За два роки на Волині податківці розслідували два кримінальні провадження щодо нелегальних АЗС. Одне передали до суду. Феміда винесла один вирок. Демонтували 5 «наливайок». Як карали гравців тіньового ринку пального протягом 2018-2019 років, досліджувала «Сила правди».
З 1 липня цього року набули чинності зміни до законів, які запровадили ліцензування пального та посилили відповідальність за його незаконний обіг. Так, зокрема, за виробництво пального без наявності відповідної на це ліцензії передбачено штраф розміром у мільйон гривень, реалізацію оптом без ліцензії – 500 тисяч гривень, в роздріб – 250 тисяч гривень.
Найбільш несподіваним стало запровадження ліцензій на зберігання пального. Тобто, відмазка про те, що пальне у цистернах використовується виключно для власних потреб фізичної особи чи підприємства, не пройде. Відповідальність за зберігання пального без ліцензії запрацює з 1 січня 2020 року. Тому, хто попадеться, доведеться сплатити півмільйона гривень штрафу.
Протягом 2018-2019 років співробітники податкової на Волині провели 87 фактичних перевірок АЗС та пунктів реалізації пального. За результатами очікували стягнути з порушників понад 8 мільйонів штрафів, а вийшло поки лише 2,6 мільйона. У серпні-вересні цього року, тобто власне після набуття чинності змін до законів, які посилили відповідальність за незаконний обіг пального, відбулося 14 перевірок. Кажуть, склали адмінпротоколи та направили матеріали до суду.
Очікують, що в казну надійде понад 5 з половиною мільйонів гривень у вигляді штрафів.
В рамках кримінальних та адміністративних проваджень, звітують у Головному управлінні ДПС на Волині, припинили діяльність 28 підпільних АЗС, 5 з них демонтували.
Це звіти, а що ж по факту?
Штрафи – виняток, безвідповідальність – правило
Раніше «Сила правда» вже писала, як «На Волині нелегальні АЗС обжилися на підприємствах пов’язаних з депутатами та прокурорами». А також про те, як згодом покарали депутата Луцької міської ради Олександра Волинця за продаж пального без відповідних документів. Це було у 2018-ому.
Після виходу у світ розслідування «заправкою» у селі Уляники Рожищенського району, нібито, зацікавилися місцеві чиновники. Вони звернулися до ДФС. Податківці двічі перевіряли об’єкт і таки встановили порушення, про яке публічно відзвітували.
У підсумку виявилося, що єдине покарання, яке поніс організатор несанкціонованої АЗС – це мінімальний штраф розміром у 51 гривню за порушення розрахункових операцій. Це стало відомо з постанови суду.
І таких випадків ціла низка.
31 січня цього року на сайті Головного управління Державної податкової служби Волині з’явилась новина про те, що у місті Ковелі викрито діяльність нелегальної автозаправної станції. В рамках операції «Акциз-2019» оперативні співробітники податкової міліції на території одного з підприємств, нібито, вилучили 4000 літрів дизпалива вартістю в понад 100 тисяч гривень. У новині йдеться про те, що на порушника склали протокол за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення і скерували матеріали до суду.
Однак, у судовому реєстрі постанови про накладення адмінстягнення на порушника, яка у мотивувальній частині відповідає описаній податківцями ситуації, немає.
Варто зазначити, що протягом 2018-го та 10 місяців 2019-го року волинські суди винесли всього 8 постанов за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення через нелегальну торгівлю пальним (5 минулого року і 3 цьогоріч). Двічі порушників оштрафували, а 6 постанов завершились закриттям провадження.
Отже у 2018 році Луцький міськрайонний суд в особі судді Інни Плахтій присудив 17 000 гривень штрафу чоловіку, який не будучи суб’єктом господарювання продавав талони на пальне, що підлягало реалізації на заправках WOG і OKKO.
Цьогоріч Ковельський міськрайонний суд оштрафував на таку ж суму оператора міні-АЗС, який продав 14,8 літрів пального на 400 гривень. В цьому випадку вилучили на користь держави 6300 літрів дизпалива.
Решта потуг притягнути порушників до відповідальності завершилась невдачею. Бо ті, хто складав протоколи, не довели системності порушення. У більшості випадків суд посилається на те, що зафіксований факт продажу пального був одноразовою дією, а отже не може кваліфікуватися як діяльність з метою отримання прибутків.
До прикладу, в Іваничах чоловік продавав дизпаливо не будучи підприємцем і без відповідних дозвільних документів. У суді порушник вину не визнав. Він пояснив, що того дня перебував на шиномонтажі, де знаходиться його ємність з дизельним паливом. Паливо він придбав для власних потреб. Торгувати ним не мав наміру. Згодом на територію четверо чоловік закотили легковий автомобіль та попросили заправити на чотириста гривень, їм нібито не вистачило пального доїхати до АЗС.
Продаж дизпалива він здійснював вперше. Після того як заправив автомобіль йому показали службове посвідчення. Склали на нього протокол. Суддя Іваничівського районного суду Ігор Нєвєров закрив провадження у справі, а 2000 літрів вилученого пального, дизельний паливний бак та розливний модуль повернув щиросердому заправнику. На думку правосуддя, не було доведено, що порушник справді не зареєстрований підприємцем і не отримував ліцензії на торгівлю пальним, а також те, що продаж пального був системною діяльністю, а не одноразовою акцією.
З таких мотивів закрила провадження і суддя Луцького міськрайонного суду Світлана Рудська. У селищі Торчин склали протокол на охоронця бензоколонки з дизпаливом. У суді чоловік стверджував, що продав пальне вперше виключно з мотивів допомоги людям. І суд повірив, штрафувати не став.
У Камені-Каширському суддя Борис Гамула кілька разів відправляв матеріали справи на доопрацювання поліції, а у підсумку збігли строки притягнення до відповідальності продавця пального без ліцензії.
У Ковелі судили касирку місцевого автотранспортного підприємства, яка у суді розповіла, що всього лишень відпустила надлишки невикористаного водіями автобусів пального сторонній особі. Суддя Ірина Логвинюк закрила провадження через відсутність правопорушення.
Що стосується кримінальних справ, пов’язаних з нелегальним обігом пального, то вони розслідувалися за статтями 204 (Незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів) та 272 (Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою) Кримінального кодексу України.
У Головному управлінні ДПС інформують, що впродовж 2018-2019 років здійснювали досудове розслідування двох кримінальних проваджень щодо діяльності на Волині нелегальних автозаправок. Одне з них станом на жовтень цього року вже передали до суду з обвинувальним актом за частиною 1 статті 204 Кримінального кодексу України. Решту справ розслідувала Прокуратура. Там звітують, що протягом 2018-го припинили діяльність 26 підпільних АЗС.
У судовому реєстрі з січня 2018-го і до цього часу знаходимо один вирок за відповідною статтею відносно мешканця Волі-Ковельської, який збував незаконно виготовлене пальне. Роман Можелюк, оператор заправної станції ТОВ «Талан-Ойл» погодився укласти угоду про визнання винуватості зі стороною обвинувачення. У підсумку на чоловіка наклали штраф такий, як і у адмінсправах – 17000 гривень.
Досить показовою є ситуація описана в одній з судових ухвал в рамках кримінального провадження. У жовтні минулого року ціла комісія з числа чиновників, надзвичайників, податківців та поліцейських здійснила рейдову перевірку у місті Ківерці. На вулиці Комунальній вони виявили автогазозаправний пункт, який функціонував без належних документів.
Матеріали внесли в Єдиний реєстр досудових розслідувань, відкрили кримінальне провадження, провели обшук, вилучили дві паливно-роздаточні колонки з двома автоматичними пістолетами для подачі пального, а також три резервуари, два з яких з вмістом рідини, на майно наклали арешт.
Минув майже рік і у серпні 2019-го слідча у справі звернулась до Ківерцівського районного суду з клопотанням про доступ до документів фірми, яка нібито була власником мережі наливайок в Рожищенському та Ківерцівському районах.
«В органу досудового розслідування наявна оперативна інформація, що на території вказаної нелегальної АЗС, в порушення вимог чинного законодавства, продовжується незаконна реалізація паливно-мастильних матеріалів, у тому числі тих, на які в ході досудового розслідування даного кримінального провадження накладено арешт», – йдеться в ухвалі.
Тобто, поки йде слідство, заправка функціонує безперешкодно. Рік її діяльності не помічають ні місцеві правоохоронці, ні інші контрольні органи?
Карта нелегальних АЗС. Простий спосіб «відкрити очі» на підпільний ринок нафтопродуктів
За даними Нафтогазової асоціації України за минулий рік державний та місцеві бюджети недоотримали 10 мільярдів гривень через нелегальні АЗС. Тіньовий ринок у нас складає понад 30% в залежності від регіону і виду пального. Сукупний прибуток нелегальних заправок в рік складає близько 80 мільйонів доларів. Прогнозують, що за 2019 рік через «наливайки» реалізують 1,5 мільйона тонн різного вида пального.
У 2018-ому Нафтогазова асоціація України та Державна податкова Служба створили інтерактивну карту незаконних АЗС, де користувачі можуть самостійно повідомити про нелегала, додати сумнівний об’єкт, а також ознайомитися зі статистикою в областях.
Наприклад, з 1 жовтня 2018-го по жовтень 2019-го на Волині виявлено 34 пункти продажу пального без документів. З них перестали функціонувати 16. Тобто менше половини.
Карта нелегальных АЗС, ліцензування і високі штрафи за незаконний обіг пального. Усі ці заходи в ідеалі можуть вплинути на тіньовий ринок паливно-мастильних матеріалів. Але чи з цими контрольними органами та судами?
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
