У новому дайджесті Infocrime фактчекери показали, які маніпуляції виявили у популярних медіа Волині упродовж минулого тижня. Додумування інформації замість перевірки фактів – це типові помилки у роботі деяких редакцій. Джинса про політиків та про представників бізнесу та сфери послуг, неналежно маркована реклама теж стають причиною поширених маніпуляцій.
Загалом фактчекери проекту INFOCRIME виявили 65 матеріалів з маніпуляціями впродовж 8-12 листопада. Фейків у моніторинговий тиждень не було. Такі дані були і у попередньому дайджесті за 1-5 листопада 2021 року.
Загалом експерти проаналізували 2088 матеріалів на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook.
Найбільше матеріалів з маніпуляціями було про місцеву владу – 39%, бізнес – 39%, народних депутатів – 9%, поліцію – 5%, інше – 10%.
Якщо про владу зустрічались переважно матеріали з ознаками замовності чи оприлюднені маніпуляції від політиків, то про бізнес – в основному неналежно маркована реклама за допомогою знака зірочки (*). Це є порушенням, бо українське законодавство визначає, що рекламу треба маркувати та більш чітко виокремлювати серед новинних матеріалів.
Такі результати отримала команда проєкту «Infocrime Lutsk» в результаті щотижневого моніторингу інформаційного простору за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.
Коли припущення та емоції заважають об’єктивності
Телеканал «Аверс» зробив сюжет на основі непідтвердженої інформації з соцмереж про ексзаступницю голови Волинської ОДА Тетяну Щербак.
В Youtube відео назвали «Співбесіда он-лайн? Екс-заступниця Погуляйка потрапила у секс-скандал (Відео 18+)». Ведуча ТРК «Аверс» Марія Петручик розповідає: «Один з телеграм-каналів опублікував еротичні фото ексчиновниці, а точніше стоп-кадри, які нібито з еротичного чату записав її можливий коханець губернатор Київщини…».
У сюжеті показали також фото, де зображена Тетяна Щербак у спідній білизні. Цікаво, що телеканал «Аверс» не може стверджувати, що на фото дійсно Тетяна Щербак, адже світлини можуть виявитися чиєюсь фантазією у фотошопі. У сюжеті телеканалу є фраза «про справжність цих фото ми стверджувати, звичайно, не можемо». Проте, чомусь таки зробили сюжет на основі інформації, в якій не впевнені.
В сюжеті журналісти показали, що вони звернулися за коментарем до Тетяни Щербак через месенджер WhatsApp. Коментаря щодо оприлюднених фото журналісти так і не отримали.
Також телеканал «Аверс» у сюжеті оцінює зовнішній вигляд ексчиновниці, коли вона ще працювала у Волинській ОДА. Це взагалі неетично, бо «лукізму» (дискримінації за зовнішнім виглядом – авт.) не місце у медіа. Журналісти мають оцінювати жінок-політикинь не по вбранню, а по справах.
У підводці до іншого сюжету «Аверсу» ведуча телеканалу Марія Петручик вдалася до емоційної лексики про затримання патрульними водія автобуса: «Застав дурня поклони бити, він лоба розіб’є», «наробили рейваху». Такі фрази використовують ймовірно для того, щоб сформувати у аудиторії негативне враження про патрульну поліцію. Крім того, експерти відзначають, що «Аверс» системно публікує сюжети із критикою патрульних, де порушують журналістські стандарти.
Коли показують лише вигідне та замовчують про інше
Телеканал «Аверс» продовжує піарити нардепа та лідера партії «За майбутнє» Ігоря Палицю. Часто це роблять у сюжетах, де показують скріншоти його дописів у Facebook із висловлюваннями про політику. Цього разу Ігор Палиця прокоментував соцопитування про суспільно-політичні настрої населення, проведене у листопаді.
«Група «Рейтинг» опублікувала нове дослідження, за яким 37% опитаних вважають, що їхній регіон економічно занепадає, ще 26% заявили про застій та відсутність будь-якого розвитку. При цьому 35% звинувачують у цьому центральну владу, ще 34% — місцеву. Це свідчить про серйозний брак фахівців із місцевого самоврядування в уряді та державних обласних адміністраціях», — робить висновок Палиця.
Насправді ж політик та телеканал «Аверс» не оприлюднили два важливі показники із опитування, які не підтверджують висновок нардепа. Зокрема, що 33% опитаних вважали, що їхня область економічно розвивається. Також на думку 19% опитаних, найбільше винними у проблемах регіону є самі мешканці.
Лише повне висвітлення показників соцопитувань дає можливість аудиторії зрозуміти реальний стан речей у певній галузі та громадській думці. Проте іноді політики та медіа цитують їх вибірково, щоб показати вигідну їм позицію.
Відсутність балансу думок – порушення стандартів
Порушення професійних стандартів можна побачити на сайті видання «Перший» та «Волинь UA», коли поширили прес-реліз Луцької райради без додаткових коментарів зі сторони Горохівської міської ради, щодо якої публікують серйозні звинувачення. Заголовки новин: «Посадовці Горохівської громади незаконно витрачають бюджетні кошти, – Луцька районна рада», «Кримінал у Горохові: посадовці «розбазарюють» бюджетні кошти».
Важливо пам’ятати, що коли когось звинувачують у «криміналі» чи чомусь «незаконному», медіа повинні спробувати дати слово звинуваченим, представити різні сторони конфлікту. Також потрібно пам’ятати про презумпцію невинуватості: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду». Таким чином, не Луцькій райраді вирішувати, що незаконно і що є «криміналом».
Коли звертаються не до тих «експертів»
Медіа активно стежать та висвітлюють ситуацію про наплив мігрантів зі сторони Білорусі до Польщі. Також ЗМІ пишуть про російську агресію щодо України та небезпеку повномасштабного вторгнення. Питання національної безпеки важливе і складне водночас. Зважаючи на напруження ситуації, медіа варто звертатися до фахових людей, які справді є експертами у цій сфері.
Проте медіа «Конкурент TV» записало інтерв’ю щодо ситуації на україно-білоруських кордонах із громадським активістом Ігорем Алєксєєвим, який не є експертом у питаннях оборони.
Зокрема, із його слів публікують висновок: «За словами Ігоря Алєксєєва, 90% того, що ніякої глобальної загрози для України не існує. Тому що, ми не є ціллю для Білорусі, бо конфліктують вони з Європою». Щоправда, на міжнародному рівні заявляють, що Білорусь відволікає мігрантами від дій РФ на кордоні з Україною. Зрозуміло, що громадський активіст має право на власну думку із цього приводу, однак медіа мають уважно ставитися до того, чиї думки вони транслюють у рубриці «Новини», і чи ці люди можуть компетентно коментувати відповідну тему.
Маніпуляції у заголовках
На сайті «Волинь#Інфа» є маніпуляція в заголовку «Рішення Луцька пускати у транспорт людей без щеплень незаконне», – Людмила Тимощук». Насправді, у Міністерстві охорони здоров’я України не забороняли їздити невакцинованим у громадському транспорті.
Натомість, у новині на сайті посилаються на слова заступниці голови Волинської облдержадміністрації Людмили Тимощук, що Луцьк не мав права дозволити проїзд у громадському транспорті невакцинованим, поки місто перебуває у червоній зоні.
На сайті «Волинь24» є новина із назвою «До Луцька їздитимуть сучасні поїзди «Інтерсіті»: назвали дату». Ніби нічого надзвичайного у тому, що нарешті сучасні потяги їздитимуть до Луцька, проте у тексті називається тільки 2024 рік, як дата, до якої це має статися, але конкретної дати немає.
Джинса у онлайн-медіа
Матеріали із ознаками замовності називають часто джинсою у журналістських колах. Простіше кажучи – це оплачений кимось текст, який не позначили, як рекламу. Українське законодавство вимагає, щоб реклама була чітко відокремлена від інших текстів чи сюжетів словами «Реклама», або ж «На правах реклами». Проте медіа, буває, нехтують цим правилом.
На «12 каналі» у підсумковому випуску новин за 11 листопада є сюжет з ознаками замовності про міського голову Ковеля Ігоря Чайку. У відео є коментарі випускників про отримані грошові премії за отримані високі бали на ЗНО. У сюжеті зазначають, що ковельський міський голова Ігор Чайка ініціював разову премію у розмірі 5 тисяч гривень за отримані 200 балів на ЗНО. Викладачам обіцяють по 10 тис. грн, якщо підготували учня, який набрав 200 балів. Обіцяють, що такі премії будуть щорічними.
Фактчекери виявили матеріали з ознаками замовності про звітування представників Громадянського руху «Свідомі» за рік роботи у Луцькраді на сайтах «Конкурент», «Волинь24».
«Волинські новини», «Волинь#Інфа», ТРК «Аверс» оприлюднювали джинсові матеріали про нардепа Ігоря Палицю. Була виявлена джинса і про нардепку Ірину Констанкевич.
На сайті «ВолиньPost» та «Перший» є матеріали з ознаками замовності про «Волиньгаз». Схожі опубліковані матеріали на різних сайтах можуть свідчити про джинсу. Цікаво, що на сайті Район.in.ua аналогічна публікація із назвою ««Волиньгаз»: з початку року здійснили повірку 10 тисяч лічильників» має позначку «Реклама».
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, ВолиньІнфа, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
Період моніторингу – 8-12 листопада 2021 року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
