Про медійну грамотність та безпеку вже давно говорять чимало. В час російської війни в Україні вміння відрізнити залякування, пропаганду і відверту брехню взагалі стало життєво важливою навичкою. Проте, навіть нині трапляється, що розумні й освічені люди потрапляють на гачок російської дезінформації, а відтак псують собі нерви, здоров’я, а інколи ставлять під загрозу життя себе і своїх близьких.
Тож аби наблизити нашу спільну перемогу, ми публікуємо десять життєвих історій, які краще за теоретичні тренінги й довжелезні лекції покажуть, що таке інформаційна війна та як протистояти ворожим атакам на нашу свідомість.
Отож, випадок перший, який назвемо «Надійне джерело».
Мій товариш розповів історію, яка нещодавно відбулася із ним у рідному містечку біля кордону з Білоруссю. Він завітав у гості до колишньої однокласниці, яка відразу поділилася із ним своїм страхом – з дня на день містечко атакують білоруські війська і ніхто їх зупинити не зможе. Звичайно, в час війни не варто ігнорувати попередження про небезпеку, проте перевіряти їх теж треба ретельно. До того ж однокласниця була в паніці й наводила аргументи невідворотності програшу й окупації міста уже за кілька днів, що геть не відповідало оперативній інформації Генштабу.
Аби пояснити, чому саме вона так вважає, жінка продемонструвала йому аматорське відео, на якому невідомий чоловік у спортивній формі розповідав про військову ситуацію, максимально нагнітаючи емоції та страх. Ймовірно, заради більшої кількості переглядів, або, що іще гірше – задля допомоги ворогу й психологічного тиску на українців. «Хто це?» – здивовано запитав її він. «Я не знаю», – відповіла однокласниця, – «думала ти знаєш». Виходить, уже кілька днів доросла й освічена жінка жила зі страхом, повіривши невідомо кому і невідомо чому.
Отже, перше правило виживання в інформаційній війні – завжди перевіряйте надійність джерела, з якого ви берете інформацію. Будь-хто може записати відео на будь-яку тему й викласти його в Інтернет, але це зовсім не робить людину експертом з того чи іншого питання, про яке вона говорить. Коли ж мова йде про військові повідомлення, довіряти можна виключно офіційним джерелам – Генштабу Збройних Сил України, Службі Безпеки України, Офісу Президента та ін.
Не дозволяйте невідомим людям порушувати Ваш спокій лише тому, що вони вміють користуватися соціальними мережами й пам’ятайте, навколо багато інформаційних небезпек.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Громадськість за демократизацію» за сприяння Європейського Союзу, який виконує “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій“. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Волинська фундація» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
