Сім місяців цього року фактчекери проєкту «Infocrime Lutsk» аналізували популярні медіа Волині та викривали фейки та маніпуляції інфопростору, задля покращення його якості та професійності.
Моніторинг проєкту «Infocrime Lutsk» стартував 17 травня 2021 року та тривав до 15 листопада. За цей період фактчекери промоніторили 45 605 матеріалів. Загалом експерти виявили 1710 текстів з маніпуляціями та 12 фейків, опублікованих у медіа.
До вибірки проєкту «Infocrime Lutsk» потрапили тижневі матеріали інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, Волинь#Інфа, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
У кінці серпня сайт «Під прицілом» припинив публікувати новини. Це видання до 31 серпня оприлюднювало чимало контенту з маніпуляціями, які доводилось аналізувати фактчекерам проєкту. Сайт замінили на інший – «Волинь#Інфа».
Щотижня на сайті Центру журналістських розслідувань «Сила правди» з’являлися нові дайджести із аналізом інформації у інфопросторі. Всі дайджести доступні на сайті «Сила правди».
Аналіз інформаційного простору став можливим за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.
Найпопулярніші теми у маніпуляціях – про бізнес – 32,3%, місцеву владу – 30,4%, народних депутатів – 8,9%, державну політику – 8,7%, соціальну тематику – 4,7%, політичні партії – 2,7%, релігію – 2,5%, інше – 9,8%.
Найбільше фейків було на тему здоров’я. Також були на соціальну та історичну тематику, про надзвичайні ситуації та місцеву владу.
Понад 60% всіх порушень фактчекери виявили у висловлюваннях ведучих новин та фрагментах тексту, зроблених від імені редакції, а не у цитатах спікерів.
Фейки у медіа
У нашому проєкті фактчекери знаходили кілька типів фейків. Це були неправдиві факти, інформація із сумнівних та анонімних джерел, перекручені або недостовірні соцопитування, неправдиві твердження, які «вкидують» як точку зору експерта, а також «чорнуху» про політиків.
Наприклад, у червні 2021 року волинський нардеп Ігор Палиця заявив, що «за даними Держстату, лише за останній рік вартість найпопулярніших продуктів харчування збільшилася на 50–70%». Насправді, за даними Держстату, у травні 2021 року індекс споживчих цін на товари та послуги у 2021 році (до відповідного місяця попереднього року) становив 9,9%. Натомість, в межах 50-70%, які вказав Палиця, зросли ціни лише на цукор та олію.
Більше того, висловлювання Палиці, засновані на неправдивих фактах, поширили низка інтернет-медіа та телеканал «Аверс».Окрім політичних тем, фактчекери зустрічали фейки про здоров’я, лікування та «цілющі властивості» різних продуктів. Наприклад, видання «Волинь UA» поширило публікацію про «цілющі властивості сала» без посилання на конкретні дослідження чи авторитетних експертів. Подібна інформація про «цілющість» може щонайменше дати марні надії певним людям, або ж переконати їх «лікуватися» салом замість доведеного наукою лікування, що досить небезпечно.
Типові маніпулятивні заголовки
Деякі медіа використовують нечесні «прийоми», щоб заманити читача прочитати заголовок. Фактчекерам найчастіше зустрічались випадки, коли у заголовках були перебільшення, текст не збігався із назвою новини, клікбейт (надмірна і зайва емоційна лексика).
Наприклад, з назви «У Білорусі заборонили транслювати українські телеканали» на сайті «Волинь24» не зрозуміло, що йшлося насправді про заборону двох каналів, а не всі.
Не раз фактчекерам доводилось читати заголовки із маніпулятивними перебільшеннями. Наприклад, на сайті «Волинь.Інфа» — «У Польщі через прохання одягнути маску українка розбила автобус». Жінка копнула автобус, а не розбила його. А влітку цього року кілька сайтів опублікували маніпулятивні заголовки про знесення пам’ятника Степану Бандері в Луцьку, якого так і ніхто не встановив. Тобто був лише про знесення постаменту, де по ідеї мали колись поставити там пам’ятник, але через різні причини це так і не стало можливим. Приклади таких заголовків можна прочитати на сайтах «Район.in.ua» та «ВолиньPost». Тому в назві «Пам’ятник Бандері перед РАЦСом у Луцьку приберуть» є маніпуляція.
Джинса і неналежно маркована реклама*
Матеріалів із ознаками замовності (джинси) за період всього моніторингу було більше — 52,5%, ніж неналежно маркованої реклами — 25,5%.
На сайті Інституту масової інформації є пояснення, що джинса — це журналістський матеріал, або матеріал пресслужб, спрямований на поліпшення або ж створення позитивного іміджу політичних партій, окремих політиків або людей, торгівельних марок або окремих товарів. Також це стосується текстів про державні структури, а також благодійні фонди та релігійні організації, що не позначені як реклама.
У матеріалах про бізнес переважала неналежно маркована реклама. Наприклад, медіа розміщували у рубриці «новини» матеріали, де нав’язували думку про переваги певних комерційних брендів (ресторанів, магазинів, торгових центрів тощо). Такі тексти зазвичай позначали «зірочкою» чи то «сніжинкою» (*). Також була комерційна джинса без жодних позначок, що це реклама.
У Законі України «Про рекламу» є вимога: рекламні тексти мають бути під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами». Крім того, реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
«Герої» джинсових матеріалів
Найчастіше у публікаціях та сюжетах з ознаками замовності з’являлися такі політики: міський голова Луцька Ігор Поліщук, нардепи Ігор Палиця, Ігор Гузь, Ірина Констанкевич, депутат Луцької міськради Тарас Шкітер, міський голова Ковеля Ігор Чайка.
Представники влади часто з’являються у піарних матеріалах, коли вони прийшли оглянути ремонт доріг, вулиць, вручили комусь подарунки, відвідали школи, лікарні.
Наприклад, такою є новина на сайті 12 каналу про те, що міський голова Ковеля Ігор Чайка відвідав амбулаторію. У новині йшлося про те, що політик привітав медиків та подякував їм за роботу та їх щоденну місію. Зрозуміло, що робота амбулаторії може бути важливою для читачів чи глядачів. Проте, якщо політик привітав медиків, або прийшов на відкриття медзакладу, то це не є головною та суспільно важливою інформацією.
Також на 12 каналі були тексти із неналежним маркуванням рекламних текстів із позначкою зірочки (*), а не так як цього вимагає законодавство.
На телеканалі «Аверс» були піарні сюжети про нардепів Ігоря Палицю, Ірину Констанкевич, Вячеслава Рубльова, міського голову Луцька Ігоря Поліщука, голову Волинської облради Григорія Недопада, голову Луцької райради Олександра Омельчука.
Фактчекери помітили, що у деяких сюжетах працівники телеканалу використовували неперевірену інформацію, зайві емоційні висловлювання. Були порушення балансу думок у сюжетах про патрульних поліцейських, ймовірно для їх дискредитації і не тільки.
Крім порушення балансу думок, на телеканалі «Аверс» були ознаки підміни фактів судженнями. Також були випадки, коли у відео акцентували про вину людини у злочинах без рішення суду. Наприклад, 10 серпня «Аверс» випустив сюжет про нібито «полоненого» іноземного громадянина, якого затримали на кордоні. У цьому сюжеті працівників СБУ називають злочинцями лише не підставі відкриття кримінального провадження Державним бюро розслідувань. Насправді ж, підставою для звинувачення людини в злочині може бути лише вирок суду. У цьому випадку на момент виходу сюжету навіть не оголосили підозру.
В Україні діє презумпція невинуватості, про яку журналістам не можна забувати під час підготовки своїх матеріалів.
Медіа також копіювали пости політиків із соцмереж та оприлюднювали на сайтах та сюжетах. Часто такі тексти про одне й те саме публікували одночасно різні медіа, що може свідчити про джинсу.
Були також джинсові матеріали про відомих політикинь. Наприклад, такою є новина «Лише Тимошенко та «Батьківщина» реально дбають про людей та пропонують рецепти вирішення головних проблем», – експерт», яка схиляє читача до позитивного ставлення до цієї партії.
Також чимало джинсових матеріалів було про «Велике Будівництво», де ЗМІ акцентували на тому, що ремонти доріг та будівництво шкіл відбуваються лише завдяки президенту Володимиру Зеленському.
Як поширюється дезінформація?
Буває, що журналісти копіюють одні у одних помилки чи фейки, коли інформація добре неперевірена. Журналісти мають розібратися до кінця у темі перш, ніж написати новину чи статтю.
Також є проблема із джерелами інформації, якщо журналіст записав думку того, хто не є експертом у певній темі. Особливо уважно треба обирати спікерів у темах національної безпеки та війни. Важливо редакціям не просто «заповнити ефір», аби хтось щось сказав, а треба аналізувати, чи є експертом людина у певній сфері діяльності.
Ми вже не раз писали, що деяким редакціям треба ретельніше перевіряти інформацію. У моніторинговий період експерти прочитали чимало текстів, які важко назвати новинами. Копіювання інформації з соціальних мереж без жодних уточнень та додаткових коментарів — це приклад поганої роботи.
Були випадки, коли медіа свідомо поширювали маніпуляції, щоб спеціально у «чорному» світлі показати одних, а про інших повідомити лише хороше. Проте такі маніпуляції не мають нічого спільного із професійною журналістикою. Медіа повинні писати правду та показувати важливе.
Рекомендації для медіа від фактчекерів проєкту Infocrime Lutsk:
- Перевіряти інформацію перш, ніж щось опублікувати;
- Завжди шукати першоджерела інформації;
- Не писати неправдивих заголовків;
- Уважніше ставитися до вибору спікерів-експертів, які щось коментують;
- Не вживати мови ворожнечі;
- Не забувати про баланс думок та точок зору у кожному матеріалі;
- Правильно маркувати рекламні тексти, як це вимагає законодавство;
- Дотримуватися Кодексу етики українського журналіста.
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
Наша сторінка «Infocrime Lutsk» у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Всі опубліковані дайджести «Infocrime Lutsk» читайте на сайті Центру журналістських розслідувань «Сила правди» у рубриці «Спецтема».
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
