Серед типових прикладів дезінформації в Польщі – стереотипні фейки про українських жінок, участь Польщі в поділі України та війну.
Польський журналіст Славомір Скомра розповів про вплив та боротьбу з дезінформацією в Польщі під час тренінгу для журналістів, який відбувся у Луцьку у лютому.
Славомір Скомра – відомий журналіст з Польщі з багаторічним стажем. Працював у «Gazeta Wyborcza», «Kurier Lubelski» та «Dziennik Wschodni». Зараз Славомір живе в м. Люблін і співпрацює із загальнонаціональним проектом «News4media» та порталом «Jawny Lublin».
Фейки з соцмереж небезпечні, якщо стають новинами
Cлавомір Скомра розповів, що на фейки найчастіше можна натрапити у соцмережах. Facebook та X (Twitter) є дуже потужним інструментом дезінформації в Польщі. Там може бути багато непідтвердженої інформації. Також неправду у Польщі можуть поширювати на різних онлайн-порталах.
За його словами, у Польщі популярними є соцмережі Facebook та X (Twitter), як і в інших країнах Європи. Хоча X (Twitter) за останні роки трохи змінився:
«Раніше X – це був портал посвячений політиці та економіці. Зараз він повний різних інших тем. Молоді люди переважно не використовують Facebook, вибирають Instagram чи Tik Tok. Остання платформа популярна серед підлітків. Telegram теж використовують багато осіб, але скоріше тільки для спілкування і не є це повсякденний інструмент для користування».
Минулого року у Польщі поширювали у соцмережах фейк про те, що пташки омелюхи спяніли від поїдання ягід та попадали на асфальт. У повідомленнях зазначалось, що їх не варто чіпати, адже вони прокинуться. Однак фото, яке поширювали люди не було зроблене в Польщі, а у Чернігові в Україні. Було кілька версій загибелі птахів – серед них, що вони померли від удару в скляну зупинку.
Коли фейки із соцмереж переходять у медіа, то це їм надає більшої ваги. Тому журналісти мають ретельно дбати про перевірку інформації, щоб неперевірена інформація не потрапляла в новини.
У Польщі, як і в Україні немає російських медіа у відкритому доступі. Після 24 лютого 2022 року у Польщі їх ефективно заблокували. Мова йде і про інтернет, і про телебачення.
«З того, що доходить до польських медіа, то Росія до Польщі агресивна і трапляються відкриті погрози з боку російських політиків. Нещодавно була мова, що Росія повинна розбомбити Жешув – місто, яке відіграло дуже велику роль у допомозі біженцям», – зазначив Славомір Скомра.
Він розповів, що найбільше йому запам’яталася фейкова інформація, що повинна була б знеохотити українців приїжджати до Польщі. Була мова про те, що поляки охоче приймають українок у своїх домівках в обмін на сексуальні послуги. Це мало на меті створити недовіру до поляків.
Також у Польщі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну поширювалась фейкова інформація, що деякі представники з організацій захисту тварин шукають українських біженців з породистими собаками і нібито підсовують документи їм на підпис, а потім собак кудись продають. Але жодного підтвердженого такого випадку не було.
Також журналіст Славомір Скомра додав, що треба пам’ятати, що у квітні цього року в Польщі відбудуться вибори до місцевих органів влади, а в червні – до Європейського парламенту. Можна спрогнозувати, що у цей період активізується російська дезінформація.
Фейки про жінок з України: «зухвало» одягнені та «забирають» чужих чоловіків
Журналіст Славомір Скомра зазначив, що фейки про українських жінок у Польщі зараз – не поширене явище. А якщо і трапляється така інформація в інтернеті – це переважно фейкові новини.
«Подається неправдива інформація про нетверезих українок, наприклад, за кермом автомобіля. Нещодавно можна було побачити інформацію, що нібито якась українка справляла нужду в одному магазині популярної мережі. Але швидко з’ясувалося, що це відео насправді було зняте в Росії».
За його словами, близько 90% біженців з України – це жінки та діти. На вулицях можна зустріти такі родини. Маю враження, що такий образ в Польщі найсильніший – жінки, що опікують дітей.
Славомір Скомра зазначив, що найчастіше фейки про українських жінок можна зустріти у соціальних мережах.
«Є ще стереотип українки молодої жінки, яка яскраво одягнена, з поганим смаком та з надмірною кількістю макіяжу. Щодо інших «пліток», то були розмови, що українки забирають у польок чоловіків. Так говорили переважно польські жінки. Дослідження, що стосуються біженців показують, що такі розмови могли виникати з факту, що до Польщі приїхало багато молодих жінок, які працюють в б’юті сфері та доглядають за собою».
Яка зараз ситуація з фейками про Україну в Польщі
Журналіст Славомір Скомра зазначив, що якщо оцінювати суб’єктивно, то на його погляд неправдивої інформації зараз у інфопросторі Польщі стало менше, ніж у 2022 році. Якщо фейки з’являються, то не так широко поширені, як раніше.
Медійник розповідає, що на фейкові новини про Україну можна натрапити під час пошуку інформації на цю тему. Є також неправдива інформація про новини з фронту, яка пропонується в інтернеті й поширюється тоді, коли навіть цією темою взагалі не цікавишся. Так спрацьовує алгоритм у соцмережах, кількість лайків у пості та налаштування доступу. Славомір каже: «На щастя, багато користувачів інтернету відразу коментують такі дописи і пояснюють, що це неправда».
Інформацію легше аналізувати у поєднанні з минулим
У січні минулого року колишній очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що у перші 10 днів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну правляча партія Польщі думала над тим, щоб взяти участь у розподілі України. Про це писали польські та українські медіа. Така інформація у багатьох могла викликати подив, але таке справді сказав цей політик.
Славомір Скомра пояснив, що Радослав Сікорський говорив такі речі й раніше. Наприклад, у 2014 році Путін нібито мав пропонувати це Дональду Туску, на той час прем’єр-міністрові. Про це він говорив і після 22 лютого 2022 року.
При владі була партія PiS (Право і справедливість), коли почалось повномасштабне вторгнення.
«Жодного скандалу з того не було. Матеуш Моравецький (колишній прем’єр з PiS) дізнався, що Сікорський діє відповідно до російської пропаганди. І може на цьому б справа закінчилась. Польська політика характеризується тим, що якась тема може жити день або навіть кілька годин. Швидко про такі справи забувають», – зазначив журналіст.
Як протидіяти дезінформації
Журналіст Славомір Скомра вважає, що протидія з дезінформацією – багатоетапний і тривалий процес:
«Якщо ми хочемо боротися з цим, ми повинні вчити дітей спілкування в Інтернеті. Вчити їх перевіряти інформацію і не вірити всьому. Необхідна також широка освіта для дорослих. Польське суспільство в останні роки стало більше інтернетне. Не завжди і не всі до цього добре підготовлені. Коли справа доходить до негайних дій, ми справляємось відносно добре.
Російські та білоруські станції телебачення заблоковані, так само і веб-сайти. У нас добре функціонують служби захисту мережі (NASK CERT) і декілька сайтів для перевірки фактів. Дуже хороший є сайт Demagog.org.pl, де викривають фейки. Я вважаю, що зараз ми як держава повинні підтримувати такі ініціативи. Має з’явитися якась урядова програма для фінансування такої діяльності».
Текст створено в рамках проєкту «Сила правди». Метою проекту є боротьба з дезінформацією та фейковими новинами між Польщею та Україною.
Проект співфінансує Польсько-американська фундація свободи в рамках програми «Ми підтримуємо Україну», яку реалізує фундація «Освіта для демократії»
