Кількість справ зросла, а реально покараних менше. У 2020 році волинські суди продовжили «не встигати» притягувати до відповідальності VIP-персон і відпускати на поруки «моральних авторитетів». Як розглядали справи відносно нетверезих водіїв у минулому році – у щорічному дослідженні Центру журналістських розслідувань «Сила правди».
Загалом «Сила правди» проаналізувала понад 3,6 тисячі постанов, винесених волинськими загальними місцевими судами у справах про нетверезе водіння протягом 2020 року. Це на понад тисячу справ більше, ніж у 2019-ому.
Справ більше, реальних покарань – менше
У порівнянні з 2019 роком, 2020-ий виявився суттєво багатшим на водіїв, які випивали на доріжку. Загалом за попередній рік волинські судді ухвалили 3659 постанов у справах про нетверезе водіння, що майже на 45% більше, ніж у 2019-му. Водночас, у 2019-му році таких справ було на 10% більше, ніж у 2018-му.
Керування транспортними засобами напідпитку за законодавством у 2020 році мало коштувати порушникові 10 200 гривень штрафу та одного року позбавлення водійських прав. За кожен наступний аналогічний проступок в період, коли попереднє покарання ще триває, штраф зростав вдвічі, а водійської посвідки мали б позбавляти вже на три, десять і більше років.
Із суттєвим зростанням кількості справ за 130-ю статтею кількість рішень із реальними покараннями у 2020-му році порівняно з 2019-им зменшилася на 2,5%. Близько 68,8% усіх справ завершились штрафом і тимчасовим позбавленням водійських прав, або ж без нього. Разом з тим, упродовж 2018-2019 років «Сила правди» фіксувала збільшення реальних покарань в таких справах.
Майже 31% справ у 2020 році або «розсипалися» в судах, або закінчилися тим, що затриманих просто «насварили пальчиком»: у 10,36% справ суди не знайшли складу правопорушень, 7,57% закрили через завершення терміну притягнення до адмінвідповідальності, 4% затриманих віддали на поруки трудовим колективам, 1,7% справ завершилися усним зауваженням та попередженням. Ще 7,5% справ передали поліції на доопрацювання, до інших судів, або отримали інше вирішення.
Найбільше постанов за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у 2020 році виніс Луцький міськрайонний суд – 843. За ним у порядку спадання йдуть Ковельський міськрайонний, Нововолинський міський, Ківерцівський районний та Володимир-Волинський міський суди. Найменше таких справ розглянув Локачинський районний суд – 59.
Infogram
Найвищий відсоток справ, які завершились штрафом розміром в 10,2 тисячі гривень і більше та позбавленням водійських прав – у Рожищенського районного суду – понад 79%. На другій позиції – Луцький міськрайонний суд – 78,9%, а третя сходинка – у Ратнівського районного суду – 76,8%.
Найгірші показники вже черговий рік поспіль у Нововолинського міського суду – менше чверті справ про п’яне водіння завершились для фігурантів штрафом і/або позбавленням водійських прав. Подібні результати роботи служителі нововолинського храму Феміди показують чотири роки поспіль: у 2017 – 25% покараних, у 2018 – 23%, та 38% – у 2019 роках. Пасе задніх і Шацький районний суд – покарали згідно закону менше половини любителів поєднувати вживання алкоголю і керування автівкою. На третій сходинці знизу – Камінь-Каширський районний суд – 56% «каральних» постанов.
Нема статті – нема порушення?!
Понад 10% від усіх справ у 2020-му судді закрили через відсутність правопорушення, або ж на підставі скасування адмінвідповідальності за нетверезе водіння.
З 1 липня 2020 року набули чинності зміни до законодавства, які мали на меті посилити відповідальність за нетверезе водіння. Простими словами статтю 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення перенесли у Кримінальний кодекс, доповнивши його ст. 286-1 (керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Тобто всі ті, хто практикує сідати за кермо на нетверезу голову, ризикували отримати кримінальний бекграунд. Але це тривало недовго, всього три дні. Адже вже 3 липня 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав чергові зміни до законодавства, які знівелювали всі добрі наміри. Фактично, відповідальність за такі проступки знову повернули в адміністративну площину.
Правоохоронці підтримали таке рішення, бо документувати адмінправопорушення простіше і швидше, ніж «кримінал». Втім, за цих три дні на Волині встигли оформити як кримінальне правопорушення п’ять таких інцидентів. Згодом усі провадження закрили. Про це «Силі правди» повідомила провідна інспекторка сектору комунікації ГУНП у Волинській області Марина Балдич.
«У період з першого по третє липня 2020 року дізнавачі підрозділів дізнання ГУНП у Волинській області розпочали п’ять кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1 КК України. Зазначені кримінальні правопорушення документувалися в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством – відбирались пояснення у водіїв, свідків та працівників поліції, які виявили правопорушення, вилучались транспортні засоби та посвідчення водіїв, до матеріалів кримінальних проваджень долучали висновки результатів медичних оглядів водіїв з метою виявлення алкогольного або наркотичного сп’яніння, долучали також показання технічних приладів і технічних засобів (відеозаписи з бодікамер).
У зв’язку зі зміною законодавства (набрання чинності Закону України №720-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»), зазначені кримінальні провадження були закриті на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України», – розповіла провідна інспекторка сектору комунікації ГУНП у Волинській області Марина Балдич.
А як відреагували на це волинські суди? Також закриттям! Наприклад, суддя Луцького міськрайонного суду Віталій Ковтуненко внаслідок такого законодавчого пінг-понгу закрив 14 адмінсправ як такі, де відсутній склад правопорушення. На підставі скасування акту значну кількість справ закрили також суддя Нововолинського міського суду Андрій Василюк та Ратнівського районного суду Василь Лях. Інколи такі рішення приймали навіть стосовно правопорушень, що були зафіксовані задовго до всього цього законодавчого пінг-понгу.
Юрист проєкту «Свої Люди» BIHUS.info Віталій Гусак говорить про відсутність в Україні єдиної судової практики з розгляду адмінпротоколів про нетверезе водіння.
«Деякі судді провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП закривали на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність за дане правопорушення. Інші ж притягували до адміністративної відповідальності осіб, вказуючи, що внесеними змінами до ст.130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена. Виходячи з даних положень підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п.6 ст.247 КУпАП також відсутня.
На мою думку, застосування другого підходу є більш логічним. Що ж до осіб, які вчинили керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння до 1-го липня 2020 року, вважаю, мав би бути застосований закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення», – зазначає Віталій Гусак.
Окрім того, каже Віталій Гусак, після 3 липня судді, які розглядали такі протоколи, мали б не закривати справи, а скеровувати матеріали в прокуратуру, для вирішення питання про відкриття кримінального провадження.
Поодинокі випадки такої взаємодії між судом і правоохоронними органами «Силі правди» вдалося відшукати на Волині. Наприклад, голова Шацького районного суду Наталія Сушик, розглядаючи справу про нетверезе водіння, вирішила передати матеріали Шепетівській місцевій прокуратурі Хмельницької області для притягнення порушника до кримінальної відповідальності. Але це не стало звичною практикою для служителів Феміди. Та ж Наталія Сушик в інших справах просто закривала адмінпровадження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ШТРАФІВ ПОБІЛЬШАЛО: ЯК КАРАЛИ Й «МИЛУВАЛИ» НЕТВЕРЕЗИХ ВОДІЇВ НА ВОЛИНІ У 2019-МУ
Найбільше справ через відсутність правопорушення і на підставі скасування акту, що встановлює відповідальність за правопорушення, у відсотковому співвідношенні закрили Камінь-Каширський – 17,7%, Любешівський – 14,5%, Любомльський – 12,7%, Нововолинський міський – 12,5% і Луцький міськрайонний суди – 11,2%. Найменше таких рішень – у Маневицького, Рожищенського і Горохівського районних судів. У таких ситуаціях водії не понесли ані кримінальної, ані адміністративної відповідальності за свої вчинки.
А ось суддя Любомльського районного суду Степан Чишій з 28 постанов про закриття справи через нібито відсутність такого порушення у 23-х випадках своє рішення, зокрема, аргументував тим, що поліція не відсторонила горе-водіїв від керування транспортними засобами і відповідно не передавала керування ними іншим особам. Досить часто йшлося про вантажівки, які чекали у черзі на перетин державного кордону. А один раз Степан Чишій навпаки не взяв до уваги наявність в матеріалах справи доказів про відсторонення водія від керування, бо той натомість приніс довідку про те, що після пригоди саме він ставив свій «MAN» на територію ТОВ «Л-Транс». І це переконало суддю, що справу треба закривати.
Не вистачило часу на всіх нетверезих
У 2020-ому волинські суди 7,6% справ закрили через те, що передбачені законом строки притягнення порушників до відповідальності збігли. І це приблизно стільки ж, як і в 2019-му.
Як це виглядає на практиці, яскраво демонструє історія з прокурором в головній ролі.
11 вересня минулого року в Нововолинську правоохоронці наздогнали авто, за кермом якого був нетверезий прокурор Володимир-Волинської прокуратури Микола Троцюк. Пройти тест на вміст алкоголю в крові посадовець відмовився. Патрульні склали протокол і передали матеріали до Нововолинського міського суду. Проте спершу суддя Андрій Василюк, а потім і його колега Орися Ференс-Піжук не побажали вирішувати долю прокурора і заявили самовідвід. 1 жовтня Волинський апеляційний суд змінив підсудність і скерував матеріали в Шацький районний суд. 6 жовтня справа нетверезого прокурора пройшла автоматичний розподіл і потрапила до Наталії Сушик. Однак в голови суду руки до цієї справи дійшли аж 23 грудня, тобто через два з половиною місяці від дати авторозподілу. Миколу Троцюка визнали винним але справу закрили через те, що строки притягнення порушника до відповідальності минули. Співпадіння? Незабаром відео із його затриманням з’явилося в мережі.
Загалом найбільше не встигали розглядати справи у Нововолинському міському суді. 32,8% всіх справ закрили через пропущені строки. Так було і в попередні роки.
Друга позиція у Шацького районного суду – понад 18,3% таких постанов. Треті за цим показником судді Старовижівського районного суду – понад 11,2% прострочених справ. На четвертій сходинці – Камінь-Каширський районний суд – понад 10,2% від усіх постанов. «Сила правди» писала про те, як торік в цьому храмі Феміди «допомогли не встигнути» вчасно розглянути справу відомого волинського лісівника Романа Колісника.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЯК СУДИЛИ І «ВІДМАЗУВАЛИ» П’ЯНИХ ВОДІЇВ НА ВОЛИНІ У 2018-ОМУ
Замикає п’ятірку найповільніших Маневицький районний суд. Торік голова суду Ірина Токарська навіть мала проблеми під час кваліфікаційного оцінювання через те, що абсолютна більшість розглянутих нею справ запізнились. Цього разу показники оперативності дещо покращились – Маневицький районний суд піднявся на дві позиції, проте полишити п’ятірку повільних так і не зміг. І це при тому, що минулого року волинські храми Феміди поповнилися новою кров’ю – на вакантні посади призначили більше десятка суддів.
Варто зауважити, що найліпше впорався з розглядом справ в належні строки Горохівський районний суд (лише 1% справ закрили через сплив строків).
Погані поліцейські і «суворі» трудові колективи
5,3% протоколів стосовно затриманих водіїв торік суди повернули поліції на доопрацювання. Найбільше огріхів в протоколах патрульних виявили судді того ж таки Нововолинського міського, Камінь-Каширського районного та Луцького міськрайонного судів. Інколи судді також виносили окремі постанови про неналежну роботу конкретних поліцейських, якими інформували управління про систематичні порушення під час оформлення документів. Зокрема, такі постанови виносили судді Луцького міськрайонного суду Людмила Присяжнюк та Валентина Кирилюк.
Ще 4% усіх справ за статтею 130 Кодексу про адміністративні правопорушення завершилися тим, що суди передали своє право карати порушників трудовим колективам і громадським організаціям. У 2019-ому таких постанов було дещо більше – 4,6%. На цьому виді рішень зупинимось детальніше.
Єдиний показник, за яким Нововолинський міський суд має найкращий результат, – відсутність постанов про передачу матеріалів відносно нетверезих водіїв на розгляд трудових колективів. Лише по одному такому випадку торік дозволили собі у Іваничівському та Любешівському районних судах. Найбільше ж цим грішили у Горохівському, Шацькому, Володимир-Волинському, Локачинському та Старовижівському судах. Впродовж 2020-го волинські суди передавали на поруки нетверезих медиків, педагогів, депутатів, військовослужбовців, підприємців, громадських активістів і навіть священників.
Рекордсменкою з передачі нетверезих водіїв на поруки трудових колективів стала голова Горохівського районного суду Галина Адамчук. Торік на її рахунку – 33 такі постанови і таку практику вона продовжує не перший рік.
Суддя 8 разів передавала право вирішити долю любителів хильнути перед тим як сідати за кермо фізичним особам-підприємцям, 9 разів – фермерським господарствам, компаніям, один раз громадській організації спілки учасників АТО «Щит», та найцікавіше, що серед помилуваних таким чином опинився священник Української греко-католицької церкви Парафії Покрови Пресвятої Богородиці селища Мар`янівка отець Роман Ставінський. До слова, останній сів за кермо п’яним під час Великого посту. У постанові, зокрема йдеться, що парафіяльна рада церкви звернулася з клопотанням передати матеріали у справі на її розгляд з наступних мотивів: «він позитивно характеризується по місцю праці, є дисциплінованим священнослужителем, користується авторитетом і повагою серед парафіян. Отець Роман бере участь у спорудженні храму в м.Горохів Волинської області, позбавлення його прав водія ускладнить проведення будівельних робіт на об’єкті».
На другій позиції за кількістю постанов про передачу матеріалів відносно нетверезих водіїв на розгляд трудових колективів – суддя Володимир-Волинського міського суду Андрій Каліщук. На його рахунку 12 таких рішень за 2020 рік. «Бронза» – у судді Любомльського районного суду Степана Чишія – 10. До слова, він двічі передавав на поруки колективу Любомльського територіального медичного об’єднання водійок-порушниць: медичну сестру Прокосу Вікторію Вікторівну і лікарку Борисенко Ольгу Іванівну.
До слова, стежити за тим, як трудові колективи покарали порушників, теж має суд. Відтак «Сила правди» надіслала запити у кілька судів, де приймали подібні рішення.
Судячи з відповідей, любителів сідати за кермо після чарочки просто насварили.
Як карали переданих на поруки із Рожищенського райсуду 
Так карали переданих на поруки на Турійщині 
А так карали переданих на поруки водіїв на Шаччині
У порівнянні з попередніми роками у 2020-ому волинські судді вкрай рідко вдавалися до покарань у вигляді арешту чи громадських робіт.
Попередження, бо «малоінтенсивний рух» і «жодних негативних наслідків»
Попередженням або усним зауваженням завершились у 2020-ому для нетверезих волинських водіїв 63 справи (1,7%). Найчастіше до такого «суворого» покарання вдавалися Любомльський районний суд – 5,9% справ, Ковельський міськрайонний і Камінь-Каширський районний суди – по 3,5% постанов. І, якщо в переважній більшості судді приймали такі рішення відносно неповнолітніх, то вищезгаданий суддя з Любомля Степан Чишій зважав не на вік, а на позитивні характеристики за місцем проживання чи роботи, а також на те, що «жодні негативні наслідки для інтересів держави і суспільства від таких дій не настали, а накладення безальтернативного стягнення поставить сім`ю порушника у надзвичайно скрутне матеріальне становище».
Степан Чишій виніс 12 таких постанов, тоді як, до прикладу, весь Луцький міськрайонний суд всього 2. Його колега з Ковельського міськрайонного суду Сергій Панасюк 10 разів обмежився щодо порушників усним зауваженням. Ось як він інколи обґрунтовував свої рішення:
«З відеозапису, який знаходиться на оптичному диску, доданому до матеріалів справи, вбачається, що Печенюк Ігор Васильович керував мотоблоком марки «Форте» в смт. Люблинець Ковельського району, по вул. Ковельська. З цього ж відеозапису видно, що ділянка дороги, якою він рухався, має украй малоінтенсивний рух транспортних засобів, зокрема, за весь час фіксування події жоден транспортний засіб не проїхав цією ділянкою. Зазначена обставина істотно знижує ступінь небезпечності вчиненого Печенюком Ігорем Васильовичем правопорушення»
Хто з волинських суддів був непохитним до порушників, а хто більш лояльним та як відреагував апеляційний суд на скарги тих, кому не сподобались рішення першої інстанції, – читайте в наступних матеріалах циклу.
Замість висновків
За даними патрульної поліції, загалом в Україні у 2020 році з вини нетверезих водіїв сталося 2 тисячі 352 дорожньо-транспортні пригоди, в яких травмовано 3 тисячі 59 людей. 104 людини загинули.
16 лютого 2021 року Верховна Рада України знову посилила відповідальність за нетверезе водіння. Згідно з нововведеннями, зросли штрафи і термін притягнення порушників до відповідальності. Також, виключили можливість передавати їх на поруки трудовим колективам, або застосовувати такий спосіб покарання як усне зауваження. Як ці зміни вплинуть на рішеннях судів і на кількість охочих випробувати долю, «Сила правди» обов’язково проаналізує у вже традиційному щорічному дослідженні у 2022 році.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту підтриманого National Endowment for Democracy
