11 вересня. В замку Любарта з самого ранку готуються до волинського форуму політичної партії «За майбутнє». Такі ж заходи вже відбулися в Тернополі, Кам’янці-Подільському, Кропивницькому та ще кількох містах. На черзі Луцьк – обласний центр регіону, вихідці з якого і є кістяком партії. Голова політсили Ігор Палиця – депутат Верховної Ради від Луцька, колишній голова Волинської обласної ради, очільник Одеської обласної державної адміністрації у 2014-2015 роках. В одних багато очікувань від нього. В інших до нього багато запитань.
«Сила правди» побувала на волинському форумі партії «За майбутнє» і подивилась, що відбувалося в цей день поза сценою, прислухалась до промов політиків та знайшла деякі протиріччя, на які варто звернути увагу. Деталі з’їзду в нашому репортажі.
П’ятихвилинна готовність, камера, мотор…
О пів на першу дня. Біля замку людно. З десяток поліціянтів стоїть неподалік входу під палючим сонцем. Ще з кілька десятків тримаються в тіні. Тим, хто стоїть у балаклавах та бронежилетах, явно спекотно. Згодом вони поміняються, а ще пізніше під сонцем опиняться чи не всі – блокуватимуть вхід для тих, хто от-от кричатиме «Ганьба!». А до замку бадьоро підходить хлопець з червоно-чорним стягом на плечах. Посміхається мило, але так, що одразу розумієш – сьогодні він в опозиції.
Коли за день до заходу спілкуємося з прес-службою партії, там наголошують: «Це не з’їзд, а форум прихильників». Також говорять, що пресі акредитовуватись не потрібно. Та вже біля замку дівчина за стійкою реєстрації дістає поіменний список журналістів, які мають бути на заході і готується шукати там мене. Каже, що списки подали заздалегідь, я питаю, чому не попереджали про реєстрацію. Відповіді немає. Дівчина посміхається та дописує моє ім’я ручкою. Пропускають. Назовні лишаються активісти з Товариства інвалідів АТО Волині, підприємці з Центрального ринку та активіст із закликом не обирати майбутнє олігархів. Схоже, на форум все ж прийшли не лише прихильники.
Більшість гостей вже на місці. На території чимало людей у брендованих футболках та з бейджами з надписом «Team». Серед них багато таких, яким не дасиш більше 18 років. Подекуди здається, що це волонтери якогось молодіжного фестивалю, але люди в костюмах повертають в реальність – ласкаво просимо на форум політичної партії.
Нардепи з Волині Ірина Констанкевич та Ігор Гузь активно спілкуються між собою та з рештою учасників неподалік сцени, де тривають останні приготування. У розпорядженні гостей канапки, напої та послуги офіціантів. Ведуча періодично оголошує, скільки часу лишається до початку офіційної частини. 20 хвилин, 10 хвилин, 5 хвилин, «Запрошуємо займати свої місця!» Всі рухаються у напрямку шатра зі сценою, екранами та білосніжними стільцями, Ірина Констанкевич встигає зібрати колег на імпровізовану фотосесію.
Нардеп Ірина Констанкевич у центрі, депутат Волиньради, ексляшківець Юрій Ройко (зліва) Нардеп Ірина Констанкевич та депутати Волиньради
Поступово гості та учасники форуму все ж займають свої місця. Чоловіки у небрендованих футболках активно рухаються територією замку і час від часу, притискаючи навушник до вуха, повторюють фрази на кшталт «Бондар на місці» або «шеф вже в залі». Оператори налаштовують камери, Констанкевич, Гузь і Рубльов займають перший ряд. Поруч сідає Ігор Палиця. Далі від них, але теж на ВІП-місці радник міського голови Луцька Ігор Поліщук. Політик часто обертається навколо і напружено вдивляється в сцену, де поки нічого не відбувається.
Раніше, на прес-брифінгу всеукраїнського з’їзду партії 27-го серпня, Палиця вже оголосив, що саме Поліщук буде кандидатом на посаду мера Луцька від «За майбутнє». Але повноцінне представлення серед волинського осередку команди відбудеться лише за чверть години. Зараз же ведуча оголошує про старт форуму. Вітання. Оплески. Гімн.
Помічник нардепа Ігоря Гузя, голова правління фонду «Прибужжя» Андрій Бокоч Перший заступник міського голови Луцька Григорій Недопад та депутат Луцькради Євгеній Ткачук
Чужі люди і партія, що єднає: суперечності депутатських промов
На сцену запрошують вже згаданих раніше Ігоря Гузя, Ірину Констанкевич і В’ячеслава Рубльова. По черзі вони розповідають про основні аспекти політики партії і дякують Ігорю Палиці, називаючи його і потужним лідером (Гузь), і провідним економістом (Констанкевич), і людиною, яка зробила найбільше для Волині й скоро зробить найбільше для України (Рубльов). На величезному екрані за їхніми спинами один за одним змінюються лозунги партії. «Майбутнє будуємо зараз». «У нас різне минуле – але спільне майбутнє».
Депутати Гузь і Рубльов, не називаючи прізвищ, говорять, що на Волині не може керувати «чужа людина» і що необхідно створити саме волинську команду, тому що це єдина надія на розвиток.
«На жаль, центральні структури, президент, уряд, більшість в Верховній Раді плюнули на інтереси волинян, коли областю керують люди, які приїхали сюди, не знаючи, що таке Волинь, що таке об’єднані громади і взагалі де це», – говорить Ігор Гузь, після чого переходить до теми доріг і боротьби за інтереси регіону на всеукраїнському рівні.
«Чужа людина, яка приїхала на Волинь, ніколи не зрозуміє і не буде вболівати за Волинь. Тому я завжди кажу: де б ти не був, твої діти і дружина повинні жити тут, твої діти повинні навчатися в цих школах…Ми повинні поставити єдиний пріоритет – перемога в громадах, перемога Волинської області, формування волинської команди», – продовжує риторику колеги В’ячеслав Рубльов.
Вони далі говорять про чужих людей, а за їхніми спинами з’являється ще один лозунг – «Партія, що єднає».
Ірина Констанкевич говорить про освіту, перераховує збудовані школи і життєствердно підсумовує:
«Вітру не буде, треба гребти руками. Закотили рукави і за майбутнє»
Наступними на сцені з’являються заслужений лікар В’ячеслав Камінський та екснардепка Ірина Суслова. Перший говорить про необхідність звернути увагу на репродуктивне здоров’я українців і допомогти нації відродитись. Друга – про те, що прагне, аби жіночий рух нарешті перестав бути формальністю, а став реальною силою. Обоє також дякують Палиці і роблять компліменти Волинській області. Після них та одного відео про безробіття, яке потім хтось зі спікерів охрестить майже апокаліптичним, бере слово і очільник «За майбутнє».
«Ніхто нам не зробить щастя. Ті, хто женеться за політичними рейтингами, аби конвертувати їх у свої кишені, ніколи не зроблять щастя в містах, регіонах, ОТГ… Вони не їздять по регіонах і не бачать проблем регіонів. Вони вийшли, подивились те, куди їх повезли і поїхали назад до себе. Ми з колегами зрозуміли, що коли нас намагаються стравити між собою, це не потрібно нам на Волині, це потрібно тільки комусь на рівні Києва, хто хоче помірятись, у кого м’язи більші», – сказав Палиця у своїй промові.
Про те, що під час своєї роботи на посаді голови Волинської обласної ради, він переважно перебував за кордоном і лише періодично з’являвся на Волині, Палиця під час виступу не згадував. Натомість говорив про важливість залучення іноземних інвесторів. Власне, саме цим він і пояснював своє перебування поза робочим місцем раніше. Далі очільник партії представляє народного депутата Степана Івахіва, який дещо запізнився на форум і передає слово йому.
Поки Івахів підлаштовує під себе мікрофонну стійку, жартує, що він хоч великий, але не високий.
«Я точно знаю, що щось робив. Старався. Не веляв. Я знаю, що я багато зробив. Але до тих пір, поки ви не скажете, що вам стало жити краще, я нічого не зробив. Я просто сильно старався… Держава спроможна тільки розікрасти. Потрібно створити умови, щоб з’явилися робочі місця. Тому сьогодні кожну людину, яка хоче відкрити хоч ларьочок, треба обняти, поцілувати і помогти», – каже Івахів.
Степан Іахів каже, що не готувався до виступу Під час виступу зацитував пісню білоруського гурту Ляпіс Трубецькойй
Форум триває вже півтори години. Журналісти знімають, політики говорять, гості слухають. Хтось енергійно аплодує, а хтось виглядає вже помітно втомлено. На екрані показують ще один ролик, де йдеться вже про майбутнє процвітання Волині. Спікери говорять, що у багатьох галузях повний застій, бізнес руйнується і в країні мало що змінюється на краще. Коли згадують у своїх виступах, що вже далеко не перший рік займаються політикою і переходять на власні персоналії, озвучують лише заслуги.
Депутат Луцької міськради Микола Дендіберін І депутат Волиньради, колишній партієць Порошенка Володимир Бондар тут І ректор Волинського національного університету ім. Лесі Українки Анатолій Цьось
Починається друга дискусія. Місця на сцені займають голова Волинської обласної ради Ірина Вахович, потенційний кандидат у мери Луцька Ігор Поліщук, потенційний кандидат у мери Нововолинська Борис Карпус і потенційний кандидат у мери Ковеля Ігор Чайка. Кожен говорить про готовність будувати, підтримувати, змінювати і об’єднувати. Борис Карпус розряджає загальну обстановку серйозності і починає свій виступ з того, що сьогодні вп’яте став батьком, після хвилі оплесків додає – хрещеним батьком. Люди в залі знову стають активнішими.
Після виступу від слухачів лунають кілька формальних запитань. Ігор Поліщук, відповідаючи на одне з них, говорить, що владнає питання Центрального ринку і зробить все, аби Замкова площа в Луцьку стала найкращою у всій країні. Я ж згадую про підприємців, спускаюсь до виходу, аби перевірити, чи вони досі там. Людей під замком поменшало. Активістів з товариства воїнів АТО вже немає. Неподалік стоять близько 15 підприємців.
Голова Волиньради Ірина Вахович Людина з команди Ігоря Гузя – Борис Карпус Журналіст і потенційний кандидат в мери Ковеля Ігор Чайка Як кажуть у Луцьку, «суперрадник» і потенційний кандидат на посаду міського голови Луцька Ігор Поліщук
Незабаром форум завершується. На сцену ще раз підіймається Ігор Палиця, говорить про коронавірус і готовність протистояти всім перешкодам. Оплески. Спільне фото. Кілька запитань від журналістів. Жарт про те, що політикам вже час обідати. Або не жарт.
Поза головною сценою
На виході з замку всім вручають білий паперовий пакет з логотипом «За майбутнє». Всередині папка. В ній партійна газета, брендовані блокнот і ручка. Поліцейські втомлено спостерігають за натовпом, що витікає з замку без натяку на дотримання дистанції. Коли виходить і Палиця, підприємці з Центрального ринку перехоплюють його, починається розмова.
Нове озвучування старої проблеми. Підприємиці жаліються на міську раду, кажуть, що діалогу досі немає. Палиця відповідає, що потрібно вкотре створити ініціативну групу. Приєднується Ігор Поліщук, але так і не встигає майже нічого сказати. Палиця пропонує жінкам прийти до міськради в понеділок, коротко запитуючи у Поліщука на котру. На десяту. Обіцяє розмову, ставить ультиматум, що якщо бодай хтось спробує знову закричати «Ганьба!», діалогу не буде. Підприємці погоджуються.
Коли їхня розмова закінчується, до мене підходить одна з жінок. Каже, що якби не хлопці з Товариства інвалідів АТО, ринку вже не було б. Мовляв, вони самі вирішили допомогти підприємцям і самі облаштували барикаду з шин, їм ніхто не платив і про це ніколи не йшлося, а влада міста говорить зворотнє.
Тим часом з замку далі повільно виходять люди. З білими пакетами з брендом «За майбутнє».
