Підміна фактів судженнями, маніпуляції в заголовках, безпідставні узагальнення, матеріали з ознаками замовності, неналежне маркування рекламних текстів — це приклади чим «грішили» деякі медіа Волині у період з 9 по 13 серпня.
Такі дані були отримані в результаті щотижневого моніторингу інформаційного простору командою проєкту Infocrime Lutsk за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.
У моніторинговий період фактчекери виявили 57 текстів з маніпуляціями. Цього разу фейків не було.
У період з 9 по 13 серпня фактчекери INFOCRIME проаналізували 1973 матеріали на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та стрічку 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook.
Цього разу не було маніпуляцій на сайті Район.in.ua.
Здогадки та ігнорування презумпції невинуватості
Телеканал «Аверс» минулого тижня оприлюднив емоційний сюжет із заголовком в YouTube «Кримінал щодо дружини ексдепутата Волиньради Гупала — закрили». Сюжет розповідає про Людмилу Гупало, яка є дружиною ексдепутата облради Юрія Гупала. В сюжеті мова йде про кримінальне провадження, яке відкрили щодо можливої несплати податків її підприємством. Згодом провадження закрили. Працівники Державної фіскальної служби не знайшли порушень у роботі підприємства, а чоловік — вже не депутат, проте журналісти нав’язують думку про винуватість дружини і закриття провадження з допомогою корупції.
«Слідчі мали можливості знайти достатньо доказів, але натомість усі пошуки фіскалів завершились чомусь повним фіаско. Справа не те що не дійшла до суду, Людмилі Гупало навіть не оголосили підозру», — йдеться у начитці. Це порушення журналістських стандартів, адже у сюжеті немає пояснення, чому журналісти так впевнені у винуватості підприємиці, і що закриття провадження — це «фіаско».
Попри те, що випадки закриття проваджень із корупційних мотивів справді трапляються, авторка сюжету не наводить доказів, що це саме такий випадок. Також варто пам’ятати про презумпцію невинуватості — поки вину людини у вчиненні криміналу не довели у суді, називати її злочинцем не можна.
Також в ТРК «Аверс» чомусь вирішили, що бізнес на перевезеннях не для жінок: «Вона крутить бізнес, і далеко не жіночий: на автозапчастинах і вантажних перевезеннях. І крутить так, що доходить аж до криміналу». Медіа не варто нав’язувати такі стереотипи.
Цей сюжет та інші приклади із попередніх дайджестів показують, що є випадки, коли телеканал не завжди показує різницю між статусом людини, щодо якої відкрили кримінальне повадження, оголосили підозру чи довели вину в суді. При цьому використовують емоційну лексику і здогадки, щоб показати в негативному світлі когось з героїв сюжетів.
Коли заголовок не збігається з текстом новини
Назва новини не має відрізнятися кардинально від того, що в тексті. Однак ми доволі часто бачимо протилежне.
У заголовку новини на сайті «Волинь24» «Українські школярі масово хворіють ожирінням: назвали причину» є маніпуляція. У тексті новини не йдеться про масове ожиріння дітей. Йде мова про те, що учні стали їсти більше солодкого. У тексті посилаються на слова міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка на першому форумі «Реформа системи шкільного харчування». Він занепокоєний, що діти шкільного віку в середньому споживають 67 грамів цукру на добу, тобто втричі більше за норму. Новина, на яку посилається сайт, має іншу назву: «Українські школярі споживають цукру втричі більше за норму».
На сайті видання «Перший» є новина із заголовком «У Львові медики оголосили голодування через невиплату зарплат». Однак, йдеться не про Львів, а про медиків у лікарні Львівської області (Соснівської міської лікарні). Там працівники оголосили голодування через невиплату заробітної плати.
«У всьому винен президент», — приклади маніпуляцій у заголовках
Минулого тижня видання «Волинь UA» продовжило системно використовувати маніпуляції у новинах про ознаки погіршення економічної ситуації в Україні. Одразу у заголовках трьох новин вони використали маніпуляцію, щоб покласти повну відповідальність на «ЗЕ-владу»:
У цих заголовках сатирично використовують гасла «Зе-команди» та подають у поєднанні з незнанням обов’язків президента. Тим не менш, видання «Волинь UA» системно нав’язує таку позицію, про що ми писали і в попередніх дайджестах. Такий вид сарказму може бути допустимий для блогерів чи авторських колонок, але новини про економіку — не місце для емоційних заголовків.
Матеріали з ознаками замовності
Всі новини у медіа мають маркуватись, якщо за це заплатили. У Кодексі етики українського журналіста прописані правила, яких працівник ЗМІ має дотримуватись. Основне завдання журналіста — це інформувати, а не виконувати чиєсь «замовлення». Зокрема, служіння інтересам влади чи засновників медіа, а не суспільства, є порушенням етики журналіста.
Якщо за матеріал у медіа заплатили, то про це читач має знати. У такому випадку поряд з такою новиною має стояти позначка «Реклама» чи «На правах реклами». Про це йдеться у частині 3 ст. 9 Закону України «Про рекламу».
Видання «Буг» минулого тижня кілька разів публікувало компліментарні матеріали про міську владу Нововолинська. Зокрема, вони взяли компліментарне інтерв’ю у начальника управління освіти Нововолинська Сергія Мороза, опублікували новину про «покращення» від міської влади у парку атракціонів, а також опублікували реліз про прибирання міста до свят. За кожним із цих матеріалів можуть стояти важливі інформаційні приводи, проте журналісти не ставлять гострих запитань та не ставлять під сумнів те, чи справді місто стало чистіше. Таким чином, згадані теми висвітлені не стільки в інтересах читачів, скільки в інтересах міської влади.
Також схожий підхід щодо міської влади Луцька мав телеканал «Аверс». Вони опублікували компліментарне інтерв’ю із новим директором департаменту освіти міської ради, а також одразу кілька сюжетів, де міський голова Ігор Поліщук «оглядає» різні об’єкти: роботи на проспекті Волі, ремонти у ДНЗ, приймальне відділення міської лікарні, ремонти дворів.
Не лише про політиків публікували джинсу. Так, на «12 каналі» сюжет про оренду авто в Луцьку мав ознаки замовності. В ньому розповідають про зручність та переваги оренди авто у місті, а також згадують назву конкретної фірми, що надає такі послуги.
Поширеним явищем стало також і неналежне маркування матеріалів про певні послуги або ж товари. Таких публікацій було аж 20. В тексті чи біля заголовку немає позначки «Реклама», немає і пояснень, що означає знак зірочки (*).
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, Під прицілом, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
Період моніторингу – 9-13 серпня 2021 року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.