У Рожищенській громаді конфлікт між освітянами і керівником гуманітарного відділу через скорочення зарплат. У 2023 році вчителі не отримують звичних надбавок через дефіцит державної субвенції. Її зменшили на 20% порівняно з 2022 бюджетним роком. Педагоги переконані, що все, що не додала держава, повинні компенсувати з місцевого бюджету. Влада – проти.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» поспілкувався з обома сторонами конфлікту.
Наприкінці грудня 2022 року уряд вніс суттєві зміни до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами. Відтак у 2023-ому вона суттєво скоротилася у порівнянні з минулим роком. Відтепер при її обчисленні, зокрема, враховують наповнюваність класів і не враховують додаткових годин навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття. Це якщо коротко.
Щоб зменшити соціальну напругу, в деяких громадах, зокрема у Луцьку, вирішили забезпечити зарплати вчителям зі всіма надбавками за рахунок місцевого бюджету. А в інших – вдалися до непопулярних методів. Серед таких – Рожищенська міська територіальна громада.
«Взагалі конфлікт у нас зав’язався ще минулого року, – розповідає вчителька географії Рожищенського ліцею №2 Тетяна Свиридюк. – Нам не виплатили відпускні. Напевно, це єдина громада у Волинській області, де ми не відбули відпустку. 17 днів у нас залишилося. Нам пообіцяли виплатити компенсацію до кінця року, а натомість керівництво зажадало, щоб ми пішли у відпустку ще в останній тиждень грудня. І у нас на цьому ґрунті вийшов конфлікт з керівництвом гуманітарного відділу. Ми звернулися у державну службу праці, але вони, станом на зараз, не проводять позапланових перевірок.
А з першого січня у нас знову відбулося скорочення доплат. Нам зняли виплати за престижність, скоротивши до 5%, і за роботу в інклюзивних класах, хоча постановою гарантовано фіксовані 20%. Дехто з освітян отримав заробітну плату за січень на тисячу-дві, подекуди три менше».
Вчителі зізнаються, були готові піти на поступки керівництву, запропонували не виплачувати щорічної грошової винагороди та не оплачувати заміну вчителя, коли інший на курсах підвищення кваліфікації, а зробити натомість самозаміну, що, на їхню думку суттєво зекономить кошти. Але позитивної відповіді від влади поки що не отримали.
«Скоротилися доплати за кабінети, обслуговування сайтів, комп’ютерної техніки і т.д. У лютому були оголошені наміри на половину скоротити оплату за класне керівництво та перевірку зошитів. Планують об’єднувати класи, тобто якщо там мало дітей, то паралелі будуть навчатися разом. Відповідно це буде скорочення годин, навантаження вчителів. Якщо, наприклад, за вчителем закріплений якийсь один предмет, то одному вчителю має бути ставка, а іншому з цього ж предмету дістанеться пів ставки, декілька годин, або й взагалі не буде.
Так само і класні керівники, якщо два класи ведуть два вчителя, то один з них не отримує цю плату. За ось такі нюанси і набігають великі суми, які вже скорочені. В той же час в сусідніх територіальних громадах такого відношення до педагогів в частині оплати праці немає. Навпаки, в кінці 2022 року у цих громадах були виплачені премії», – розповідає вчитель інформатики Рожищенського ліцею №2 Олександр Мізюк.
На думку освітян, керівництво гуманітарного відділу грубо порушило Кодекс законів про працю. Адже про зміни умов оплати праці повинні інформувати, власне, до впровадження таких змін, а не навпаки. За словами вчителів, наказ з новелами про скорочення доплат датований 13 січня 2023 року, а чинності набув фактично з 1 січня.
«Я працюю в школі з 86 року, пройшла шлях з радянських часів, потім викладала, зрештою останні двадцять років працюю заступником з виховної роботи і вчителем географії. З огляду на те, що я опікуюся виховною роботою, то класні керівники під моїм началом, вся позакласна робота, гуртки і т.д.
Щодо планів скоротити виплати на 50% за класне керівництво, мої вчителі сказали, що тоді вони відмовляться і від інших 50%. Я вважаю, що ступені цинізму людей при владі немає меж. У школі понад 500 учнів, а хочуть ще звести класи, зробити їх по шістдесят дітей. Давайте зачинимо школу, у спортзалі зберемо всіх, повісимо дошку і опустимося до рівня республіки Конго. Керівники освіти в один голос кричать: дитиноцентризм. Хоча до кінця не зрозуміло, яке значення вони вкладають у ці слова? Я настільки обурена цим свавіллям, що навіть не знаю з чого почати і куди ще звернутися», – каже заступниця з виховної роботи Рожищенського ліцею №3 Наталія Матусюк.
– У нас також забрали всі гуртки, які діяли на базі школи, спортивні секції: баскетбольна і волейбольна. Це ще благо, що у нас є християнські громади, які орендують наш спортивний зал і займаються з дітками. Вони проводять флорбол (різновидів хокею, грається пластиковим м’ячем, удари по якому завдають ключкою, – авт.), то це хоч щось таке, куди діти можуть ходити. І як тільки оголосили, що наших секцій більше не буде, хоча діти справді любили туди ходити, не буде залучень до різних конкурсів і змагань, то нам буквально через тиждень організували баскетбольний турнір на базі нашого ліцею. Вони тиснуть на свідомість вчителів, що вони мають працювати безплатно, бо ж нічого складного не роблять. Все дуже просто, прийдіть на один з уроків в клас, і побачите, що буде, якщо там нічого не робити. На це вони, звісно, погоджуватися не хочуть».
Це питання розглядалося на розширеній нараді, яка відбулася 10 січня і була організована начальником гуманітарного відділу, керівниками інших підрозділів, заступниками керівників, окремими педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти за участі міського голови Вячеслава Поліщука. Консенсусу щодо надбавок і доплат досягнуто не було. Рожищенські освітяни неодноразово зверталися до керівництва гуманітарного відділу за поясненнями. А там, кажуть, мова одна – коштів немає.
«Заробітна плата освітян педагогів і обслуговування шкіл фінансується з двох бюджетів, – розповідає керівник гуманітарного відділу Рожищенської громади Ігор Кузава. – Заробітна плата вчителів – субвенція з державного бюджету, яка виділяється Києвом. Цьогоріч для Рожищенської громади це 82 мільйоніи 174 тисячі, що приблизно на 15 мільйонів менше від потреби. А заробітна плата обслуговуючого персоналу і утримання шкіл – з місцевого бюджету. То на це ніби вистачає. Нам не вистачає заробітної плати для педагогічних працівників, тобто освітньої субвенції. За нашими розрахунками наявних коштів може вистачити на 10-11 місяців. А місяць-півтора заробітної плати може не бути взагалі. Якщо у нас зараз помісячний кошторис 6 млн 400 тисяч гривень, то ми вже в лютому реально бачимо, що 600-700 тисяч у нас щомісяця не вистачає.
Є громади самодостатні, які мають багато грошей, Рожищенська громада не є такою і їй не під силу дофінансувати все. В деяких громадах є військові частини. Завдяки тому, що у військовослужбовців зараз високі зарплати, відповідно велика сума податку на доходи фізичних осіб надходить в бюджети. Там виконання бюджету по 400-500%. У нас немає великих надходжень. Заводи, які мали платити, наприклад, Рожищенський сирзавод, підприємство «Цунамі», у зв’язку з відключенням електроенергії зменшили виробництво і, відповідно, впали податкові надходження.
Крім того, держава дозволила підприємцям не платити окремі податки, наприклад, за землю. Відповідно місцевий бюджет недоотримує цих коштів. Крім того, у нас забрали зараз три шкільних автобуси на армію, в нас велика проблема з підвозом дітей. Нам треба вже шукати шляхи і гроші, щоб закупити нові автобуси і забезпечити підвіз.
Міністерство освіти надало нам рекомендації, що ми на місцях маємо вирішувати, або дофінансовувати з місцевого бюджету, або вживати інших заходів, як от оптимізація шкіл, реорганізація, закриття, або скорочувати виплати. Якщо ми вкладаємося у бюджет, значить нічого не скорочуємо і платимо все, що ми можемо. Ми прогнозуємо нестачу і в межах чинного законодавства вдаємося до непопулярних кроків і приймаємо важкі рішення. Наприклад, скоротили доплату за престижність. Відповідно до постанови Кабміну, мінімальна виплата може бути 5%, а максимальна 30. У нас було 10%, ми зменшили до 5, через нестачу субвенції»
Крім того, каже очільник гуманітарного відділу, у громаді планують оптимізувати мережу закладів освіти. Адже деякі з них повністю фінансуються з місцевого бюджету. Йдеться про малокомплектні школи. Кілька років тому держава поставила питання руба: або закривайте, або утримуйте їх самі. Чимало громад, щоб вгамувати соціальну напругу, обрало другий варіант.
«У Рожищенській громаді багато малокомплектних шкіл – 19. У селах є школи, які мають по 25-30 дітей, а в класах навчається по 2-3 учні. Ми проводили аналіз, що в нас більш-менш самодостатніх тільки 6 шкіл, інші 12 – на мінусі, тобто ми зобов’язані їх утримувати. Тому, або ми утримуємо всі 19, або ми закриваємо школи. На травень у нас запланована сесія, де будемо розглядати питання оптимізації мережі: закривати, знижувати ступінь. Все буде залежати від того підтримають депутати, чи ні», – додає чиновник.
Ігор Кузава каже, йому дуже прикро, що освітяни не можуть зрозуміти, що всі ці заходи вимушений крок в нинішніх обставинах.
«У 2020-му році, коли в нас було більш-менш все нормально, педагогічні працівники отримували по дві премії у розмірі 100% посадового окладу і ніхто нічого не казав, бо тоді вже ситуація більш-менш стабілізувалася. Держава фінансувала нас в повному обсязі і нам не треба було школи закривати. Ми платили по максимуму все, що могли.
А зараз ситуація така, що живемо в умовах війни, що треба потерпіти, що це непопулярні методи. Чи це мені подобається? Ні, мені не подобається це робити. Але ми змушені. І якщо 2019-2020 рік, наприклад, було все нормально, нічого не скорочувалося і виплачувалася премія, то цей рік потрібно потерпіти і віднестися з розумінням.
На останню сесію я підготував звернення, депутати міської ради його підтримали і надіслали в Міністерство освіти, фінансів, Комітету Верховної Ради з питань освіти, розписали чого нам не вистачає, чого не доплатили, скільки мільйонів недоотримали і т.д. і щоб ці речі нам дофінансували», – резюмує головний освітянин Рожищенської громади.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала про те, як в умовах війни працюють малокомплектні школи Волині.