• Про нас
  • Звіти
  • Контакти
Субота, 1 Квітня, 2023
Підтримати проект
Центр журналістських розслідувань «Сила правди»
No Result
View All Result
  • Новини
  • Розслідування
  • Аналітика
  • Ми вплинули
  • Лайфхак
  • Спецтема
  • Блоги
  • Досьє
  • Комунальна нерухомість
  • Новини
  • Розслідування
  • Аналітика
  • Ми вплинули
  • Лайфхак
  • Спецтема
  • Блоги
  • Досьє
  • Комунальна нерухомість
No Result
View All Result
Центр журналістських розслідувань «Сила правди»
No Result
View All Result

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» > #Аналітика > Гостинний двір Прайзлерів: суперечка навколо «життя» для Старого Луцька

Гостинний двір Прайзлерів: суперечка навколо «життя» для Старого Луцька

Автор: Антон Бугайчук
10 Лютого 2023 в 14:35
У категорії: #Аналітика, Новини, ТОП новини
Гостинний двір Прайзлерів Кафедральна, 4 головна

У Луцьку – скандал між міською радою та активістами через історичний будинок у Старому місті. Влада шукає інвестора, щоб відкрити готельно-ресторанний комплекс, а громадська організація намагається облаштувати простір для громадських заходів.

Йдеться про Гостинний двір Прайзлерів — будинок та двір на Кафедральній, 4 на території історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». На початку 20 століття дім належав чеху Володимиру Прайзлеру. Там працював чеський клуб, ресторан та готель.

З 2018-го будинок перебуває у міській комунальній власності. Зараз він в аварійному стані: зовні помітні тріщини і дефекти, які можуть загрожувати руйнуванням. Тому Луцька міська рада взялася шукати інвестора через процедуру державно-приватного партнерства. Іншими словами: передати бізнесу на 20-30 років за символічну плату для відкриття готельно-ресторанного комплексу. При цьому міськрада не втрачає право власності і нібито зберігає певні важелі впливу.

Проте з 2021-го Гостинним двором зацікавилася громадська організація «Семиярусна гора». У дворі будинку почали проводити заходи та в рамках кампанії «Будуємо Україну разом» облаштовували територію. Наразі ж активісти через громадські слухання намагаються завадити наміру Луцькради передати об’єкт бізнесу. Натомість пропонують публічні консультації, архітектурний конкурс, відновлення за грантові кошти і передачу в оренду окремих приміщень. Все для того, щоб в частині будинку та дворі зберегти громадський простір. Хто саме повинен і готовий виділити такий грант, поки невідомо.

Підтримати проєктПідтримати проєктПідтримати проєкт

Зміст

  • Як виникла ідея громадського простору
  • Державно-приватне партнерство: найшвидший спосіб, поки будинок не розвалився?
  • Невдалі слухання та «таємний інвестор»
  • Дискусія триває

Як виникла ідея громадського простору

З 2018 року будівля на Кафедральній, 4 перебуває у міській комунальній власності. Певний час там було бюро судово-медичної експертизи, а також базувався комунальний Центр національно-патріотичного виховання, який орендував приміщення за символічну 1 гривню. Саме представники цього центру у 2021 році вперше провели спільний захід на тему урбаністики із громадською організацією «Семиярусна гора».

А вже у серпні 2022 року активісти цієї організації разом із представниками волонтерського руху «Будуємо Україну разом» провели тут толоку, щоб прибрати та навести лад у дворі і, відповідно, створити громадський простір.

Толока «Будуємо Україну разом» у Гостинному дворі в серпні 2022 року. Фото з сайту «Таблоїд Волині»

«Семиярусна гора» проводила безліч заходів протягом цього року. Відновлювала цей простір власними силами і силами волонтерів та мешканців міста. І це показало, що цей будинок і цей простір заслуговує на іншу функцію, що він є цінним для міста і буде ціннішим, коли він буде відкритим, коли він буде публічним і коли він буде використовуватися громадою, яка живе безпосередньо там. Життя і процвітання є там, де є місце людям кучкуватися, обговорювати щось, спілкуватися, проводити дозвілля», — вважає архітектор Володимир Цапук, який співпрацює із організацією.

Активісти бачать потребу в існуванні такого простору в Старому місті. На їхню думку, це може його «оживити» і привабити туди більше відвідувачів. За цим, мовляв, туди підтягнеться і бізнес, наприклад, кафе, які будуть мати більше клієнтів.

«Наявність публічного простору є однозначною перемогою для міського населення, які отримують центр притягання у Старому місті, а також місцевого бізнесу. Спочатку ми комунікуємо з людьми, вивчаємо їхні потреби. Згодом створюємо простір, який реалізовує їхні потреби — простір Гостинного двору, і після цього займаємось будівлями: власне будівля Гостинного двору та малі бізнеси, які займають функції у будівлях.

Оскільки в нас була можливість комунікації з місцевим населенням, то після створення публічного простору, ми очікуємо пожвавлення там людських потоків. Це вдихне життя у Старе місто і органічно заохотить більший інтерес до простору з боку бізнесу. З економічної сторони, все ще логічніше: збільшення потоку людей — це збільшення трафіку, а відповідно й збільшення економічного потенціалу для будь-якого бізнесу відкритого типу. Наприклад, магазин, кав’ярня, або галерея тощо. За правилами ринку, коли нам вдасться створити публічний простір, тобто попит, там неодмінно буде з’являтися і пропозиція, адже мова йде про центр Старого міста з величезним потенціалом», — коментує представник «Семиярусної гори» Любомир Дмитришин.

Державно-приватне партнерство: найшвидший спосіб, поки будинок не розвалився?

Попри те, що у Гостинному дворі знаходилися різні устнови та навіть міський комунальний заклад, ще у 2018 році міська рада оголосила про наміри організувати державно-приватне партнерство, щоб в підсумку перетворить об’єкт на готель.

«Про початок процедури ДПП було оголошено офіційно, відповідно до процедурних вимог у 2018 році. Крім того, про свої наміри неодноразово повідомляли на різних офіційних заходах місцевого, загальнодержавного та міжнародного рівня (семінари, бізнес-форуми, круглі столи тощо), де розглядалася тема інвестиційної привабливості міста», — стверджує заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк.

Будинок Прайзлерів

Державно-приватне партнерство — це передбачена законодавством України форма співпраці між державною або місцевою владою і бізнесом на взаємовигідних умовах.

У цьому випадку міська рада буде пропонувати партнерство бізнесу на приблизно таких умовах: вони передають приватному інвестору будівлю за 1 гривню на 20-30 років, а інвестор вкладає у неї кошти, щоб відкрити готельно-ресторанний комплекс.

«Проєктом державно-приватного партнерства планується збереження пам’ятки та її використання в якості готельно-ресторанного комплексу. Управління об’єктом передбачатиме користування, експлуатацію, технічне обслуговування об’єкта на довготривалий період, 20-30 років.

Варто зазначити, що передача приватному партнеру об’єкта ДПП, у тому числі його подальша реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення коштом інвестора, не зумовлює перехід права власності на цей об’єкт до приватного партнера та не припиняє права комунальної власності на такий об’єкт. Такі об’єкти підлягають поверненню власнику приватним партнером після припинення дії відповідного договору в порядку, передбаченому договором, укладеним в рамках ДПП», — каже Ірина Чебелюк.

За її словами, «конкретного інвестора немає», а конкурс на його визначення ще не провели. Проте у цьому слова Чебелюк не збігаються з твердженням начальниці управління комунального майна міськради Алли Грабко. Ще у 2021-ому вона заявляла, що є конкретний інвестор, на якого орієнтуються у проєкті цього державно-приватного партнерства.

Через аварійність будинок, за твердженням Чебелюк, потребує чималих капіталовкладень. Вона посилається на висновок комунального підприємства «Волиньпроект» від 2021 року, за яким тільки укріплення будинку оцінили у близько 8 мільйонів гривень. Натомість загальна реконструкція може сягнути «понад 100 мільйонів гривень плюс щорічне утримання».

Будівля на Кафедральній, 4 справді виглядає ненадійно. На фасаді помітні тріщини, а частина стін вже стягнуті металевим каркасом. У міськраді заявляють, що проводити заходи у будинку та біля нього зараз небезпечно.

«Варіант реконструкції приміщення за кошти бюджету громади не доцільний, оскільки потребує великих фінансових вкладень. Крім того, навіть у випадку подальшої здачі приміщення в оренду, термін окупності таких капіталовкладень буде надзвичайно тривалим», — стверджує Чебелюк.

Для порівняння, реконструкція всього проспекту Волі мала обійтися міському бюджету у 60-80 мільйонів гривень. А подібна за змістом реконструкція Вежі Чарторийських у старому місті — у 300 мільйонів гривень. Щоправда, із них з міського бюджету виділили лише 1 мільйон, а більша частина суми — грантові кошти. Тому в міськраді самостійне фінансування розглядати не хочуть. Відкинули вони й два інші варіанти: продаж та оренду.

«Продаж будівлі передбачає те, що міський бюджет втратить контроль над пам’яткою, а отримана на аукціоні одноразова сума буде незначною. При варіанті довгострокової пільгової оренди занедбаної пам’ятки культурної спадщини, контроль над приміщенням залишається за міською радою. Однак, щомісячні орендні платежі будуть мінімальними, і становитимуть близько 17,5 тис. грн на рік», — стверджує заступниця міського голови.

У міській раді сумніваються, що зможуть знайти орендарів, які платитимуть більше, ніж витратять на утримання будівлі з бюджету. Отож, на їх думку, державно-приватне партнерство є найкращим підходом «зважаючи на передаварійний стан та розуміючи необхідність негайного відновлення пам’ятки». Про це вони почали писати навіть на офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook, зважаючи на резонанс навколо будівлі. При цьому, за словами Чебелюк, із міського бюджету вони не витрачали та не планують витрачати кошти на укріплення будівлі.

На офіційній сторінці Луцької міськради заявляють про аварійність Гостинного двору

Без суттєвих капіталовкладень аварійність будинку усунути неможливо. Так, зокрема, вважає і директор Луцького міського молодіжного центру Юрій Семчук. Цей заклад створений на основі Центру національно-патріотичного виховання та фінансується з міського бюджету.

«Я прийшов в центр працювати в червні 2021 року. Приміщення вже було в аварійному стані. Нам не дозволяли ходити під балконами, проводити заходи в дворику, бо це було небезпечно. Там просто обсипається цегла. Навіть прохід, арка металева, через яку заходити, може завалитися у будь-яку мить. Коли почалась зима (2021 року, — ред.), ми зрозуміли, що там немає опалення. До того працювали на калориферах. Але це нереально, бо все виходить назовні через тріщини», — розповідає Семчук.

Натомість він пропонує і «Семиярусній горі» й іншим громадським організаціям проводити заходи на базі їх молодіжного центру. Для цього комунальний заклад має зал на Ковельській, 8 у Луцьку, а також «літню резиденцію» — будинок на так званому іподромі у Центральному парку. Також вони готові надавати техніку для проведення молодіжних заходів на будь-якій локації, де це дозволено.

«У нас на базі є технічні засоби, наприклад подовжувачі, проектор, колонка. І ми завжди для молоді, якщо це не комерційний захід, надаємо безплатно в оренду ці речі», — каже Семчук. 

За його словами, вони давали і «Семиярусній горі» можливість проводити заходи на базі молодіжного центру у Центральному парку. Також на 2023-й у міській раді запланували виділити до двох мільйонів гривень на розвиток цього приміщення у парку.

Натомість для Гостинного двору в міськраді все ж планують комерційне призначення — готельно-ресторанний комплекс. Віддавати подвіря молоді не хочуть, бо це мовляв, може «зашкодити інвестиційній привабливості» об’єкту. Проте після проведення конкурсу переговори щодо використання двору як публічного простору активістами можливі.

Директор Луцького міського молодіжного центру Юрій Семчук каже, що у місті є де проводити громадські заходи. В тому числі таку можливість для громадських організацій безплатно надає їх центр

Невдалі слухання та «таємний інвестор»

Тригером для активнішої публічної дискусії щодо Гостинного двору став початок підготовки об’єкта 23 грудня. Тоді у дворі комунальники знесли гараж, на якому був мурал, створений активістами.

Гараж, як стверджують у Департаменті муніципальної варти, збудували незаконно в радянські часи, а створення муралу не передбачене меморандумом про співпрацю міської ради і ГО «Семиярусна гора», за яким і облаштовували громадський простір в дворі. 

Термін чинності меморандуму про співпрацю завершився 31 грудня і в міській раді не планують його продовжувати. Натомість активісти стверджують, що їх «виганяють з простору, через публічне висвітлення ситуації».

«Ця інформація (про державно-приватне партнерство, — ред.) є публічною з 2017 року, і під час підписання меморандуму з міською радою ми домовлялися, що підемо з простору на час робіт, але до початку реставрації будемо там і приваблюватимемо лучан. Реставрація все ще навіть і близько не починатиметься, бо навіть якщо міська рада буде в рамках свого державно-приватного партнерства готуватися, це займе мінімум пів року, а то й рік. Але нас вже виганяють з простору, через публічне висвітлення ситуації. Хоча ще цієї весни-літа простір точно міг би приваблювати людей», — вважає представник «Семиярусної гори» Любомир Дмитришин.

Після інциденту 23 грудня активісти «Семиярусної гори» почали планувати проведення громадських слухань. Для цього вони зібрали 500 підписів, які потрібні, щоб ініціювати громадські слухання у Луцьку. Проте у Луцькій міськраді частину підписів «забракували» через те, що їх нібито поставили неповнолітні, або не мешканці Луцька. Тим не менше, слухання розпочали 27 січня з ініціативи самої Луцької міської ради.

«Оскільки інформація в громадському просторі була опублікована, Луцька міська рада прийняла рішення оголосили з власної ініціативи громадські слухання на таку ж тему», — заявила на початку цих слухань Ірина Чебелюк.

Засідання було напруженим, адже відбувалося в умовах воєнного стану. Учасників неодноразово попереджали про заборону онлайн-трансляції, аби ворог не дізнався про таке масове скупчення людей. До участі в слуханнях зареєструвалося 447 осіб. Захід відбувався у Палаці культури міста Луцька. Після майже години виступів слухання змушені були припинити через повітряну тривогу.

Громадські слухання 27 січня так і не вдалося провести через повітряну тривогу

Учасники встигли заслухати кілька виступів: архітектора Володимира Цапука та заступниці міського голови Ірини Чебелюк. Перший представляв позицію «Семиярусної гори» та наполягав на відкритому архітектурному конкурсі замість процедури державно-приватного партнерства.

«Таємний інвестор, символічна плата — це не є про прозорість. Це не є про демократію. За вашою спиною хотіли вирішити, що там має бути. Мусимо трохи відкотити назад і вказати місту, як воно має відбуватися. Луцьк, на жаль, досі не має якісних прикладів достойної європейської реставрації. Але я впевнений, що буде. Натомість ми маємо «хороші приклади» коли цінні будинки, цінні ділянки свідомою діяльністю або бездіяльністю доводяться до руйнації, або згорають. І потім там постає щось нове, про що нам не звітували, не домовлялися і не узгоджували», — заявив він.

Згадані Володимиром Цапуком проблемні проєкти це будівництво на Кафедральній, 13. Там планували звести триповерховий будинок на ділянці, під якою знаходяться історичні підземелля. Також Цапук згадав сусідні будинки «у псевдоісторичному стилі», дозволи на спорудження яких теж надавали непрозоро. Тому із Гостинним двором активісти, мовляв, хочуть змінити цю «традицію».

Поруч із Гостинним двором знаходяться рештки дому на Кафедральній, 13. Тут приватний забудовник мав спрорудити трьохповерховий будинок, проте через недотримання норм, домовленостей і громадський спротив цього зробити не вдалося

Натомість вони пропонують проведення протиаварійних робіт, проєктний семінар з мешканцями та фахівцями для визначення концепції розвитку, оголошення та проведення архітектурного конкурсу і власне реставрацію. При цьому у журі конкурсу, на їх переконання, слід залучати не волинян, а фахівців з інших регіонів.

«Якщо хочемо якісну архітектуру, маємо запросити до участі в конкурсі достойних архітекторів. Щоб вони хотіли брати участь у ньому, треба склад журі, якому вони довірятимуть. Мар’ян Кардаш та Ганна Бондар (архітектори з Києва та Львова, — ред.) радо нам допоможуть з такими іменами до журі. Наразі, ми вже знаємо, що це мають бути люди не з області, адже останні не є до кінця об’єктивними через вплив міської ради та місцевих акторів, — вважає Любомир Дмитришин.

Щоб будинок вистояв до того часу, поки проведуть конкурс, активісти сподіваються залучати грантові кошти.

«Грант лише на передаварійні роботи, які є важливими для того, щоб він не впав. Це ніяк не підриває те, щоб там була комерція, але це вирішуватиметься на конкурсі з визначенням концепції».

У «Семиярусній горі» разом з тим досі не визначилися із тим, у кого саме будуть просити грантові кошти. Сподіваються на участь в державній програмі «Велика реставрація», співпрацю з Українським культурним фондом і Європейським союзом.

«Знову ж, одного нашого бажання мало, треба згода від Луцької міської ради, яка наразі ображена на нас через те, що ми ініціювали громадські слухання, бо «все можна було вирішити тихенько в кабінеті», — визнає Любомир Дмитришин.

Дискусія триває

Дата продовження громадських слухань станом на середину лютого невідома. Активісти «Семиярусної гори» звинувачують міську раду у «добровільно-примусовому» залученні бюджетників на слухання, щоб мати більшість у залі.

«У нас є свідчення працівників держустанов, яких «зігнали» на громадські слухання. Уже зараз ми працюємо над медійним висвітленням цієї проблеми. Кумедно, що тітці одного з наших волонтерів, яка працює в садочку, теж прийшла «добровільно-примусова» вказівка від керівниці з приміткою за що голосувати. Так Луцька міська рада пробує фальсифікувати процедури місцевої демократії», — пишуть на сторінці «Семиярусної гори».

У ГО «Семиярусна гора» вважають, що міська рада організовано залучила на громадські слухання працівників ради та комунальних закладів, щоб сформувати більшість

Щоправда, наразі незрозуміло, чи залучення «комунальників» на засідання було організованим і чи працівники міськради, які були в залі, не мали права там знаходитися. Правила проведення громадських слухань у Луцьку не забороняють таким людям голосувати.

Частина громадських активістів публічно розкритикували «Семиярусну гору» за необгрунтовані амбіції щодо створення громадського простору там, де його ніколи не планували.

«В Гостинному дворі не було, нема і не планувався громадський простір — це нібито ініціатива молоді, яку придумали на рівному місці без нічого, але руйнування якого активно просувається», — заявив заступник голови Молодіжної ради при Луцькій міськраді Максим Войчук. 

Він зокрема вважає, що «архітектурний конкурс не вирішить проблему з аварійністю приміщення», а «ініціатори не мають організаційної/інституційної/фінансової спроможності щось змінити».

Таким чином, на сьогодні відкритими залишаються питання щодо прозорості державно-приватного партнерства, а також доступних альтернатив.

З одного боку, може виявитися, що приватним «партнером» буде один конкретний інвестор, який виграє конкурс без конкуренції. І ним може виявитися особа чи компанія, яка наближена до міської влади. Хоча представники «Семиярусної гори» не заявляють про це публічно, вони підозрюють, що «таємним інвестором», якого вони критикують є нардеп Ігор Палиця. Він прямо пов’язаний із нинішнім міським головою Ігорем Поліщуком та має досвід у готельно-ресторанному бізнесі (комплекс «Буковель», ТРЦ у Луцьку, Львові, Сумах тощо).

З іншого боку, поки критики державно-приватного партнерства не мають надійної альтернативи щодо фінансування. В умовах повномасштабної війни виділення гранту на саме такий будинок може бути далеко не першим пріоритетом як для державної підтримки, так і для міжнародної. Надто у ситуації, коли представники громади у міській раді такий варіант наразі не розглядають.

Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала як у Луцьку збираються приваблювати більше туристів історичною спадщиною.

Підтримати проєкт Підтримати проєкт Підтримати проєкт

Антон Бугайчук

Політолог, з жовтня 2019 року до лютого 2020-го – журналіст Центру журналістських розслідувань "Сила правди", позаштатний дописувач "Сили правди"
Теги матеріалу: Алла ГрабкоВолодимир ЦапукГО «Семиярусна гора»ДІКЗ Старий ЛуцькІрина ЧебелюкІсторіяЛуцькЛуцька міська радаЛюбомир ДмитришинЮрій Семчук
ПоділитисяПоділитисяВідправитиВідправити
Попередня новина

Де і скільки на Волині витратили на ремонти укриттів

Наступна новина

Ексдиректорку луцького коледжу остаточно виправдали у корупційній справі

Схожі Публікації

Що пишуть про російську дезінформацію у польських медіа

Автор: Мая Голуб
31 Березня 2023 в 14:10
0
російські фейки та маніпуляції

Російська пропаганда неодноразово намагалася потрапити у медіапростір Польщі. Але викриті фейки та маніпуляції показують, що...

Детальніше

Конфіскації та штрафи: як карають власників «євроблях» на Волині

Автор: Антон Бугайчук
30 Березня 2023 в 18:55
0
Штрафи за нерозмитнння головна

В Україні штрафують на солідні суми за порушення строків розмитнення чи ввезення автомобілів на іноземних...

Детальніше

Директора луцького підприємства запідозрили у непрозорому виборі підрядників на авторинку

Автор: Юлія Галецька
30 Березня 2023 в 14:50
0
Олег Бахтай директор КП Автопарксервіс

Депутати Луцької міської ради влаштували директору комунального підприємства «Автопарксервіс» Олегові Бахтаю «холодний душ». Його покликали...

Детальніше
Наступна новина
Наталія Стрільчук Луцький кооперативний коледж

Ексдиректорку луцького коледжу остаточно виправдали у корупційній справі

НОВИНИ

  • 31 Березня 14:10 Що пишуть про російську дезінформацію у польських медіа
  • 30 Березня 18:55 Конфіскації та штрафи: як карають власників «євроблях» на Волині
  • 30 Березня 14:50 Директора луцького підприємства запідозрили у непрозорому виборі підрядників на авторинку
  • 30 Березня 10:36 Як Палиця і компанія отримали «Кручу» і гектар землі у Луцьку «за копійки»
  • 28 Березня 19:02 Як у Луцьку організовують дозвілля для дітей під час війни
  • 28 Березня 10:00 Лісова реформа на Волині: великі амбіції та прихована опозиція
  • 27 Березня 12:25 Відкриті дані закрили. Чому у Луцьку приховали генплан та іншу документацію
  • 24 Березня 17:20 Як правильно комунікувати з тими, хто бачив війну: в Луцьку навчали першої психологічної допомоги
  • 23 Березня 13:30 Луцький виш приховав повні зарплати співробітників ректорату
  • 23 Березня 11:35 Скільки насправді волинян втекло за кордон через систему «Шлях»
  • 21 Березня 17:30 Судили волинянина, який нелегально торгував цигарками на дорогому позашляховику
  • 21 Березня 13:30 «Павутинка» для ЗСУ. Як волиняни допомагають військовим бути невидимими
  • 18 Березня 10:10 Справу волинського митника, в багажнику якого знайшли 704 тисячі доларів, закрили
  • 16 Березня 9:05 Як змінили роботу та переживають виклики війни розважальні заклади Луцька
  • 15 Березня 17:05 Воду пили просто з калюж. 21-річний боєць розповів як виходив з Маріуполя
  • 15 Березня 11:30 Охороняли Луцьк і рятували від голоду Ізюм. Чим займається громадське формування «Дефендер»
  • 15 Березня 9:40 Як доглядати клавіатуру ноутбука?
  • 14 Березня 16:45 Як волонтер з Луцька виготовляє павербанки для військових
  • 14 Березня 13:30 Скільки підприємств переїхало на Волинь з початку повномасштабного вторгнення
  • 13 Березня 15:56 Помилка на мільйони. Скільки «проїдають» районні ради Волині під час війни
Усі новини розділу

Контактні дані

  •  Волинська область, місто Луцьк
  •  (+38) 095 15 97 813
  •  [email protected]

Розділи сайту

  • Новини
  • #Розслідування
  • #Аналітика
  • #Ми вплинули
  • #Спецтема
  • #Лайфхак

Інформація

  • Про нас
  • Звіти
  • Контакти

Про нас

«Сила правди» – це об’єднання журналістів, які прагнуть справедливості та демократичного суспільства без корупції.

Розробка та підтримка сайту Massimo Agency | massimo.in.ua

Copyright 2018-2023 © Центр журналістських розслідувань "Сила правди".
Матеріали Центру журналістських розслідувань «Сила правди» можна використовувати згідно ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства, CC BY (переклад ліцензії українською). Прохання ставити гіперпосилання на «Силу правди» в першому чи другому абзаці вашого матеріалу.

No Result
View All Result
  • Новини
  • Розслідування
  • Аналітика
  • Ми вплинули
  • Лайфхак
  • Спецтема
  • Блоги
  • Досьє
  • Комунальна нерухомість

Copyright 2018-2023 © Центр журналістських розслідувань "Сила правди".
Матеріали Центру журналістських розслідувань «Сила правди» можна використовувати згідно ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства, CC BY (переклад ліцензії українською). Прохання ставити гіперпосилання на «Силу правди» в першому чи другому абзаці вашого матеріалу.