Кандидати у народні депутати в 20 виборчому окрузі на Волині офіційно витратили на виборчу кампанію 1,3 мільйона гривень. Це – найбільш непередбачуваний округ на парламентських виборах у Волинській області. Як і в Луцьку, Маневичах та Володимирі-Волинському, в окрузі з центром у Горохові перемогу здобув той кандидат, який вклав у виборчу кампанію найбільше грошей. А той, хто зекономив – програв.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував перебіг виборчої кампанії та підрахував на що витрачалися кандидати.
Центральна виборча комісія оприлюднила остаточні фінансові звіти кандидатів у народні депутати в 20 виборчому окрузі, який охоплює п’ять районів Волині: Горохівський, Локачинський, Луцький, Рожищенський та Турійський.
За законом усі витрати на передвиборчу кампанію кандидати зобов’язані робити зі свого виборчого фонду. Це спеціальний рахунок в банку, який відкривається після реєстрації кандидата в ЦВК. Поповнювати цей рахунок мають право як сам кандидат, так і інші фізичні та юридичні особи, однак, з певними обмеженнями і правилами. За кілька днів після виборів кандидати зобов’язані звітувати про усі надходження та витрати зі свого рахунку, себто виборчого фонду. Їхні звіти перевіряє Національне агентство з питань запобігання корупції.
Отож, остаточні фінансові звіти про використання коштів зі своїх виборчих фондів подали 7 з 9 кандидатів цього округу. Не подали документи, за інформацією голови окружної виборчої комісії №20 Людмили Бондар, самовисуванці Віталій Пудлік та Олена Твердохліб.
– Коли я це все поробив (звіт – авт.), то в ОВК сказали, що вони вже всі документи здали в архів. Він в мене є зроблений, але немає куди здавати. ОВК вже закрилася і розбіглася, – пояснює кандидат Віталій Пудлік.
Голова Княгининівської громади Олена Твердохліб каже, що не знала, що фінансовий звіт потрібно подавати за якимись формами.
– В мене через рахунок нічого не проходило, що я там мала писати? Я взагалі не знала, що така форма мала бути і що її треба було подавати. В мене не було ніяких помічників, я все сама робила, – зазначила в коментарі Олена Твердохліб.
Віталій Пудлік поділився із «Силою правди» своїм неподаним звітом, а Олена Твердохліб – довідками про нульовий баланс на виборчому рахунку. Тож ми додали їх до аналізу.
«Слугу народу» профінансували соратники Тимошенко
Загалом у свої виборчі фонди сім кандидатів зібрали 1,38 мільйона гривень. 49% цих коштів, себто 682 тисячі гривень, – добровільні внески громадян, інша половина – власні гроші кандидатів.
П’ятеро кандидатів фінансували свою кампанію виключно власними коштами: Сергій Мартиняк (400 тисяч грн.), Іван Мирка (90 тисяч грн.), Андрій Козюра (87 тисяч грн.), Юрій Цейко (25 тисяч грн.), Віталій Пудлік (22 тисячі грн.), двоє – отримали ще й чималу допомогу від інших людей (Вячеслав Рубльов та Вадим Ваврищук). Висуванець від «Опозиційної платформи – За життя» Володимир Саєвич, як і його соратники в інших округах Волині, та згадана вище Олена Твердохліб офіційно не збирали та не витрачали на вибори жодної копійки.
Найбільше на свій виборчий рахунок зібрав колишній депутат Волинської обласної ради і радник голови ради Ігоря Палиці, його соратник по партії «Укроп» Вячеслав Рубльов (щоправда, на парламентські вибори Рубльов йшов не від «Укропу», а від партії «Слуга народу», – авт.) – 719 тисяч гривень. Це більше, ніж зібрали вісім його опонентів разом. З цих коштів лише 50 тисяч – власні кошти кандидата, решта – добровільні внески. Хто ж ті щедрі люди, що допомогли «слузі народу»?
Рубльова великими сумами підтримали п’ять людей. На відміну від Ігоря Гузя з 19 округу, виборчу кампанію якого спонсорували друзі і підлеглі з зарплатами у 4-6 тисяч гривень, Рубльову кошти перераховували переважно відомі бізнесмени, в тому числі і з лав «Батьківщини». Сумнівів у можливостях цих людей підтримати політика майже не виникає, однак ми запитали їх про мотивацію.
Найбільше коштів надійшло від підприємця, президента спортивного клубу змішаних єдиноборств «Воїн» Михайла Смолки – 202 тисячі гривень. До речі, Смолка не вперше фінансує політиків. У 2018 році він вносив 149 тисяч гривень на рахунок партії «Батьківщина», однак в той же день внесок йому повернули як помилковий.
– Це моя ініціатива. Всю дорогу я з ним знаюся, тому все нормально, – коротко відповів про підтримку Рубльова Михайло Смолка.
Трішки менше від Смолки перерахував Рубльову бізнесмен, колега по депутатському корпусу Волиньради і водночас розпорядник його виборчого фонду Ігор Лех (200 тисяч грн.). «Батьківщинівець» володіє кількома компаніями, найвідоміша з яких – ТОВ «Пальче». Лише за 2018 рік Лех задекларував близько 5 мільйонів гривень доходу.
– Ми змінюємо країну. У Верховну Раду мають прийти і прийшли нові люди. Перші кроки показують, що довгоочікувані реформи будуть втілюватися в життя. Я цій людині довіряю, це сума звісно не маленька, але я їх вирішив потратити не просто для кандидата, а щоб в країні були зміни, – зазначив Ігор Лех.
Ще 130 тисяч гривень на кампанію Вячеслава Рубльова пожертвував головний інженер ВАТ «СКФ Україна» Анатолій Бурбан, а 100 тисяч – інший колега по Волиньраді, фермер, «батьківщинівець» Володимир Яренчук. Депутат має два фермерських господарства на Турійщині, однак в останні роки декларує не надто переконливі доходи, як для таких щедрих пожертв: 70 тисяч гривень у 2016 році, 103 тисячі – у 2017-му, 165 тисяч – у 2018-му.
– Такі люди там повинні бути, – каже Володимир Яренчук. – Я, знаючи Рубльова, його бачення і відношення до проблем і суспільства, кажу що так. Я вважаю, що це такий депутат, який зробить якісь зміни.
– Яку суму ви перерахували йому? – звіряємо інформацію зі звітом.
– Ну це таке питання. Я допомагав словами, допомагав своїм баченням, я за це не буду говорити.
– У звіті вказано, що ви перерахували 100 тисяч гривень.
– Є таке. Тож там все видно. Я невибаглива людина, інвалід Чорнобиля, був на реакторі і маю хорошу пенсію. Ми удвох з дружиною і нам вистачає. Чому не допомогти, якщо людина боротиметься за правду і людей?
Ще 37 тисяч гривень перерахував на вибори Вячеславу Рубльову колишній співробітник збанкрутілого банку «Надра», юрист Олександр Лігерко. Сказав, що у нього є бізнес – «потужна юридична компанія».
– Я патріот своєї держави, – мовить Олександр Лігерко. – Бачив його вчинки по селищних радах і бачив, що відбувалося при Порошенку. Я, крім того, даю пожертви бідним, на лікування, коли вважаю за потрібне. Коли був Майдан, я теж давав 2 тисячі доларів. Дотримуюся Біблії, що десятину від прибутку треба віддавати на добрі вчинки.
Окрім Рубльова, добровільні пожертви отримав і пенсіонер-АТОвець Вадим Ваврищук. Загалом в його виборчий фонд надійшло понад 39 тисяч гривень. Із них 13,7 тисяч – внески від трьох лучан: Сергія Романюка (700 грн), Андрія Мисковця (5000 грн) та Сергія Манька (8000 грн).
Витрати кандидатів: реклама в ЗМІ, соцмережі, соцдослідження, брендовані авто
Горохівський округ має кілька особливостей. Перше – саме тут один з кандидатів офіційно відобразив витрати на проведення соціологічних опитувань, чого не робили в 19 та 23 округах. Друге – відсоток витрат кандидатів на політичну рекламу в медіа – один з найнижчих на Волині – 42%. Нижче лише в ковельському 21 окрузі (38%). У Луцьку, маневицькому та володимир-волинському округах у кандидатів на ці цілі пішло від 48 до 57% коштів.
Загалом семеро кандидатів витратили на свої виборчі кампанії майже 1,32 мільйона гривень.
Вячеслав Рубльов: успіх завдяки підтримці медіаресурсу Палиці?
Найдорожче виборча кампанія у 20-му виборчому окрузі коштувала висуванцю від «Слуги народу» Вячеславу Рубльову – 718 тисяч гривень. Це – нетипова ситуація для Волині, оскільки його політичні соратники у володимир-волинському та ковельському округах взагалі не вели кампанії, а луцький провів дуууууже економно.
У звіті Рубльова допущено кілька помилок: деякі транзакції кваліфікували не за тими статтями витрат. Майже 58% витрат Рубльова пішли на рекламу в ЗМІ. Найбільше – 158 тисяч гривень – послуги телеканалу «Аверс». Ще 45 тисяч гривень – реклама на сайті інформаційного агентства «Волинські новини» та сім тисяч – в однойменній газеті. Усі ці медіа давно пов’язують із його політичним соратником по партії «УКРОП», новообраним нардепом від Луцька Ігорем Палицею.
Ще 67 тисяч гривень пішло на рекламу в обласних газетах «Волинь» та «Вісник+К». 83 тисячі розподілили між чотирма місцевими районними газетами.
Крім того, 62 тисячі гривень пішло на виготовлення та викуп тиражу додатку до громадсько-політичного тижневика «Волинська газета». У «зеленому» випуску додатку помістилася і передвиборна програма кандидата, і хвалебні відгуки, і навіть репортаж з помешкання кандидата від «Першого каналу соціальних новин».
127 тисяч гривень пішли на виготовлення різних друкованих агітаційних матеріалів «Зе!» кандидата. 52 тисячі – на послуги «Укрпошти» з доставки цих матеріалів.
В окрузі було помітно і зелених агітаторів. «Волонтери», – запевнив у соцмережі «Facebook» депутат Волиньради Михайло Імберовський, який також агітував за Рубльова. На фото їх помітно із півтора десятка.
39 тисяч гривень коштували брендові наклейки на автомобіль та банери. 76 тисяч гривень пішло на білборди, 2 тисячі – на оренду приміщень для прес-конференцій і агітаційних заходів.
Усі ці гроші не витрачені марно – Рубльов переміг із суттєвою перевагою (42,14% голосів). У головного суперника – колишнього народного депутата Сергія Мартиняка – 20,73%. Один голос кандидату обійшовся у 20 гривень.
Сергій Мартиняк: зекономив на рекламі в ЗМІ і програв
Зекономив і навіть не витратив того, що вніс до свого виборчого фонду колишній народний депутат Сергій Мартиняк. Офіційно виборча кампанія йому коштувала 346 тисяч гривень, ще 54 тисячі залишилися невикористаними. Мабуть, довірився результатам соціологічного опитування. Проте, це закінчилося для нього погано: програв із великим відривом від суперника. Але про все по-порядку.
Найбільше грошей пішло на рекламу на білбордах (79 тисяч), проведення соціологічного опитування (50 тисяч), рекламні послуги у соціальних мережах та створення інтернет-сторінки (54 тисячі), виготовлення друкованих листівок і плакатів (58 тисяч грн.) та їх розповсюдження (60 тисяч).
Сергій Мартиняк погано працював із засобами масової інформації. Офіційно – реклами лише на 16 тисяч гривень. Це у 26 разів менше, ніж в його головного опонента Вячеслава Рубльова. Фактично реклама демонструвалася лише у трьох районних газетах та на сайтах мережі «Район». Ще 12,5 тисяч коштувало виготовлення відеороликів, 5,5 тисяч – транспортні послуги.
Судячи з результатів голосування – 20% відставання від переможця – економність екснардепу вийшла боком. Опонент виявився спритнішим та краще розподілив зібрані ресурси. Один голос Мартиняку обійшовся у 19,5 гривень.
Іван Мирка: дороги не допомогли – найдорожчі голоси
Решта кандидатів виборчі бюджети мали значно скромніші, ніж в лідерів. Висуванець «Європейської Солідарності» Іван Мирка вклався у 90 тисяч гривень. Це – друковані агітки (18 тисяч), реклама в районних газетах (62 тисячі) та реклама в соцмережах (10 тисяч).
З такими витратами результат – 5,15% (4411 голосів). Один голос – 20,3 гривні – найдорожче в окрузі.
Андрій Козюра: «Батьківщина» на Волині тримає марку
Аналогічним чином минула і виборча кампанія Андрія Козюри. 87,5 тисяч пішло на друковані матеріали та рекламу в газетах.
Однак, результат виявився втричі кращим, ніж в Івана Мирки – 14,1% (12 102 голоси). Козюра висунутий від партії «Батьківщина», а волиняни стабільно підтримують партію Тимошенко. Один голос – 7 гривень.
Схожим чином виборчі кампанії минули у Вадима Ваврищука, Юрія Цейка та Віталія Пудліка. Вони витратили від 22 до 34 тисяч гривень кожен.
Цікаво, що двоє кандидатів, які офіційно не витрачалися на виборчу кампанію – Олена Твердохліб та Володимир Саєвич – отримали ще й не найгірші результати. Останнього підтримали 1647 виборців (1,92%), а голова Княгининівської громади і взагалі посіла четверте місце (6,5%). Видається, що якби Олена Твердохліб змогла залучити хоч якісь ресурси, то могла б скласти серйозну конкуренцію лідерам.
Концерти, реклама в «Facebook», «волонтери»: що не потрапило у звіти
Спільне для багатьох кандидатів не лише 20 округу, але й інших – відсутність у фінансових звітах витрат на рекламу у соцмережі «Facebook». Однак, це не лише недопрацювання кандидатів, але й недосконалість виборчого законодавства: у формі фінансового звіту не передбачили окремого виду витрат на рекламу в соціальних мережах.
Проте, двоє кандидатів 20 округу таки вказали їх. Це висуванець «Європейської Солідарності» Іван Мирка (10 тисяч гривень заплатив підприємцю Андрію Токаренку, як і його однопартійці в інших волинських округах – авт.) та самовисуванець Сергій Мартиняк, про якого йшлося вище (тому самому Токаренку – 50 тисяч – авт.). Лише в Мартиняка такі витрати у звіті виглядають правдоподібними відповідно до даних бібліотеки реклами «Facebook» (1400 доларів). У Мирки ж на просування сторінки пішло 943 долари, себто близько 24 тисяч гривень.
Решта кандидатів жодним чином не звітувалися про витрати на «Facebook». Тобто, щонайменше 2,5 тисячі доларів, а це 63 тисячі гривень, оминули фінзвіти. Найбільше – 1490 доларів – не попали до звіту Вячеслава Рубльова.
У нього, як йшлося вище, немає й витрат на агітаторів, не зрозуміло які автомобілі використовувалися для їх перевезення та немає відповідних транспортних витрат. Не зрозуміло, чому автомобілі виїжджали від приміщення заводу «Енко», адже постійних витрат на оренду приміщень тут не було, не помітно витрат на виготовлення брендованих футболок, в яких одягнуті «ЗЕ! волонтери». Розпорядник виборчого фонду Ігор Лех та новообраний депутат Вячеслав Рубльов відповіли лише на частину питань.
– Вячеслав Рубльов давно був депутатом обласної ради, люди бачили, як він працює, пропонували свою допомогу. Так в нього сформувалася команда людей, які з задоволенням йому допомагали, в більшості на волонтерських засадах. Там не півтора десятка, там навіть більше людей було, – зазначив Ігор Лех.
– Витрати на футболки відображені у звіті у розділі «Інше» – лиш повідомили зі сторінки Рубльова у «Facebook».
Та зауваження є й до інших. Напередодні старту офіційної передвиборчої кампанії та впродовж неї в районах 20 округу відбувся ряд святкових заходів: Дні міст у Горохові (6 червня), Рожищі (16 червня), День селища у Турійську (13 липня), свято Купала у Локачах (6 липня), День села у Радовичах (16 червня). Ці дійства проходили в рамках так званого проєкту «СВОЇ» від благодійного фонду Сергія Мартиняка «Європейський вектор».
На заходах виступали різноманітні виконавці, серед яких Тоня та Ніна Матвієнко, «Garage Drum Show», NAZARIY та інші. Подекуди, як писала громадянська мережа «Опора», зі сцени оголошували про підтримку проекту народним депутатом Сергієм Мартиняком, на деяких заходах він навіть особисто виступав та танцював на сцені разом з виконавцями. Присутнім дарували футболки, кашкети та сумки із символікою проєкту.
Загалом, у стилі «СВОЇх» минула уся передвиборча кампанія кандидата: логотип проекту і на його білбордах, і у відеороликах, і в соцмережах. Натомість, у фінансовому звіті ані витрат на гонорари артистам, ані на оренду технічних засобів, сцени, організацію свят, виготовлення брендованих матеріалів немає. «Сила правди» спробувала запитати про це екснардепа Сергія Мартиняка. Однак, безуспішно – номери телефонів Агропромислової групи «Пан Курчак» не відповідають, а його багаторічний помічник не знає, хто займався виборчими фінансами.
– Сказали, що пишіть кудись… Я навіть не знаю на яку адресу. На підприємство пишіть. На «Курчак» напевно. Комусь там. Адресовано народному депутату 8 скликання. Я зараз вже не є помічником. Я здогадуюсь, хто міг цим займатися, але то таке, – каже колишній помічник Сергія Мартиняка Олександр Пиза.
«Сила правди» письмово звернулася до Сергія Мартиняка, однак відповіді поки не надійшло.
У фінзвітах інших кандидатів – Віталія Пудліка та Олени Твердохліб – немає витрат на виготовлення їхніх листівок і плакатів. Голова Княгининівської громади зазначила, що друкувала їх ще до початку виборчої кампанії.
Ще одна спільна риса для всіх кандидатів: у жодному звіті немає витрат на зарплату чи гонорари працівників виборчих штабів, розпорядників виборчих фондів.
Перевіряти фінансові звіти кандидатів зобов’язане Національне агентство з питань запобігання корупції. Зі слів координатора Громадянської мережі «Опора» у Волинській області Катерини Шарпатої, за порушення у звітності, якщо їх буде доведено, кандидатам чи розпорядникам їхніх виборчих фондів може загрожувати від 5100 до 6800 гривень штрафу.
Аналіз виборчої кампанії показав, що як і в інших округах Волинської області перемогу на виборах здобуває той, хто залучив найбільше грошей. У 20 окрузі велику роль зіграв медіаресурс, в тому числі і обласного рівня, який ще задовго до виборів у позитивному світлі показував майбутнього лідера виборчих перегонів. Ця практика продовжилася і впродовж виборчої кампанії. Ті ж, хто не мав доступу або коштів для цього, зазнали фіаско. Кандидати горохівського округу, як і в інших регіонах, не провели виборчу кампанію повністю прозоро та відкрито.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy