Озеро Грушівське на Волині виставили на продаж. 10 гектарів землі з дерев’яним будинком в прибережній смузі пропонують за 85 тисяч американських доларів. І це при тому, що озеро належить народу України, а земля під ним комунальна. Привласнення майна громади чи банальне шахрайство? Схему досліджував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Ви ніколи не мріяли про власне озерце, річку чи море? Ні? Думаєте, це неможливо? З вами можна погодитись, але… На сторінці сервісу з продажу нерухомості «Гарна» з 2016-го року розміщене оголошення про продаж волинського озера.
Пропозиція
Грушівське. Таку назву носить водний об’єкт, що знаходиться за межами Білашівської сільської ради Ковельського району. Глибина озера – понад 8 метрів. Площа водного плеса – 7 гектарів, ще 3 – прибережна захисна смуга.
Згідно даних Публічної кадастрової карти, земля під водоймою – комунальна, сільськогосподарського призначення. А ось продавці стверджують, що ділянка рекреаційного призначення приваблива для бізнесу або ж будівництва бази відпочинку. Більше того, схоже, хтось уже спокусився і побудував тут щось на зразок котеджу.
«На ділянці побудований двоповерховий будинок із бруса на сваях. Дах металочерепиця, фарби використовували фінські, столярка декорована з ковкою ручної роботи. Будинок повністю новий, укомплектований усім необхідним, побутовою технікою, меблями», – йдеться в оголошенні.
По периметру озера облаштований дубовий пірс і альтанка на десять людей просто на воді.
Окрім краси від споглядання природи, на Грушівському, якщо вірити оголошенню, просто рай для рибалок. Там водиться короп, щука, карась, судак, линок та білий амур.
Наприкінці 2019-го про зарибнення озера рапортувало і Держрибагентство. ЗМІ писали, що у воду випустили дві тонни дворічного коропа. Зариблення здійснювалося за рахунок коштів орендаря водного об’єкту відповідно до науково-біологічного обгрунтування.
Однак гостей озеро зустрічає табличкою з написом: Вилов риби заборонено. Приватна власність.
Біля озера Грушівське немає рекреаційної зони, щоб там надавати послуги з відпочинку, каже виконувачка обов’язків Білашівського сільського голови Валентина Величко. За її словами біля жодного з озер на території сільської ради таких зон не відведено.
Продавець
Аби довідатись деталі придбання волинського озера, журналісти «Сили правди» зателефонували за номером в оголошенні і представились потенційними покупцями.
Виявилось, що продажем водойми займається черкаський ріелтор Віктор Слободянюк. Раніше ЗМІ вже звертали увагу на сумнівні пропозиції з продажу озер на Черкащині. Власне, Віктор Слободянюк підтвердив, що може запропонувати водойму в будь-якому куточку України. Але коли ми конкретизували, що йдеться саме про Грушівське озеро, чоловік зазначив, що оголошення актуальне, земля в оренді, але її можна викупити шляхом певних домовленостей.
Розкажіть про озеро, яке ви продаєте? Що там з землею?
Земля в оренді. Доїзд – грунтовка накатана.
Давно в оренді?
Ще років 27-29 років. Десь отак.
То воно взято на 49 років в оренду?
Так.
А що є в околицях?
Ліс, дорога.
Будиночок новий? Внутрішні роботи зроблено?
Так. Його побудували в минулому або в позаминулому році, здається.
Які там комунікації?
Електрика, світло. Внутрішні роботи зроблені. Так, щоб приїжджать, відпочивать там. Все готово.
А яке призначення земельної ділянки?
Рекреаційного було призначення.
Але по кадастровій карті там сільськогосподарські землі.
Воно вже поміняне.
85 тисяч це актуальна ціна?
Так. Можемо щось десь трохи уступить.
А чому продаєте якщо не секрет?
Треба кошти, то й продаємо. Ми не власники. Займаємось продажами.
Як з переукладенням договору оренди?
Корпоративні права будете купувати. Якщо захочете, то можна буде переукласти договір оренди на більше. Домовитися ми можемо. Там на ТОВку корпоративні права.
А викупити?
Люди (власники, – авт.) хотіли викуплять. Але потім порахували, якщо викупити, то треба дорожче продавати. А так його поки що й так ніхто не купляє. Є можливість викупити, скажемо так. Через сесію є можливість викупити.
Я подумаю.
Два роки продається. Просто вартість там була 120 тисяч, але вже трохи скинув власник.
Власник
Законним власником водойми є народ України, бо ж Грушівське – це водний об’єкт загальнодержавного значення. Влітку 2007-го Волинська обласна рада прийняла рішення про передачу водойми в користування лучанину Горбачову Миколі Миколайовичу.
В жовтні того ж року між ним і Ковельською районною державною адміністрацією укладено договір оренди терміном на 25 років. Тринадцять з яких вже позаду. Тобто заплативши 85 тисяч доларів за водойму покупець зможе сяк-так розпоряджатися нею принаймні 12 наступних років. А ось Горбачов, якщо вірити договору, користується озером всього за 218 гривень на рік.
Окрім водойми у користування передали і ділянку під нею та прибережну захисну смугу. Відповідний договір між тією ж таки Ковельською РДА і Миколою Горбачовим укладено наступного 2008-го року. Розмір орендної плати за понад 10 гектарів землі становить 1069 гривень на рік. Тож загалом за 13 років користування озером Микола Горбачов мав би заплатити 16 713 гривень орендної плати і аж ніяк не тисячі доларів.
Журналісти «Сили правди» вирішили з’ясувати в Миколи Горбачова, як він збирається продавати комунальне озеро. Знайти його виявилось непросто. Орендар – людина не публічна. Щоправда в реєстрі декларацій про майно і доходи публічних осіб вдалося дещо відшукати.
Зокрема, з’ясувалося, що син Миколи Горбачова Дмитро Горбачов і невістка Надія Охрімчук – співробітники Верховного Суду України. Мешкають в столиці і володіють численною нерухомістю у Києві та Луцьку.
На Надію Охрімчук оформлено квартиру на понад 107 квадратів у столиці і будинок на 556 метрів квадратних у Нових Петрівцях поблизу Києва. Також вона є співвласницею ще двох квартир.
Дмитро Горбачов володіє частками квартири, гаража, приміщення у торговому центрі та магазину у Луцьку. Схоже, у Горбачових родинний бізнес. В реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців знаходимо інформацію про те, що й сам орендар озера Микола Горбачов в минулому був підприємцем. Основний вид економічної діяльності – торгівля взуттям та виробами зі шкіри.
Власне, у реєстрі ми й відшукали адресу продавця озера. Кілька разів навідувались до помешкання Миколи Горбачова. Та жодного разу журналістам не відчинили.
«Дєвушка, а то нічого що ви вдираєтесь в приватну квартиру?!», – відповів з-за дверей жіночий голос.
Кілька разів ми залишали записку з номером телефону і проханням про коментар щодо оренди озера Грушівське. Безрезультатно. Горбачов на контакт не вийшов. Згодом вдалося відшукати його приватний номер телефону. Зустрічатися з журналістом чоловік відмовився. Та все ж на кілька питань відповів.
Як так трапилось, що озеро виставили на продаж, воно ж у комунальній власності?
Ніхто його не виставляв. Хто вам казав?
Продавець.
Хто там що продавець? Я господар. Я не продаю
Оголошення про продаж орендованого вами озера розмістив ФОП Слободянюк.
Моя фамілія Горбачов! А не те, що ви там називаєте. Я не знаю, хто то такий. Я вообще не пойму. Ми рибу запустили. Дві тонни риби в етом году. Я вобще не розумію, дєвушка!
То що це якесь шахрайство, чи як?
Ну, да.
Але ж там фото озера, фото будинка зовні і зсередини.
Будинок продається. Будинок окремо на розборку продається. Це зі зруба будинок. Він продається, щоб люди купили і вивезли його. А озеро. Як я можу його продати? Воно ж не продається. Вперше чую. Я не знаю, дєвушка. Будинок я продаю. Він вивозиться, він розборний. Він без землі продається.
Але ж він побудований в прибережній смузі.
Він на сваях стоїть. Це тимчасова забудова, дєвушка, якщо ви не розумієте. Там фундаменту нема.
З позиції Закону: Водний фонд не продається!
Провідний юрисконсульт Міжнародної благодійної організації «Екологія. Право. Людина» Софія Шутяк каже, що «продавці» озера пропонують нереальні схеми набуття власності.
«Згідно Водного кодексу України, власником об’єктів водного фонду, якими власне і є озера, є виключно український народ. Оренда – це користування, а не власність. Продавати майно може тільки власник – це громада. Якщо дивитися на наявні документи, то орендар тут має право тільки розводити рибу.
У 2015 на землях ОСГ дозволили будувати і це погано. Це зробили для учасників АТО і тут почалися цілі схеми.
Окрім того, будинок не можна будувати на землях водного фонду, тим більше у прибережній захисній смузі. Якщо припустити, що така забудова здійснювалась законно, то має бути обгрунтування, що це не зашкодить природі, має бути відвід земельної ділянки під будинок. Каналізація, туалет не можуть бути біля озера», – пояснює експертка.
Водний кодекс України дає таке визначення прибережної захисної смуги: «це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони».
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів – 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари – 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів.
«Згідно Земельного кодексу, громадяни можуть взяти під ОСГ земельну ділянку одним масивом до 2 гектарів, або пай. Щоб взяти 10 гектарів, треба створювати фермерське господарство.Максимум що тут можна це продати будинок на вивіз і здати водойму в суборенду тільки для розведення риби. Поки не виникло ще більших порушень договору оренди, Грушівське треба повертати громаді», – вважає Софія Шутяк.
На Волині незаконно розпоряджаються озерами не вперше. У 2013-ому Турійська райдержадміністрація надала в оренду озеро на території загальнозоологічного заказника Озерянський засновнику боксерського клубу, на той час нардепу Юрію Савчуку. Він збирався там розводити рибу.
Згодом прокуратура подала позов і у 2016-ому, пройшовши дві судові інстанції, повернула озеро Болотне заказнику. Щоправда ненадовго. У 2019-ому озеро передали в оренду колезі Савчука по боксерському клубу, колишньому помічникові нардепа, Русланові Роговському вже з іншим цільовим призначенням – для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.
«Сила правди» триматиме на контролі питання користування об’єктами водного фонду на Волині і залучить до цього процесу правоохоронців та екологів.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy