Тема євроінтеграції цікавить мене давно і я є її абсолютним прихильником. Іноді буваю за кордоном і виникає якесь настирливе бажання порівняти – чому в нас так, а там – інакше, чому там видається краще, а в нас– гірше (не все звісно, але є певні сфери де справді так).
Євроінтеграція – це те що нині ну дуже на часі. І про це є дуже багато різної інформації – від позитивної до вкрай негативної. Днями відвідала один із заходів від Посольства ЄС в Україні і знайшла для себе чимало цікавих цифр. Тож поділюся ними.
Останні опитування щодо теми євроінтеграції свідчать, що більшість українців таки дуже прагнуть вступу до ЄС. Втім, разом з тим існують і певні сумніви та страхи – чому процес надто повільний, якими будуть його економічні наслідки?
В цьому контексті цікаво поглянути на приклад країн, які вже в ЄС. Їхній шлях теж був не простим. До прикладу, Польща вже давно у Євросоюзі, але має чимало викликів. Один із таких – замороження коштів кілька років тому через проблеми з судовою системою.
В економічному плані приклад Польщі є показовим – велике зростання ВВП і зменшення безробіття.
Приклад найновішого члена ЄС – Хорватії теж є цікавим.
Втім, варто розуміти, що євроінтеграція це не бвнкомат і не лише про гроші, а про багато реформ, які треба зробити у різних секторах – економічному, правовому, антикорупційному, агросекторі та ін.
Тож Україні потрібно пройти чимало змін у різних сферах, і за словами Посолки ЄС в Україні Катаріни Матернової — робити їх у час війни набагато важче. Тож цей шлях, вочевидь, не може бути коротким і швидким.
