Як волинські онлайн-медіа дотримуються професійних стандартів: результати моніторингу

Мая Голуб

Журналістка, представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінці блогу

У квітні п’ять популярних волинських онлайн-видань на 97% посилалися на надійні джерела інформації. Загалом порушення стандарту достовірності було лише у 3% від загальної кількості проаналізованих новин.  

Такими є результати моніторингу Інституту масової інформації, який тривав з 10 по 14 квітня 2023 року. Під аналіз потрапили «Волинські новини», «ВолиньPost», «Волинь24», «Район.in.ua», «Конкурент». На цих сайтах проаналізували 796 новин.  

Мета моніторингу – проаналізувати новини на достовірність та дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів, наявності чи відсутності мови ворожнечі. У моніторинговий період не було виявлено прикладів мови ворожнечі. 

На сайті «Волинські новини» стандарт достовірності був порушений у 6% від загальної кількості новин, на сайті «Волинь24» – 4%, «ВолиньPost» – 3%, «Район.in.ua» – 1%. На «Конкуренті» новин з порушенням стандарту достовірності не виявлено.

Новини з сумнівними джерелами інформації та без жодних посилань, а також відсутність відокремлення фактів від коментарів – це недоліки, які трапляються на волинських сайтах. У статті 9 Етичного кодексу українського журналіста йдеться, що  факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.

Попри російсько-українську війну, у волинських видань подекуди можна побачити посилання на російські сайти. Наприклад, на сайті «Волинські новини» у тексті про заборону виїзду росіянам за кордон після вручення повістки. Першоджерелом цієї інформації є ТАСС – основна пропагандистська агенція новин Росії.  

Також до сумнівних джерел інформації можна віднести й білоруські джерела. Наприклад, на сайті «ВолиньPost» є новина «Лукашенко обговорив із Шойгу «гарантії безпеки для Білорусі»» з посиланням на білоруський сайт «Белта». Це одна із найбільших білоруських інформаційних агенцій, яка є пропагандистським ресурсом Білорусі. 

Інформація без названих джерел

Читач має знати, звідки інформація, щоб розуміти, чи можна довіряти тексту чи ні. Приховувати джерело інформації можна лише тоді, коли щось загрожує тому, хто повідомив журналісту інформацію. 

Також на сайтах були випадки, коли у новині незрозуміло звідки бралася інформація: від пресслужби чи з сайту. Наприклад, на сайті «Волинські новини» у новині під назвою «Підтримував окупацію України: судитимуть в’язня Маневицької колонії». А також на сайті «ВолиньPost» у новині «На Волині затримали двох водіїв, які пропонували хабар» не вказано першоджерела інформації. 

Очевидці не вважаються достовірним джерелом, а журналістам варто шукати більш надійні джерела інформації, якщо треба написати новину.

Наприклад, у тексті новини «У Луцьку горів спорткомплекс «Олімпія» редакція «Волинських новин» посилається на слова очевидців. Подібна ситуація з новиною про ДТП за участю двох легковиків на сайті «ВолиньPost». Тут уже посилаються на очевидців, які розповіли про побачене «Волинським новинам».   

На сайті «Волинь24» у новині «У Луцьку чоловіку стало погано посеред вулиці» редакція теж посилається на очевидців без додаткових уточнень у медиків. У новині «На Ковельщині на полігоні помер чоловік» видання «Волинські новини» посилається на власні джерела. На сайті «Район.in.ua» є коротка новина про те, що «У Рожищі представники МП купили приміщення» з посиланням на власні джерела. 

Неприпустимо також повністю довіряти інформації з соціальних мереж та робити із одного допису «новину» без жодних доповнень. Наприклад, на сайті «Волинські новини» є новина про те, що у Ковелі BMW влетіла у стовп і перекинулась із посиланням та один з телеграм-каналів. При цьому немає офіційної інформації від поліції чи медиків. Інформація у соціальних мережах може стати приводом для з’ясування всього, що сталося. 

Іноді автори не ставлять гіперпосилань, якщо використовують інформацію з інших джерел. Відповідно до ст. 302 Цивільного кодексу України, журналіст чи будь-який інший громадянин, який поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов’язаний робити посилання на таке джерело. 

Отриману з офіційних джерел інформацію журналісти не зобов’язані перевіряти на достовірність і не несуть відповідальності в разі її спростування. 

Так, на сайті «Район.in.ua» у новині з назвою «Нацслужба здоров’я з Сарненської лікарні стягне 11 мільйонів гривень за порушення умов договору» немає гіперпосилання у тексті. 

Навіть, якщо у новині є джерело інформації, не завжди зрозуміло, хто, кому і що сказав. Журналістам варто вказувати, чи їм повідомили певну інфромацію, якщо це власна новина чи текст, надісланий з пресслужби. Наприклад, на сайті «Район.in.ua» у новині «На Сарненщині в 11 дітей виявили коронавірус» важко зрозуміти, кому і де інформацію повідомив голова Сарненської РВА Олександр Кохан. 

Що стосується стандарту відокремлення фактів від коментарів, то його порушували на сайті «Волинські новини». До прикладу, з матеріалу «Наслідує Пригожина: Порошенко знявся з кувалдою у руках» незрозуміло, на чиї думки посилається видання, адже в ньому немає розділених фактів та коментарів. Редакція взяла інформацію зі свого каналу ІА «Волинські новини». Незрозуміло, хто вирішив порівняти експрезидента України Петра Порошенка з засновником ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним. Але  зрозуміло, з якою метою – показати у невигідному світлі Петра Порошенка. 

Cкріншот з сайту ІА “Волинські новини”.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів був порушений лише на сайті «Волинські новини». Таких новин було 3% від загальної кількості промоніторених. На інших чотирьох сайтах цей стандарт був дотриманий. 

Схожі Публікації

Фото Волинської митниці

Підприємство «Укрінвестенергоконсалт» на замовлення Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) провело аукціон з...

Детальніше
Наступна новина

НОВИНИ