Вони вітають. Вони ремонтують. Вони єднаються. Зрештою, вони йдуть на вибори! Амбіції волинських кандидатів у депутати та мери вже просто вивалюються зі сторінок місцевих газет. У період з 21 вересня по 4 жовтня Центр журналістських розслідувань «Сила правди» зафіксував у газетах Волині 139 публікацій, які, на наш погляд, є частиною передвиборчої кампанії.
Політики все активніше розповідають про свої «наполеонівські» плани, витрачають все більше коштів на рекламу та, вочевидь, спонукають журналістів все частіше порушувати професійні стандарти, не маркуючи виключно позитивні матеріали про ті чи ті політсили та їхніх представників як рекламу.
«Сила правди» підготувала вже третій моніторинг волинської друкованої преси, в який увійшла 21 газета, з яких 5 – обласного значення і ще 16 – районного. У вибірку за два тижні потрапили чотири випуски двох газет («Волинь» і «Наше життя») та по два випуски ще 19 видань. Що ми шукали? Новини й репортажі про політиків і партії, де про них йдеться виключно у позитивному світлі, політичні звернення, іміджеві інтерв’ю, привітання та решту матеріалів про політику, у яких не дотримано принципу балансу думок і відокремлення фактів від суб’єктивних суджень.
Такі матеріали містять ознаки реклами і вимагають відповідного маркування. Тобто в заголовку або біля нього має бути напис «Реклама», «На правах реклами» чи «Політична агітація». Якщо цього немає, текст прирівнюється до джинси – прихованої реклами, яка є грубим порушенням журналістських стандартів. Часто статтю розміщують у рубриці, яку видання позиціонує як рекламну і вказує про це на останній сторінці дрібним шрифтом, проте таке маркування не є належним і не відповідає вимогам українського законодавства.
Тепер маркована! Політична реклама у цифрах
За підсумками попередніх моніторингів, у вересні волинські газети розмістили на своїх шпальтах 160 матеріалів з ознаками політичної реклами і жоден з них не був маркований належним чином. Проте вже першого жовтня дві газети розмістили на своїх сторінках три статті, біля заголовків яких було написано «Політична реклама» та «Передвиборна агітація». Отож, першопрохідцями маркованої реклами стали рожищенська газета «Наш край» та любешівська «Нове життя».
«Сила правди» має надію, що журналісти і редактори згаданих медіа розкажуть колегам, що маркувати рекламу згідно зі стандартами зовсім не боляче, адже інші газети цього, на жаль, досі не роблять.
З 21 вересня по 4 жовтня у волинських газетах з’явилося 139 публікацій, які можна розцінювати як частину передвиборчої кампанії. Три з них мали належне маркування, 31 – були лише з натяками на маркування (розміщені у рубриках, які медіа позиціонують як рекламні), 64 були без жодного маркування і розміщувались на рівні з повноцінними журналістськими текстами і 41 публікація – привітання від імен політиків.
Журналісти «Сили правди» вже аналізували ціни на політичну рекламу у волинських медіа і визначили, що один матеріал на всю шпальту політикам обходиться від шести до дванадцяти тисяч гривень залежно від газети, сторінки, якості друку та навіть дня, у який виходить номер.
Щоб точно прочитали і жменька сумнівних опитувань
Чим ближче до виборів, тим активніше політичні партії розміщують у медіа різних районів та міст однакові матеріали часом з різницею виключно у заголовках. Абсолютним рекордсменом у такій забавці стала партія «За майбутнє», яка аж у десятьох волинських газетах розмістила статтю під назвою «Партія “За майбутнє” вже в п’ятірці лідерів на виборах в обласні ради». Матеріал вийшов у випусках за 24 вересня. Лише три газети бодай розмістили його у рубриках, які на останніх сторінках видань вказуються як рекламні. Ще сім газет не маркували матеріал жодним чином.
Сама стаття при цьому дуже сумнівна. Окрім оціночних суджень про те, що очільник «За майбутнє» нардеп Ігор Палиця «домігся того, що дохід від волинських надр уперше в Україні почав потрапляти не в чиїсь приватні кишені, а в обласний бюджет», матеріал складається з цитат трьох псевдоекспертів, кожен з яких числиться у базі псевдосоціологів незалежного аналітичного видання Texty.org. Всі коментатори мають темне і минуле, і сьогодення. Зокрема, Валентин Гладких та Сергій Биков часті гості на телеканалах проросійського нардепа Віктора Медведчука і тісно пов’язані з ним. А третій «експерт» Володимир Цибулько свого часу піарив регіоналів та співпрацював з великою кількістю різних партій, роблячи компліменти у своїх коментарях то одним, то іншим.
Згрішили маніпуляцією на опитуваннях і «Європейська Солідарність» разом з газетою «Волинь». У номері за 24 вересня у рекламній рубриці «Політика» вийшов матеріал «Рейтинг “Слуги народу” падає, а “Європейської Солідарності” – росте». У матеріалі не вказали ані кількість респондентів, ані жодних похибок. Проте назвали «ЄС» «найсильнішою та найактивнішою проукраїнською політичною силою».
А от газета «Твій вибір» у номері за 1 жовтня зробила новину, опираючись на звичайне опитування у Фейсбуці, яке насправді не може бути репрезентативним і свідчити про реальний рейтинг кандидата на посаду міського голови Володимира-Волинського. Та і заголовок «Максим Клим’юк впевнено переміг із результатом 47%» виглядає маніпулятивним. Матеріал жодним чином не маркували і розмістили його просто під статтею про передвиборчу програму Клим’юка, яка не має жодних критичних питань чи зауважень.
Ще один матеріал, який вийшов одразу у чотирьох волинських газетах, називається «Аграрний бюджет: нові проблеми і старі розчарування». В ньому члени «За майбутнє» виступають експертами і критикують дії чинної влади, обіцяючи вирішити ряд проблем. У рекламній рубриці статтю розмістила лише газета «Твій вибір». Натомість «Вісник», «Нова доба» і «Горохівський вісник» вирішили не маркувати текст ніяк.
Берегиня, експерти і (без)змістовні запитання
Активно у газетах наприкінці вересня та на початку жовтня друкували й інтерв’ю з кандидатами у депутати. Беззаперечним лідером за кількістю розмов з кандидатами став номер газети «Слово правди» за 1 жовтня. Одразу вісім інтерв’ю, чотири з яких опублікували у платних рубриках. Ще чотири – без натяків на маркування. Цікаво, що у попередньому випуску газети не було жодного інтерв’ю.
Загалом волинські журналісти активно спілкувалися з потенційними депутатами та головами місцевих рад і створювали для них максимально комфортні умови. Наприклад, журналістка «Полісся» запитувала у кандидата в облраду Анатолія Філюка, де він зустрів супутницю життя, чи головний він у своїй родині та чи рівнявся на свого батька.
А журналістка «Горохівського вісника» запитувала у кандидатки в депутати Горохівської міськради та облради Тетяни Мазур, чи була та у школі відмінницею і на якій життєвій сходинці відчула, що повірила у себе. Ба більше, у підводці до розмови журналістка пише про Мазур, що це саме та «вродлива жінка», яка знає, що проблеми волинян «треба вирішувати так само хазяйновито й з любов’ю, як це робить кожна Берегиня в своїй світлиці». Сексизм вступив у гру і не виходить з неї.
У решті інтерв’ю кандидати в депутати незмінно виступають експертами, фахівцями, переможцями, господарниками, борцями, чесними людьми та тими, хто заслуговує на довіру. Якщо прочитати всі ці матеріали, пригадати суттєву різницю між ними буде, на жаль, складно.
Чорний піар, звернення і щось на кшталт блогів
Часто політики навіть не звертаються до журналістів, а розміщують у газетах власні тексти. Наприклад, свободівець Анатолій Вітів так робить регулярно. 1 жовтня його новий текст «З мером від “Свободи” Луцьк буде серед найуспішніших міст України» вийшов у газеті «Твій вибір» та в онлайн-медіа «ВолиньUA».
Звернення різних кандидатів в депутати публікували і газети «Наше життя», «Вісті Ковельщини», «Слово правди» і «Твій вибір». А от на розміщенні антиреклами можна запідозрити газету «Волинь», яка періодично розміщує у себе матеріали відверто негативного забарвлення із оціночними судженнями. Стосуються вони, як правило, партій «Слуга народу» і «За майбутнє». У номері за 22 вересня були матеріали «Зеленський їздить на броньованих авто, які при Порошенку купили для іноземних делегацій?» та «Нова “ширка”, куди увійшла волинська група “За майбутнє”, ставить під загрозу безвіз?» А 1 жовтня у цій же газеті вийшла стаття «Сигнали Зеленському з Брюсселя – як горохом об стіну?» Два із трьох згаданих матеріалів були розміщені у платних рубриках.
Нагадаємо, що відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» політична реклама – інформація у будь-якому вигляді, поширена в будь-якій формі, яка має на меті популяризацію діяльності політичної партії (організації партії), привернення уваги до діяльності політичної партії (організації партії) та її позиції щодо питань загальнодержавного (місцевого) значення. До політичної реклами належать також використання символіки або логотипів політичних партій (організацій партій), повідомлення про підтримку політичною партією (організацією партії) видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах політичної партії (організації партії).
Згідно із частиною 3 статті 9 Закону України «Про рекламу» інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи та який формує або підтримує обізнаність та інтерес читачів щодо цієї особи, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» або «На правах реклами». Частина 5 статті 9 цього Закону забороняє приховану рекламу, а прихованою рекламою відповідно до статті 1 Закону є інформація про особу в програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій.