Судові справи проти журналістів стали справжнім випробуванням для деяких медійників Волині у 2025 році. Судові процеси забирають у медійників час, ресурси та створюють фінансові ризики для журналістів та редакторів. Судові справи можуть тривати роками, поки суддя не ухвалить остаточне рішення. Часом буває, що після завершення однієї судової справи починається вже інша. У цьому матеріалі — про найрезонансніші судові справи, у яких фігурують медійники Волині.
За інформацію з Instagram — позов до суду на 200 тисяч до трьох редакцій
У лютому цього року відома волинська бізнеследі, майстриня перманентного макіяжу Юліанна Дружиніна на власній Instagram-сторінці повідомила, що її бухгалтерки вкрали у неї гроші. Вона назвала ім’я та прізвища своїх колишніх працівниць і додала їх фото до тексту.
Після цього на сайті «Таблоїд Волині» 8 лютого з’явилася публікація «Відома луцька бізнесвумен звинувачує працівниць у махінаціях на понад 80 тисяч доларів. ФОТО». На сайті «Волинські новини» 9 лютого опублікували новину «Жага до грошей виявилася сильнішою»: бізнесвумен з Луцька Юліанна Дружиніна стала жертвою своїх працівниць». А на сайті «Конкурент» 10 лютого розмістили текст «Бухгалтерки «кинули» луцьку бізнеследі Юліанну Дружиніну на 130 тисяч доларів: подробиці скандалу (фото, відео)».
В усіх трьох публікаціях немає коментаря ані Юліанни Дружиніної, ані її колишніх працівниць. Також немає уточнень в цих новинах, чи звертався хтось з редакції за коментарями до них. Новини опубліковані на основі скриншотів сторіс.
У соцмережі Дружиніна писала, що звернулася по цій справі до поліції. Цю інформацію підтвердила у коментарі авторці цього матеріалу речниця управління поліції у Волинській області Ольга Бузулук. Вона повідомила, що за фактом звернення відкрито кримінальне провадження.
Після публікацій одна з колишніх працівниць подала позов до суду на Юліанну Дружиніну та всі медіа, які про це написали: до ТОВ «Агенція медіа-технологій «СІД Інформ» («Таблоїд Волині»), інформаційне агентство «Конкурент» та ПП «Волинські новини». За інформацією на сайті судової влади України, наступне судове засідання призначене на 10 грудня 2025 року.
Адвокатка позивачки Яна Кінах у коментарі авторці тексту розповіла, що у позовній заяві вони просять суд визнати недостовірною інформацію, що була поширена у Instagram Юліанни Дружиніної та трьома медіа Волині, й такою, що принижує честь гідність та ділову репутацію колишньої співробітниці Ольги Комарницької. У позовній заяві йдеться про те, що спростування має бути опубліковане без права його видалення. Крім того, позивачка просить стягнути загально 200 тисяч гривень (вимога заявлена солідарно до всіх відповідачів, — авт.) відшкодування моральної шкоди з Юліанни Дружиніної, а також з трьох медіа, які поширили інформацію про звинувачення у крадіжці грошей у публікаціях. Крім того, позивачка просить стягнути з усіх відповідачів 100 тисяч гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Адвокатка вважає, що медіа опублікували фактично недостовірні дані включно із фото, зокрема, висловили фактологічні твердження, які є недостовірними, в тому числі деякі з них у заголовках.
«Незважаючи на те, що першоджерело Юліанна Дружиніна, деякі висвітлення відбулись не в форматі цитування. Крім того, ми вважаємо, що навіть цитуючи першоджерело, медіа повинні дотримуватися норм етичності та перевіряти формулювання, які ними використовуються», — зазначила вона.
Ігор Денисевич, керівник CID MEDIA GROUP, до якої входить «Таблоїд Волині», у коментарі розповів, що на початку року спілкувався з адвокаткою позивачки, яка хотіла, щоб редакція надіслала скриншоти статті на диску.
За його словами, це було потрібно для експертизи, яка б визначила, що на сайті не змінювали статтю. Денисевич поговорив з адвокаткою по телефону, але скрини не надсилав. За його словами, з цією справою зараз працює їх адвокат.
Головний редактор сайту «Волинські новини» Іван Савич зазначив, що судовий процес на роботу редакції не впливає, а юристи працюють з цією справою окремо. За його словами, позивачка не зверталась до них до початку суду.
У коментарі головний редактор сайту «Конкурент» Андрій Лучик розповів, що адвокатка позивача надсилала в редакцію лист, але не з вимогою висвітлити позицію чи спростувати недостовірну інформацію. Він уточнив, що досудового врегулювання, як це передбачено Цивільним кодексом, Законом України «Про медіа», не було. До редакції надійшов лист від адвокатки позивача Яни Кінах з вимогою отримати завірені копії публікацій, з приводу яких йдуть судові процеси. Їм надіслали листа, якого так і не забрали з пошти. Цей лист повернувся назад до редакції. Наразі редактор ще думає чи залучати адвоката до цієї справи, адже на це потрібні додаткові витрати.
Депутат Луцькради хоче стягнути з видання 50 тисяч моральної шкоди
У грудні 2024 року депутат Луцької міськради Роман Бондарук подав судовий позов проти інтернет-видання «Конкурент» та журналістки Наталії Поліщук про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування 50 тисяч гривень моральної шкоди. Перше підготовче засідання пройшло у Луцькому міськрайонному суді 6 лютого цього року.
Судовий позов стосувався матеріалу журналістки Наталії Поліщук «Кинув своїх та піариться на допомозі: як депутат Луцькради від «Слуга народу» Бондарук «ліг» під Палицю (відео)». Статтю та відео опублікували 22 жовтня 2024 року. У тексті й відео йдеться, що депутат підкорює у військовій формі Instagram та нібито збира’ється стати директором комунальної установи «Інститут розвитку міста».
Головний редактор сайту «Конкурент» Андрій Лучик розповів, що загалом сума, яку хочуть стягнути з редакції та авторки тексту, може сягати 90 тисяч гривень, адже йдеться про 50 тисяч гривень моральної шкоди та судові витрати депутата. За словами головреда, після публікації на редакційну пошту надійшов лист від адвоката Романа Бондарука з вимогою спростування інформації. Однак, на думку редактора, вимога про спростування не відповідала Закону України «Про медіа». Зокрема, у листі не було зазначено, як саме замінити певну фразу чи речення, які, на думку адвоката, не відповідають дійсності.
За інформацією з Реєстру судових рішень, у позові депутат просить суд зобов’язати редакцію спростувати такі висловлювання: «депутати, що підпорядковуються одній з політичних сил, створили в Луцьку собі батальйон»; «батальйон зареєстрований не як військове формування, а як громадська організація»; «депутат Луцької міської ради Роман Бондарук – ось він у повній екіпіровці вітає з Днем захисників усіх причетних, на ньому форма і бронежилет»; «а ось він нарядився у військову форму»; «командир цілого батальйону Роман Бондарук, ймовірно, «намилився» в керівники новоствореного Інституту розвитку міста, створення якого сам активно і відстоював»; «Ну а що? Як відомо, комунальні установи отримують бронь від мобілізації»; «керівник Роман Бондарук вирішив заховатися від виконання справжнього військового обов’язку».
У серпні 2025 року суддя Луцького міськрайонного суду Роман Кихтюк призначив проведення семантико-текстуальної експертизи, аби визначити, чи деякі фрагменти тексту викладені у формі фактичного твердження чи оціночного судження. Проведення експертизи мало відбутися за рахунок Романа Бондарука.
У вересні суд об’єднав дві судові справи — позов до «Конкурента» та журналістки Наталії Поліщук, оскільки в суді вже перебувала одна справа за позовом Романа Бондарука до інтернет-видання «Конкурент» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди. Наразі рішення щодо цієї справи немає, а наступне судове засідання мало відбутися 19 листопада.
Адвокат позивача Василь Самолюк відмовився коментувати справу посилаючись на адвокатську таємницю, поки вона триває в суді.
Позов на 100 тисяч моральної шкоди до редакції «Конкурент»
На початку 2024 року директорка Луцької міської клінічної стоматологічної поліклініки Любов Яковчук подала судовий позов до видання «Конкурент» про захист честі й гідності з вимогою компенсації моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень. Позивачка вимагає визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди її гідності та діловій репутації поширену інформацію у п’яти публікаціях на сайті «Конкурент». Крім того, Любов Яковчук просить суд зобов’язати медіа видалити п’ять публікацій з нею, розміщені з 19 вересня до 5 грудня 2023 року. Зокрема, йдеться про такі публікації:
- «Скандальна Любов Яковчук таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)” (19 вересня 2023 р.). Тут Яковчук не згодна із заголовком: вважає, що інформація про «скандальність» не відповідає дійсності.
- «У Луцькій стоматполіклініці – скандал: замість завідувача взяли некомпетентного “адміна” (фото)» (7 жовтня 2023 р.). Цю інформацію вона вважає маніпулятивною,
- «У Луцькій стоматполіклініці хочуть переселити зубних техніків: чим це загрожує лікарям та пацієнтам» (10 жовтня 2023 р.), — позивачка вважає, що автор дає «свої експертні оцінки» її управлінських рішень.
- «У Луцькій міській стоматполіклініці беруть гроші з учасників бойових дій за безоплатні послуги (фото)» (21 жовтня 2023 р.). Тут позивачка вважає, що її звинувачують у порушенні законодавства.
- «У Луцькій стоматполіклініці меддиректор незаконно обіймає посаду» (5 грудня 2023 р.). Вона вважає, що цей матеріал містить недостовірну інформацію, яка завдає шкоди її честі та гідності й діловій репутації.
Рішення суду ще немає. За інформацією на сайті «Судова влада України», розгляд справи призначили на 20 листопада цього року у Луцькому міськрайонному суді Волинської області.
Два роки судів і стягнення грошей за розслідування
У серпні 2023 року група компаній «Техноторг» подала позов проти головної редакторки інтернет-видання «Волинь Online» Мар’яни Метельської через її розслідування «Можна купити російські запчастини «на залишках»: поблизу Луцька працює фірма, власники якої мають зв’язок з агресором». Група компаній «Техноторг» вимагала через суд редакторку сплатити 750 тисяч гривень моральної шкоди. До ухвали рішення суду ця судова справа тривала два роки.
За словами журналістки, у розслідуванні використовувалися лише відкриті джерела — судові реєстри, дані YouControl, публічні ухвали судів. Втім, за її словами, оприлюднення інформації з цих джерел і стали предметом претензій.
У липні цього року Горохівський районний суд Волинської області частково задовольнив позов групи компаній «Техноторг» проти Мар’яни Метельської, зобов’язавши її виплатити 50 тисяч грн (по 10 тисяч кожній компанії, – авт.) та спростувати сім пунктів з розслідування на сайті. Журналістка не погодилася з таким рішенням і подала апеляцію.
30 вересня 2025 року Волинський апеляційний суд залишив чинним рішення суду першої інстанції. Разом з судовими витратами редакторка виплатила понад 56 тисяч гривень «Техноторгу». Крім того, журналістка має спростувати на сайті сім пунктів в опублікованому розслідуванні.
Журналістка подала касацію до Верховного суду. Однак Верховний суд залишив без руху розгляд касаційної скарги від її адвоката Богдана Ульчака через недоплату судового збору, який, за інформацією журналістки на власній фейсбук-сторінці, нині складає більше 31 тисячі гривень.
В ухвалі від 10 листопада Верховний Суд зазначив, що не може прийняти касаційну скаргу до розгляду, оскільки заявник сплатив судовий збір за подання касаційної скарги в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.
У коментарі авторці тексту журналістка Мар’яна Метельська зазначила, що цей позов негативно вплинув на редакцію. Позов не зупинив роботу редакції, але забрав багато зусиль і часу. Тож, зокрема, розслідувань стало значно менше. Це повʼязано з тим, що через судову тяганину залишається менше часу на розслідувальну роботу, а ще на написання грантових заявок та пошук фінансування медіа. Загалом це вплинуло на кількість власного контенту, призвело до зменшення аудиторії та замовлень від рекламодавців.
Справа ексзаступника голови Волинської ОДА і телеканала «Аверс»
У січні 2024 року ексзаступник голови Волинської ОДА Юрій Гупало повідомив на власній фейсбук-сторінці, що буде судитися з ТРК «Аверс» та «Волинськими новинами» через поширені чутки. Новини були про те, що його звільнили з ОДА, але він звільнився за власним бажанням. Також, зі слів посадовця, перед його звільненням жодних обшуків правоохоронними органами та службових розслідувань не було. Тож, його звільнення не пов’язано з недобросовісним виконанням посадових обов’язків, як зазначили згадані медіа. Посадовець зазначив, що поширювана інформація ТРК «Аверс» та ІА «Волинські новини» є неправдою і цілеспрямованою маніпуляцією. Втім посадовець подав до суду тільки на «Аверс».
4 липня 2025 року у Луцькому міськрайонному суді Волинської області відбулося судове засідання по цій справі. За інформацією у Єдиному реєстрі судових рішень, 15 січня 2024 року в прямому ефірі телеканалу «Аверс» і в YouTube розмістили відеосюжет «Безвісти пропав заступник Погуляйка: куди подівся Юрій Гупало?», а 17 січня 2024 року відео «Приніс касу», або Чому звільнився Гупало?». На думку позивача, ця інформація не відповідає дійсності.
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Світлана Рудська задовольнила позов проти ТРК «Аверс» та визнала інформацію недостовірною і такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації експосадовця. Зокрема, йшлося про висловлення: «…наші джерела кажуть, що днями в Гупала проводили обшуки»; «…однак, диму без вогню так не буває, і вочевидь, є цілком логічні причини, чого посадовця, який кілька днів прогулює роботу, не шукають колеги».
Також суд стягнув з телеканалу «Аверс» витрати за проведення семантико-текстуальної експертизи 76 800 гривень та 40 тисяч на професійну юридичну допомогу. Крім цього, суд зобов`язав телеканал спростувати недостовірну інформацію протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили. Втім, за інформацією в ухвалі Верховного суду, «Аверс» подав касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду.
Адвокат позивача Тарас Манькут у коментарі розповів, що телеканал «Аверс» оскаржив це рішення у апеляційному порядку. Апеляційний суд частково задовольнив цю скаргу в частині стягнення судових витрат зменшив вдвічі на правничу допомогу та експертизу. Наразі відкрито касаційне провадження.
Сім’я волинського експрокурора програла суд «Силі правди»
Луцький міськрайонний суд у вересні 2025 року відмовив у задоволенні позову колишнього експрокурора Вадима Веніславського та його дочки Анастасії до Центру журналістських розслідувань «Сила правди». Вони вимагали спростувати та видалити два розслідування, опубліковані у 2023 році, які, на їхню думку, принижували їхні честь, гідність та ділову репутацію. Крім того, стверджували позивачі, журналісти незаконно поширили їхні особисті фото.
Судова справа стосувалася розслідувань про розіграний між компанією «Спецкомунтех» та бойфрендом Анастасії Веніславської Дмитром Булюком тендер на придбання вживаного сміттєвоза «Луцькспецкомунтрансом» та матеріалу, як компанія, якою керував Булюк, отримувала мільйонні підряди на ремонти доріг в селищі Олика.
Справу розглядали майже два роки. За словами керівника «Сили правди» Юрія Горбача, у позові не йшлося про відшкодування моральної шкоди, лише про спростування.
Як раніше писав ІМІ, позивачі подали позов проти редакції ще у жовтні 2023 року. На їх думку, опубліковані матеріали про «Спецкомунтех», співзасновницею якого на той момент була Анастасія Веніславська, не відповідали дійсності, а негативна реакція читачів на них завдала їм моральної шкоди. Вони вимагали спростування і видалення чотирьох публікацій із сайту видання, де згадувалося їхнє прізвище, а також новин, відеоматеріалів на YouTube і дописів у соцмережах.
Втім суд дійшов висновку, що публікації «Сили правди», в яких згадується родина Веніславських, не порушують норм законодавства.
Директор Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Юрій Горбач зазначив, що суд прийняв справедливе рішення.
«Можливість писати про зловживання, ставити незручні запитання, критикувати посадовців і стежити за тим, як витрачаються публічні кошти – це і є свобода слова. Це не забаганка журналістів, а ознака здорового громадянського суспільства й демократичної держави. Я вдячний суду за те, що він захистив ці базові права, і моїм колегам, які продовжують чесно виконувати свою роботу, попри тиск і судові позови», – наголосив він.
Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області
