Який рівень достовірності у волинських онлайн-медіа

Мая Голуб

Журналістка, представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінці блогу

Кожен факт у журналістському матеріалі має мати ідентифіковане та надійне джерело інформації. Медіа дотримується професійного стандарту достовірності, якщо проводить фактчекінг перед публікацією.

Деякі медіа Волині у своїх публікаціях зловживають тим, що не завжди мають джерело інформації у новинах чи статтях. Журналісти можуть приховувати свої джерела, але це не завжди доречно. Анонімним джерело може бути тільки тоді, якщо оприлюднення певної суспільно важливої інформації для джерела може загрожувати життю, здоров’ю чи професійній діяльності. 

Під час проведення розслідувань справді може бути загроза для джерела інформації. Але дивно, якщо у звичайних новинах приховують джерело, коли не повідомляється нічого секретного. Підозріло, якщо у новинах не посилаються, звідки була взята певна інформація.

Із 500 промоніторених матеріалів на 10 популярних волинських сайтах – 8,2% публікацій з порушенням стандарту достовірності. Щоправда, 91,8 % матеріалів написані з дотриманням стандарту достовірності. 

Такі дані отримали в результаті моніторингу достовірності у волинських онлайн-медіа за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.

До вибірки потрапили перші 50 матеріалів, починаючи з 5 липня, на популярних 10 інтернет-сайтах (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, Під прицілом, Буг, Insider Media). 

Основна мета моніторингу – перевірити, наскільки інтернет-видання дотримуються достовірності у своїх публікаціях.  

Моніторинг показав три медіа Волині, які найбільше дотримуються стандарту достовірності. Сайт «Перший» – 98% матеріалів були із дотриманням стандарту достовірності від загальної кількості промоніторених новин. На цьому сайті лише 2% новин мали сумнівні джерела інформації. На сайті «ВолиньPost» теж посилаються на достовірні джерела інформації, адже 96% матеріалів із дотриманням  цього стандарту, у 6% публікацій цього не було. На сайті «Район.in.ua» 94%  публікацій із дотриманням стандартів, а 6% мають посилання на анонімні, або ж сумнівні джерела інформації. 

На однаковому рівні дотримання стандарту достовірності були чотири сайти, які набрали по 92%. Мова йде про ІА «Конкурент», «Волинські новини», «ВолиньUA», «Під прицілом». На цих сайтах 8% публікацій були з порушенням стандарту достовірності.

Зокрема, на сайтах «Буг», «Insider Media» 88% матеріалів відповідали вимогам стандарту достовірності, а 12% – ні. 

Моніторинг показав  медіа з найбільшим відсотком порушення стандарту достовірності. Зокрема, на сайті «Волинь24» було аж 18% публікацій з сумнівними джерелами інформації та 82% достовірних матеріалів.

Актуальною залишається проблема у деяких медіа, коли немає розділення фактів від коментарів в новинах та статтях. У новинах про ДТП деякі медіа не вказують джерел інформації, або ж посилаються на власні джерела.  

У таких новинах важливо дотримуватися стандарту достовірності та брати коментарі в офіційних джерелах інформації. Мова йде про поліцію, медиків, ДСНС та ін. Зокрема, сайту «Під прицілом» варто було звернутися за офіційними коментарями до поліції у новині про ДТП під Луцьком за участю буса та легковика. Натомість, медіа посилається лише на інший сайт та очевидців без жодної додаткової інформації. 

Якщо кореспондент сам став свідком ДТП, то медіа краще писати в новинах «Як стало відомо кореспонденту видання…».  Наприклад, у одній з новин медіа правильно послалися на свого журналіста: «Як повідомив з місця аварії кореспондент Інсайдер Медіа, водій BMW їхав на великій швидкості проспектом Соборності».

Видання ІА «Волинські новини» практикує посилатись не лише на одне джерело інформації, якщо в цьому є потреба. Тоді видно, хто в кого взяв інформацію.

Кожен журналіст має впевнитись у достовірності інформації перш ніж оприлюднити свій матеріал. У статті 302  Цивільного кодексу України зазначено, що  фізична особа, яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності. Це стосується не лише журналістів, а всіх, хто поширює інформацію. 

Перевірка інформації  для журналістів особливо важлива, бо вони мають опубліковувати для своєї аудиторії точні факти, що відповідають дійсності. Ще до написання матеріалу журналісти мають розібратися в темі й оприлюднити те, в чому впевнені.

Деякі сайти зловживають копіюванням інформації із соціальних мереж. Є новини, де є лише коментарі та пост із Facebook. Наприклад, як на сайті «Волинь24»  у новині «На трасі «Луцьк-Ковель облаштували НЕбезпечний острівець». Медійникам варто уникати посилання на єдине джерело, якщо йдеться про допис у соціальних мережах. Джерело з соцмереж має бути відкритим і верифікованим.

Не завжди посилання в новині на всеукраїнське медіа гарантує, що інформація не буде подана з маніпуляцією. Наприклад, у новині «У Білорусі заборонили транслювати українські телеканали» на сайті «Волинь24» є маніпуляція, бо видання «Бабель» пише про заборону двох каналів, а не всіх. 


Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації  у Волинській області


Моніторинг проводиться в рамках проєкту Infocrime, що здійснюється ГО Інститут Масової Інформації (ІМІ) за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.

Схожі Публікації

Юрій Крошко

Державне бюро розслідувань досі розслідує кримінальне провадження, в якому фігурує начальник Головного управління Національної поліції...

Детальніше
Наступна новина

НОВИНИ