Проблема зношених очисних споруд, сморід у Луцьку та навколишніх селах та скандали навколо сміттєвого полігону у Брищі привернули неабияку увагу до екологічної ситуації на Волині.
У цьому контексті «Сила правди» дослідила ситуацію з екологічним податком. Це обов’язковий платіж, який сплачують суб’єкти господарювання за забруднення довкілля — викиди в атмосферу, злив у водні об’єкти тощо. Тож скільки «екологічних» коштів отримала область впродовж останніх двох років і на які цілі їх спрямували — у цьому матеріалі.
Законодавство передбачає, що суб’єкти господарювання, які своєю діяльністю забруднюють навколишнє середовище, повинні сплачувати екологічний податок. Така діяльність враховує викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, їх скиди у водні об’єкти, розміщення відходів тощо. Дозволи на таку діяльність надають відповідні державні органи.
До прикладу, управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА надає дозволи на викиди в атмосферу. Дозволи на скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти — органи Держводагентства. Дозвільна система на поводження та розміщення відходів, за інформацією управління екології Волинської ОДА, на сьогодні не врегульована.
Відповідно до виданих дозволів, підприємства сплачують екологічний податок, який нараховується за ставками, що визначені Податковим кодексом України. За інформацією податкової служби області найбільшими платниками екологічного податку у 2018-му році були такі підприємства:
| № з/п | 2018 рік | 2019 рік |
| 1. | «Луцькводоканал» | «Луцькводоканал» |
| 2. | «Луцькспецкомунтранс» | «Луцьктепло» |
| 3. | «Гнідавський цукровий завод», | «Луцькспецкомунтранс» |
| 4. | «Укргазвидобування» | «Укргазвидобування» |
| 5. | «Агро-експрес-сервіс» | «Кроноспан УА» |
| 6. | «Луцьктепло» | «Птахокомплекс Губин» |
| 7. | Виробниче управління комунального господарства Нововолинської міської ради, | «Володимир-Волинська птахофабрика» |
| 8. | «Птахокомплекс Губин» | «Агро-експрес-сервіс» |
| 9. | «Біопек» | «Ковельтепло» |
| 10. | «Волинь-зерно-продукт» | Виробниче управління комунального господарства Нововолинської міської ради |
Кошти від екологічного податку використовують виключно для охорони і покращення навколишнього середовища. Зокрема, ст. 47 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що вони «можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення.»
Екологічний податок, який сплачують підприємства, розподіляється до бюджетів різних рівнів: державного, обласного та місцевого у такому відсотковому співвідношенні:
За інформацією департаменту фінансів Волинської ОДА, у 2018-2019 роках на Волині отримали такі суми екологічного податку:
Розпорядником екологічних коштів державного бюджету є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, де акумулюються такі ж надходження із різних областей. Їх виділяють регіонам у рамках певних програм за зверненнями самих регіонів. У 2018-му році до державного бюджету від волинських платників екологічного податку надійшло понад 5 мільйонів гривень, а у 2019-му — понад 8 мільйонів. Така різниця, за словами заступника начальника управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА Вікторії Тимощук, полягає у збільшенні кількості дозволів у цьому році.
Також це пов’язано і з фінансовими нововведеннями. Як пояснюють у департаменті фінансів Волинської ОДА, із 2019 року викиди в атмосферу двоокису вуглецю почали нараховувати за окремими кодом і в повному обсязі зараховувати до державного бюджету.
У звіті про виконання регіональної екологічної програми «Екологія 2016-2020» вказано, що за кошти державного бюджету проводили роботи з будівництва каналізаційної мережі та системи очистки стічних вод у селі Світязь, каналізаційної мережі по вулиці Шковороди у Шацьку, капітальні ремонти магістральних каналів на осушувальних системах на території Ковельського, Ратнівського та Любешівського районів, а також завершили будівництво полігону твердих побутових відходів (ІІІ черга будівництва) у Володимирі-Волинському.
Кошти, які надходять до обласного бюджету, потрапляють до обласного фонду охорони навколишнього середовища. Головним розпорядником цих коштів є управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА. Кошти із цього фонду управління використовує на природоохоронні заходи, а також їх надають як субвенції місцевим бюджетам.
Органи місцевого самоврядування розпоряджаються коштами, які отримують до своїх бюджетів і субвенціями, які отримують із обласного фонду охорони навколишнього середовища.
Як витрачають «екологічні» кошти: поліграфія, реконструкція мереж, зарибнення озер і відтворення зубрів
Впродовж двох останніх років управління екології Волинської ОДА використало на природоохоронні заходи понад пів мільйона гривень.
Також кошти обласного фонду охорони навколишнього середовища виділяли як субвенції місцевим бюджетам. За інформацією департаменту фінансів Волинської ОДА, майже всі райони отримали екологічні кошти на певні потреби.
Загалом у 2018-му році на природоохоронні заходи для районів виділили понад 4 мільйони гривень. За ці кошти місцеві ради проводили ремонти каналізаційних мереж, будівництво водопровідних мереж, покращували санітарні стани річок і навіть створювали умови для охорони та відтворення зубрів.
У 2019-му році для районів виділили майже три мільйони гривень екологічних коштів. Їх використали на будівництво очисних споруд, ремонти каналів та водовідвідних мереж, придбання обладнання для роздільного збору сміття, стратегічні екологічні оцінки та зарибнення озер.
Залишається сподіватися, що ці заходи покращать екологічну ситуацію в області і допоможуть вирішити реальні проблеми. Наприклад, проблему обміління Світязя, для порятунку якого вже напрацювали концепцію «Програми збереження Шацького поозер’я», що коштувала 150 тисяч гривень. У Волинській ОДА обговорили цю програму, вирішили не зволікати і «впроваджувати дієві заходи»: провести стратегічну екологічну оцінку стратегії Волинської області, провести заходи для ефективного використання внутрішньогосподарської меліоративної мережі, провести перевірку підприємств, які займаються вирощуванням лохини. Та головне, вчасно це все впровадити, щоб не вийшло так, як із Лесиним ясеном, де справа не пішла далі оцінок та обговорень.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
