Прозорість використання публічних коштів показує, чи готова влада показувати, з ким і на яких умовах вона співпрацює. У квітні регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області Мая Голуб провела дослідження того, наскільки відкритими є органи влади Волині у питаннях витрат на власне висвітлення.
Авторка тексту надіслала запити до Луцької міської ради, Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної ради, щоб отримати інформацію про використання бюджетних коштів на послуги з висвітлення діяльності і отримати копії угод з медіа за 2025 рік та за поточний період 2026 року. Вчасно відповіли та надали інформацію у Волинській обласній раді та Волинській ОДА. Луцька міська рада продовжила термін розгляд запиту до 20 робочих днів — це передбачено законодавством, якщо потрібно опрацювати великий обсяг інформації. У результаті всю запитувану інформацію було отримано і від міськради.
Відповіді на запити від міськради
Перший запит на тему про висвітлення діяльності влади у медіа авторка тексту надіслала 25 березня. Другий запит з проханням отримати копії договорів з медіа на послуги з висвітлення діяльності та копії документів, що підтверджують факт надання послуг був від 27 березня. 30 березня міськрада повідомила про подовження розгляду запиту на 20 днів. У листі від 2 квітня Луцькрада повідомили і про збільшення терміну розгляду запиту щодо копії договорів.
У листі від 4 квітня міська рада повідомила, що угоди були укладені з ТзОВ «Газета «Луцький замок»», інформаційне агентство «Волинські новини», ДП «Телерадіокомпанія «Аверс»», ТзОВ «Редакція обласної громадсько-політичної газети «Волинська газета» і, замість копій угод, зазначивши їх номери, відправили шукати всі угоди та платіжні інструкції на єдиному вебпорталі spending.gov.ua.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук повідомив, що така відповідь – неправомірна.
«Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел… вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Якщо у запиті містилося прохання надати копії запитуваних договорів, міська рада була зобов’язана їх надати. Разом з тим, виконавчий комітет ради вирішив, що краще створити підставу для притягнення його посадових осіб, відповідальних за підготовку та надання запиту, до адміністративної відповідальності, ніж витратити зайвий час на пошук та надання електронних копій запитуваних документів», — зазначив він.
Втім 27 квітня Луцька міськрада надіслала копії договорів з медіа про висвітлення діяльності.
Які медіа отримують найбільше грошей від Луцької міської ради
Зокрема, у січні 2026 року Луцькрада підписала угоду між Управлінням капбудівництва Луцької міськради щодо висвітлення діяльності з газетою «Луцький замок»» на 65 тисяч гривень. За договором, виконавець має забезпечити оперативну публікацію в газеті офіційних повідомлень і матеріалів від замовника, а також брати участь у конференціях, офіційних та урочистих заходах, організовувати актуальні інтерв’ю за участю представників управління. У квітні 2025 року виконавчий комітет Луцької міської ради та ТзОВ «Газета «Луцький замок»» підписали угоду про висвітлення діяльності вже на 260 тисяч гривень.
23 березня 2026 року управління капбудівництва підписало договір на 11987 грн із ТРК «Аверс». Також ТРК отримало 9499 гривень у березні 2025 року за інтерв’ю у програмі «На часі», яке замовило управління охорони здоров’я Луцької міської ради.
Це ж управління у травні 2025 році разом з ПП «Волинські новини» підписали договір про надання інформаційних послуг на сайті, а також у Facebook, Instagram та Телеграм-каналу @volyn_news. Cума договору склала 20 000 гривень.
Наприклад, підготовка та розміщення замітки про те, що луцькі медзаклади забезпечені вакцинами від сказу, оцінили у 4000 гривень. А матеріал «У Луцьку відкрили центр підтримки сім’ї. Як він працюватиме», опублікований 25 вересня 2025 року, коштував 6000 грн.
Волинська облрада і Волинська ОДА: без витрат на медіа
Запит до Волинської обласної ради надіслала 25 березня. 8 квітня у Волинська облрада повідомила, що у 2025-2026 роках на висвітлення діяльності її посадових осіб кошти не спрямовувалися, договори із медіа на висвітлення діяльності не укладалися.
Перший запит до Волинської ОДА авторка тексту надіслала теж 25 березня. Другий запит стосувався копій угод надіслала 27 березня. Тоді ж, 27 березня у Волинській ОДА поінформували про перенаправлення запиту до управління інформаційної та внутрішньої політики. 3 квітня в управлінні інформаційної та внутрішньої політики Волинської обласної державної адміністрації повідомили, що у 2025 році та за поточний період 2026 року бюджетні кошти на послуги з висвітлення діяльності (інформаційні послуги, медіа-супровід, розміщення матеріалів тощо) не використовувалися. Також у Волинській ОДА зазначили, що обласна бюджетна програма, що передбачає видатки на цілі висвітлення діяльності на 2026 рік не затверджена.
Втім за інформацією департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації, у травні 2025 році вони укладали договір з «Волинською газетою» на розміщення інформації в засобах масової інформації. Загальна сума договору становила 1020 грн.
Також у березні 2025 року уклав договір на 6000,00 грн з «Волинською газетою» і департамент агропромислового розвитку.
Зауважимо, що головним редактором «Волинської газети» є Володимир Данилюк, який також є і помічником народного депутата Ірини Констанкевич від партії «За майбутнє».
Маркування оплачених текстів у медіа: пояснення юриста
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначив, що після набуття чинності Закону «Про медіа» припинив дію закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Однак у цих законах не було чіткої відповіді: чи відносяться такі матеріали до реклами та як їх потрібно маркувати. Юрист зазначає, що договірні сторони самі мають визначати правила маркування таких матеріалів, з урахуванням своїх етичних переконань.
На думку юриста, переважну кількість матеріалів, оплачених з бюджету у рамках договорів про висвітлення діяльності, можна віднести до соціальної реклами. Зокрема, це можна встановити за кількома ознаками: оплатність, просування певної особи або її діяльності, суспільна корисність інформації в цих матеріалах або висвітлення державних програм у соціальних сферах. Цікаво, що соціальна реклама не має містити прізвищ та імен посадових осіб, ознак передвиборчої агітації, а її розміщення має проходити погодження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Юрист зазначив, що цю проблему мають розв’язати майбутні зміни до законодавства, зокрема, прийняття законопроєкту № 12253 або впровадження терміну «державна реклама».
Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області
