У цьому матеріалі публікую результати опитування серед студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки щодо їх громадсько-політичної активності та виборчої культури. Опитування проводив Аналітичний центр «Волинь» Волинського національного університету імені Лесі Українки із 26 листопада до 10 грудня 2020 року.
Вибіркова сукупність: 842 особи віком від 18 до 35 років. Опитування проводилося серед студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Похибка. Теоретична похибка вибірки не перевищує 4%.
Детальніше про результати:
34% молоді цікавляться політичними процесами, 66% опитаних не цікавить політичне життя.
57 % респондентів не брали участь у місцевих виборах 25 жовтня 2020 р., а 43 % зазначили, що голосували. Цей показник участі університетської молоді лише на 1% вищий за явку по Волині (42%) і по Україні (37%) за даними ЦВК України.
Під час опитування з’ясувалося, що 41% молоді вважає участь у виборах власним громадянським обов’язком, а 38% переконані у важливості брати участь у житті громади. Так вважають ті респонденти, які взяли участь у місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.
Інша частина молоді, що не брала участі у місцевих виборах умовно розподілилася на дві підгрупи. 30% молоді зазначили, що не цікавляться політикою, і 22% переконані, що вибори нічого змінюють.
Щодо перспектив активної участі у політиці, то 57% зазначили, що будуть брати активну участь у політичному житті, якщо з’явиться новий лідер, 16% – буде балотуватися друг/знайомий, і 8% – з’явиться нова партія.
51% опитаних вважає, що голосування на виборах має бути обов’язком, а не правом, і 49% дотримуються протилежної думки.
14% молоді підтримує голосування на виборах лише тих, хто платить податки, і 86% не підтримують дану ініціативу.
12% опитаних зазначило, що голосувати на виборах можуть лише ті, хто має вищу освіту, а 88% не підтримують таку пропозицію.
Щодо рейтингу довіри до різних інституцій, то 64% довіряють волонтерським організаціям, 50% – ЗСУ, 40% – СБУ, 36% – громадським організаціям, 34% – національній поліції, 33% – релігійним організаціям, 26% – муніципальній поліції у вашому місті, 25% – профспілкам, 21% – прокуратурі, 14% – ЗМІ.
Антирейтинг довіри виглядає наступним чином: 38% опитаних не довіряють ЗМІ, 31% – прокуратурі, 29% – релігійним організаціям, 24% – муніципальній поліції у вашому місті, 22% – національній поліції і профспілкам, 16% – громадським організаціям і СБУ, 7% – волонтерським організаціям, і 6% – ЗСУ.
Більшість опитуваних (92%) зазначили, що їм не доводилося працювати за останні 12 місяців в політичній партії або русі, і лише 8% відповіли ствердно.
Тільки 9% молоді доводилося за останні 12 місяців працювати в іншій організації або об’єднанні, ніж політична партія або рух, а більшість (91%) не працювала в цих організаціях.
Більшість опитуваних (88%) відповіли, що їм не доводилося звертатися до політиків (центральної та місцевої влади) за останні 12 місяців, і лише 12% відповіли ствердно.
Тільки 5% респондентів за останні 12 місяців брали участь у санкціонованих мітингах або демонстраціях, і 95% опитуваних не брали участі у таких заходах.
40% опитаних зазначили, що не брали участі у громадському житті, 28% – брали участь 1-2 рази, 26% – брали участь час від часу, і лише 6% молоді доволі часто брали участь у громадському житті.
Опитувані обирали власну позицію щодо участі у громадських заходах, і 44% відповіли, що здебільшого є спостерігачами та інколи можуть залучатися до громадської діяльності, 4% – активіст-ініціатор, організатор заходів із залученням людей, 11% – активний учасник, беру участь у різних ініціативах, 16% – інколи беру участь у громадських заходах коли «попросять», 17% – не беру участі в жодних ініціативах, не цікавлюсь нічим подібним, і 8% опитаних відповіли, що не беруть участь у жодних ініціативах, оскільки вважають подібну діяльність марнуванням часу.
З’ясовано, чому респонденти не беруть участь у громадській діяльності. 9% опитуваних зазначили, що не вірять в те, що їх участь може щось змінити, 13% – я дуже багато працюю, я не маю часу, 12% – відсутність видимих результатів, 8% – не знаю про доступні можливості, 3% – держава повинна подбати про вирішення цієї проблеми, 10% – мене не цікавлять подібні акції, 4% – ніхто мене не запросив/не запропонував, 1% – відсутність підтримки від оточення, і 9% опитаних зазначили, що там, де я живу, немає організацій, яким я довіряю/немає акцій, які я підтримую.
Висновки Аналітичного центру «Волинь» Волинського національного університету імені Лесі Українки
Політична культура студентської молоді низька і це становить загрозу для майбутнього демократичного розвитку України, бо є чудовим ґрунтом для популістських та/або диктаторських режимів. Лише 34% опитаних цікавляться політикою, хоча цей відсоток може стати агентами змін. У молоді є нерозуміння впливу наслідків політичної діяльності на якість життя кожного громадянина.
Рекомендації:
Варто підвищувати політичну свідомість та культуру молоді за допомогою просвітництва, інформаційних кампаній. Це має синергія і навчальних закладів, і громадських організацій, і медіа та інших соціальних інститутів.
Політичну соціалізацію молоді варто здійснювати через волонтерські, громадські організації, оскільки саме вони мають найбільший кредит довіри у студентства.
У студентському середовищі є запит на появу нових лідерів, оскільки 57% зазначили, що будуть брати активну участь у політичному житті, якщо з’явиться новий лідер, тому варто широко популяризувати і робити більш видимими успішні історії молодих політиків, які посприяли розвиткові територіальної громади.
