Повномасштабна війна продовжує впливати на всі сфери життя, в усіх куточках України. Зокрема вона вплинула і на вищу освіту. Після пандемії коронавірусу, що змусила студентів на довгий час перейти на дистанційне навчання, повномасштабна війна і ризики обстрілів продовжили цей «дистанційний» формат.
Однак, новий навчальний рік студенти Волинського національного університету імені Лесі Українки, як і багатьох інших вишів, мають зустріти в аудиторіях. Про те, як це буде в умовах війни, що вона змінила і як змусила змінитися сам університет, наша розмова із ректором ВНУ Анатолієм Цьосем в рамках проєкту «Медіаграмотність у регіонах України».
– Давайте для початку згадаємо минуле. У перші тижні, місяці повномасштабної війни як університет пристосувався до нових, екстремальних умов?
– Напевне, для більшості українців це був шок. Всі розуміли, що війна ймовірно буде, але ніхто до кінця не знав, коли вона почнеться. Тому на цей початковий період ми зробили додаткові канікули. В нас якраз були канікули між першим і другим семестром, ми їх продовжили на 14 днів.
Це дало можливість краще оцінити ситуацію і повернутися до навчання в дистанційній формі. Завдяки цьому ми змогли гарантувати більшу безпеку освітнього процесу. А безпека під час війни — це головне.
Далі університет розгорнув свою діяльність у нових умовах. Освіта — це наша головна функція, але почалася повномасштабна війна, тому надважливе завдання для нас усіх — вистояти у цій війні і перемогти. Від цього залежить існування України як держави і українців як нації.
– У яких напрямках ви працюєте для допомоги армії?
– Зараз всі головні зусилля спрямовані на допомогу Збройним Силам і внутрішньо переміщеним людям. У першу чергу для працівників університету, які мобілізовані, ми розподілили навчальне навантаження між іншими працівниками університету. Таким чином вони повністю виконують всі службові обов’язки, які потрібно виконувати для повноцінної роботи університету.
Другий напрямок — це волонтерство. Багато наших працівників брали участь у роботі волонтерського центру, який знаходиться в драмтеатрі (Волинський облмуздрамтеатр — ред.). Також був створений волонтерський центр на базі факультету історії, політології та національної безпеки.
Окрім того, ми використовуємо науковий потенціал університету, зокрема в оборонній діяльності. Наприклад, з перших днів багато доцентів, професорів нашого університету почали писати науково-популярні матеріали, статті, замітки для широкої аудиторії про ті чи інші аспекти економічного розвитку, політологічні, історичні аспекти.
Факультет філології та журналістики відкрив центр вивчення української мови для внутрішньо переміщених осіб. На спеціальності «Фармація» організували виробництво різноманітних лікувальних мазей, які відправляють на передову чи в інші зони, де вони потрібні нашим воїнам.
На факультеті фізики організували виробництво зарядних пристроїв на основі сонячних панелей. Вони стали надзвичайно популярними і зараз багато використовуються.
Факультет культури та мистецтв організовує майстер-класи для внутрішньо переміщених дітей. Особливо їх багато проводили перед Великоднем, діти малювали, займалися писанкарством. Також факультети фізичної культури і початкової освіти організували клуб родинного дозвілля для ВПО. Там був фітнес для батьків, розвивальні ігри для дітей.
Я так детально розповідаю, бо кожен факультет використовував свій науковий і практичний потенціал для допомоги Збройним Силам і організацію роботи на зміцнення нашої оборони.
– Яка ситуація із внутрішньо переміщеними студентами? Чи навчалися вони у Волинському національному університеті?
– Десь через тиждень після початку повномасштабної війни ми відкрили реєстрацію на офіційному сайті для студентів, які навчаються в інших університетах, насамперед на тимчасово окупованих територіях або тих, які призупинили освітню діяльність. Зареєструвалися більше 10 студентів, які брали участь у онлайн-заняттях разом із нашими студентами. Їм виставляли оцінки і видавали академічні довідки. З цим вони можуть отримати перезарахування в своїх університетах.
Було багато консультацій, але активної роботи щодо переведення студентів із інших університетів ми не робили і не робимо. Це було би не чесно.
– Чи є якісь прогнози на цьогорічну вступну кампанію? Чи помітні вже якісь тенденції?
– Важко поки про це говорити. Сьогодні, по суті, другий день подачі документів. Це найбільш непередбачувана вступна кампанія, яка може бути.
– А які спеціальності ви посилюєте на сьогодні? На що робите ставку?
– Ми працюємо над популяризацією всіх спеціальностей, які є в нашому університеті. Над цим працюють факультети, викладачі. Якщо ми будемо казати, що під час воєнного стану ті чи інші спеціальності будуть мати меншу чи більшу вагу, це буде неправильно. Ми готуємо фахівців і на майбутнє, для роботи в мирних умовах. Ми маємо прогнозувати діяльність цих фахівців через чотири роки, коли війна давно вже закінчиться, я сподіваюся. Тому зараз дуже важлива підготовка фахівців за тими спеціальностями, які в нас є.
Але в будь-якому випадку я підтримую слова Президента про посилення напрямку безпеки, посилення цих аспектів після війни. Тому ми будемо посилювати спеціальність «Національна безпека». Крім того, на факультеті міжнародних відносин ми плануємо в цьому році і робимо промоцію «Регіональної безпеки». Акцентуємо увагу на кібербезпеці на факультеті інформаційних технологій і математики. Також усі вчительські спеціальності, економічні, політологічні будуть надзвичайно потрібні як в наш час, так і після війни.
– Коли ми говоримо про національну безпеку, кібербезпеку, чи є співпраця із відповідними силовими структурами?
– Звичайно. В нас підписана маса угод про співпрацю. Ми використовуємо бази практики. Там система роботи налагоджена і ми готуємо хороших фахівців.
– Які плани в університету на новий навчальний рік? Плануєте очне чи дистанційне навчання? Чи розроблений план дій на випадок повітряної тривоги?
– Вже прийняті рішення щодо нового навчального року. Підготовлені відповідні накази. Наступний навчальний рік ми будемо проводити під двома головними гаслами. По-перше, залишається гасло «Якість освіти — пріоритет!» як і в цьому році, але також додаємо пріоритет безпеки. Безпека освітнього процесу, безпека учасників освітнього процесу.
Плануємо почати навчальний рік в офлайн-режимі. Тобто навчання буде очне. Другий, третій, четвертий курси бакалаврату і другий рік магістратури починають навчання 1 вересня. Перший курс бакалаврату і перший рік магістратури починають навчання 30 вересня.
Перший семестр ми закінчуємо 7 грудня. На зимовий період виносимо практики студентів там, де це можливо, і канікули. Другий семестр починаємо 1 березня.
Для гарантій безпеки ми створили спеціальну комісію із залученням фахівців інших установ, які мають відповідний досвід. Вони перевірили всі приміщення, які можуть бути використані як укриття під час повітряних тривог. Зараз ми облаштовуємо укриття всім необхідним. Вони будуть під кожним навчальним корпусом до 1 вересня.
Під час повітряної тривоги заняття перериваються. Студенти не ліфтом, а сходами йдуть у такі приміщення і там перебувають до закінчення. Крім того, будемо видавати методичні рекомендації, як себе вести в гуртожитках, щоб максимально гарантувати безпеку.
– Чи готуєтеся до можливих економічних труднощів? Особливо що стосується опалювального сезону та ціни на енергоносії.
– Ми прекрасно розуміємо, що система опалення — це надзвичайно складна і дороговартісна конструкція, яку неможливо змінити за місяць чи два. Потрібно зробити відповідні проєкти, знайти кошти на оновлення. На це піде багато часу.
Ми робимо певні енергоощадні заходи, щоб максимально підтримувати комфортну температуру в приміщеннях. Крім того, в нас є свої котельні. Будемо їх максимально раціонально використовувати. Але переходити на тверде паливо ми наразі не плануємо. Я взагалі не знаю, наскільки це доцільно для університету.
– Зрозуміло, що в умовах повномасштабної війни ми як країна ще більше зближуємося з Заходом, із ЄС. Чи відбувається те саме з університетом? Чи посилюється зараз співпраця?
– Якраз цей напрямок активно розвивається, незважаючи на воєнний стан. Більше того, він навіть активізувався. По-перше, це академічна мобільність студентів і реалізація програми подвійного диплому. Наразі тільки з університетом Яна Длугоша в Ченстохові в межах 15 освітніх програм ми маємо програму подвійного диплому.
Крім того, зараз хороші перспективи для роботи з університетами інших країн, зокрема з Великобританії. Працюємо над створенням можливостей академічної мобільності для студентів нашого медичного факультету. І це не кажучи вже про наші культурні та спортивні обміни.
Зараз багато викладачів поїхали вже на стажування в закордонні заклади вищої освіти. Вісім працівників виграли довгострокові гранти і поїхали. Ще десь 12 заявок на розгляді. Це теж суттєво поліпшить міжнародну співпрацю університету.
Наших науковців запрошують у різні наукові осередки для проведення спільних наукових досліджень. Тим більше часто предметом дослідження є ті процеси, які відбуваються на території України. Як би жорстко це не звучало, на період воєнного стану кількість конкурентоспроможних наукових досліджень суттєво збільшується. Умови війни також потрібно вивчати, але хочеться, звичайно, вивчати мирний час.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» розповідала як працює центр допомоги внутрішньо переміщеним у Луцьку.
