Обласні осередки семи політичних партій, що представлені у Волинській обласній раді, у 2017 році офіційно отримали і витратили більше 5 мільйонів гривень на свою діяльність. Із них – майже 2 мільйони гривень державного фінансування. Найбільше партії витрачалися на зарплату працівникам, оренду нерухомості та пропагандистську діяльність. Найактивнішими та найбільш грошовитими виявилися осередки «УКРОПу», «Солідарності» та «Батьківщини».
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував фінансові звіти за 2017 рік волинських обласних осередків семи політичних партій, представники яких обрані до Волинської облради. Аналізували звіти осередків партій «УКРОП», БПП «Солідарність», «Батьківщина», «Самопоміч», «Свобода» та «Наш край», а також звіт Радикальної партії Олега Ляшка в частині, що стосується Волинської області.
Що таке фінансова звітність партій
З початку 2016 року в Україні вступили у дію норми закону, які суттєво змінили правила гри для політичних партій. Зокрема, запровадили суворіше регулювання діяльності партій і кандидатів і водночас почалося державне фінансування партій.
Так звана реформа політичних фінансів була покликана зменшити вплив і залежність партій від олігархів, підвищити прозорість діяльності і підзвітність політичних організацій, створити для громадян інструменти контролю за ними. Один з таких інструментів – публічна фінансова звітність політичних партій.
За законом «Про політичні партії в Україні» усі зареєстровані партії зобов’язані подавати до Національного агентства з питань запобігання корупції щоквартальні звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в паперовій та електронній формі. Також партії подають підсумкові річні звіти. Усі ці документи знаходяться у відкритому доступі на сайті НАЗК. Цей же орган здійснює їх перевірку на дотримання вимог законодавства.
Окрім центральних штабів політичних партій, звітність подають також усі її регіональні осередки, які відповідно зареєстровані та мають статус юридичних осіб.
Важливим нюансом є те, що звіти центрального та регіональних осередків не є узгодженими. Тобто, центральний офіс звітується про свої кошти і видатки і не включає кошти і видатки регіональних осередків. Кожен з регіональних осередків про свої кошти і видатки звітується окремо. Однак, зазвичай лише тоді, коли вони мають статус юридичної особи, а відповідно – і рахунки в банках.
Тим часом в Україні чимало партій мають місцеві осередки, але без такого статусу. Із парламентських це Радикальна партія Олега Ляшка та «Народний фронт», які не зареєстрували жодного місцевого осередку. Попри те, що на своєму сайті «ляшківці» вказують місцеві осередки ледь не в кожному районі. Місцеві організації партій без статусу юридичних осіб не здатні здійснювати повноцінну господарську та фінансову діяльність. Зокрема, через відсутність відкритих рахунків у банках. Проте законодавство передбачає діяльність таких осередків і не зобов’язує їх подавати фінансову звітність.
Яку ж інформацію показують у звітах політичні партії? Це загальна інформація про партію, її контакти, рахунки, місцеві осередки, інформація про висування кандидатів та кількість працівників, відомості про майно, нематеріальні цінності, цінні папери, інформація про грошові кошти, всі надходження і внески, а також про всі витрати та фінансові зобов’язання.
Переважно без працівників, а осередки – без статусу юридичних осіб
Більшість волинських осередків партій представлених у Волиньраді вказали у звітах, що не мають найманих працівників. Лише три осередки відзвітувалися про 25 працівників. Це БПП «Солідарність», Радикальна партія Олега Ляшка, які торік отримували державне фінансування та партія «Наш край».
Левова частка працівників – 21 особа – із «Солідарності». Трьох працівників (керівника організаційного відділу, прес-секретаря та юриста обласного осередку) наймала Радикальна партія Ляшка через центральний офіс. Про одного працівника відзвітувався осередок «Нашого краю», однак будь-якої додаткової інформації про нього, чи навіть про виплату зарплати у звіті немає.
Лише одна із семи партій вказала у своєму звіті регіональні осередки із статусом юридичної особи. Це обласний осередок «Свободи». Загалом вони вказали 25 регіональних осередків в області, кожен з яких подав свій окремий від обласного осередку фінансовий звіт. Обласна організація «Батьківщини» хоч і не вказує у своїх звітах міських і районних осередків, проте 20 таких осередків регулярно подає звітність до НАЗК.
У «Батьківщини» – автомобіль, а в «УКРОПа» орендованої нерухомості на 1000 квадратів
У власності волинські осередки партій майна майже не мають. Відзначилися лише осередки «Батьківщини» та «Солідарності». Перші відзвітувалися про вантажний автомобіль ЗАЗ 110557 2006 року випуску балансовою вартістю 4 тисячі 880 гривень, партійний сайт і газету «Батьківщина Волині», а другі – лише про нематеріальний актив у вигляді партійної газети «Солідарність.Волинь».
Тим часом на праві користування чи в оренді в осередків перебуває чимало нерухомості. Найбільше – в «УКРОПа», а найдорожча – в «Солідарності».
Обласний осередок «УКРОПа» торік користувався нерухомістю, балансова вартість якої становить понад 290 тисяч гривень, «Солідарність» – майже 2,3 мільйона гривень, «Батьківщина» – майже 142 тисячі гривень, а «Свобода» – майже 5,5 тисяч гривень.
В кількісних характеристиках ситуація інша: «УКРОП» винаймав 21 офіс площею 1019 кв. м., «Солідарність» – 15 офісів на 286 кв. м., «Батьківщина» – 18 приміщень на 444 кв. м., «Свобода» – одне приміщення на 24,6 кв. м. Одним приміщенням нібито користувався і осередок партії «Самопоміч». Це приміщення значиться як спонсорський внесок у діяльність партії, проте він не обрахований в грошовому еквіваленті, не зазначена його площа та адреса. Платежі за користування ним не здійснювалися.
У звітах «Нашого краю» немає інформації про будь-яку нерухомість. Так само немає інформації про оренду приміщень на Волині і в звіті центрального осередку Радикальної партії Олега Ляшка.
«УКРОП» та «Батьківщина» зібрали найбільше пожертв, а у «Солідарності» – 1,8 мільйона з бюджету
Станом на кінець 2017 року на банківських рахунках у волинських партійних осередків залишалося небагато коштів. Найбільше – в «Самопомочі» (56 тисяч грн.), яка разом з тим протягом року не вела активної фінансової діяльності. Трохи більше 5 тисяч залишалося в «УКРОПа», 4,2 тисячі гривень – в «Солідарності», ще менше – у «Свободи» і «Батьківщини».
Проте, протягом 2017 року осередки отримали і використали значні кошти. Найбільші бюджети виявилися в «УКРОПа» та «Солідарності»: по 2,2 мільйони гривень. Однак, є суттєва різниця у їхньому формуванні.
У волинського «УКРОПа» основна частина надходжень – членські і добровільні внески на рахунки партії і її виборчого фонду. Загалом їм вдалося зібрати майже 2,6 мільйона гривень внесків. Однак, близько 405 тисяч з них довелося повернути жертводавцям через порушення порядку здійснення внесків. Також 142 тисячі гривень надходжень дали інші види доходів.
Натомість у волинської «Солідарності» основні надходження – це кошти з державного бюджету. Їх осередок отримав у 2017 році понад 1,88 мільйона гривень. Тоді як загалом президентська партія торік отримала з держбюджету 112 мільйонів гривень. Окрім бюджетного фінансування волинська «Солідарність» зібрала трохи більше 266 тисяч гривень внесків, що у 10 разів менше, ніж в «УКРОПа», та отримала 49 тисяч гривень інших видів доходів.
Дещо менший бюджет 2017 року виявився у волинської «Батьківщини». Загалом – близько 660 тисяч гривень на рік. Торік біло-сердечні зібрали майже 663 тисячі гривень пожертв і вони склали основу дохідної частини бюджету.
Значно менший бюджет виявився у волинської «Свободи». «Свободівцям» вдалося залучити 16,5 тисяч гривень внесків та отримати 9 тисяч з інших джерел.
Волинська «Самопоміч» торік не проводила активної фінансової діяльності. 56 тисяч гривень на рахунку – жодних витрат. Залучити вдалося майже 2,4 тисячі гривень – банківських відсотків. Осередок «Нашого краю»подав порожній звіт щодо надходжень і витрат.
Що ж до осередку Радикальної партії Олега Ляшка, то він не має статусу юридичної особи і не подавав звітності. Із загального партійного звіту видно, що жодних внесків від мешканців Волинської області на рахунки партії не надходило. Проте із загальнопартійного звіту видно, що на Волинь «ляшківці» витратили щонайменше 178 тисяч гривень бюджетних коштів.
«Солідарності» найбільше пожертвував Нестерук, «УКРОПУ» – Леонтьєв, а «Батьківщині» – дружина Бондарука
Досить цікавим і вартим окремої уваги є список жертводавців волинських осередків партій.
Загалом торік на діяльність волинського «УКРОПу» внески зробили майже півтори сотні осіб і серед них немає прізвища голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці, який є найвідомішим представником партії в області.
Як зазначалося, загалом «УКРОП» торік отримав 2,6 мільйона гривень внесків. Проте їх розміри виявилися досить нерівномірними. Найбільше протягом року пожертвував депутати Волинської обласної ради Сергій Леонтьєв(503 тисячі грн.) та Віктор Радчук (324 тисячі), підприємиця з Маневиччини Оксана Бугайчук (399 тисяч). Хтось жертвував лише у виборчий фонд кандидатів від «УКРОПу», хтось лише на рахунки партії.
Серед жертводавців багато й інших депутатів та публічних осіб, як от депутати облради Олександр Омельчук(166 тисяч), Микола Бущук (77 тисяч) та Олександр Зінчук (21,7 тисяч), депутати Луцькради Сергій Балицький(220 тисяч), Сергій Шкода (63,5 тисяч) та Микита Рабан (57 тисяч), володимир-волинський депутат і бізнесмен Сергій Радкевич (108 тисяч), депутат облради і колишній тренер ФК «Волинь» Віталій Кварцяний (85 тисяч). Поруч із ними і народний депутат Ірина Констанкевич (14,5 тисяч) та радник міського голови Луцька, депутат міськради Ігор Поліщук (33,9 тисяч).
Тим часом у волинської «Солідарності» майже половина внесків від одного жертводавця – депутата Луцької міськради Петра Нестерука (123 тисячі).
Від керівника секретаріату обласної організації партії Олександра Тарасюка надійшло майже 30 тисяч гривень внесків (один із працівників партії на зарплаті з держбюджету, – авт.). На рахунки виборчого фонду чималі суми пожертвували обраний торік голова Рівненської ОТГ на Любомльщині Володимир Крижук (25 тисяч), екс-голова Луцької райради Богдан Прус (22,5 тисяч) і Забродівський сільський голова Микола Калачук (21 тисяча). Від голови волинської «Солідарності» Романа Романюка надійшло 200 гривень внеску.
У волинській «Батьківщині» також переважно не звичайні жертводавці. Найбільший внесок надійшов від лучанки Бондарук Тетяни Іванівни (138 тисяч). Найімовірніше це дружина голови Волинської обласної організації «Батьківщини», бізнесмена і депутата Луцькради Валерія Бондарука. Понад 78 тисяч гривень внеску осередок отримав від колишнього помічника депутата Луцькради Андрія Козюри Юрія Войта, ім’я якого стало відоме загалу торік через ділянку площею 0,5 гектара на вулиці Глушець, яку той хотів отримати в оренду для будівництва багатоповерхівки.
Також серед жертводавців «Батьківщини» міський голова Ковеля Олег Кіндер (25 тисяч), депутат Луцькради Андрій Козюра (14,9 тисяч) та інші. Загалом – більше сотні осіб.
У волинської «Свободи» торік було лише два жертводавці: голова обласної осередку Анатолій Вітів (1,5 тисячі) та голова міського осередку і депутат Луцькради Микола Федік (15 тисяч).
«УКРОП» пустив понад 1,5 мільйони на оренду і рекламу, а «Солідарність» – на оренду і зарплату
Витрати у волинських осередків політичних партій у 2017 році виявилися досить різноманітними. Найпопулярнішими і найбільшими статтями витрат виявилися оплата оренди офісів, зарплата працівників та реклама.
Волинський «УКРОП» більш ніж половину свого бюджету витратив на оренду офісів (756 тисяч грн.) та пропагандистську діяльність (997 тисяч грн.). З реклами «УКРОП» віддав перевагу зовнішній політичній рекламі (419 тисяч) та рекламі на телебаченні (452 тисячі).
«Солідарність», яка отримала торік бюджетне фінансування, вирішила не економити на зарплаті. Зарплата 21 працівника потягнула на 1,24 мільйона гривень, ще майже 400 тисяч пішло на оренду офісів і 258 тисяч на оплату податків і зборів. При таких витратах на рекламу залишилося зовсім мало: трохи більше 43 тисяч. Із них усе – у витратах на видавничу діяльність (очевидно, мається на увазі підготовка партійної газети, – авт.). Витрат на зовнішню рекламу чи рекламу у ЗМІ із рахунків «Солідарності» торік не було, а от із рахунків виборчих фондів на це пішло більше 70 тисяч.
Волинська «Батьківщина» половину свого бюджету відправила на пропагандистську діяльність (302 тисячі), ще 160 тисяч пішло на матеріальні витрати і оплату послуг, а 188 тисяч – на регіональні відділення. У цю суму увійшла оплата оренди приміщень для регіональних осередків. З реклами «Батьківщина» віддала перевагу друкованим засобам масової інформації (200 тисяч), значно менше на телебаченні (96,5 тисяч) та радіо (5,5 тисяч).
Обласна організація «Свободи» була скромна у витратах. Серед основних витрат трохи більше трьох тисяч гривень – на оренду одного офісу та ще майже 17 тисяч на проведення публічних заходів. І жодної реклами.
Волинська «Самопоміч», як вже зазначалося, жодних витрат торік не здійснювала. Осередок «Нашого краю»подав порожній звіт щодо надходжень чи витрат.
Із партійного звіту Радикальної партії Олега Ляшка видно, що центральний офіс за кошти держбюджету оплатив зарплату трьох співробітників на Волині (104 тисячі грн.), замовив реклами у волинських ЗМІ на майже 73 тисячі гривень та здійснив 1,5 тисячі гривень інших витрат.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
