Чиновники і депутати, директори комунальних і державних підприємств, правоохоронці та судді часто ніяк не можуть добудувати житло, в якому вже давно мешкають. Роками публічні особи декларують об’єкти незавершеного будівництва. Чи то через те, що не розрахували з ресурсами, чи то через те, що за здане в експлуатацію житло доведеться платити чималі податки. Є такі і серед волинських «віпів».
Наприкінці 2015-го Верховна Рада України ухвалила зміни до Податкового кодексу, якими запровадила оподаткування так званих зайвих метрів житлової нерухомості. Відтак власники будинків площею понад 120 квадратних метрів і квартир – понад 60 квадратних метрів, люди, які володіють і квартирою, і будинком, загальна площа яких перевищує 180 квадратних метрів, повинні сплачувати за кожен понаднормовий метр.
Скільки? Кожна сільська та міська рада самостійно визначає ставку податку, яка вимірюється певним відсотком від мінімальної заробітної плати. А якщо ви є власником квартири площею понад 300 квадратних метрів або ж будинку – понад 500 квадратних метрів, то сума податку автоматично збільшується ще на 25 тисяч гривень на рік за кожен такий об’єкт.
Згодом після прийняття податкових змін, фіскали роз’яснили, що нерухомість не зареєстрована в установленому законом порядку, або ж не здана в експлуатацію, не оподатковується.
«Під час моніторингу декларацій можна виявити дуже багато об’єктів незавершеного будівництва, які декларанти не вводять в експлуатацію роками, – розповідає виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик. – Звісно, будинок на понад 200 квадратних метрів може будуватися роками. А може бути й таке, що ДАБІ не погоджує здачу в експлуатацію через неподання всіх документів. Але трапляються випадки, коли люди насправді закінчили будівництво, повністю переїхали жити у будинок, але не подають відомості до ДАБІ. Чимало громадян умисно не здають в експлуатацію житло з великою квадратурою, щоб не платити податок на нерухомість».
«Сила правди» вирішила пошукати таких економістів серед волинських високопосадовців.
Дві кімнати для судді і затяжний ремонт
Серед тих, чиї квадратні метри з року в рік залишаються в графі «Об’єкти незавершеного будівництва» – голова Господарського суду Волинської області Микола Шум. З 2015-го служитель Феміди декларує будинок майже на 346 квадратних метрів у Луцьку як не зданий в експлуатацію. Об’єкт нібито належить дружині Ірині.
Сам Микола Шум володіє половиною житлового будинку в Ковелі. Однак з Ковеля до Луцька – понад 70 кілометрів. Тож, навряд чи зручно голові суду щодня долати таку відстань з дому на роботу. Та, насправді, Микола Шум не приховує, що мешкає в обласному центрі. В графі декларації «Місце проживання» у стража Феміди – Луцьк.
З реєстру речових прав на нерухоме майно вдалося дізнатися, що Микола Шум володіє земельною ділянкою на вулиці Теремнівській. Однак, на ній немає жодних споруд. Зовсім поруч із чималеньким ставком ошатне обійстя з будинком майже на три поверхи. Місцеві кажуть, що саме тут мешкає пан суддя.
Розмаїта декоративна рослинність, бесідки, високий паркан з автоматичними воротами та, зрештою, і поштова скринька вказують на те, що оселя доволі обжита.
Ми зателефонували до Миколи Шума, щоб домовитись про інтерв’ю. Проте тема розмови йому відразу не сподобалась.
– Якщо з приводу декларації, то я ніяких інтерв’ю давати не буду. Я справді проживаю у Луцьку. В цьому будинку проживаю, який зараз готується документація до вводу його в експлуатацію. Будуть документи на право власності на руках, будемо по-іншому його декларувати. У зв’язку з коронавірусом все затрималось.
– А ви всі ці роки проживаєте в цьому будинку?
– Так, я в двох кімнатах проживаю, а інші в ремонтному стані.
– Сусіди кажуть, що ви проживаєте на Теремнівський.
– Ви хочете взнати що конкретно?
– Чи це справді той будинок, бо на вигляд він давно готовий.
– Він давно готовий, але ж всередині в мене сусіди не бувають і не знають чи він готовий, чи не готовий. Він не введений в експлуатацію.
– Власне тому й цікавлюся…
– То я вам пояснив, що він не введений в експлуатацію, але наразі вже готуються документи і він найближчим часом буде введений в експлуатацію і зареєстровано право власності. Буду тоді його декларувати вже іншим порядком.
– Це на дружину житло зареєстроване буде, так?
– Це спільна сумісна власність подружжя. Проживаємо в ньому з дружиною.
– А чому, якщо дивитися на кадастровій карті, земельні ділянки не співпадають з тими, на яких розміщено ваш будинок?
– На сьогоднішній день в міській раді розробляються документи на уточнення тих земельних ділянок і все, оскільки були розбіжності. В мене є технічні документи, але вже як будуть акти власності на руках, то будемо по іншому це все декларувати, але зараз так як є.
– Скільки часу проживаєте в цьому будинку?
– Я не пам’ятаю. Довго.
– Два роки, три?
– Може й більше. Я маю право там проживати. Завершене, чи незавершене це моя особиста справа.
– Біля будинку у вас все виглядає доволі облаштованим. Є навіть бесідки…
– Ви хочете до мене в гості напроситися? Мій будинок – це моя фортеця! Честі не робить ніяким журналістам сидіти на паркані і дивитися, що там відбувається. Дивитися за мною, спостерігати. На мою думку, це така бридка справа навіть для журналістів. І ходити опитувати сусідів…
– Справа в тому, що чимало посадових осіб роками декларують об’єкти незавершеного будівництва…
– Це право людини. Якщо вважати, що це якийсь недолік, то я його вже усуваю.
Не оформив будинок, зате «приватизував» дорогу
Начальник Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Кватирко з 2015 декларує недобуд у селі Гаразджа під Луцьком. Будинок площею 245,7 квадратних метра належить дружині Мар’яні. Окрім того, сім’я володіє квартирою в обласному центрі площею понад 64 квадратних метри. Згідно з декларацією за 2019-й рік будинок досі не здали в експлуатацію.
Разом з тим ще у 2015-ому волинський журналіст Петро Чечелюк писав у своєму блозі на сайті openforest таке:
«Я поїхав в село Гаразджа, що поруч з Луцьком, аби подивитися елітні котеджі нинішньої місцевої «еліти». Там мешкаєш ти. Там твій елітний будинок, від якого віє розкішшю, добротністю, багатством, затишком і смаком. Там робітниці ДП «Лісовий насіннєвий центр», яке входить в систему обласного управління, прибирають за твоїми «елітними» мисливськими собаками. Ти «збудував» будинок на зарплату 4 тисячі гривень, працюючи на посаді лісничого одного з лісництв Маневицького держлісгоспу, а згодом – директором ДП «Володимир-Волинське лісове господарство»? Така тоді у тебе була зарплата».
У лютому 2017-го до будинку Кватирків в Гаразджі активісти привозили золотого батона, щоб нагадати головному лісівнику області про Революцію гідності.
А у 2018-ому в інтерв’ю для сайту «Перший» Олександр Кватирко і сам розповідав, що живе в Гаразджі.
«Я сам живу в Гаразджі і бачу, що робиться в лісах. Небідні люди будують будинки, а сміття вивозять у ліс!»
А так виглядає довгобуд Олександра Кватирка у серпні 2020-го.
Більше того, біля не зданого в експлуатацію житла головного лісівника нещодавно побудували дорогу. Приватну дорогу. Адже проїхатися нею мають право не всі охочі, а лише мешканці частини вулиці Сонячна. З обох боків новенької дороги встановлено шлагбауми, а також дорожні знаки «Тупик».
У поліції повідомили, що встановлення таких обмежень руху з ними ніхто не погоджував. Правоохоронці зобов’язали Піддубцівську сільську раду, якій підвідомче село Гаразджа, подбати про демонтаж шлагбаумів і знаків.
За словами Піддубцівського сільського голови Бориса Горбатюка, нова приватна дорога в Гаразджі, це повністю «заслуга» Олександра Кватирка.
«Ми не давали дозвіл і гроші на шлагбауми. Кватирко робив все сам, за власні кошти. Де він їх брав, на жаль, це я тобі сказати не можу. Освітлення, озеленення робив він сам, тільки ми платили за проектно-кошторисну документацію, за технічні умови. Десь в межах трьох тисяч гривень сільська рада платила. Я з ним говорив за ті шлагбауми. Кажу, мешканці скаржаться і журналісти питають. Треба піти назустріч людям. З одногу боку добре, як бізнесмени за свої гроші дорогу ремонтують…», – прокоментував телефоном Борис Горбатюк.
Ми намагалися сконтактувати з Олександром Михайловичем, аби довідатися, як так сталося, що він разом з сім’єю стільки років мешкає в не зданому в експлуатацію будинку і чи не пов’язано це з так званим податком на розкіш, який мали б сплачувати власники елітної нерухомості, але спілкуватися з журналістами головний лісівник відмовився. Через прессекретаря Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Світлану Думську передав, що не буде коментувати того, що й так є у публічному доступі.
Хата – для синів
Досвід керівника перейняли і підлеглі. Перший заступник начальника ВОУЛМГ Руслан Войцеховський з 2015-го декларує незавершене будівництво у селі Шклинь Горохівського району. Площа будинку – 260 квадратних метрів. Житло й досі офіційно не добудоване.
– Ви можете любого запитати в селі, або ж подзвоніть в сільську раду, вони вам скажуть, що в тому будинку ніхто не проживає. Там ще світла немає всередині. Можете по GoogleMaps подивитися скільки часу він будується. Хата готова вже з 2012 року. Не планую там жити взагалі. З самого початку всі те знають, я єдиний син в сім’ї. Свого часу батьки побудували хату, в якій я проживаю. В мене є троє дітей. На майбутнє ця будівля буде для дітей.
– Ви декларуєте лише нерухомість в Шклині. Ви щодня їздите звідси в Луцьк на роботу?
– Так.
– Яка це відстань?
– 34 кілометри.
Негаразди з документами
П’ятий рік поспіль декларує недобудоване житло в елітному селі Тарасове під Луцьком нещодавно призначений на посаду директора Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» Анатолій Ярмолюк. Будинок площею 270 квадратних метрів – власність дружини Марії Ярмолюк. Жодного іншого даху над головою лісівник не декларує.
– Десь близько п’яти років поспіль ви декларуєте об’єкт незавершеного будівництва. Іншого житла, згідно декларації, у вас нема.
– Доробляємо багато. Технічна документація. Плануємо в цьому році завершити цей будинок, довести його до толку. І вже наступний рік будемо показувати в декларації як завершене будівництво. І по світлу передавали, і по газу багато питань, комунальні деякі питання виникали. Ну, займаємся. Це ж не так сьогодні легко і фінансово і взагалі його все доробити.
– Ви проживаєте в цьому будинку?
– Так
– Постійно?
– Ну, раніше жили на квартирі, яку декларували. Це дружини, тещі квартира.
– Скільки орієнтовно років проживаєте в будинку?
– Два-три, десь так, певно.
– Чи сплачуєте ви податок за цю нерухомість? За понаднормові метри.
– …Який саме податок? Платимо за землю. Дружина цим займається. Все сплачується, що має сплачуватись…
– Я маю на увазі так званий податок на розкіш. Можливо, щоб не платити цей податок житло і не здається в експлуатацію?
– Та ні. То не діло в цьому. Я вам пояснив, в чому причина. Багато недопрацювань по будинку і з документацією, а не для того, щоб уникнути цього платежу.
Офіційно
За інформацією Головного управління Державної податкової служби у Волинській області минулоріч фізичні особи сплатили понад 30 мільйонів гривень податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. За січень-липень 2020-го від власників понаднормових квадратних метрів вже надійшло понад 22 мільйони. Однак, кажуть в податковій, основні надходження цього виду майнового податку сплачують до бюджету не фізичні, а юридичні особи.
Жити і користуватися не зданим в експлуатацію житлом не можна, – каже виконувач обов’язків керівника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Олексій Удалов. Та й провести комунікації до такого об’єкта, на думку посадовця, буде проблематично.
«Пункт 12 затвердженого Кабміном Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів гласить: Експлуатація об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Більше того, зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання води, газу, тепла та електроенергії. Це саме прописано в статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За експлуатацію незавершених об’єктів передбачена адміністративна відповідальність. Згідно статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, експлуатація об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4250 грн до 5100 грн., – авт.)»
Однак на практиці до людей, які роками мешкають в довгобудах, претензій немає. За словами Олексія Удалова, повідомлень чи скарг на користування житлом не зданим в експлуатацію до волинського управління ДАБІ не надходило, тому таких випадків поки що не фіксували.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
