• Про нас
  • Звіти
  • Контакти
Субота, 4 Лютого, 2023
Підтримати проект
Центр журналістських розслідувань «Сила правди»
No Result
View All Result
  • Новини
  • Розслідування
  • Аналітика
  • Ми вплинули
  • Лайфхак
  • Спецтема
  • Блоги
  • Досьє
  • Комунальна нерухомість
  • Новини
  • Розслідування
  • Аналітика
  • Ми вплинули
  • Лайфхак
  • Спецтема
  • Блоги
  • Досьє
  • Комунальна нерухомість
No Result
View All Result
Центр журналістських розслідувань «Сила правди»
No Result
View All Result

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» > #Розслідування > Кінці в воду. Як і на кого на Волині перереєстровують російський і білоруський бізнес

Кінці в воду. Як і на кого на Волині перереєстровують російський і білоруський бізнес

Автор: Оксана Петрук
16 Грудня 2022 в 11:00
У категорії: #Розслідування, Новини, ТОП новини
білоруський бізнес на Волині

Близько сотні зареєстрованих на Волині підприємств станом на 24 лютого 2022 року були пов’язані з громадянами Росії і Білорусі. До повномасштабного вторгнення більшість з них успішно розвивали свою справу. Але з початком великої війни, запровадженими національними і міжнародними економічними санкціями таким фірмам довелося перефарбовуватися. Рятувати бізнес вони чомусь кинулися в Євросоюзі.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував, що здебільшого на фізичних і юридичних осіб з шенгенської зони перереєстровують корпоративні права волинські підприємства, засновниками яких до цього були росіяни і білоруси. Щоправда, дехто переписує свою частку і на українців.

Зміст

  • Меблі, ліс, аграрна продукція і машини. Волинський бізнес росіян і білорусів, який змінив власників після 24 лютого
  • Ополячився. Білорус змінив прописку, щоб врятувати бізнес

Меблі, ліс, аграрна продукція і машини. Волинський бізнес росіян і білорусів, який змінив власників після 24 лютого

Серед підприємств-хамелеонів – Товариство з обмеженою відповідальністю «УПБ Сад», яке раніше отримувало дотації з українського бюджету на розвиток садівництва. Навесні 2022-го, тобто на початку повномасштабного російського вторгнення, рівні частки по 10% в статутному капіталі підприємства мали громадяни Білорусі Віталій Ляшук та Дмитро Матуцький. Ще 10% відсотками володів волинянин Віктор Павлюк, а кінцевим бенефіціаром бізнесу був поляк Даріуш Мушинські. Станом на листопад цього року білорусів вивели з числа засновників. Тепер корпоративні права Віталія Ляшука і Дмитра Матуцького офіційно перейшли Даріушу Мушинські.

Напередодні «Сила правди» розповідала і про підприємство «Гербор-Холдінг» з Володимира. Серед його засновників багато років були громадяни Російської Федерації – Валерій Гершон і його діти: Кіріл, Яна і Євгенія. 

Підтримати проєктПідтримати проєктПідтримати проєкт

Восени цього року частку підприємства розміром 14% переписали на підприємство з Польщі «ЕЕП Холдінг», щоб уникнути санкцій. Водночас «Гербор-Холдінг» повністю не позбувся російського сліду. Досі , за офіційними даними із аналітичної системи «YouControl», 15% капіталу належить громадянам РФ. Проте, згідно букви закону, вони не вважаються вигодонабувачами. Відтак державні і комунальні заклади продовжують укладати контракти з цим підприємством. А меблі «Гербор-Холдінг» навіть зараз продають в окупованому Криму і ворожій Білорусі. 

інфографіка структура власності Гербор Холдинг
Структура власності компанії «Гербор-Холдінг» до 24 лютого та після

Перевзуваються на ходу волинські підприємства, пов’язані з колишнім народним депутатом України Сергієм Мартиняком і його бізнес-партнером білорусом Сергієм Горлачем. Йдеться про компанії агропромислової групи «Пан Курчак». 

Ще в квітні цього року засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойчеагротех», яке займається торгівлею сільгосптехнікою, було підприємство «Скайленд плюс», а кінцевим бенефіціаром – Сергій Горлач. Із введенням економічних обмежень щодо російського і білоруського бізнесу в Україні, фірму перереєстрували на ТОВ «Ріст-Н» і Сергія Мартиняка. Власне «Скайленд плюс» до літа 2022 теж належало Сергію Горлачу, а нині це активи товариства «САС Холдинг» з Варшави.

ТОВ «Вудленд Україна», що спеціалізується на лісозаготівлях і лісопереробці та належить до тієї ж агропромгрупи «Пан Курчак», ще у вересні цього року належало Мартиняку і Горлачу, а нині єдиним бенефіціаром підприємства є племінниця Сергія Мартиняка Богдана Кварцяна.

Змінило засновників й інше підприємство Мартиняка – «БКМ-Україна», яке складало у Луцьку тролейбуси білоруського автовиробника «Белкомунмаш» та реалізувало їх в Україні за кошти кредитів ЄБРР. Восени цього року Відкрите акціонерне товариство «Керуюча компанія холдинга «Белкомунмаш», якому належало майже 25% статутного капіталу, вивели з числа засновників «БКМ-Україна».

Ополячився. Білорус змінив прописку, щоб врятувати бізнес

Серед волинських фірм-хамелеонів найбільш здивувало іноземне підприємство «СТіМ Україна», яке займається ремонтом доріг, устаткуванням і фарбами для дорожньої розмітки. Підприємство зареєстроване в Луцьку ще у 2008 році й активно освоює бюджетні гроші на тендерах. 

З 2016 року, відколи запрацювала система «Prozorro», «СТіМ Україна» підписала з державними та комунальними закладами щонайменше 27 договорів на 11,3 мільйона гривень на постачання фарб, а також машин для розмітки доріг.

Зокрема, у 2019-ому «СТіМ Україна» продало комунальному підприємству «Маріупольавтодор» машину для нанесення дорожньої розмітки за майже 5 мільйонів гривень. А в травні 2021-го – Волинському облавтодору фарби на 633 тисячі гривень. Загалом у 2021 році «СТіМ Україна» підписало контрактів з комунальними підприємствами майже на 1 мільйон 123 тисячі гривень. У 2022 році прямих контрактів із «СТіМ Україна» українські комунальні та державні підприємства не підписували.

За даними аналітичної системи «YouControl», минулоріч «СТіМ Україна» імпортувало продукції на понад 150 мільйонів гривень – найбільше з моменту створення. За даними «Сили правди», левова частина товарів надійшли від двох білоруських підприємств: ООО «Строительная техника и материалы» і СООО «СТиМ Брест».

Кінцевим бенефіціарним власником «СТіМ Україна» є відомий білоруський бізнесмен Дмитро Черненко. У 2019 році він разом з братом і водночас партнером Ігорем Черненком потрапили до рейтингу топ-200 підприємців республіки. Черненки – власники одного з небагатьох у Білорусі заводів недержавної форми власності. На фабриці виготовляють термопластик.

Скріншот з сатй компанії «СТіМ». Дмитро Черненко – на фото з лівого боку

Загалом «СТіМ» – це група компаній з центром у Бресті і мережею офісів у Росії. Принаймні таку інформацію можна знайти на корпоративному сайті. В розділі «Зв’язатися з нами» вказані телефони менеджерів у Москві, Санкт-Петербурзі, Омську, Воронежі, Краснодарі, Казані, Іркутську, Єкатиринбургу, Хабаровську і, зрештою, в Україні.

Серед контактів групи білоруських компаній «СТіМ» і український номер

«За время своего существования, группа компаний «СТиМ» стала поставщиком материалов и техники для дорожной разметки не только для Беларуси и России, но и для других государств (Болгария, Марокко, Польша, Испания, Иран, Сирия, США и др.)», – йдеться на сайті підприємства. 

Щоправда про Україну раніше там було значно більше інформації. Зокрема, в розділі «Контакти» старої версії сайту були вказані директор і менеджер офісу «СТіМ Україна» в Луцьку.

З початком великої війни ні «СТіМ», ні її вітчизняна «дочка» не «впали в сплячку». Зокрема, 24 серпня 2022 року, того дня, коли Україна відзначала 31-у річницю незалежності, до Бреста приїхав посол Росії в Білорусі Борис Гризлов. Російський дипломат, зокрема, відвідав виробничі потужності білоруського товариства «СТіМ». 

«Компаніям, які раніше працювали із західними клієнтами, потрібно переорієнтуватися на Схід, заявив посол РФ у Білорусі Борис Гризлов, відвідуючи групу компаній вільної економічної зони «Брест», – повідомляє видання «Sputnik».

«Зараз треба ринки збуту міняти. На Схід подивіться», – цитує главу російського диппредставництва білоруська преса.

Директор компанії «СТіМ» Дмитро Черненко, судячи з повідомлень у пресі, приймав російського посла так, як належить. Жалівся на санкції і переконував, що працює над імпортозаміщенням. Запевняв, що купуватиме обладнання в Росії.

«Підприємство останнім часом якраз переорієнтувалося на роботу зі східними країнами. Логістичні склади з’явилися в Іркутську, Хабаровську та Єкатеринбурзі. Найближчим часом буде запущено додаткове виробництво у Казані. Через санкції на виробництво перестало надходити деяке обладнання з Японії та інших країн. У зв’язку з цим підприємство перейшло на турецькі двигуни для розмічувальних машин, у планах також купувати обладнання у РФ. Сировина для виготовлення матеріалу – російська», – заспокоїв російського посадовця бізнесмен Черненко.

До слова, Дмитро Черненко – військовий інженер, спеціаліст з ракетної радіоелектроніки. Про це він розповідав в інтерв’ю ще два роки тому.

«У нас была шикарная физико-матиматическая школа в военном училище… ты не можешь научиться управлять, если ты не научился подчиняться. Ты сначала всего себя скомкал, тебя засунули в одно место. Тебе сказали: вот ты теперь никто. Точка. И только пройдя через это состояние точки, ты можешь кем-то по-настоящему управлять. Побывать в ситуации подчиненного, в ситуации бесправного это такой хороший душ», – ділився життєвим досвідом власник групи компаній «СТіМ» в ефірі програми «PROРазвитие».

Держава Білорусь підтримала Росію в війні проти України, тим самим погодившись розділити з агресором наслідки свого рішення. Однак білоруський бізнесмен Дмитро Черненко, який так запопадливо виправдовується перед російськими посадовцями, очевидно не хоче втрачати український ринок. 

У листопаді 2022-го в реєстраційну справу іноземного підприємства «СТіМ Україна» внесли зміни. Серед власників компанії більше немає осіб з білоруською пропискою. Тепер корпоративні права підприємства належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Контур» з Польщі, а кінцевим бенефіціарним власником польської фірми є все той же Дмитро Черненко. Тільки тепер вже з пропискою в Люблінському воєводстві. 

Бенефіціари компанії «СТіМ Україна». Скріншот з профілю підприємства в аналітичній базі «YouControl»

На сайті польської фірми «Контур» в розділі «Про нас» нема ані слова про Дмитра Черненка чи білоруські виробничі потужності товариства. Натомість там вказано, що компанія є виробником і дистриб’ютором машин.

Сайт польської компанії «Kontur»

Щоб довідатись, чию техніку продає підприємство, «Сила правди» зателефонувала за контактними номерами польського «Контуру». Перше, що журналісти почули у слухавці було «Здраствуйте». Міжнародний продавець Алєся Бойка не відреагувала на вітання польською. Зачувши, що телефонують журналісти з України, взагалі відмовилась відповідати на запитання про підприємство. Тоді ми зателефонували за іншим номером з того ж таки сайту і напряму запитали, де виготовляються машини, які продає товариство «Контур». «В Білорусі», – зізнався співробітник компанії Міхал Лежанський.

Про зв’язок польського «Контура» із Білоруссю прозоро натякає і сама назва підприємства. Адже марка машин для розмітки доріг білоруського виробництва так і називається: «Контур». Їх є кілька моделей: «Контур 400», «Контур 700», «Контур 900», «Контур 1500».

«Сила правди» спробувала дізнатися в Дмитра Черненка про його плани щодо підприємств в Україні і Росії, про те, як білорус зумів отримати реєстрацію в Польщі, як звідтіля він збирається управляти бізнесом в підсанкційних країнах. Але даремно. Чоловік не відгукнувся на повідомлення в месенджерах. 

Телефоном колишні директори підприємства «СТіМ Україна» підтвердили, що власник компанії – Дмитро Черненко – білорус.

Дмитро Черненко. Святкування з нагоди 10-річчя відкриття заводу з виробництва скляних кульок. Фото з сайту компанії «СТіМ»

Ні Дмитра Черненка, ні його групи компаній «СТіМ» поки що немає в санкційних списках. Сподіваємося, наше розслідування виправить цю несправедливість. Дуже не хочеться, щоб європейська країна, яка однією з перших надала підтримку українським біженцям, допомагала вихідцям з країн-агресорів обманом зберегти свій бізнес, який в тому числі наповнює бюджети Росії і Білорусі.

Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала який бізнес на Волині ведуть росіяни та білоруси, як великі компанії, пов’язані із російськими олігархами продовжували працювати і після кількох місяців великої війни та що українські державні та комунальні заклади продовжували закуплятися у таких компаній.


Матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR за підтримки МЗС Норвегії. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію IWPR та МЗС Норвегії.

Підтримати проєкт Підтримати проєкт Підтримати проєкт

Оксана Петрук

Журналістка Центру журналістських розслідувань "Сила правди"
Теги матеріалу: Агропромислова група «Пан Курчак»Алєся БойкаАртем УсенкоБілорусьБілоруський бізнесБогдана КварцянаБорис ГризловВалерій ГершонВійна в УкраїніВіктор ПавлюкВіталій ЛяшукВудленд УкраїнаГербор-ХолдінгДаріуш МушинськіДмитро МатуцькийДмитро ЧерненкоДойчеагротехІгор ЧерненкоКонтурМіхал ЛежанськийРосійський бізнесСанкціїСергій ГорлачСергій МартинякСкайленд ПлюсСТіМ УкраїнаТОВ «БКМ-Україна»ТОВ «УПБ Сад»
ПоділитисяПоділитисяВідправитиВідправити
Попередня новина

У Луцьку горів Центральний ринок

Наступна новина

Як реставровані інста-двері Луцька набирають нової популярності

Схожі Публікації

«За розвитком місцевої демократії ми відкотилися десь на 5-7 років», – розмова із Іриною Гайдучик

Автор: Антон Бугайчук
3 Лютого 2023 в 16:55
0
Ірина Гайдучик

Повномасштабне вторгнення Росії суттєво вплинуло на громадський сектор Волині. Знову дуже актуальним стало волонтерство. Значно...

Детальніше

У двох волинських суддів-хабарників забрали стотисячні пенсії

Автор: Костянтин Яворський
3 Лютого 2023 в 14:20
0
Іван Підгорний

Вища рада правосуддя припинила почесну відставку двох волинських суддів: Івана Підгорного та Олега Василюка. Завдяки...

Детальніше

Стало відомо, що буде замість старої частини луцького авторинку

Автор: Юлія Галецька
2 Лютого 2023 в 14:20
0
Луцький авторинок

На місці старої частини луцького авторинку, яку в народі називали «кліткою», буде склад побутової хімії,...

Детальніше
Наступна новина
старовинні двері Луцька

Як реставровані інста-двері Луцька набирають нової популярності

НОВИНИ

  • 3 Лютого 16:55 «За розвитком місцевої демократії ми відкотилися десь на 5-7 років», – розмова із Іриною Гайдучик
  • 3 Лютого 14:20 У двох волинських суддів-хабарників забрали стотисячні пенсії
  • 2 Лютого 14:20 Стало відомо, що буде замість старої частини луцького авторинку
  • 1 Лютого 15:45 У Луцьку збираються будувати багатоповерхівку для рятувальників
  • 1 Лютого 11:50 На Волині стартував обмін ламп. Як це працює
  • 1 Лютого 9:40 Зметикували на двох. На Волині судили волонтера і пенсіонера, які допомагали військовозобов’язаним виїхати
  • 30 Січня 16:20 В Україні запрацював мобільний додаток, який допомагає вчити українську мову
  • 30 Січня 9:25 Скільки парафій УПЦ перейшло до ПЦУ на Волині впродовж 2022 року
  • 27 Січня 17:10 Які зарплати у керівників театрів та бібліотек на Волині
  • 27 Січня 9:55 Лучанка під час війни виграла грант на навчання в Коста-Риці: як їй це вдалося
  • 26 Січня 20:25 Куди витрачають «рекордний» бюджет у Володимирі: розмова з міським головою
  • 26 Січня 16:10 На Волині колишній сільський голова зізнався у суді, що взяв хабар
  • 26 Січня 12:45 ТОП-8 корупційних справ на Волині у воєнному 2022 році
  • 25 Січня 14:00 Як російська мова зникала з луцьких шкіл
  • 25 Січня 12:50 Поліція досі не встановила причин пожежі на Центральному ринку Луцька
  • 24 Січня 12:45 Догосподарювалися. Луцьке комунальне підприємство втрачає котельні, за які боролося з громадами
  • 21 Січня 11:25 Чиновники проти пільговиків? Чому пенсіонери з інших громад не можуть безоплатно користуватися громадським транспортом Луцька
  • 20 Січня 13:31 Чи можливе об’єднання УПЦ та ПЦУ? Що думають настоятелі луцьких храмів про майбутнє УПЦ
  • 20 Січня 10:00 Скільки заробляє міський голова Володимира та його заступники
  • 18 Січня 9:20 Колишнього головного лісівника Волині спіймали п’яним за кермом, але відеодоказ в суді не спрацював
Усі новини розділу

Контактні дані

  •  Волинська область, місто Луцьк
  •  (+38) 095 15 97 813
  •  [email protected]

Розділи сайту

  • Новини
  • #Розслідування
  • #Аналітика
  • #Ми вплинули
  • #Спецтема
  • #Лайфхак

Інформація

  • Про нас
  • Звіти
  • Контакти

Про нас

«Сила правди» – це об’єднання журналістів, які прагнуть справедливості та демократичного суспільства без корупції.

Розробка та підтримка сайту Massimo Agency | massimo.in.ua

Copyright 2018-2020 © Центр журналістських розслідувань "Сила правди".
Матеріали Центру журналістських розслідувань «Сила Правди» можна використовувати згідно ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства, CC BY (переклад ліцензії українською). Прохання ставити гіперпосилання на «Силу Правди» в першому чи другому абзаці вашого матеріалу.

No Result
View All Result
  • Новини
  • Розслідування
  • Аналітика
  • Ми вплинули
  • Лайфхак
  • Спецтема
  • Блоги
  • Досьє
  • Комунальна нерухомість

Copyright 2018-2020 © Центр журналістських розслідувань "Сила правди".
Матеріали Центру журналістських розслідувань «Сила Правди» можна використовувати згідно ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства, CC BY (переклад ліцензії українською). Прохання ставити гіперпосилання на «Силу Правди» в першому чи другому абзаці вашого матеріалу.