Вівторок, 28 Вересня, 2021

Упередження і перебільшення: основні тренди фейків та маніпуляцій у волинських медіа

Мая Голуб

Журналістка, представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінці блогу

Фейки та маніпуляції все ще можна побачити на деяких волинських медіа, хоч це суперечить професійним журналістським стандартам. Є різні причини появи таких порушень у медіа. В частині медіа фейки і маніпуляції народжуються через неуважність, хтось це робить спеціально заради переглядів, або ж за вимогою політиків. Також впливає на контент редакційна політика видання.

Клікабельність & достовірність

На деяких сайтах маніпуляції створюють за допомогою клікабельних заголовків, в  яких є перебільшення  і інформація, що не відповідає дійсності. Як наслідок, читача вводять в оману, збільшуючи собі перегляди на сайті.

Так, приклад маніпулятивного заголовку «Польські банди масово вивозять українців до країн Євросоюзу» можна побачити на сайті «Волинь#infa». Ця новина була 8 грудня цього року. В новині видання посилається на відомий польський сайт Rzeczpospolita. Але якщо зайти на першоджерело та прочитати оригінал заголовку, то побачимо, що слова «масово» немає ні в заголовку, ні в тексті. На сайті Rzeczpospolita заголовок інший: «Польська мафія переправляє українців на роботу на Заході». У повідомленні йдеться про те, що наплив нелегальних українських мігрантів до Німеччини зростає з літа цього року, але про масові вивезення мови нема.

Скріншот з сайту Волинь#infa
Cкріншот з сайту Rzechpospolita

Також деякі видання зловживають заголовками про події без прив’язки до місця. Таким прикладом є новина про ситуацію, яка виникла в Японії, але із заголовку це неможливо зрозуміти, як на сайті «Волинь24». В новині «Відмова від одноразових пакетів призвела до росту крадіжок у супермаркетах» йдеться про проблему зростання крадіжок в японських супермаркетах, але із заголовку можна зрозуміти, що мова про Україну, або ж будь-яку іншу державу.

У маніпулятивних заголовках часто зустрічаються не лише перебільшення, а й безпідставні узагальнення. Наприклад, з новини «Волинські школярі не отримують харчування» зрозуміло, що йдеться про Любешівський район, однак  через такий заголовок інформація сприймається як така, що стосується всієї  Волині. 

Буває, що фейки з’являються випадково через неправильний переклад, або ж неуважність того, хто пише новини.

Навіть коли регіональне медіа посилається на всесвітньо відомі видання – це не завжди означає, що переклад інформації є правильним. Так, у проєкті INFOCRIME Lutsk фактчекери писали про те, що на сайті «Волинські новини»  в серпні цього року був опублікований текст із заголовком «Виявили в 10 разів небезпечніший мутований коронавірус». Це приклад фейку на коронавірусну тематику. Видання посилається на новину «Корреспондента» із посиланням на The Star. Однак у жодному з текстів цих видань не зазначено, що цей вірус вдесятеро небезпечніший. Згадані видання пишуть про змінений штам нового коронавірусу в Індонезії, який отримав у наукових колах назву «Мутація D614G». До всього «Волинські новини» також не вказали, що мутований вірус виявлено в Індонезії.

Неперевірена інформація також може стати причиною поширення фейків. В першу чергу, через те, що не кожен опублікований пост у Facebook може бути правдивим і передруковувати його без перевірки непрофесійно. У листопаді цього року деякі волинські та рівненські медіа опублікували фейк про дикого кабана на плоті, що нібито пливе до Луцька. Спершу про виявлений фейк написали на сайті видання Район.in.ua, уточнивши, що цю інформацію з фото інші сайти передрукували зі сторінки одного користувача Facebook. До фото був підпис: «Ніщо не зупинить вепря, що прямує Стиром до Луцька!». Google фото із диким кабаном знаходить у Польщі: на одному з польських сайтів є підпис авторки H. Kowalska, яка сфотографувала це у селі Вепр і насправді вепр нікуди на плоті не плив.

Медіа, що поширили фейк
Скріншот з польського сайту

Фактчекери з «По той бік новин» з’ясували, що фото справжнє, а кабан – ні. На сторінці проєкту посилаються на слова голови Вепзької сільради Віолетти Состек. За її словами, кабан — це туристична принада, яка має сприяти розвитку краю. Зазвичай він стоїть на якорі на невеликій платформі неподалік берега, але часом його зриває з місця і він «мандрує» за течією.

Маніпуляції та фейки напередодні виборів

Напередодні місцевих виборів у деяких волинських ЗМІ були поширені маніпуляції зі статистикою щодо ймовірних «переможців» на місцевих виборах. Зокрема, на деяких сайтах не було інформації про замовника соціологічного опитування та вибірки опитаних. 

Проєкт «INFOCRIME Lutsk» показав, що чим ближче до місцевих виборів, тим більше ставало маніпуляцій, «чорнухи» та фейків у ряді медіа. Особливо це стосується медіа, що розміщують матеріали із ознаками замовності. За період моніторингу починаючи з вересня та до кінця жовтня фактчекери проєкту проаналізували 21291 публікацію в 10 інтернет-виданнях, двох телеканалах та п’яти сторінках у Facebook кандидатів на посаду Луцького міського голови. Результат: найбільше маніпуляцій у вересні та жовтні  2020 року у  волинських  медіа було на виборчу тематику,  а в жовтні ключовою темою маніпуляцій стали місцеві вибори – 77% від  усіх проаналізованих матеріалів із маніпуляціями. Найбільше контрагітації та критики у волинських медіа було проти ексмера і кандидата на  посаду Луцького міського голови Богдана Шиби, основного конкурента Ігоря Поліщука, діючого мера Луцька. Зокрема, в таких текстах  була тільки одна сторона конфлікту, що також порушує професійний стандарт баланс думок і точок зору. Очевидно, що  за коментарями до політика Богдана Шиби не звертались. Одним з прикладів таких маніпулятивних текстів є «Богдана Шибу знімали з реєстрації на вибори мера Луцька за те, що він розсилав листівки померлим» на сайті «Волинські новини». Матеріал із аналогічним заголовком єопублікували і на сайті «ВолиньPost».

Моніторинг фактчекерів проєкту «Infocrime Луцьк» виявив, що деякі редакції готові брати участь у «війнах» політиків та допомагати їм вирішувати власні питання за допомогою медіа. Загалом за два місяці у  волинських медіа фейки стосувалися місцевих виборів, коронавіруса, поліцію, науку, державну політику, міжнародну тематику, особисте життя і здоров’я.

Як «не вестись» на фейки та маніпуляції: прості рекомендації

Перед поширенням  інформації треба проаналізувати прочитане й побачене на фото чи відео. Одне питання «Чи це справді так?» допоможе зрозуміти, чи варто це поширювати.

Якщо в новині  немає посилань на жодне джерело інформації, це має насторожити. Інформація може виявитись фейком.

Якщо у медіа пишуть «вчені стверджують», то в дослідженнях мають бути вказані імена вчених, а також організація чи заклад, який вони представляють. «Безіменні» вчені – це маніпуляція.

Кожен факт має бути підтверджений. Професійні журналісти перед поширенням  своїх  текстів здійснюють перевірку фактів (фактчекінг).


Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Схожі Публікації

Наступна новина

НОВИНИ

  • Хто освоїв майже шість мільярдів: фаворити волинських дорожників за п’ять років