Суддя Луцького міськрайонного суду Андрій Подзіров проходив співбесіду в рамках кваліфікаційного оцінювання на пільгових умовах. Якщо інші судді відповідають на питання ВККС під відеозапис, то для нього зробили виняток. Одначе це не допомогло йому успішно пройти атестацію. Що пішло не так, — з’ясовувала «Сила правди».
Кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді для судді Луцького міськрайонного суду Андрія Подзірова почалось на початку 2018-го. На екзаменах він набрав загалом 174,5 бала з 210 можливих. І ніщо не віщувало біди. Однак, перед фінальним етапом, співбесідою, Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок про невідповідність Андрія Подзвірова займаній посаді.
Фактично це означало, що колегія Кваліфікаційної комісії хоч і заслухає суддю на співбесіді, але за будь яких обставин не зможе сказати йому остаточне «Так». Ці повноваження, згідно регламенту, будуть делеговані пленарному складу ВККС.
Тож суддя Луцького міськрайонного суду Андрій Подзіров вирішив спробувати щастя і на початку співбесіди клопотав не розглядати висновок Громадської ради доброчесності як такий, що надійшов з процесуальними порушеннями. А також наполягав на проведенні співбесіди не під запис.
Перше клопотання екзаменатори відхилили, а друге задовольнили. Вони дозволили припинити відеофіксацію в тій частині співбесіди, де суддя мав пояснювати свої статки і походження майна родичів. Підстава такого рішення – сім’я Андрія Подзірова – переселенці з Луганщини.
А що ж у висновку?
Суддя Андрій Подзіров почав свою кар’єру з Брянківського міського суду Луганської області. У 2008 році влаштувався туди спеціалістом з інформаційних технологій. Потім був помічником судді, консультантом, судовим розпорядником, а в жовтні 2013-го призначений указом Президента України на посаду судді.
У березні 2015-го, у зв’язку з окупацією східних регіонів, переведений до Луцького міськрайонного суду. Нині обіймає посаду судді-спікера, спеціалізується на цивільних та адміністративних справах.
Майно, через яке в Громадської ради доброчесності виникли сумніви у відповідності судді займаній посаді, знаходиться не десь на підконтрольних російським бойовикам землях, а в Києві та в Луцьку.
Громадська рада доброчесності підрахувала, що протягом 2013-го — 2019-го років батьки судді Андрія Подзірова набули у власність майна майже на 7 мільйонів гривень. Це дві квартири у Києві, одна у Луцьку, земельна ділянка і будинок на 245 квадратних метрів у селищі Ворзель на Київщині, а також автівка «Volvo» 2012-го року випуску.
Разом з тим, йдеться у висновку ГРД, за останні п’ять років Віра та Олег Подзірови офіційно заробили лишень 89,5 тисяч гривень.
«Офіційних доходів батьків судді очевидно недостатньої для придбання коштовного нерухомого та рухомого майна. А легальність походження коштів на купівлю об’єктів нерухомості та автівки на думку розсудливого спостерігача викликає обґрунтовані сумніви», — зауважують в ГРД.
Як пояснював ці статки родини суддя Андрій Подзіров колегії ВККС – невідомо з вищеописаних причин. Але, мабуть, не дуже переконливо, бо у співбесіді оголосили перерву. Продовжити слухати Андрія Подзірова планували 5-го листопада, але засідання комісії не відбулося.
Нагадаємо, восени 2019-го ВККС розформували. Відтак, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді загальмувало.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НЕДОБРОЧЕСНІ. ЯК ГОЛОВА КІВЕРЦІВСЬКОГО РАЙСУДУ ПРОХОДИВ АТЕСТАЦІЮ
Членкиня Громадської ради доброчесності Галина Чижик каже, що перерву зазвичай оголошують для того, щоб суддя зміг надати додаткові докази доброчесності. Щодо проведення відеотрансляцій, то законом це питання взагалі не врегульовано.
«У законі немає чітко зафіксованого обов’язку ВККС транслювати співбесіду онлайн. Але закон вимагає, щоб процес оцінювання був відкритим. ВККС вже запровадила сталу практику здійснення онлайн-трансляцій. Вони можуть закрити трансляцію лише якщо під час розмови йтиметься про обставини приватного життя, і лише в частині, де йдеться про такі обставини. Однак, у комісії склалась практика, коли вони обмежували трансляцію співбесід із суддями, які працюють поруч з територіями проведення ООС/АТО. У будь-якому разі, має бути відповідне рішення».
зазначає Галина Чижик.
Вона також розповіла, що член ГРД Роман Маселко оскаржив до Верховного Суду проведення співбесіди в закритому режимі з іншою волинською суддею — Вірою Смокович — сестрою голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайла Смоковича. Проте тоді КАС ВС відмовив у позові.
Дах над головою, авто і гроші — від тата
З декларацій судді Луцького міськрайонного суду Андрія Подзірова випливає, що мешкає сім’я у квартирі батька Олега Подзірова у Луцьку, їздить на його «Volkswagen», а також іноді позичає гроші в глави сімейства.
Олег та Віра Подзірови займались підприємництвом з 90-х аж до 2015-го. До того, як піти в суд, Андрій Подзіров теж спробував себе у бізнесі. Пекли хліб, торгували продуктами харчування.
У щорічній декларації за 2018-й рік Андрій Подзіров вказує авто «Volkswagen Jetta» 2015-го року випуску. Суддя та його дружина Ірина Подзірова користуються машиною безплатно з 20 вересня 2018-го року на основі договору з фактичним власником Олегом Подзіровим і передоручення від громадянина Романа Стецюка.
Роман Стецюк це оперуповноважений Головного управління національної поліції у Рівненській області. Другого серпня 2019-го року, тобто майже через рік після того, як суддя Андрій Подзіров почав користуватися автівкою, яку декларує як батькову, Роман Стецюк подав форму змін до декларації, де вказав 282 тисячі 100 гривень доходу від продажу цього автомобіля.
Він зазначає, що отримав ці кошти від Андрія Подзірова. Тобто, авто придбав сам суддя, а не його тато.
Дещо пізніше від Романа Стецюка нову декларацію кандидата на посаду судді Волинського апеляційного суду подав і Андрій Подзіров. У вересні 2019-го він знову вказує безплатне право користування татовою автівкою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗАКРИТІ СПРАВИ ВІДНОСНО П’ЯНИХ ВОДІЇВ «ВИЛІЗЛИ БОКОМ» СУДДІ З МАНЕВИЧ
До слова, до 2018-го Андрій Подзіров їздив на іншому авто «Chevrolet Evanda» 2004-го року випуску, яке офіційно теж належало татові Олегу. У 2016-му луцькі патрульні склали протокол на суддю за порушення правил дорожнього руху. Він припаркував автівку в місці, де стоянка заборонена. Андрій Подзіров оскаржив постанову в суді. Проте справа про адмінправопорушення дійшла аж до касаційної інстанції і вже десь там застрягла в чиїйсь шухляді.
Суддя: «Я б з радістю не приймав допомогу від батьків, якби вона була мені не потрібна»
Аби з’ясувати, хто ж насправді придбав автівку, чому суддя вирішив засекретити співбесіду і попри це досі не пройшов кваліфоцінювання, «Сила правди» звернулася до першоджерела.
Зустріч зі служителем Феміди відбулася у його робочому кабінеті в приміщенні суду на вулиці Лесі Українки. На початку розмови Андрій Подзіров повідомив, що вестиме аудіозапис.
— Поясніть навіщо ви клопотали про співбесіду не під запис? Ви обґрунтовували своє прохання тим, що ваша родина — з окупованих територій. Проте прізвища ваших батьків і решти родичів є у ваших деклараціях, дані про них є у публічному просторі, про майно описано у висновку Громадської ради доброчесності.
— Ви розумієте, що таке Громадська рада доброчесності? Ви вже проінформовані з цього приводу: як вони мали б працювати і як вони працюють? Давайте розпочнемо з того, чому я заявив клопотання про залишення висновку без розгляду?
26 вересня я вже повинен був проходити фінальний етап кваліфоцінювання. В обід я мав зайти і пройти співбесіду. Саме в цей момент передали висновок Громадської ради доброчесності. Не за 10 днів, як це передбачено і регламентом, і положенням, а саме в цей момент.
Мені надали можливість попросити перерву. Я вирішив цього не робити. Для мене тут нічого страшного немає. Приховувати нема чого. Батьки все життя були підприємцями. Що стосується мене, у висновку жодної інформації ні критичної, ні ніякої не було.
Є певні моменти, які я не готовий з громадськістю обговорювати, бо вони стосуються не мене особисто, а батьків. Вони, все ж таки, іноді перетинають кордон і є побоювання за їхню безпеку.
— Як часто застосовують співбесіду в закритому режимі?
— Це передбачено положенням про кваліфікаційну комісію. Сам висновок стосувався близьких осіб, які мають стосунок до окупованих територій. Це передбачено. Дуже багато суддів цим користуються.
— Чому ви все ж таки не пройшли цю співбесіду?
— Кваліфкомісія забажала побачити первинні документи щодо майна. Щодо першої квартири, там був договір міни. Двокімнатну квартиру обміняли на трьохкімнатну в тому ж будинку з невеликою доплатою. А Громадська рада доброчесності показала, що то було саме придбання. Також не відповідала дійсності вартість кількох об’єктів.
Хочу окремо зауважити, що з ГРД веду переписку щодо скасування цього висновку. Я надав їм документи з податкової, які підтверджують, що доходи моїх батьків, як мінімум, вдвічі перевищують суму, на яку було придбано майна.
13 лютого мені відписали з ГРД, що станом на сьогоднішній день ваші пояснення отримані і знаходяться на розгляді. Якби я як суддя мав перед собою усі ці документи, я б ухвалив рішення. Що їм на сьогоднішній день заважає прийняти таке рішення, я не знаю.
Я з повною впевненістю прийшов на співбесіду пояснюючи членам комісії, що я з батьками не проживаю, що це не члени родини, це, згідно законодавства, близькі особи. Але позиція ВККС така, що це є громадськість і вона повинна наглядати за процесом.
На мою думку, те, що вони опублікували цей висновок, є порушенням. Мої батьки не давали на це дозволу. Навіть згідно Кодексу суддівської етики це є порушення. Але сталося, як сталося.
— Ви хочете, щоб ГРД скасувала свій висновок. Ваші колеги домагаються цього через суд. Якщо висновок буде скасовано, чи означатиме це для вас автоматично, що ви успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання?
— Це є прогалина. І висновок вже, фактично, зробив свою справу. На сьогоднішній день точаться дискусії щодо того, яку кількісну підтримку членів комісії у пленарному складі потрібно для проходження оцінювання: більшості чи все ж таки одинадцять.
— Розкажіть детальніше про майно, через яке у Громадської ради доброчесності виникли сумніви щодо вас.
— Більшість цього майна придбана ще до того як я став суддею. В 2014-ому я хоч і був суддею, але набув можливості здійснювати правосуддя тільки в березні 2015-го року. Квартира в Києві виміняна у 2014-му році. Будівництво під Києвом теж тривало до того.
Мої батьки одні з перших в місті почали займатись підприємницькою діяльністю. В них були досить серйозні доходи. У 2015-му році вони закрилися як підприємці і продали всі оборотні засоби, з якими працювали, бо ситуація, яка склалася на тій території, не відповідала їхньому баченню. Вони вирішили переїхати таким чином.
Вони побудували будинок, придбали квартиру сестрі, квартиру, в якій я зараз зі своєю сім’єю проживаю. Інформація у висновку щодо доходів батьків протягом п’яти останніх років розміром у 89 тисяч гривень не відповідає дійсності. Це просто кошти, які вони отримали, як найняті особи. Луганська податкова переїжджала з окупованої території і вони не передали інформацію за всі роки про підприємців на Київ. Були певні труднощі, я так розумію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВПЛИВОВІ РОДИЧІ ВОЛИНСЬКИХ СУДДІВ
Далі Андрій Подзіров продемонстрував довідку з податкової служби Луганської області, а також власні пояснення, надіслані на адресу Громадської ради доброчесності, де стверджує, що протягом 2010-2013 років батьки заробили майже 250 тисяч доларів.
— У батьків є можливість допомагати і вони допомагають. Я був би радий не приймати цю допомогу, якби вона була не потрібна. А вона була потрібна на той момент. Щоб ви розуміли, переїхати в Луцьк з сім’єю з дитиною і з дитиною, яка народилась за місяць після переїзду, це важко. І, крім батьків, ніхто іншої допомоги не надав.
— У декларації кандидата на посаду судді Волинського апеляційного суду ви вказали, що користуєтесь автомобілем «Volkswagen Jetta», фактичним власником якого є ваш батько, на праві передоручення від громадянина Романа Стецюка. Натомість, за місяць до подачі вами такої декларації Роман Стецюк подав форму змін, де задекларував дохід від відчуження рухомого майна. Він зазначає, що авто у нього купили саме ви, а не ваш батько. То хто все-таки купив авто?
— Цей автомобіль дійсно придбав батько за свої кошти, надав нам у користування і сам ним користувався. Але він є трохи замалим для нього. Він хотів його продавати, і наша сім’я виявила ініціативу його придбати. Де-факто ми придбали його у батька, а де-юре в першого власника, у Стецюка. Ми придбали його не за повну вартість, кошти ще віддаємо батьку. Якщо я не помиляюсь, там 90 тисяч ще була недоплата.
— У формі змін від липня минулого року ви вказуєте позичку від батька.
— Це за договором позики. Фактично це вказані кошти, які ми недоплатили батькові за авто.
— Коли саме ви купили авто в Стецюка?
— В Стецюка я не купував, я купував у батька. 23 липня 2019-го. Вказана декларація кандидата на посаду судді апеляційного суду подавалась за попередній період, за 2018 рік. Тобто за той період, коли в мене вже була подана щорічна. Фактично я її продублював. На кінець 2018-го року були саме такі правовідносини. Я не міг вказувати це авто, бо в 2018-ому це авто мені ще не належало. Законодавством передбачено такий спосіб подання декларації.
— Продовження співбесіди з вами було заплановане на 5 листопада 2019-го. Чому вона не відбулася, адже того дня деякі судді таки пройшли атестацію?
— Дуже цікава ситуація склалася. Я вже в Київ приїхав. 4 числа, напередодні співбесіди, мене набрав працівник Вищої кваліфікаційної комісії і сказав, що співбесіду скасували. Там було три колегії, які проводили співбесіди. Одна не скасувала своє засідання, а інші дві скасували повністю. І вийшло, що я був саме в тій колегії, яка скасувала засідання. Вже був підписаний закон і було відомо, що ВККС розформували.
— Чи відомо вам, що буде далі? Коли ви зможете завершити процедуру кваліфікаційного оцінювання?
— Звісно відомо. Зараз цим займається Вища рада правосуддя. Як тільки кваліфкомісія почне працювати, співбесіду буде продовжено. Якщо все буде нормально, до кінця березня кваліфкомісія буде обрана і почне працювати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НЕДОБРОЧЕСНІ: ХТО З ВОЛИНСЬКИХ СУДДІВ ПРОЙШОВ ПЕРЕАТЕСТАЦІЮ?
Сьогодні в графіку судових засідань Луцького міськрайонного суду немає прізвища Подзіров. Строк повноважень судді збіг ще у листопаді 2018-го. Тож нині Андрій Подзіров займає адміністративну посаду судді-спікера.
Тобто, уповноважений висвітлювати офіційну позицію від імені суду, брати участь у публічних заходах за участю представників ЗМІ, а також виконувати інші повноваження, спрямовані на реалізацію комунікаційної стратегії.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy