена об’єднаними територіальними громадами, там гроші безпосередньо перераховували в ОТГ.
Усі три ОТГ, які отримали найбільше субвенцій, розташовані в окрузі Ігоря Гузя. Лідер – Любомльська громада, якій вдалося залучити понад 5 мільйонів гривень. Це майже у 5 разів більше, ніж у лідера серед районів – Камінь-Каширщини. На другому місці – Павлівська громада, у яких 2,4 мільйона. Третє місце у Зимнівської громади з залученими 1,6 мільйонами гривень.
На що витрачали гроші?
У постанові Кабінету Міністрів прописано, на які саме потреби можна спрямовувати субвенції, зокрема, на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури комунальної власності (за винятком адміністративних будинків); здійснення екологічних та природоохоронних заходів; придбання обладнання для установ соціально-культурної сфери комунальної власності та комунального транспорту. Власне, всі гроші, які виділив уряд на Волинську область були використані за призначенням.
В окрузі Ігоря Гузя масово і капітально ремонтували школи, садочки, дитячі майданчики. В середньому на школу, для якої вдалося отримати гроші, припадало по 100 000 гривень Також, у навчальні заклади закуповували меблі, орг обладнання, музичні інструменти. У селах Підгайці, Хобултова (Зимнівська ОТГ), Павлівка (Павлівська ОТГ) та Любомлі реконструювали мережу вуличного освітлення. Також, у Любомлі виділили гроші на облаштування парку, а у Володимирі – на облаштування рекреаційної зони річки Риловиця.
В окрузі Ігоря Лапіна – місті Луцьку, крім грошей на медицину: реконструкцію приміщення та купівлю медичного обладнання, 400 тисяч виділяли на ремонт поліцейських станцій номер 1 та 7.
В окрузі Сергія Мартиняка,також, найбільше грошей йшло на ремонти навчальних закладів, також гроші виділяли на ремонт ЦНАПу у Турійську (200 тис. грн), в селі Бубнів Локачинського району гроші виділили на сільський клуб (300 тис. грн.), у Гіркій Полонці Луцького району – на дитячі майданчики (220 тис. грн.).
В окрузі Степана Івахіва теж займалися школами, але здебільшого йшлося про їх утеплення. Наприклад, в Ковелі 1, 4 млн гривень витратили на тепломодернізацію огороджуючих конструкцій у 8 школах міста. Далі – медицина. Усі гроші для Ратнівського району було виділено на капітальний ремонт відділення анестезіології місцевої лікарні.
В окрузі Ірини Констанкевич капітально ремонтували дороги та тротуари. Усі гроші Камінь-Каширського району пішли саме на це. В селах Тростянецької ОТГ збудували 5 дитячих майданчиків по 110 тисяч гривень за кожен. У Цуманській ОТГ за 576 тисяч гривень ремонтували два дитячих садочки.
ТОП найдорожчих проєктів
У трійку найдорожчих увійшли роботи з реконструкції та будівництві медичних закладів, ремонт доріг. Найбільша сума – в окрузі Ігоря Лапіна, найчастіше дорогі роботи виконували в окрузі Ігоря Гузя.
Незвичні проєкти реалізовані за гроші державної субвенції
Серед мільйонних і багатотисячних проєктів є й такі, на які виділяли хоч і не великі суми, але питання щодо доцільності їх фінансування аж із державного бюджету все ж виникають. В цьому також виділився округ Ігоря Гузя. Наприклад, на капітальний ремонт елементів інсталяції «Я люблю Володимир» витратили 250 тисяч гривень. Для потреб Благодатної селищної ради купили подрібнювач деревини і прес для вторсировини за 170 тисяч гривень.
Дитячий колектив «Зорецвіт» у селі Бужанка в Поромівській ОТГ отримав сценічні костюми за 25 тисяч гривень, а Будинок культури в тому ж селі – більярдний стіл за 20 тисяч гривень.
Майже 7,6% субвенції для Волинської області не використали і понад 3 з половиною мільйони гривень повернулися в державний бюджет.
У казначействі області кажуть, що ця цифра в межах норми: якщо повертають більше 10% – значить недопрацювали. На деяких об’єктах вдалось зекономити або ж розпорядники не встигли освоїти частину грошей, йдеться про суми до 50-ти тисяч гривень. Наприклад, капітальний ремонт поліцейської станції №7 Луцького району обійшовся на 23 тисячі гривень дешевше від запланованого, в селищі Торчин зекономили на ремонті адмінбудівлі 25 тисяч гривень. На 4 тисячі гривень дешевшу купили морозильну камеру в школу №9 Нововолинська.
Та є шість об’єктів для яких не освоїли ні гривні із запланованого. Йдеться про ремонт народного дому в Горохові, капітальний ремонт теплотраси і заміна котла в будинку культури села Бубнів Локачинського району, реконструкцію котельні в селі Щурин Рожищенського району, ремонт даху школи та садочка в селах Турійського району та ремонт даху будинку культури в селі Морозовичі Іваничівського району. Фінансування цього всього з держбюджету мало б складати понад 1 мільйон 200 тисяч гривень.
